Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Імперія Харші — середньовічна держава зі столицею в Каннауджі, яка охоплювала усю Північну Індію. Утворилася в результаті тривалої боротьби з невеличкими царства, нащадками імперії Гуптів. Втім існувала нетривалий час — лише в період володарювання її засновника Харші. Після його смерті розпалася.
| Імперія Харші | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Каннаудж | |||
| Мови | санскрит | |||
| Релігії | шайвізм буддизм індуїзм | |||
| Форма правління | монархія | |||
| магараджахіраджа | Харша | |||
| Історичний період | Середньовіччя | |||
| - Засновано | 606 | |||
| - Ліквідовано | 647 | |||
| Сьогодні є частиною |  Індія | |||
Історія
Засновниками держави були представники династії Пуш'ябхуті, які були правителями невеличкого князівства. Ймовірно зуміли виділитися в окрему державу вже після остаточного занепаду держави Гуптів (так званих пізніх Гуптів). Проте це не було повстання, а лише закріплення факту розпаду колишньої імперії. Попервах володіли невеличким царством навколо міста Тханесар (на північний захід від сучасного Делі). Деякий час перебували у залежності від більш могутніх правителів царства Маукхарі. Втім останні були послаблені в результаті війн з династією Майтраків та царством Малава.
Більш самостійним володарем стає раджа Прабхакаравардхана, який прийняв титул махараджахіраджа (на кшталт імператора), можливо через династичний шлюб набув більшої ваги. Невідомо як це відбилося на стосунках з Маукхарі, який залишався його сюзереном. Протягом 605—606 років наступний правитель Радж'явардхана II разом з Грахаварманом, володарем Маукхарі, воював з Девагуптою, магараджею Малави, і Шашанком, правитель Гауди в Бенгалії. В цій боротьбі загинули володарі Тханесара і Маукхарі. Скориставшись цим Харша, спадкоємець Радж'явардхани, об'єднав під своєю орудою ці володіння.
В наступні роки розпочалися тривалі війни, що завершилися підкоренням земель від Бенгалії до Пенджабу. Він намагався приєднати і південну частину Індії до своєї держави, але 612 року зазнав поразки на берегах річки Нармади від Пулакешина II з династії Чалук'я. В подальші роки розширення не відбувалося, зусилля були спрямовано на зміцнення імперії. Було встановлено дипломатичні стосунки з імперією Тан в Китаї.
На момент смерті Харши існували ознаки послаблення його імперії, тому у 647 році після Харші внутрішні зв'язки в державі скоро ослабли, а частина Бенгалії і Раджпутани стали незалежними від центральної влади. Доволі швидка імперія розпалася на держави Гуджара, Пізніх Гуптів, в Каннауджі отаборився Арунаварман, що заснував державу Антарведі.
Державний устрій
Імперія являла собою своєрідну феодальну монархію: влада махараджахіраджи була повною лише у призначенні чиновників та військових дій. Разом з тим населення не примушувалося до виконання громадських робіт з будівництва зрошувальних каналів, громадських будівель. Якщо ж примусова праця мала місце, то вона оплачувалася державою.
Столицею було місто Каннаудж. Імперія Харші поділялася на провінції. Він полюбляв самостійно наглядати за своєю державою. Харші їздив всюди, проводив ночі в різних місцях і слухав проблеми людей. Водночас окремі частини імперії Харші керувалися не державними чиновниками, а васальними князями (раджами).
Харші роздавав землі землі брахманам і деяким васалам. Останні збирали податки з селян, що жили на цих землях, при цьому в державну скарбницю віддавали фіксований податок, решту залишали собі. Вважалося, що якщо володар віддавав частину землі брахману, він набував релігійну заслугу, як нібито виконував жертвоприношення. Тому брахмани не сплачували податків з землі. Разом з тим це призвело до виникнення військово-світської земельної аристократії, яка на момент смерті Харши сильно посилилася. Саме з цим періодом дослідники пов'язують виникнення феодалізму в Північній Індії.
Військо
Армія Харші являла собою феодальне ополчення. Збиралася з вояків, що складали касту кшатріїв. Військова професія у них передавалася у спадщину. Їх озброєння було традиційним для Індії — піки, щити, мечі, шаблі, луки і стріли. Існували різні роди військ — піхота, кіннота, колісниці. Але особливо цінувалися бойові слони. До їх хоботів прив'язувалися величезні мечі для жахання ворогів.
Кількісний склад важко прослідкувати: лише за згадкою давніх хроністів. Спочатку становили 20 тис. кінноти, 50 тис. піхоти, 5 тис. слонів. В часи розквіту імперії — 100 тис. кінноти, 300 тис. піхоти і 60 тис. слонів.
Економіка
Основу становили ремесла, землеробство і торгівля. Ремесла все ще були розвинені, не зважаючи на буремні роки після занепаду імперії гуптів. Сільське господарство залишалося в традиційній формі, яка не змінювалася сторіччями. Водночас торгівля зазнала часткового занепаду. Зусилля Харші були спрямовані на її відновлення через підтримання зв'язків з Візантією та Персією. Але в той час останні зазнали арабської навали. Тому вже наприкінці існування імперії Харші торгівля з західними державами в значній мірі завмерла, що негативно позначилося на зростанні традиційних торговельних центрів. Це в свою чергу призвело до занепаду ремісничих галузей, раніше орієнтованих на експорт. Вже у 630-х роках провідною галуззю економіки імперії стає землеробство.
Водночас міста, що були столицями провінцій та великими військовими фортецями продовжували своє існування.
На користь держави піддані, які жили на царських землях, вносили 1/6 частина врожаю. Купці платили мита за провезення і продаж товарів на ринках.
Культура
Спочатку Харші був послідовником Шіви. Потім він став буддистом, намагаючись дістати підтримку проти засилля брахманів та шиваїстської знаті. З ініціативи Харші було організовано зустріч в Каннауджі для обговорення Махаяни буддизму. Зібралися правителі 20 держав і тисячі священників і ченців. У вежі посередині було поставлено величезний золотий образ Будди, і йому відбувалися богослужіння. Інший збір був проведено в Праягі. Працював буддійський університет в Наланді, де навчалося до 10 тис. ченців. На його утримання виділялися збори зі 100 навколишніх сіл.
Також буддійські монастирі отримали величезні земельні наділи. Державним коштом будувалися нові буддійські храми і монастирі, лікарні та будинки для бідних.
Джерела
- Daniélou, Alain (2003). A Brief History of India. Rochester, Vt.: Inner Traditions. p. 162. .
- Sen, Tansen (2003). Buddhism, Diplomacy, and Trade: The Realignment of Sino-Indian Relations. Honolulu: University of Hawaii Press. p. 23. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imperiya Harshi serednovichna derzhava zi stoliceyu v Kannaudzhi yaka ohoplyuvala usyu Pivnichnu Indiyu Utvorilasya v rezultati trivaloyi borotbi z nevelichkimi carstva nashadkami imperiyi Guptiv Vtim isnuvala netrivalij chas lishe v period volodaryuvannya yiyi zasnovnika Harshi Pislya jogo smerti rozpalasya Imperiya Harshi 606 647 Indiyi istorichni kordoni na kartiImperiya Harshi poznacheno zelenim Stolicya Kannaudzh Movi sanskrit Religiyi shajvizm buddizm induyizm Forma pravlinnya monarhiya magaradzhahiradzha Harsha Istorichnij period Serednovichchya Zasnovano 606 Likvidovano 647 Sogodni ye chastinoyu IndiyaIstoriyaZasnovnikami derzhavi buli predstavniki dinastiyi Push yabhuti yaki buli pravitelyami nevelichkogo knyazivstva Jmovirno zumili vidilitisya v okremu derzhavu vzhe pislya ostatochnogo zanepadu derzhavi Guptiv tak zvanih piznih Guptiv Prote ce ne bulo povstannya a lishe zakriplennya faktu rozpadu kolishnoyi imperiyi Popervah volodili nevelichkim carstvom navkolo mista Thanesar na pivnichnij zahid vid suchasnogo Deli Deyakij chas perebuvali u zalezhnosti vid bilsh mogutnih praviteliv carstva Maukhari Vtim ostanni buli poslableni v rezultati vijn z dinastiyeyu Majtrakiv ta carstvom Malava Bilsh samostijnim volodarem staye radzha Prabhakaravardhana yakij prijnyav titul maharadzhahiradzha na kshtalt imperatora mozhlivo cherez dinastichnij shlyub nabuv bilshoyi vagi Nevidomo yak ce vidbilosya na stosunkah z Maukhari yakij zalishavsya jogo syuzerenom Protyagom 605 606 rokiv nastupnij pravitel Radzh yavardhana II razom z Grahavarmanom volodarem Maukhari voyuvav z Devaguptoyu magaradzheyu Malavi i Shashankom pravitel Gaudi v Bengaliyi V cij borotbi zaginuli volodari Thanesara i Maukhari Skoristavshis cim Harsha spadkoyemec Radzh yavardhani ob yednav pid svoyeyu orudoyu ci volodinnya V nastupni roki rozpochalisya trivali vijni sho zavershilisya pidkorennyam zemel vid Bengaliyi do Pendzhabu Vin namagavsya priyednati i pivdennu chastinu Indiyi do svoyeyi derzhavi ale 612 roku zaznav porazki na beregah richki Narmadi vid Pulakeshina II z dinastiyi Chaluk ya V podalshi roki rozshirennya ne vidbuvalosya zusillya buli spryamovano na zmicnennya imperiyi Bulo vstanovleno diplomatichni stosunki z imperiyeyu Tan v Kitayi Na moment smerti Harshi isnuvali oznaki poslablennya jogo imperiyi tomu u 647 roci pislya Harshi vnutrishni zv yazki v derzhavi skoro oslabli a chastina Bengaliyi i Radzhputani stali nezalezhnimi vid centralnoyi vladi Dovoli shvidka imperiya rozpalasya na derzhavi Gudzhara Piznih Guptiv v Kannaudzhi otaborivsya Arunavarman sho zasnuvav derzhavu Antarvedi Derzhavnij ustrijImperiya yavlyala soboyu svoyeridnu feodalnu monarhiyu vlada maharadzhahiradzhi bula povnoyu lishe u priznachenni chinovnikiv ta vijskovih dij Razom z tim naselennya ne primushuvalosya do vikonannya gromadskih robit z budivnictva zroshuvalnih kanaliv gromadskih budivel Yaksho zh primusova pracya mala misce to vona oplachuvalasya derzhavoyu Stoliceyu bulo misto Kannaudzh Imperiya Harshi podilyalasya na provinciyi Vin polyublyav samostijno naglyadati za svoyeyu derzhavoyu Harshi yizdiv vsyudi provodiv nochi v riznih miscyah i sluhav problemi lyudej Vodnochas okremi chastini imperiyi Harshi keruvalisya ne derzhavnimi chinovnikami a vasalnimi knyazyami radzhami Harshi rozdavav zemli zemli brahmanam i deyakim vasalam Ostanni zbirali podatki z selyan sho zhili na cih zemlyah pri comu v derzhavnu skarbnicyu viddavali fiksovanij podatok reshtu zalishali sobi Vvazhalosya sho yaksho volodar viddavav chastinu zemli brahmanu vin nabuvav religijnu zaslugu yak nibito vikonuvav zhertvoprinoshennya Tomu brahmani ne splachuvali podatkiv z zemli Razom z tim ce prizvelo do viniknennya vijskovo svitskoyi zemelnoyi aristokratiyi yaka na moment smerti Harshi silno posililasya Same z cim periodom doslidniki pov yazuyut viniknennya feodalizmu v Pivnichnij Indiyi VijskoArmiya Harshi yavlyala soboyu feodalne opolchennya Zbiralasya z voyakiv sho skladali kastu kshatriyiv Vijskova profesiya u nih peredavalasya u spadshinu Yih ozbroyennya bulo tradicijnim dlya Indiyi piki shiti mechi shabli luki i strili Isnuvali rizni rodi vijsk pihota kinnota kolisnici Ale osoblivo cinuvalisya bojovi sloni Do yih hobotiv priv yazuvalisya velichezni mechi dlya zhahannya vorogiv Kilkisnij sklad vazhko proslidkuvati lishe za zgadkoyu davnih hronistiv Spochatku stanovili 20 tis kinnoti 50 tis pihoti 5 tis sloniv V chasi rozkvitu imperiyi 100 tis kinnoti 300 tis pihoti i 60 tis sloniv EkonomikaOsnovu stanovili remesla zemlerobstvo i torgivlya Remesla vse she buli rozvineni ne zvazhayuchi na buremni roki pislya zanepadu imperiyi guptiv Silske gospodarstvo zalishalosya v tradicijnij formi yaka ne zminyuvalasya storichchyami Vodnochas torgivlya zaznala chastkovogo zanepadu Zusillya Harshi buli spryamovani na yiyi vidnovlennya cherez pidtrimannya zv yazkiv z Vizantiyeyu ta Persiyeyu Ale v toj chas ostanni zaznali arabskoyi navali Tomu vzhe naprikinci isnuvannya imperiyi Harshi torgivlya z zahidnimi derzhavami v znachnij miri zavmerla sho negativno poznachilosya na zrostanni tradicijnih torgovelnih centriv Ce v svoyu chergu prizvelo do zanepadu remisnichih galuzej ranishe oriyentovanih na eksport Vzhe u 630 h rokah providnoyu galuzzyu ekonomiki imperiyi staye zemlerobstvo Vodnochas mista sho buli stolicyami provincij ta velikimi vijskovimi fortecyami prodovzhuvali svoye isnuvannya Na korist derzhavi piddani yaki zhili na carskih zemlyah vnosili 1 6 chastina vrozhayu Kupci platili mita za provezennya i prodazh tovariv na rinkah KulturaSpochatku Harshi buv poslidovnikom Shivi Potim vin stav buddistom namagayuchis distati pidtrimku proti zasillya brahmaniv ta shivayistskoyi znati Z iniciativi Harshi bulo organizovano zustrich v Kannaudzhi dlya obgovorennya Mahayani buddizmu Zibralisya praviteli 20 derzhav i tisyachi svyashennikiv i chenciv U vezhi poseredini bulo postavleno velicheznij zolotij obraz Buddi i jomu vidbuvalisya bogosluzhinnya Inshij zbir buv provedeno v Prayagi Pracyuvav buddijskij universitet v Nalandi de navchalosya do 10 tis chenciv Na jogo utrimannya vidilyalisya zbori zi 100 navkolishnih sil Takozh buddijski monastiri otrimali velichezni zemelni nadili Derzhavnim koshtom buduvalisya novi buddijski hrami i monastiri likarni ta budinki dlya bidnih DzherelaDanielou Alain 2003 A Brief History of India Rochester Vt Inner Traditions p 162 ISBN 978 0 89281 923 2 Sen Tansen 2003 Buddhism Diplomacy and Trade The Realignment of Sino Indian Relations Honolulu University of Hawaii Press p 23 ISBN 978 0 8248 2593 5