Імморалізм лат immoralismus від лат in не і лат moralis моральний естетичний принцип що виправдовує егоїзм індивідуалізм

Імморалізм (лат. immoralismus: від лат. in- — не- і лат. moralis — моральний) — естетичний принцип, що виправдовує егоїзм, індивідуалізм; негативне ставлення до загальнолюдських моральних цінностей.

Імморалізм в тій або іншій формі присутній у найбільш ранніх філософських дослідженнях починаючи з античності, позитивно корелюючи з такими течіями, як релятивізм, агностицизм, нігілізм і т. п.

До послідовників «чистого» імморалізму можна віднести софістів, скептиків, Нікколо Мак'явеллі, Фрідріха Ніцше та інших.

Див. також

Аморалізм

Примітки

Соловьев, Дмитрий Евгеньевич Имморализм в истории зарубежной и отечественной философии [ 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рус.). — Саранск, 1998.
Вишнякова С. М. Профессиональное образование Словарь. Ключевые понятия, термины, актуальная лексика. — М.: НМЦ СПО, 1999. — 538 с.

Посилання

Імморалізм у філософському словнику [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Це незавершена стаття з психології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[sol-1] Соловьев, Дмитрий Евгеньевич Имморализм в истории зарубежной и отечественной философии [ 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рус.). — Саранск, 1998.

[2] Вишнякова С. М. Профессиональное образование Словарь. Ключевые понятия, термины, актуальная лексика. — М.: НМЦ СПО, 1999. — 538 с.