Іллєнко Олена Вадимівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іллєнко.

Олена Вадимівна Іллєнко (нар. 26 січня 1965, Київ, УРСР) — радянська, українська кіноакторка.

Олена Іллєнко
Ім'я при народженні	Олена Вадимівна Іллєнко
Народилася	26 січня 1965(1965-01-26) (59 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Національність	українка
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	кіноакторка
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії

Життєпис

Народилася 1965 р. в родині кінематографістів — кінорежисера і кінооператора В.Г. Іллєнка та режисера Е.І. Іллєнко.

Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1986, акторський факультет, майстерня О. Баталова).

Працює на Національній кіностудії ім. О. П. Довженка.

Член Національної спілки кінематографістів України.

Фільмографія

Знялась у фільмах:

• «Свято печеної картоплі» (1976),
• «Кожен мисливець бажає знати...» (1985, дівчина-механік),
• «Крижані квіти» (1986, Марина),
• «Віч-на-віч» (1986),
• (1986, радистка),
• «Наближення до майбутнього» (1986),
• «Солом'яні дзвони» (1987, подруга фотографа),
• «Захисту не потребую» (1987, Ольга),
• (1987, т/ф),
• «Суд в Єршовці» (1987),
• «Загін особливого призначення» (1987),
• «Мистецтво подобатись жінкам» (1988, Марія),
• «Зона» (1988),
• «Передай далі...» (1988),
• (1988, т/ф, дівчина біля автомату),
• (1988, Таня),
• (1988),
• «На прив'язі біля злітної смуги» (1989, т/ф, Таня),
• (1989),
• «Етюди про Врубеля» (1989),
• «Далі польоту стріли» (1990, т/ф, Галя),
• «Буйна» (1990),
• «Капітан Крокус і Таємниця маленьких змовників» (1991, міністр пропаганди),
• «Останній бункер» (1991, Таня),
• «Господи, прости нас грішних» (1992),
• «Тарас Шевченко. Заповіт» (1992, т/с, 1-3 серії),
• «Геллі і Нок» (1995, Геллі) та ін.

Література

• Молоде кіно України. Вип. 2-й. К., 1991. — С.12—13.

Посилання

• Олена Іллєнко на сайті IMDb (англ.)
• Національна спілка кінематографістів України: Олена Іллєнко [ 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Фільмографія на kinokolo.ua [ 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Фільмографія на kino-teatr.ru [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)