Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ікко-іккі (яп. 一向一揆, трансліт. Ікко: -іккі, дос. «Повстання прямодушних») — монахи-воїни в середньовічній Японії періоду Сенгоку, послідовники буддійської секти Дзьодо-сінсю, керівником якої був настоятель Ренньо. Відомі як організатори серії потужних повстань, що тривали з 1488 по 1582.
Історія
Спочатку Ікко-іккі являли собою розрізнену і неорганізовану масу послідовників вчення Ренньо, що складалася в основному з селян, ченців, синтоїстських священників і дрібних самураїв. Вони збиралися в провінції Етідзен, в місці, званому Йосідзакі (нині місто в префектурі Фукуї), де Ренньо вибудував свою резиденцію і храм (до теперішнього часу не зберігся). Темпи концентрації послідовників навколо Ренньо були досить швидкими — через два роки після того, як він прийшов у Йосідзакі, там виросло селище із сотні будинків. Прихильники секти були вельми войовничі та фанатичні, проте на початкових стадіях формування зберігали значну демократичність в управлінні. Їх духовний лідер Ренньо, попри роль ідейного натхненника секти, аж ніяк не підтримував агресивні настрої своїх послідовників і був переконаний, що озброєні опору і битви до останньої краплі крові можливі тільки як крайній захід, у разі, якщо самій школі Дзьодо-сінсю загрожує небезпека. Однак, прихильниками його вчення ставало все більше дрібних самураїв, які бачили в секті військову силу, здатну послужити їх власним інтересам.
Захоплення провінції Каґа
У 1474 році між представниками сьогуна (сюго) в провінції Каґа, сусідами з Етідзен, почалося відкрите протистояння. Тогасі Масатіка, номінальний сюго, влаштував змову проти свого молодшого брата Котійо, що контролював північну частину провінції. Масатіка щедрими обіцянками прихилив на свій бік Ікко-іккі, однак Котійо, почувши про змову, завдав удар по їх базі в Йосідзакі. Ікко-іккі, фанатично борючись, не тільки прогнали Котійо, але і напали на його замок. Котійо був переможений, Масатіка прийшов до влади, але виконувати обіцянки не поспішав. Іккі збунтувалися, проте бунт був придушений, і вони бігли на північ, в провінцію Еттю. В цей час якийсь Сімоцума Ренс, самурай і радник Ренньо, вирішив від його імені закликати Ікко-іккі до зброї. Слідуючи вказівкам Сімоцуми, Ікко-ікки вдруге підняли повстання, але марно. З усім тим, про повне їх заспокоєнні мови не йшло.
Удача перейшла на сторону Ікко-іккі в 1488 році, коли тримав їх в покорі Тогасі Масатіка за вказівкою сьогуна відправився в віддалену провінцію Омі втихомирювати повсталого даймьо Роккаку Такайорі. Ікко-іккі негайно скористалися нагодою і напали на слабо захищений замок Тогасі. Той поспішно повернувся з походу, проте Ікко-іккі, налічували, за деякими даними, до 200 тисяч осіб, і васали самого Тогасі, що перейшли на сторону бунтарів, спалили замок. Тогасі вчинив самогубство, щоб не потрапити їм до рук.
Вважається, що Ікко-іккі, знищивши законного правителя, самі захопили владу над провінцією Каґа і правили нею наступні 100 років, являючи собою зразок унікального для Японії «народовладдя», однак ця оцінка невірна. Реальним правителем Кагі замість загиблого Масатікі став його дядько Тогасі Ясутака, якого Ікко-іккі терпіли, і який вів воєнні дії у власних інтересах, а не в інтересах Ікко-іккі. Верховні влади визнавали Ясутака як сюго аж до його смерті в 1504 році, а після цього на посаду сюго заступив його син Танеясу. Та все ж, влада, судячи з історичними документами, перебувала в сумніві, чи варто визнавати Танеясу правителем, і після 1521 прийнялися посилати всю офіційну кореспонденцію, що стосується Кагі, главам секти Дзьодо-сінсю в храмі Ісіяма Хонґандзі поруч з Кіото. В 1531 році Танеясу остаточно втратив свою управлінську посаду в результаті громадянської війни між фракціями Ікко-іккі. У війні фракцій перемогли монахи храму Хонґандзі, які й стали керівною політичною силою в провінції Каґа.
Подальші успіхи та перші поразки
Після свого зміцнення в Каге Ікко-іккі продовжували агресивну політику і нападали на володіння «північного тигра» Уесуґі Кенсін та в провінції Етіґо і на території роду Асакура в південній провінції Етідзен, проте серйозних успіхів ні там, ні там не домоглися. Дещо більшими виявилися їхні досягнення в Кіото, де вони, використовуючи як базу свій храм , зробили кілька атак на сусідні храми інших релігійних сект: від набігів Ікко-іккі постраждали храм школи Нітірен в місті Сакаї, школи [] і синтоїстське святилище в Нарі. Напади викликали лють серед послідовників Нітірен, з яких у великій мірі складався середній клас тодішнього Кіото, і вони помстилися Ікко-іккі: в 1532 році даймьо Хосокава Харумото і Роккаку Садайорі зі своїми самураями й городянами, що підтримували їх, зруйнували храм Ямасіна Мідо.
Наперекір цій невдачі, до середини 16 століття Ікко-іккі закріпилися на інших територіях: вони вибудували храм Ісіяма Хонґандзі на місці сучасної Осаки, відбили у даймьо його замок, розташований близько Нагої, і прибудували до цього замку розгалужену мережу укріплень, відомих під загальною назвою Нагасіма, а також утвердилися в декількох храмах провінції , зокрема, Сьоман-дзі, Дзьогу-дзі та Хонсу-дзі. Таке посилення не могло не стурбувати великих самурайських полководців, що билися за владу в країні, оскільки Ікко-іккі володіли не тільки військовим, а й великим економічним потенціалом. Особливо неспокійно було Токугаві Іеясу, оскільки Іккі влаштувалися прямо в його родовій провінції Мікава: він побоювався, що його може спіткати доля правителя Кагі, і до того ж Іккі пручалися (у тому числі із застосуванням зброї) спробам Токуґави обкласти їх монастирі податками. Внаслідок цього в 1564 році між Токугава й Ікко-іккі відбулася . Токугаві допомагали монахи-воїни секти Дзьодо, що належали до храму Дайдзю-дзі, а крім того, багато самураї з числа Ікко-іккі під час битви перейшли на сторону Токугави. Все це призвело до поразки Ікко-іккі, однак до остаточного їх утихомирення було ще далеко.
Кінець руху
Захід руху Ікко-іккі розпочався з посиленням Оди Нобунаґи, вельми жорстокого даймьо, якому Іккі сильно заважали в завойовницьких кампаніях. Сповнений рішучості розтрощити їх, Нобунага почав з облоги фортеці Нагасіма в 1571 році. Облога не увінчалася успіхом, і Нобунага зірвав злість на монахах храму , які підтримували Ікко-іккі: його воїни піднялися на гору Хієй, де був розташований храм, вбиваючи всіх, хто попадався по шляху, і спалюючи споруди. Під Нагасіму Нобунаґа повертався ще два рази, поки нарешті в 1574 році не зміг відрізати ченців, які зачинились там, від постачання. Нагасіма була спалена разом з 20 тисячами захисників. Паралельно Нобунаґа вів облогу храму Ісіяма Хонґандзі, яка тривала з 1570 по 1580 рік з перемінним успіхом, але врешті-решт закінчилася поразкою Ікко-іккі. Нобунаґа помилував багатьох захисників фортеці, однак спалив їхній храм дотла. Після втрати такої важливої бази Ікко-іккі не змогли оговтатися і перестали відігравати скільки-небудь значну роль в розкладі сил середньовічної Японії.
Див. також
Примітки
- Richard Bodley Scott. Colonies and Conquest: Asia 1494-1698. — Osprey Publishing, 2011. — С. 38. — 100 с. — .
- Stephen Turnbull. Samurai Commanders (1): 940-1576. — Osprey Publishing, 2005. — С. 42-43. — 64 с. — .
- Stephen Turnbull. The samurai and the sacred. — Osprey Publishing, 2006. — С. 78-79. — 224 с. — .
- John Whitney Hall, Jeffrey P. Mass. Medieval Japan: essays in institutional history. — Stanford University Pres, 1988. — С. 78-79. — 241-242 с. — .
- Stephen Turnbull. Japanese Fortified Temples and Monasteries AD 710-1602. — Oxford : Osprey Publishing, 2005. — С. 9-10. — 64 с. — .
- Stephen Turnbull. Japanese Warrior Monks Ad 949-1603. — Osprey Publishing, 2003. — С. 16-17. — 64 с. — .
- Louis Frédéric. Japan encyclopedia. — Harvard University Press, 2005. — С. 380. — 1108 с. — .
- Japanese Fortified Temples and Monasteries AD 710–1602, стр. 12
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ikko ikki yap 一向一揆 translit Ikko ikki dos Povstannya pryamodushnih monahi voyini v serednovichnij Yaponiyi periodu Sengoku poslidovniki buddijskoyi sekti Dzodo sinsyu kerivnikom yakoyi buv nastoyatel Renno Vidomi yak organizatori seriyi potuzhnih povstan sho trivali z 1488 po 1582 IstoriyaSpochatku Ikko ikki yavlyali soboyu rozriznenu i neorganizovanu masu poslidovnikiv vchennya Renno sho skladalasya v osnovnomu z selyan chenciv sintoyistskih svyashennikiv i dribnih samurayiv Voni zbiralisya v provinciyi Etidzen v misci zvanomu Josidzaki nini misto v prefekturi Fukuyi de Renno vibuduvav svoyu rezidenciyu i hram do teperishnogo chasu ne zberigsya Tempi koncentraciyi poslidovnikiv navkolo Renno buli dosit shvidkimi cherez dva roki pislya togo yak vin prijshov u Josidzaki tam viroslo selishe iz sotni budinkiv Prihilniki sekti buli velmi vojovnichi ta fanatichni prote na pochatkovih stadiyah formuvannya zberigali znachnu demokratichnist v upravlinni Yih duhovnij lider Renno popri rol idejnogo nathnennika sekti azh niyak ne pidtrimuvav agresivni nastroyi svoyih poslidovnikiv i buv perekonanij sho ozbroyeni oporu i bitvi do ostannoyi krapli krovi mozhlivi tilki yak krajnij zahid u razi yaksho samij shkoli Dzodo sinsyu zagrozhuye nebezpeka Odnak prihilnikami jogo vchennya stavalo vse bilshe dribnih samurayiv yaki bachili v sekti vijskovu silu zdatnu posluzhiti yih vlasnim interesam Zahoplennya provinciyi Kaga Dokladnishe Povstannya v Kaga U 1474 roci mizh predstavnikami soguna syugo v provinciyi Kaga susidami z Etidzen pochalosya vidkrite protistoyannya Togasi Masatika nominalnij syugo vlashtuvav zmovu proti svogo molodshogo brata Kotijo sho kontrolyuvav pivnichnu chastinu provinciyi Masatika shedrimi obicyankami prihiliv na svij bik Ikko ikki odnak Kotijo pochuvshi pro zmovu zavdav udar po yih bazi v Josidzaki Ikko ikki fanatichno boryuchis ne tilki prognali Kotijo ale i napali na jogo zamok Kotijo buv peremozhenij Masatika prijshov do vladi ale vikonuvati obicyanki ne pospishav Ikki zbuntuvalisya prote bunt buv pridushenij i voni bigli na pivnich v provinciyu Ettyu V cej chas yakijs Simocuma Rens samuraj i radnik Renno virishiv vid jogo imeni zaklikati Ikko ikki do zbroyi Sliduyuchi vkazivkam Simocumi Ikko ikki vdruge pidnyali povstannya ale marno Z usim tim pro povne yih zaspokoyenni movi ne jshlo Udacha perejshla na storonu Ikko ikki v 1488 roci koli trimav yih v pokori Togasi Masatika za vkazivkoyu soguna vidpravivsya v viddalenu provinciyu Omi vtihomiryuvati povstalogo dajmo Rokkaku Takajori Ikko ikki negajno skoristalisya nagodoyu i napali na slabo zahishenij zamok Togasi Toj pospishno povernuvsya z pohodu prote Ikko ikki nalichuvali za deyakimi danimi do 200 tisyach osib i vasali samogo Togasi sho perejshli na storonu buntariv spalili zamok Togasi vchiniv samogubstvo shob ne potrapiti yim do ruk Vvazhayetsya sho Ikko ikki znishivshi zakonnogo pravitelya sami zahopili vladu nad provinciyeyu Kaga i pravili neyu nastupni 100 rokiv yavlyayuchi soboyu zrazok unikalnogo dlya Yaponiyi narodovladdya odnak cya ocinka nevirna Realnim pravitelem Kagi zamist zagiblogo Masatiki stav jogo dyadko Togasi Yasutaka yakogo Ikko ikki terpili i yakij viv voyenni diyi u vlasnih interesah a ne v interesah Ikko ikki Verhovni vladi viznavali Yasutaka yak syugo azh do jogo smerti v 1504 roci a pislya cogo na posadu syugo zastupiv jogo sin Taneyasu Ta vse zh vlada sudyachi z istorichnimi dokumentami perebuvala v sumnivi chi varto viznavati Taneyasu pravitelem i pislya 1521 prijnyalisya posilati vsyu oficijnu korespondenciyu sho stosuyetsya Kagi glavam sekti Dzodo sinsyu v hrami Isiyama Hongandzi poruch z Kioto V 1531 roci Taneyasu ostatochno vtrativ svoyu upravlinsku posadu v rezultati gromadyanskoyi vijni mizh frakciyami Ikko ikki U vijni frakcij peremogli monahi hramu Hongandzi yaki j stali kerivnoyu politichnoyu siloyu v provinciyi Kaga Podalshi uspihi ta pershi porazki Suchasnij viglyad hramu Somandzi Pislya svogo zmicnennya v Kage Ikko ikki prodovzhuvali agresivnu politiku i napadali na volodinnya pivnichnogo tigra Uesugi Kensin ta v provinciyi Etigo i na teritoriyi rodu Asakura v pivdennij provinciyi Etidzen prote serjoznih uspihiv ni tam ni tam ne domoglisya Desho bilshimi viyavilisya yihni dosyagnennya v Kioto de voni vikoristovuyuchi yak bazu svij hram zrobili kilka atak na susidni hrami inshih religijnih sekt vid nabigiv Ikko ikki postrazhdali hram shkoli Nitiren v misti Sakayi shkoli sho i sintoyistske svyatilishe v Nari Napadi viklikali lyut sered poslidovnikiv Nitiren z yakih u velikij miri skladavsya serednij klas todishnogo Kioto i voni pomstilisya Ikko ikki v 1532 roci dajmo Hosokava Harumoto i Rokkaku Sadajori zi svoyimi samurayami j gorodyanami sho pidtrimuvali yih zrujnuvali hram Yamasina Mido Bitva pri Adzukidzake Naperekir cij nevdachi do seredini 16 stolittya Ikko ikki zakripilisya na inshih teritoriyah voni vibuduvali hram Isiyama Hongandzi na misci suchasnoyi Osaki vidbili u dajmo jogo zamok roztashovanij blizko Nagoyi i pribuduvali do cogo zamku rozgaluzhenu merezhu ukriplen vidomih pid zagalnoyu nazvoyu Nagasima a takozh utverdilisya v dekilkoh hramah provinciyi zokrema Soman dzi Dzogu dzi ta Honsu dzi Take posilennya ne moglo ne sturbuvati velikih samurajskih polkovodciv sho bilisya za vladu v krayini oskilki Ikko ikki volodili ne tilki vijskovim a j velikim ekonomichnim potencialom Osoblivo nespokijno bulo Tokugavi Ieyasu oskilki Ikki vlashtuvalisya pryamo v jogo rodovij provinciyi Mikava vin poboyuvavsya sho jogo mozhe spitkati dolya pravitelya Kagi i do togo zh Ikki pruchalisya u tomu chisli iz zastosuvannyam zbroyi sprobam Tokugavi obklasti yih monastiri podatkami Vnaslidok cogo v 1564 roci mizh Tokugava j Ikko ikki vidbulasya Tokugavi dopomagali monahi voyini sekti Dzodo sho nalezhali do hramu Dajdzyu dzi a krim togo bagato samurayi z chisla Ikko ikki pid chas bitvi perejshli na storonu Tokugavi Vse ce prizvelo do porazki Ikko ikki odnak do ostatochnogo yih utihomirennya bulo she daleko Kinec ruhu Zahid ruhu Ikko ikki rozpochavsya z posilennyam Odi Nobunagi velmi zhorstokogo dajmo yakomu Ikki silno zavazhali v zavojovnickih kampaniyah Spovnenij rishuchosti roztroshiti yih Nobunaga pochav z oblogi forteci Nagasima v 1571 roci Obloga ne uvinchalasya uspihom i Nobunaga zirvav zlist na monahah hramu yaki pidtrimuvali Ikko ikki jogo voyini pidnyalisya na goru Hiyej de buv roztashovanij hram vbivayuchi vsih hto popadavsya po shlyahu i spalyuyuchi sporudi Pid Nagasimu Nobunaga povertavsya she dva razi poki nareshti v 1574 roci ne zmig vidrizati chenciv yaki zachinilis tam vid postachannya Nagasima bula spalena razom z 20 tisyachami zahisnikiv Paralelno Nobunaga viv oblogu hramu Isiyama Hongandzi yaka trivala z 1570 po 1580 rik z pereminnim uspihom ale vreshti resht zakinchilasya porazkoyu Ikko ikki Nobunaga pomiluvav bagatoh zahisnikiv forteci odnak spaliv yihnij hram dotla Pislya vtrati takoyi vazhlivoyi bazi Ikko ikki ne zmogli ogovtatisya i perestali vidigravati skilki nebud znachnu rol v rozkladi sil serednovichnoyi Yaponiyi Div takozhNagasima Isiyama HongandziPrimitkiRichard Bodley Scott Colonies and Conquest Asia 1494 1698 Osprey Publishing 2011 S 38 100 s ISBN 9781849082310 Stephen Turnbull Samurai Commanders 1 940 1576 Osprey Publishing 2005 S 42 43 64 s ISBN 9781841767437 Stephen Turnbull The samurai and the sacred Osprey Publishing 2006 S 78 79 224 s ISBN 9781846030215 John Whitney Hall Jeffrey P Mass Medieval Japan essays in institutional history Stanford University Pres 1988 S 78 79 241 242 s ISBN 9780804715119 Stephen Turnbull Japanese Fortified Temples and Monasteries AD 710 1602 Oxford Osprey Publishing 2005 S 9 10 64 s ISBN 9781841768267 Stephen Turnbull Japanese Warrior Monks Ad 949 1603 Osprey Publishing 2003 S 16 17 64 s ISBN 9781841765730 Louis Frederic Japan encyclopedia Harvard University Press 2005 S 380 1108 s ISBN 9780674017535 Japanese Fortified Temples and Monasteries AD 710 1602 str 12