Фута-Джаллон — держава фульбе на території плато Фута-Джаллон в центрі сучасної Гвінеї у 18 — 19 ст.
Імамат Фута-Джаллон | |
Прапор | |
Дата створення / заснування | 1725 |
---|---|
Форма правління | теократія |
Мова комунікації | фульфульде |
Час/дата припинення існування | 18 листопада 1896 |
Імамат Фута-Джаллон у Вікісховищі |
Виникнення
Вперше скотарі-кочівники фульбе з'явились на цій території , ймовірно, в 13-14 ст., пізніше сюди мігрували групи фульбе з районів Фута-Торо, Томбукту, Масіни. Поступово переходячи від кочового до осіло-відгінного скотарства і землеробства, фульбе в цій області на кінець 17 -го ст. стає одним з найчисленніших і найсильніших народів, для якого було властиве уже помітне соціально-майнове розшарування. Сім'ї і споріднені сільськогосподарські групи різнились за чисельністю, розмірах господарства, багатства, використовувалась праця рабів.
Війна ісламізованого вельможества фульбе проти старих господарів краю - , що почалась у 20-х рр. 18 -го ст. завершилась наприкінці 70-х рр. цього ж ст. перемогою мусульман на чолі із Карамоко Альфою.
Розвиток та загибель
Під час війни було створена ранньофеодальна теократична держава, фульбська знать, під контроль якої потрапили величезні земельні володіння та більша частина іноплеменного населення краю, стала панівним класом. Голова держави - альмамі ( аль-імамі, від арабського «амма» - ватажок, керівник мусульманської громади) мав одночасно і духовну і світську владу. Правителі імамату вибирались на зборах знаті з двох кланів - альфая (нащадки Карамоко Альфи, під керівництвом котрого і почалась війна) і сорія (нащадки Ібрагіма Сорі Великого, що отримав вирішальні перемоги в 70-х рр. 18 ст.). Влада альмамі була обмежена радою знаті. Держава поділялась на провінції і приходи. Суспільство імамату Фута-Джаллон складалось з двох основних категорій людей : вільних (фульбе -мусульмани, дьялонке-мусульмани та інші) і сервільних і напівсервільних груп (у т.ч. раби, люди напіврабського стану і члени ремісничих каст). Сервільне (невільне) населення складало в різний час від 1|5 до 1|3 загальної кількості жителів і грало дуже важливу роль у виробництві.
У васальній залежності від правителів Фута-Джаллону перебували багато племен сусідніх областей. Імамат провадив жваву торгівлю з багатьма районами Західного Судану. Ісламізація, що охопила більшість населення Фута-Джаллону, супроводжувалась поширенням арабської писемності.
Наприкінці 19- го ст. в результаті французької колоніяльної експансії імамат на чоі із Букар Біро зазнав поразки, внаслідок чого був включений як протекторат (1897) до складу колонії Французька Гвінея.
Джерела
- Африка: энциклопедический справочник. Т.2. Москва. «Советская энциклопедия». 1987. - 671с. с.523.
Посилання
- Фульбе держави // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Futa Dzhallon derzhava fulbe na teritoriyi plato Futa Dzhallon v centri suchasnoyi Gvineyi u 18 19 st Imamat Futa Dzhallon Prapor Data stvorennya zasnuvannya1725 Forma pravlinnyateokratiya Mova komunikaciyifulfulde Chas data pripinennya isnuvannya18 listopada 1896 Imamat Futa Dzhallon u VikishovishiViniknennyaVpershe skotari kochivniki fulbe z yavilis na cij teritoriyi jmovirno v 13 14 st piznishe syudi migruvali grupi fulbe z rajoniv Futa Toro Tombuktu Masini Postupovo perehodyachi vid kochovogo do osilo vidginnogo skotarstva i zemlerobstva fulbe v cij oblasti na kinec 17 go st staye odnim z najchislennishih i najsilnishih narodiv dlya yakogo bulo vlastive uzhe pomitne socialno majnove rozsharuvannya Sim yi i sporidneni silskogospodarski grupi riznilis za chiselnistyu rozmirah gospodarstva bagatstva vikoristovuvalas pracya rabiv Vijna islamizovanogo velmozhestva fulbe proti starih gospodariv krayu sho pochalas u 20 h rr 18 go st zavershilas naprikinci 70 h rr cogo zh st peremogoyu musulman na choli iz Karamoko Alfoyu Rozvitok ta zagibelPid chas vijni bulo stvorena rannofeodalna teokratichna derzhava fulbska znat pid kontrol yakoyi potrapili velichezni zemelni volodinnya ta bilsha chastina inoplemennogo naselennya krayu stala panivnim klasom Golova derzhavi almami al imami vid arabskogo amma vatazhok kerivnik musulmanskoyi gromadi mav odnochasno i duhovnu i svitsku vladu Praviteli imamatu vibiralis na zborah znati z dvoh klaniv alfaya nashadki Karamoko Alfi pid kerivnictvom kotrogo i pochalas vijna i soriya nashadki Ibragima Sori Velikogo sho otrimav virishalni peremogi v 70 h rr 18 st Vlada almami bula obmezhena radoyu znati Derzhava podilyalas na provinciyi i prihodi Suspilstvo imamatu Futa Dzhallon skladalos z dvoh osnovnih kategorij lyudej vilnih fulbe musulmani dyalonke musulmani ta inshi i servilnih i napivservilnih grup u t ch rabi lyudi napivrabskogo stanu i chleni remisnichih kast Servilne nevilne naselennya skladalo v riznij chas vid 1 5 do 1 3 zagalnoyi kilkosti zhiteliv i gralo duzhe vazhlivu rol u virobnictvi U vasalnij zalezhnosti vid praviteliv Futa Dzhallonu perebuvali bagato plemen susidnih oblastej Imamat provadiv zhvavu torgivlyu z bagatma rajonami Zahidnogo Sudanu Islamizaciya sho ohopila bilshist naselennya Futa Dzhallonu suprovodzhuvalas poshirennyam arabskoyi pisemnosti Naprikinci 19 go st v rezultati francuzkoyi koloniyalnoyi ekspansiyi imamat na choi iz Bukar Biro zaznav porazki vnaslidok chogo buv vklyuchenij yak protektorat 1897 do skladu koloniyi Francuzka Gvineya DzherelaAfrika enciklopedicheskij spravochnik T 2 Moskva Sovetskaya enciklopediya 1987 671s s 523 PosilannyaFulbe derzhavi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006