Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Це́рква Свято́го Іллі́ — православний храм у Києві, в місцевості Паньківщина, збудований у 1908—1914 роках та зруйнований 1935 року. Розташовувалася на розі вулиць Безаківської (сучасна назва — Симона Петлюри) та Жилянської. Станом на 2022 рік ділянка, де стояла церква, досі незабудована і зайнята невеликим паркувальним майданчиком.
| Іллінська церква | |
|---|---|
 Іллінська церква | |
| 50°26′32″ пн. ш. 30°29′41″ сх. д. / 50.442425000028° пн. ш. 30.49497300002778033° сх. д.Координати: 50°26′32″ пн. ш. 30°29′41″ сх. д. / 50.442425000028° пн. ш. 30.49497300002778033° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Київ |
| Архітектор | Єрмаков Євген Федорович |
| Початок будівництва | 20 липня (2 серпня) |
| Кінець будівництва | 1914 |
| Зруйновано | 1935 |
| Відбудовано | не відбудовувалась |
| Стиль | модерн, «псевдоросійський» |
| Адреса | вул. Безаківська (Симона Петлюри), 25 |
  Іллінська церква (Паньківщина) (Київ) | |
Історія храму
1908 року відзначалося 800-річчя Михайлівського Золотоверхого собору і на честь цієї події обитель вирішила звести новий храм. Місцем будівництва обрали ділянку, що належала монастиреві, на розі вулиць Безаківської та Жилянської; до того ж у цій місцині досі не було своєї парафіяльної церкви. Урочисте закладення нового храму відбулося 20 липня (2 серпня) 1908 року, на день святого пророка Іллі, тому майбутню церкву присвятили цьому святому, хоча первісно планувалося головний престол храму освятити на честь Преображення Господня. Перший камінь нової церкви заклав митрополит Флавіан. Проєкт Іллінської церкви розробив архітектор Євген Єрмаков.
Будівництво Іллінської церкви тривало досить довго, в основному, через складний характер ґрунтів, що спричинило додаткові роботи з укріплення підмурків будівлі за допомогою системи з 672 буронабивних паль за проєктом київського інженера А. Страуса. Зрештою у жовтні 1914 року будівництво завершили, проте через Першу світову війну офіційне освячення церкви відбулося лише 1918 року, до того часу це був своєрідний храм-пам'ятник героям війни, живим і загиблим.
За радянських часів, у 1921 році (а, ймовірніше, на початку 1920 року) Іллінська церква перейшла до першої в Києві громади УАПЦ. Дуже швидко церква стала українським культурно-громадським осередком: з листопада 1921 року в ній читали лекції з історії та географії України, діяли богословські курси, пізніше перенесені до Андріївської церкви і 1924 року заборонені радянською владою. На цих курсах викладали такі видатні релігійні та громадські діячі як митрополит Василь Липківський, архієпископ Н. Шараївський, єпископ П. Тарнавський, професори В. Чехівський, В. Данилевич, О. Грушевський, Л. Старицька-Черняхівська. Настоятелями Іллінської церкви у різні часи були о. Нестор Шараївський, о. Марко Грушевський (пізніше — єпископи УАПЦ), протоієрей Костянтин Янушівський, о. Кость Бутвіненко (з лютого 1924 року). У 1926 році більшовики ліквідували Либідську парафію УАПЦ, яка базувалася в Іллінській церкві, проте вже навесні 1927 року діяльність парафії відновилася. Втім, церквою парафіянам УАПЦ довелося користуватися спільно з обновленською синодальною громадою. Останні служби в церкві святого Іллі пройшли, згідно архівних даних, на Великодні свята 1929 року, не пізніше 1930 року парафія Іллінської церкви припинила діяльність.
У 1931 році Наркомат освіти ухвалив знесення церкви «у зв'язку із розширенням території ТЕЦ», що й відбулося 1935 року. Довгий час від храмового комплексу лишалися тільки мурована огорожа та двоповерховий будинок причту (або будинок для проживання прочан, втім, за призначенням ця споруда так і не функціонувала), але зрештою вони були розібрані у 1986 році.
У другій половині 2000-х років існували наміри відбудувати Іллінську церкву на старих фундаментах, що збереглися під шаром асфальту.
Опис
Церква святого Іллі розташовувалася біля перехрестя вулиць Безаківської та Жилянської, з невеликим відступом від червоної лінії забудови. Вівтарна частина виходила на вулицю Жилянську, ґанок із шатровим завершенням — на Безаківську. Проєктна висота церкви (з урахуванням хрестів) становила близько 40 м, ймовірно, так і було виконано, всередині храму могло розміститися близько 1200 осіб. Увінчували будівлю цибулясті бані на круглих у плані барабанах: п'ять на основним об'ємом та по одному над вівтарною частиною, шатровою дзвіницею і ґанком. Фасади церкви були оздоблені дрібним ліпним і цегляним декором.
Загальний вигляд церкви виділявся еклектичним поєднанням кількох вельми відмінних один від одного архітектурних стилів. Типовий для православних церков Російської імперії тих часів «псевдоросійський» стиль можна було побачити у цибулястих баньках, кокошниках у нижній частині барабанів, здрібнених елементах фасадного декорування. Великі круглі вікна на північному та південному фасадах, розділені коринфськими колонками із скісними завершеннями та увінчані дугоподібними арками, відповідали модному для світських будівель стилю модерн, під ними розташовувалися строєні вузькі віконця, характерні для мавританської архітектури.
Окрім головного вівтаря, у церкві був південний приділ, освячений на честь мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії.
Примітки
- Звід, 1999, с. 473.
- Третяк, 2004, с. 31.
- Кальницький, 2012, с. 139.
- Кальницький, 2012, с. 140.
- Скібіцька, 2011, с. 203.
- Мельник, 2004, с. 787.
- Мельник, 2004, с. 788.
- Мельник, 2004, с. 790.
- Мельник, 2004, с. 789.
- Василь Галайба. . grad.kiev.ua. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022 року.
- . www.interesniy.kiev.ua. Інтересний Київ. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2022 року. (рос.)
- Кальницкий, 2012, с. 130.
Посилання
- . www.interesniy.kiev.ua. Інтересний Київ. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2022 року. (рос.)
Джерела
- Третяк К. О. Втрачені споруди та пам'ятники Києва: довідник. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. — 248 с. — 500 прим. — .
- Білокінь С., Бондаренко Р., Кальницький М. Комінтерну вулиця // Київ: Кн. 1, ч. 1: А—Л Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — 608 с. — 3900 прим. — .
- Кальницький М. Б. Зруйновані святині Києва: втрати та відродження. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. — 224 с. — 600 прим. — .
- Скібіцька Т. В. Київський архітектурний модерн (1900—1910-і роки). — Л. : Центр Європи, 2011. — 232 с. — 5000 прим. — .
- Кальницкий М. Б. Зодчество и зодчие. — К. : ВАРТО, 2012. — 336 с. — (Киевские истории) — 1500 прим. — .
- Мельник, Ольга (2004). Сохань, Павло; Брехуненко, Віктор; Бутич, Іван; Гирич, Ігор; Тодійчук, Ольга (ред.). (PDF). Український археографічний щорічник (наукове видання). Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. 11/12 (8/9): 786—791. Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2022. Процитовано 8 квітня 2022.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|doi-9access=()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce rkva Svyato go Illi pravoslavnij hram u Kiyevi v miscevosti Pankivshina zbudovanij u 1908 1914 rokah ta zrujnovanij 1935 roku Roztashovuvalasya na rozi vulic Bezakivskoyi suchasna nazva Simona Petlyuri ta Zhilyanskoyi Stanom na 2022 rik dilyanka de stoyala cerkva dosi nezabudovana i zajnyata nevelikim parkuvalnim majdanchikom Illinska cerkvaIllinska cerkva50 26 32 pn sh 30 29 41 sh d 50 442425000028 pn sh 30 49497300002778033 sh d 50 442425000028 30 49497300002778033 Koordinati 50 26 32 pn sh 30 29 41 sh d 50 442425000028 pn sh 30 49497300002778033 sh d 50 442425000028 30 49497300002778033Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina KiyivArhitektorYermakov Yevgen FedorovichPochatok budivnictva20 lipnya 2 serpnya Kinec budivnictva1914Zrujnovano1935Vidbudovanone vidbudovuvalasStilmodern psevdorosijskij Adresavul Bezakivska Simona Petlyuri 25Illinska cerkva Pankivshina Kiyiv Istoriya hramu1908 roku vidznachalosya 800 richchya Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru i na chest ciyeyi podiyi obitel virishila zvesti novij hram Miscem budivnictva obrali dilyanku sho nalezhala monastirevi na rozi vulic Bezakivskoyi ta Zhilyanskoyi do togo zh u cij miscini dosi ne bulo svoyeyi parafiyalnoyi cerkvi Urochiste zakladennya novogo hramu vidbulosya 20 lipnya 2 serpnya 1908 roku na den svyatogo proroka Illi tomu majbutnyu cerkvu prisvyatili comu svyatomu hocha pervisno planuvalosya golovnij prestol hramu osvyatiti na chest Preobrazhennya Gospodnya Pershij kamin novoyi cerkvi zaklav mitropolit Flavian Proyekt Illinskoyi cerkvi rozrobiv arhitektor Yevgen Yermakov Budivnictvo Illinskoyi cerkvi trivalo dosit dovgo v osnovnomu cherez skladnij harakter gruntiv sho sprichinilo dodatkovi roboti z ukriplennya pidmurkiv budivli za dopomogoyu sistemi z 672 buronabivnih pal za proyektom kiyivskogo inzhenera A Strausa Zreshtoyu u zhovtni 1914 roku budivnictvo zavershili prote cherez Pershu svitovu vijnu oficijne osvyachennya cerkvi vidbulosya lishe 1918 roku do togo chasu ce buv svoyeridnij hram pam yatnik geroyam vijni zhivim i zagiblim Za radyanskih chasiv u 1921 roci a jmovirnishe na pochatku 1920 roku Illinska cerkva perejshla do pershoyi v Kiyevi gromadi UAPC Duzhe shvidko cerkva stala ukrayinskim kulturno gromadskim oseredkom z listopada 1921 roku v nij chitali lekciyi z istoriyi ta geografiyi Ukrayini diyali bogoslovski kursi piznishe pereneseni do Andriyivskoyi cerkvi i 1924 roku zaboroneni radyanskoyu vladoyu Na cih kursah vikladali taki vidatni religijni ta gromadski diyachi yak mitropolit Vasil Lipkivskij arhiyepiskop N Sharayivskij yepiskop P Tarnavskij profesori V Chehivskij V Danilevich O Grushevskij L Staricka Chernyahivska Nastoyatelyami Illinskoyi cerkvi u rizni chasi buli o Nestor Sharayivskij o Marko Grushevskij piznishe yepiskopi UAPC protoiyerej Kostyantin Yanushivskij o Kost Butvinenko z lyutogo 1924 roku U 1926 roci bilshoviki likviduvali Libidsku parafiyu UAPC yaka bazuvalasya v Illinskij cerkvi prote vzhe navesni 1927 roku diyalnist parafiyi vidnovilasya Vtim cerkvoyu parafiyanam UAPC dovelosya koristuvatisya spilno z obnovlenskoyu sinodalnoyu gromadoyu Ostanni sluzhbi v cerkvi svyatogo Illi projshli zgidno arhivnih danih na Velikodni svyata 1929 roku ne piznishe 1930 roku parafiya Illinskoyi cerkvi pripinila diyalnist U 1931 roci Narkomat osviti uhvaliv znesennya cerkvi u zv yazku iz rozshirennyam teritoriyi TEC sho j vidbulosya 1935 roku Dovgij chas vid hramovogo kompleksu lishalisya tilki murovana ogorozha ta dvopoverhovij budinok prichtu abo budinok dlya prozhivannya prochan vtim za priznachennyam cya sporuda tak i ne funkcionuvala ale zreshtoyu voni buli rozibrani u 1986 roci U drugij polovini 2000 h rokiv isnuvali namiri vidbuduvati Illinsku cerkvu na starih fundamentah sho zbereglisya pid sharom asfaltu OpisCerkva svyatogo Illi roztashovuvalasya bilya perehrestya vulic Bezakivskoyi ta Zhilyanskoyi z nevelikim vidstupom vid chervonoyi liniyi zabudovi Vivtarna chastina vihodila na vulicyu Zhilyansku ganok iz shatrovim zavershennyam na Bezakivsku Proyektna visota cerkvi z urahuvannyam hrestiv stanovila blizko 40 m jmovirno tak i bulo vikonano vseredini hramu moglo rozmistitisya blizko 1200 osib Uvinchuvali budivlyu cibulyasti bani na kruglih u plani barabanah p yat na osnovnim ob yemom ta po odnomu nad vivtarnoyu chastinoyu shatrovoyu dzviniceyu i gankom Fasadi cerkvi buli ozdobleni dribnim lipnim i ceglyanim dekorom Zagalnij viglyad cerkvi vidilyavsya eklektichnim poyednannyam kilkoh velmi vidminnih odin vid odnogo arhitekturnih stiliv Tipovij dlya pravoslavnih cerkov Rosijskoyi imperiyi tih chasiv psevdorosijskij stil mozhna bulo pobachiti u cibulyastih bankah kokoshnikah u nizhnij chastini barabaniv zdribnenih elementah fasadnogo dekoruvannya Veliki krugli vikna na pivnichnomu ta pivdennomu fasadah rozdileni korinfskimi kolonkami iz skisnimi zavershennyami ta uvinchani dugopodibnimi arkami vidpovidali modnomu dlya svitskih budivel stilyu modern pid nimi roztashovuvalisya stroyeni vuzki vikoncya harakterni dlya mavritanskoyi arhitekturi Okrim golovnogo vivtarya u cerkvi buv pivdennij pridil osvyachenij na chest muchenic Viri Nadiyi Lyubovi ta materi yih Sofiyi PrimitkiZvid 1999 s 473 Tretyak 2004 s 31 Kalnickij 2012 s 139 Kalnickij 2012 s 140 Skibicka 2011 s 203 Melnik 2004 s 787 Melnik 2004 s 788 Melnik 2004 s 790 Melnik 2004 s 789 Vasil Galajba grad kiev ua Arhiv originalu za 12 kvitnya 2022 Procitovano 8 kvitnya 2022 roku www interesniy kiev ua Interesnij Kiyiv Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2022 roku ros Kalnickij 2012 s 130 Posilannya www interesniy kiev ua Interesnij Kiyiv Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2022 roku ros DzherelaTretyak K O Vtracheni sporudi ta pam yatniki Kiyeva dovidnik K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2004 248 s 500 prim ISBN 966 594 548 3 Bilokin S Bondarenko R Kalnickij M Kominternu vulicya Kiyiv Kn 1 ch 1 A LZvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Enciklopedichne vidannya U 28 tomah Redkol tomu Vidp red P Tronko ta in Uporyad V Gorbik M Kiporenko L Fedorova K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1999 608 s 3900 prim ISBN 966 95478 1 4 Kalnickij M B Zrujnovani svyatini Kiyeva vtrati ta vidrodzhennya K Vidavnichij dim Dmitra Burago 2012 224 s 600 prim ISBN 978 966 489 183 4 Skibicka T V Kiyivskij arhitekturnij modern 1900 1910 i roki L Centr Yevropi 2011 232 s 5000 prim ISBN 978 966 7022 92 1 Kalnickij M B Zodchestvo i zodchie K VARTO 2012 336 s Kievskie istorii 1500 prim ISBN 978 966 2321 22 7 Melnik Olga 2004 Sohan Pavlo Brehunenko Viktor Butich Ivan Girich Igor Todijchuk Olga red PDF Ukrayinskij arheografichnij shorichnik naukove vidannya Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo 11 12 8 9 786 791 Arhiv originalu PDF za 8 travnya 2022 Procitovano 8 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Cite maye pustij nevidomij parametr doi 9access dovidka