Рудоуправління «Інгулець» — колишнє гірничодобувне підприємство з видобутку та переробки залізняку на базі Криворізького залізорудного басейну в місті Кривий Ріг.
Інгулець | |
Галузь промисловості | видобувна промисловість |
---|---|
Дата створення / заснування | 1923 |
Значима особа | Q55064822? |
Названо на честь | Чубар Влас Якович, Чубар Влас Якович і Єжов Микола Іванович |
Президент | Олейников Віктор Степанович |
Країна | СРСР |
Адміністративна одиниця | Кривий Ріг |
Батьківська організація | Дзержинськруда |
Розташування штаб-квартири | Кривий Ріг |
Кількість працівників | 536 осіб (1 жовтня 1925) 4500 осіб (1960-ті) |
Продукція | залізна руда |
Час/дата припинення існування | січень 1979 |
Історія
Розробка залізняку на території рудника була розпочата в 1891 році. До 1917 року діяло 8 дрібних шахт і 4 кар'єри, що належали кільком акціонерним товариствам.
На початку 1920-х років південні копальні були об'єднані в Інгулецьку групу, до якої увійшли:
- Малодобровольська копальня (шахти «Візирка», «Малодобровольська» (1904), кар'єр (1899);
- Євгенівська копальня (шахти «Магістраль» (1906) та «Російська», кар'єр шахти № 9);
- Широківська копальня (заснована в 1899; шахти «Французька», «Татарин», «Хохол», «Північна», «Широківський» та «Феліція»);
- Ушаковський рудник (заснований в 1897; шахти № 6, 7, 10 (стара) та 10 (нова), кар'єри № 1 та 2).
У 1923 р. почалося відновлення рудника. У 1924—1925 рр. рудник отримав ім'я Чубаря, видобуток не вівся, руда відвантажувалася із запасів. У 1925 р. вступила в дію шахта «Магістраль», до 1929 р. були відновлені шахти «Феліція», № 6, «Широківська» («Капітальна»). У 1926—1937 роках копальня знову носила ім'я Чубаря.
У 1932 р. було завершено будівництво шахти імені МЮД і розпочато будівництво найбільшої на той час шахти «Центральна», яка вступила в дію 30 грудня 1936 року. Було поглиблено стволи шахт «Візірка» та № 10 колишнього рудника Ушакова.
У 1938—1939 рр. отримав ім'я Єжова, з 1939 р. названий «Інгулець».
Влітку 1941 року під час окупації селища Інгулець німецькою поліцією було заарештовано шістьох робітників-комуністів копальні «Інгулець». 13 вересня 1941 року всіх шістьох затриманих було розстріляно біля одноповерхової цегляної будівлі рудоуправління «Інгулець». Загиблих поховано в братській могилі (пам'ятник під охоронним номером 1672).
1951 року завершено післявоєнне відновлення шахт. У 1954—1957 рр. було побудовано збагачувальну фабрику та кар'єр «Центральний».
У січні 1979 року ліквідовано шляхом приєднання до Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.
Опис
Станом на 1 жовтня 1925 року налічувалося 536 працівників. Передовиками виробництва були В. Чередниченко, Ф. Балагура, І. Голованов, М. Заков, Т. Лебедєв, К. Мороз, А. Санченко. Працював Герой Соціалістичної Праці . Керівники: О. Коваленко, Г. М'якохлєбов, П. Білий, В. Олійников, О. Племяшов, Ю. Маслов. У 1960-х рр. була максимальна кількість працівників — до 4500 осіб.
1940 р. видобуто понад 1,44 млн тонн руди. 1969 р. видобуто понад 1,5 млн тонн руди.
Навколо шахти «Центральна» сформувалося робоче селище, яке потім злилося з селищем Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату, а потім і з колишнім містом Інгулець.
Джерела
- «Інгулець», рудоуправління // Енциклопедія Криворіжжя: [ укр. ]: у 2 т. / Упоряд. В. Ф. Бухтіяров. — Кривий Ріг: Явва, 2005. — Т. 1. А-К. — С. 492. — 704 с. — 2600 прим. — (т. 1. А-К).
- Рудоуправління «Інгулець» // Криворіжжя: Путівник: [ укр. ] / П. Л. Варгатюк ; ред. Б. Т. Карапіш. — Дніпропетровськ: Промінь, 1969. — С. 82. — 164 с.
- «Інгулець» рудоуправління // Історична енциклопедія Криворіжжя: [ укр. ]: у 3 т. / А. А. Мельник, С. В. Балабанов. — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1. — С. 314. — 604 с. — (т. 1).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rudoupravlinnya Ingulec kolishnye girnichodobuvne pidpriyemstvo z vidobutku ta pererobki zaliznyaku na bazi Krivorizkogo zalizorudnogo basejnu v misti Krivij Rig Ingulec Galuz promislovostividobuvna promislovist Data stvorennya zasnuvannya1923 Znachima osobaQ55064822 Nazvano na chestChubar Vlas Yakovich Chubar Vlas Yakovich i Yezhov Mikola Ivanovich PrezidentOlejnikov Viktor Stepanovich Krayina SRSR Administrativna odinicyaKrivij Rig Batkivska organizaciyaDzerzhinskruda Roztashuvannya shtab kvartiriKrivij Rig Kilkist pracivnikiv536 osib 1 zhovtnya 1925 4500 osib 1960 ti Produkciyazalizna ruda Chas data pripinennya isnuvannyasichen 1979Istoriyared Rozrobka zaliznyaku na teritoriyi rudnika bula rozpochata v 1891 roci Do 1917 roku diyalo 8 dribnih shaht i 4 kar yeri sho nalezhali kilkom akcionernim tovaristvam Na pochatku 1920 h rokiv pivdenni kopalni buli ob yednani v Ingulecku grupu do yakoyi uvijshli Malodobrovolska kopalnya shahti Vizirka Malodobrovolska 1904 kar yer 1899 Yevgenivska kopalnya shahti Magistral 1906 ta Rosijska kar yer shahti 9 Shirokivska kopalnya zasnovana v 1899 shahti Francuzka Tatarin Hohol Pivnichna Shirokivskij ta Feliciya Ushakovskij rudnik zasnovanij v 1897 shahti 6 7 10 stara ta 10 nova kar yeri 1 ta 2 U 1923 r pochalosya vidnovlennya rudnika U 1924 1925 rr rudnik otrimav im ya Chubarya vidobutok ne vivsya ruda vidvantazhuvalasya iz zapasiv U 1925 r vstupila v diyu shahta Magistral do 1929 r buli vidnovleni shahti Feliciya 6 Shirokivska Kapitalna U 1926 1937 rokah kopalnya znovu nosila im ya Chubarya U 1932 r bulo zaversheno budivnictvo shahti imeni MYuD i rozpochato budivnictvo najbilshoyi na toj chas shahti Centralna yaka vstupila v diyu 30 grudnya 1936 roku Bulo poglibleno stvoli shaht Vizirka ta 10 kolishnogo rudnika Ushakova U 1938 1939 rr otrimav im ya Yezhova z 1939 r nazvanij Ingulec Vlitku 1941 roku pid chas okupaciyi selisha Ingulec nimeckoyu policiyeyu bulo zaareshtovano shistoh robitnikiv komunistiv kopalni Ingulec 13 veresnya 1941 roku vsih shistoh zatrimanih bulo rozstrilyano bilya odnopoverhovoyi ceglyanoyi budivli rudoupravlinnya Ingulec Zagiblih pohovano v bratskij mogili pam yatnik pid ohoronnim nomerom 1672 1951 roku zaversheno pislyavoyenne vidnovlennya shaht U 1954 1957 rr bulo pobudovano zbagachuvalnu fabriku ta kar yer Centralnij U sichni 1979 roku likvidovano shlyahom priyednannya do Inguleckogo girnicho zbagachuvalnogo kombinatu Opisred Stanom na 1 zhovtnya 1925 roku nalichuvalosya 536 pracivnikiv Peredovikami virobnictva buli V Cherednichenko F Balagura I Golovanov M Zakov T Lebedyev K Moroz A Sanchenko Pracyuvav Geroj Socialistichnoyi Praci V M Kolpak Kerivniki O Kovalenko G M yakohlyebov P Bilij V Olijnikov O Plemyashov Yu Maslov U 1960 h rr bula maksimalna kilkist pracivnikiv do 4500 osib 1940 r vidobuto ponad 1 44 mln tonn rudi 1969 r vidobuto ponad 1 5 mln tonn rudi Navkolo shahti Centralna sformuvalosya roboche selishe yake potim zlilosya z selishem Inguleckogo girnicho zbagachuvalnogo kombinatu a potim i z kolishnim mistom Ingulec Dzherelared Ingulec rudoupravlinnya Enciklopediya Krivorizhzhya ukr u 2 t Uporyad V F Buhtiyarov Krivij Rig Yavva 2005 T 1 A K S 492 704 s 2600 prim ISBN 966 96328 1 1 t 1 A K Rudoupravlinnya Ingulec Krivorizhzhya Putivnik ukr P L Vargatyuk red B T Karapish Dnipropetrovsk Promin 1969 S 82 164 s Ingulec rudoupravlinnya Istorichna enciklopediya Krivorizhzhya ukr u 3 t A A Melnik S V Balabanov Krivij Rig Vidavnichij dim 2007 T 1 S 314 604 s ISBN 978 966 2915 33 4 t 1 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ingulec rudoupravlinnya amp oldid 43746437