Ілю́зія (лат. illusio — обман, помилка) — викривлене, хибне сприймання дійсності. Проте ілюзію слід відрізняти від галюцинації, при якій реального зовнішнього об'єкта, як правило, немає.
Різновиди ілюзій сприйняття
- Фізичні ілюзії — пов'язані з діючими у світі об'єктивними законами фізики (наприклад, фізична ілюзія: ложка, частково занурена у склянку з водою, сприймається як надламана).
- Оптичні ілюзії — облуда зору; помилки в зоровому сприйнятті, викликані неточністю або неадекватністю процесів неусвідомлюваної корекції зорового образу.
- Звукові ілюзії, наприклад, .
- Тактильні ілюзії, наприклад, ілюзія Арістотеля.
- Фізіологічні ілюзії — пов'язані з особливостями периферичних чи центральних ланок аналізаторів (органів почуттів) людини (наприклад, якщо кілька разів підняти одночасно обома руками пару різних за масою предметів, а потім іншу пару предметів однакової маси, то предмет, який опинився в руці, в якій до того був легший, здасться більш важким, ніж предмет, що знаходиться в іншій руці) (див. Установка (психологія)).
- Афективні ілюзії — виникають під впливом виражених коливань настрою або у зв'язку з гостро виникаючим афектом страху , тривоги.
- Вербальні ілюзії — виникають в результаті викривленого сприйняття реальних розмов оточуючих людей.
- Органічні ілюзії (метаморфопсії) — викривлене зорове сприйняття форми, величини, кольору, просторового розташування, стану спокою або руху реально існуючого предмета; розрізняють аутометаморфопсії (відчуття зміни величини, форми частин власного тіла) і екзометаморфопсії (порушення сприйняття навколишніх предметів); даний вид розладів сприйняття може спостерігатися не тільки у психічно хворих, а й у психічно здорових людей з патологією органа зору.
- Ілюзії усвідомлення (втіленого усвідомлення) — відчуття, що поряд нібито хтось перебуває; цей вид ілюзій був виділений Карлом Ясперсом ; на думку автора, даний вид ілюзій є ознакою формування галюцинацій і марення.
- Парейдолічні ілюзії (функціональні ілюзії) — особливий вид ілюзій, за яких зі складних візерунків (на килимі, замерзлому на морозі склі) виникають і поступово розвиваються складні фантастичні картини.
Ілюзія як поняття у філософії
Агностицизм сприймає ілюзію як аргумент для доведення неадекватності людського сприйняття об'єктивного світу.
Діалектичний матеріалізм розглядає ілюзію як відображення дійсності, хибність якого має свої гносеологічні, психічні чи соціальні причини.
Фікціоналізм вважає уявлення людини про світ ілюзією.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Ілюзія |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ілюзія |
Література
- «Філософський словник» / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ilyu ziya lat illusio obman pomilka vikrivlene hibne sprijmannya dijsnosti Prote ilyuziyu slid vidriznyati vid galyucinaciyi pri yakij realnogo zovnishnogo ob yekta yak pravilo nemaye Statichnij vizerunok mozhe viklikati optichnu ilyuziyu ruhuRiznovidi ilyuzij sprijnyattyaFizichni ilyuziyi pov yazani z diyuchimi u sviti ob yektivnimi zakonami fiziki napriklad fizichna ilyuziya lozhka chastkovo zanurena u sklyanku z vodoyu sprijmayetsya yak nadlamana Optichni ilyuziyi obluda zoru pomilki v zorovomu sprijnyatti viklikani netochnistyu abo neadekvatnistyu procesiv neusvidomlyuvanoyi korekciyi zorovogo obrazu Zvukovi ilyuziyi napriklad Taktilni ilyuziyi napriklad ilyuziya Aristotelya Fiziologichni ilyuziyi pov yazani z osoblivostyami periferichnih chi centralnih lanok analizatoriv organiv pochuttiv lyudini napriklad yaksho kilka raziv pidnyati odnochasno oboma rukami paru riznih za masoyu predmetiv a potim inshu paru predmetiv odnakovoyi masi to predmet yakij opinivsya v ruci v yakij do togo buv legshij zdastsya bilsh vazhkim nizh predmet sho znahoditsya v inshij ruci div Ustanovka psihologiya Afektivni ilyuziyi vinikayut pid vplivom virazhenih kolivan nastroyu abo u zv yazku z gostro vinikayuchim afektom strahu trivogi Verbalni ilyuziyi vinikayut v rezultati vikrivlenogo sprijnyattya realnih rozmov otochuyuchih lyudej Organichni ilyuziyi metamorfopsiyi vikrivlene zorove sprijnyattya formi velichini koloru prostorovogo roztashuvannya stanu spokoyu abo ruhu realno isnuyuchogo predmeta rozriznyayut autometamorfopsiyi vidchuttya zmini velichini formi chastin vlasnogo tila i ekzometamorfopsiyi porushennya sprijnyattya navkolishnih predmetiv danij vid rozladiv sprijnyattya mozhe sposterigatisya ne tilki u psihichno hvorih a j u psihichno zdorovih lyudej z patologiyeyu organa zoru Ilyuziyi usvidomlennya vtilenogo usvidomlennya vidchuttya sho poryad nibito htos perebuvaye cej vid ilyuzij buv vidilenij Karlom Yaspersom na dumku avtora danij vid ilyuzij ye oznakoyu formuvannya galyucinacij i marennya Parejdolichni ilyuziyi funkcionalni ilyuziyi osoblivij vid ilyuzij za yakih zi skladnih vizerunkiv na kilimi zamerzlomu na morozi skli vinikayut i postupovo rozvivayutsya skladni fantastichni kartini Ilyuziya yak ponyattya u filosofiyiAgnosticizm sprijmaye ilyuziyu yak argument dlya dovedennya neadekvatnosti lyudskogo sprijnyattya ob yektivnogo svitu Dialektichnij materializm rozglyadaye ilyuziyu yak vidobrazhennya dijsnosti hibnist yakogo maye svoyi gnoseologichni psihichni chi socialni prichini Fikcionalizm vvazhaye uyavlennya lyudini pro svit ilyuziyeyu Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu IlyuziyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu IlyuziyaGipoteza simulyaciyiLiteratura Filosofskij slovnik Za red V I Shinkaruka 2 vid pererob i dop K Golov Red URE 1986