Ійа Накуаа (*1063 —1115) — політичний та військовий діяч міштеків у 1079—1115 роках, намагався утворити централізовану державу. Ім'я перекладається як «Восьмий Олень».
Ійа Накуаа | |
---|---|
Ійа Накуаа (зображено праворуч) | |
Народився | 1063 м. Тілантонго |
Помер | 1115 м. Тілантонго ·страта |
Країна | Мексика |
Національність | міштеки |
Діяльність | політик |
Посада | шешси |
Термін | 1079—1115 роки |
Попередник | П'ятий Крокодил |
Конфесія | поганство |
Батько | П'ятий Крокодил |
Мати | Пані Дев'ятий Орел |
Брати, сестри | d, d, d, d, d, d і d |
У шлюбі з | d, d, d, d і d |
Діти | d, d, d, d, d, d, d, d, d і d |
|
Життєпис
Народився у 1063 році у місті Тілатонго. Був сином жерця і вождя П'ятого Крокодила «Сонячного дощу» і Дев'ятого Орла «Квітка какао», принцеси з Текамачалько. У 1079 році успадкував владу після смерті батька. Того ж року здійснив перший вдалий похід, приєднавши до підконтрольних земель к"раїну порослих травою пагорбів".
У подальшому заручився підтримкою міштеко-тольтецького володаря «Четвертий Ягуар» з Чолули, а також здобув прихильність впливового міштецького жрецтва, якому обіцяв активізувати храмове будівництво й надати більшого розмаху культовим церемоніям.
У 1099—1101 роках провів успішну воєнно-дипломатичну кампанію проти іншого претендента на загальноміштецьке домінування — міста-держави Божественний Вузол (Шипе-Вузол), розташованого на теуантепецькому узбережжі Тихого океану. Він рішуче втрутився в династичну сварку після смерті правителя держави Шіпе — «Одинадцятого Вітру». В результаті три сини й племінник померлого владики були принесені в жертву богам, а з їхньою сестрою Тринадцята Змія одружився, ставши законним володарем Шіпе-Вузла.
Наступним і найпотужнішим конкурентом Ійа Накуаа у боротьбі за загальноміштецьке домінування стала войовнича правителька міста-держави «Димна Гора», яку кодекси іменують Зміїною накидкою або за днем її народження — правителькою «Шість Мавпа». Втім Ійа Накуаа вдалося її перемогти у 1111 році.
Водночас Ійа Накуаа хитрістю і спритною політикою зумів підкорити загалом 94 міштецькі міста-держави. Він вбивав їх правителів їх разом із синами та одружуючися з їхніми вдовами і дочками. Було розширено владу на гірські, низинні та прибережні області міштеків. Фактично більшість Міштекії підкорювалося Ійа Накуаа. У своїй державі він почав формувати потужний централізований бюрократичний апарат імперського зразка.
Щоб підкреслити свій новий статус взяв собі нове ім'я — Тейусі Нана («Кіготь Оцелота»). За нез'ясованих обставин загинув його союзник Чотири Ягуари, що позначилося на успіхах Ійа Накуаа.
У 1115 році його військо зазнало поразки в битві, в результаті чого він втратив вплив. Вважається, що цим скористалися внутрішні вороги (при підтримці зовнішніх) — в результаті Ійа Накуаа було схоплено й принесено в жертву в його рідному місті.
Джерела
- Рубель В. А. Історія цивілізацій Доколумбової Америки. К. — С. 109—111
- Wolfgang Gockel: Mexiko. Das zentrale Hochland und Yucatán. Von den Stätten der Maya und Azteken zu barocken Kirchen und Konventen. DuMont, Köln 1998, S. 68–70
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ija Nakuaa 1063 1115 politichnij ta vijskovij diyach mishtekiv u 1079 1115 rokah namagavsya utvoriti centralizovanu derzhavu Im ya perekladayetsya yak Vosmij Olen Ija NakuaaIja Nakuaa zobrazheno pravoruch Narodivsya1063 1063 m TilantongoPomer1115 m Tilantongo strataKrayina MeksikaNacionalnistmishtekiDiyalnistpolitikPosadasheshsiTermin1079 1115 rokiPoperednikP yatij KrokodilKonfesiyapoganstvoBatkoP yatij KrokodilMatiPani Dev yatij OrelBrati sestrid d d d d d i dU shlyubi zd d d d i dDitid d d d d d d d d i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u 1063 roci u misti Tilatongo Buv sinom zhercya i vozhdya P yatogo Krokodila Sonyachnogo doshu i Dev yatogo Orla Kvitka kakao princesi z Tekamachalko U 1079 roci uspadkuvav vladu pislya smerti batka Togo zh roku zdijsniv pershij vdalij pohid priyednavshi do pidkontrolnih zemel k rayinu poroslih travoyu pagorbiv U podalshomu zaruchivsya pidtrimkoyu mishteko tolteckogo volodarya Chetvertij Yaguar z Choluli a takozh zdobuv prihilnist vplivovogo mishteckogo zhrectva yakomu obicyav aktivizuvati hramove budivnictvo j nadati bilshogo rozmahu kultovim ceremoniyam U 1099 1101 rokah proviv uspishnu voyenno diplomatichnu kampaniyu proti inshogo pretendenta na zagalnomishtecke dominuvannya mista derzhavi Bozhestvennij Vuzol Shipe Vuzol roztashovanogo na teuantepeckomu uzberezhzhi Tihogo okeanu Vin rishuche vtrutivsya v dinastichnu svarku pislya smerti pravitelya derzhavi Shipe Odinadcyatogo Vitru V rezultati tri sini j pleminnik pomerlogo vladiki buli prineseni v zhertvu bogam a z yihnoyu sestroyu Trinadcyata Zmiya odruzhivsya stavshi zakonnim volodarem Shipe Vuzla Nastupnim i najpotuzhnishim konkurentom Ija Nakuaa u borotbi za zagalnomishtecke dominuvannya stala vojovnicha pravitelka mista derzhavi Dimna Gora yaku kodeksi imenuyut Zmiyinoyu nakidkoyu abo za dnem yiyi narodzhennya pravitelkoyu Shist Mavpa Vtim Ija Nakuaa vdalosya yiyi peremogti u 1111 roci Vodnochas Ija Nakuaa hitristyu i spritnoyu politikoyu zumiv pidkoriti zagalom 94 mishtecki mista derzhavi Vin vbivav yih praviteliv yih razom iz sinami ta odruzhuyuchisya z yihnimi vdovami i dochkami Bulo rozshireno vladu na girski nizinni ta priberezhni oblasti mishtekiv Faktichno bilshist Mishtekiyi pidkoryuvalosya Ija Nakuaa U svoyij derzhavi vin pochav formuvati potuzhnij centralizovanij byurokratichnij aparat imperskogo zrazka Shob pidkresliti svij novij status vzyav sobi nove im ya Tejusi Nana Kigot Ocelota Za nez yasovanih obstavin zaginuv jogo soyuznik Chotiri Yaguari sho poznachilosya na uspihah Ija Nakuaa U 1115 roci jogo vijsko zaznalo porazki v bitvi v rezultati chogo vin vtrativ vpliv Vvazhayetsya sho cim skoristalisya vnutrishni vorogi pri pidtrimci zovnishnih v rezultati Ija Nakuaa bulo shopleno j prineseno v zhertvu v jogo ridnomu misti DzherelaRubel V A Istoriya civilizacij Dokolumbovoyi Ameriki K S 109 111 Wolfgang Gockel Mexiko Das zentrale Hochland und Yucatan Von den Statten der Maya und Azteken zu barocken Kirchen und Konventen DuMont Koln 1998 S 68 70