Імунітет держави або суверенний імунітет у міжнародному праві принцип відповідно до якого суверенна держава не підпорядк

Імунітет держави (або суверенний імунітет) — у міжнародному праві принцип, відповідно до якого суверенна держава не підпорядковується органам влади інших держав.

Принцип імунітету держави ґрунтується на понятті про суверенну рівність, закріплену в Статуті ООН (1945) й розкритому в Декларації про засади міжнародного права (1970). При цьому саме поняття суверенної рівності виникло значно раніше.

Цей принцип поширюється як на законодавчу й виконавчу, так і на судову юрисдикції чужоземної держави.

Натепер не існує єдиної загальносвітової практики врегулювання питань, пов'язаних із застосуванням концепції імунитету держави. Почасти цей тягар лягає на національні законодавства.

2004 року Генеральною Асамблеєю ООН була ухвалена Конвенція ООН про юрисдикційні імунитети держав і їхньої власності. Однак ця конвенція набере чинности тільки після того, як її ратификують 30 держав.

Примітки

[1] [ 17 квітня 2009 у Wayback Machine.]Устав ООН.
[2] [ 25 грудня 2003 у Wayback Machine.]Декларація про засади міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співпраці між державами відповідно до Статуту ООН, затверджена резолюцією 2625 (XXVI) Генеральної Асамблеї від 24 жовтня 1970 року.
[3] [ 13 червня 2010 у Wayback Machine.] Конвенція ООН про юрисдикційні імунитети держав і їхньої власности.

Джерела та література

В. Н. Денисов. Імунітет держави [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 459. — .
В. Н. Денисов. Імунітет держави [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
В. Н. Денисов. Імунітет держави [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
М. М. Гнатовський. Абсолютного імунітету держави теорія // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
М. М. Гнатовський. Імунітет держави // Українська дипломатична енциклопедія
О. В. Задорожній. Європейська конвенція про імунітет держав // Українська дипломатична енциклопедія

Література

М. Гнатовський. Функціонального (обмеженого) імунітету держави теорія // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .

Це незавершена стаття з права.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] [1] [ 17 квітня 2009 у Wayback Machine.]Устав ООН.

[2] [2] [ 25 грудня 2003 у Wayback Machine.]Декларація про засади міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співпраці між державами відповідно до Статуту ООН, затверджена резолюцією 2625 (XXVI) Генеральної Асамблеї від 24 жовтня 1970 року.

[3] [3] [ 13 червня 2010 у Wayback Machine.] Конвенція ООН про юрисдикційні імунитети держав і їхньої власности.