Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ільмова падь (Ільмова долина) — найбільший комплекс хуннських поховань II—I ст. до н. е., розташований на схід від села Усть-Кяхта Кяхтинського району Республіки Бурятія, на схід від федеральної автомагістралі (Кяхтинський тракт), за 23 км на північ від міста Кяхта й 212 км на південь від міста Улан-Уде.
 | федерального значення рег. № 031741053070006 (ЄДРОКС) об`єкт № 0430004000 (БД Вікімандрів) |
Вперше могильник досліджено в 1896 — 1897 роках антропологом й етнографом Ю. Д. Талько-Гринцевичем. Близько 320 поховальних споруд у вигляді викладок з каменю (за конфігурацією наближені до квадрата) з дромосом з південного боку. Обряд поховання підтверджує дані ханьських хронік про те, що хунни ховали померлих в подвійних дерев'яних трунах. Поряд з могилами рядового населення розкопані монументальні поховання представників знаті. Знайдені тут залишки шовкових тканин, дзеркала та інші китайські вироби свідчать про зв'язки хуннів зі стародавнім Китаєм.
Могильники комплексу «Ільмова падь»
Ільмова падь I — могильник (залізної доби). Розташований на відстані 8,5 км на схід від села Усть-Кяхта, 23 км на північ від міста Кяхта й 1,5-2 км від Кяхтінського тракту. Поховання займає північний, вкритий лісом, пологий схил долини, загальною площею 2 км. Налічується близько 320 могил різної конфігурації і розмірів. Царські кургани мають невисокі насипи, діаметром від 20 до 30 м; рядові — від 3 до 5 м з западинами в центрі. До царських курганів з півдня примикає довгий вузький кам'яний шлейф, по краю якого виступають кам'яні огорожі.
Могильник датується I ст. н. е., відкритий Ю. Д. Талько-Гринцевичем в 1896 році. Ним було розкопано 33 могили. У 1928—1929 роках Г. П. Сосновський розкопав 11 могил; в 1950 році склав план поховань; в 1967—1972 і 1974—1976 роках дослідження проводив П. Б. Коновалов — розкопано 14 могил; в 1994—1996 роках роботи проводилися експедицією (кер. С. В. Данилов) по музеєфікації царських курганів і пам'ятки в цілому. З 1999 року до вивчення могильника приступає Байкальська експедиція під керівництвом Б. Б. Дашібалова. У 1999—2001 роках в тих місцях була проведена інструментальна зйомка.
Колекції зберігаються в Кяхтінському краєзнавчому музеї ім. Обручева, Музеї , .
Ільмова падь II (Хана-Шулуун) — могильник (бронзової доби). Знаходиться на відстані 7,5-8 км на південний схід від села Усть-Кяхта під скелею з петрогліфами, в 0,25 км на схід від Кяхтінського тракту. Зафіксовано 15 плитових могил, 4 з яких зруйновані, 1 з діаметром кургану 10-11 м, кругла огорожа. На окремих каменях проглядаються зображення, подібні зображенням письма.
Відкрито в 1950 році Р. Ф. Тугутовим. У тому ж році О. П. Окладниковим розкопаний керексур. Окладников, 1950; Ташак, 1995.
Ільмова падь III (Капчеранка) — могильник (середньовіччя). Знаходиться на відстані 8 км на південний схід від села Усть-Кяхта й 1 км на схід від Кяхтінського тракту. Зафіксовано близько 50 могил, викладених на поверхні кам'яними кладками. Знахідки: уламки ножиць, дужка з товстої пластини, фрагменти неорнаментованої кераміки, берест, уламки залізних предметів, бронзова серцеподібна бляшка, клиноподібний кельт, уламки наконечників стріл, уламки бронзового дзеркала з ієрогліфами, намиста, залишки одягу з тканини.
На даний час зафіксовано кілька курганних кладок епохи середньовіччя (VIII—XI століть). Західна частина могильника повністю розорана.
Відкрито Г. П. Сосновським в 1928 році. У тому ж році А. М. Виноградова та С. А. Успенський розкопали 18 могил, в 1929 році Сосновський — 3 могили.
Колекції зберігаються в Ермітажі, № 395 / 1-104, 1549 / 1-9. Сосновський, 1929, 1933; Ташак, 1995.
Джерела
- Талько-Гринцевич Ю. Д. Матеріали до палеоетнологіі Забайкалля // Праці Троїцькосавсько-Кяхтінського відділення Приамурського відділу Імператорського російського географічного товариства, т. I, вип. 3, 1898, стор. 35-76.
- Талько-Гринцевич Ю. Д. Суджинське доісторичне кладовище в Ільмовій паді // Праці Троїцькосавсько-Кяхтінського відділення Приамурського відділу Імператорського Російського географічного товариства. Т. 1. Вип. 2. 1898 — М, 1899.
- Сосновський Г. П.. Розкопки в Ільмових паді, в збірці: Радянська археологія, т. 8, М. — Л., 1946.
- Коновалов П. Б. Хунну в Забайкаллі (похоронні пам'ятники). — Улан-Уде: Бурятське книжкове видавництво, 1976. 248 с.
- Лбова Л. В., Хамзіна Є. А. Старожитності Бурятії: карта археологічних пам'яток. — Улан-Уде, 1999.
- Цибіктаров В. А. Петрогліфи Забайкалля (питання формування джерельної бази, історіографії та культурно-історичної інтерпретації) // Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Новосибірськ, 2006
- Історико-культурний атлас Бурятії. — М.: ІСЦ «Дизайн. Інформація. Картографія», 2001.
- Хунну: видання фестивалю "Європалія. Росія "під керівництвом Ніколаєва М. М. — Брюссель, 2005
- Туристичний путівник «Байкал». [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.] - М.: видавництво VIZA, 2009. стор. 110 [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Путівник мандрівника «Туризм і відпочинок в Бурятії». — Іркутськ: видавництво "Час мандрів, 2011. стор. 60.
Див. також
- Зарубіно
- — княжий могильник епохи Хунну
посилання
- Відео-інтерв'ю Сергія Міняєва про хуннські пам'ятки в Бурятії [ 29 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Ільмова падь — стаття з БСЭ
- Ільмова падь — стаття з Советской исторической энциклопедии
- Інвестиційний паспорт Республіки Бурятія [ 19 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Могильний комплекс Ільмова падь [ 21 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Сибірський туристичний довідник
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ilmova pad Ilmova dolina najbilshij kompleks hunnskih pohovan II I st do n e roztashovanij na shid vid sela Ust Kyahta Kyahtinskogo rajonu Respubliki Buryatiya na shid vid federalnoyi avtomagistrali Kyahtinskij trakt za 23 km na pivnich vid mista Kyahta j 212 km na pivden vid mista Ulan Ude federalnogo znachennya reg 031741053070006 YeDROKS ob yekt 0430004000 BD Vikimandriv Vpershe mogilnik doslidzheno v 1896 1897 rokah antropologom j etnografom Yu D Talko Grincevichem Blizko 320 pohovalnih sporud u viglyadi vikladok z kamenyu za konfiguraciyeyu nablizheni do kvadrata z dromosom z pivdennogo boku Obryad pohovannya pidtverdzhuye dani hanskih hronik pro te sho hunni hovali pomerlih v podvijnih derev yanih trunah Poryad z mogilami ryadovogo naselennya rozkopani monumentalni pohovannya predstavnikiv znati Znajdeni tut zalishki shovkovih tkanin dzerkala ta inshi kitajski virobi svidchat pro zv yazki hunniv zi starodavnim Kitayem Mogilniki kompleksu Ilmova pad Ilmova pad I mogilnik zaliznoyi dobi Roztashovanij na vidstani 8 5 km na shid vid sela Ust Kyahta 23 km na pivnich vid mista Kyahta j 1 5 2 km vid Kyahtinskogo traktu Pohovannya zajmaye pivnichnij vkritij lisom pologij shil dolini zagalnoyu plosheyu 2 km Nalichuyetsya blizko 320 mogil riznoyi konfiguraciyi i rozmiriv Carski kurgani mayut nevisoki nasipi diametrom vid 20 do 30 m ryadovi vid 3 do 5 m z zapadinami v centri Do carskih kurganiv z pivdnya primikaye dovgij vuzkij kam yanij shlejf po krayu yakogo vistupayut kam yani ogorozhi Mogilnik datuyetsya I st n e vidkritij Yu D Talko Grincevichem v 1896 roci Nim bulo rozkopano 33 mogili U 1928 1929 rokah G P Sosnovskij rozkopav 11 mogil v 1950 roci sklav plan pohovan v 1967 1972 i 1974 1976 rokah doslidzhennya provodiv P B Konovalov rozkopano 14 mogil v 1994 1996 rokah roboti provodilisya ekspediciyeyu ker S V Danilov po muzeyefikaciyi carskih kurganiv i pam yatki v cilomu Z 1999 roku do vivchennya mogilnika pristupaye Bajkalska ekspediciya pid kerivnictvom B B Dashibalova U 1999 2001 rokah v tih miscyah bula provedena instrumentalna zjomka Kolekciyi zberigayutsya v Kyahtinskomu krayeznavchomu muzeyi im Obrucheva Muzeyi Ilmova pad II Hana Shuluun mogilnik bronzovoyi dobi Znahoditsya na vidstani 7 5 8 km na pivdennij shid vid sela Ust Kyahta pid skeleyu z petroglifami v 0 25 km na shid vid Kyahtinskogo traktu Zafiksovano 15 plitovih mogil 4 z yakih zrujnovani 1 z diametrom kurganu 10 11 m krugla ogorozha Na okremih kamenyah proglyadayutsya zobrazhennya podibni zobrazhennyam pisma Vidkrito v 1950 roci R F Tugutovim U tomu zh roci O P Okladnikovim rozkopanij kereksur Okladnikov 1950 Tashak 1995 Ilmova pad III Kapcheranka mogilnik serednovichchya Znahoditsya na vidstani 8 km na pivdennij shid vid sela Ust Kyahta j 1 km na shid vid Kyahtinskogo traktu Zafiksovano blizko 50 mogil vikladenih na poverhni kam yanimi kladkami Znahidki ulamki nozhic duzhka z tovstoyi plastini fragmenti neornamentovanoyi keramiki berest ulamki zaliznih predmetiv bronzova sercepodibna blyashka klinopodibnij kelt ulamki nakonechnikiv stril ulamki bronzovogo dzerkala z iyeroglifami namista zalishki odyagu z tkanini Na danij chas zafiksovano kilka kurgannih kladok epohi serednovichchya VIII XI stolit Zahidna chastina mogilnika povnistyu rozorana Vidkrito G P Sosnovskim v 1928 roci U tomu zh roci A M Vinogradova ta S A Uspenskij rozkopali 18 mogil v 1929 roci Sosnovskij 3 mogili Kolekciyi zberigayutsya v Ermitazhi 395 1 104 1549 1 9 Sosnovskij 1929 1933 Tashak 1995 DzherelaTalko Grincevich Yu D Materiali do paleoetnologii Zabajkallya Praci Troyickosavsko Kyahtinskogo viddilennya Priamurskogo viddilu Imperatorskogo rosijskogo geografichnogo tovaristva t I vip 3 1898 stor 35 76 Talko Grincevich Yu D Sudzhinske doistorichne kladovishe v Ilmovij padi Praci Troyickosavsko Kyahtinskogo viddilennya Priamurskogo viddilu Imperatorskogo Rosijskogo geografichnogo tovaristva T 1 Vip 2 1898 M 1899 Sosnovskij G P Rozkopki v Ilmovih padi v zbirci Radyanska arheologiya t 8 M L 1946 Konovalov P B Hunnu v Zabajkalli pohoronni pam yatniki Ulan Ude Buryatske knizhkove vidavnictvo 1976 248 s Lbova L V Hamzina Ye A Starozhitnosti Buryatiyi karta arheologichnih pam yatok Ulan Ude 1999 Cibiktarov V A Petroglifi Zabajkallya pitannya formuvannya dzherelnoyi bazi istoriografiyi ta kulturno istorichnoyi interpretaciyi Avtoreferat na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk Novosibirsk 2006 Istoriko kulturnij atlas Buryatiyi M ISC Dizajn Informaciya Kartografiya 2001 Hunnu vidannya festivalyu Yevropaliya Rosiya pid kerivnictvom Nikolayeva M M Bryussel 2005 Turistichnij putivnik Bajkal 14 bereznya 2022 u Wayback Machine M vidavnictvo VIZA 2009 stor 110 14 bereznya 2022 u Wayback Machine Putivnik mandrivnika Turizm i vidpochinok v Buryatiyi Irkutsk vidavnictvo Chas mandriv 2011 stor 60 Div takozhZarubino knyazhij mogilnik epohi HunnuposilannyaVideo interv yu Sergiya Minyayeva pro hunnski pam yatki v Buryatiyi 29 veresnya 2016 u Wayback Machine Ilmova pad stattya z BSE Ilmova pad stattya z Sovetskoj istoricheskoj enciklopedii Investicijnij pasport Respubliki Buryatiya 19 bereznya 2016 u Wayback Machine Mogilnij kompleks Ilmova pad 21 veresnya 2020 u Wayback Machine Sibirskij turistichnij dovidnik