Ізюмська жіноча гімназія навчальний заклад який існував в місті Ізюм з 1870 х років спочатку як прогімназія потім як гім

Ізюмська жіноча гімназія — навчальний заклад, який існував в місті Ізюм з 1870-х років (спочатку як прогімназія, потім — як гімназія) до 1918 року. Нині в будівлі Ізюмської жіночої гімназії розташоване поліклінічне відділення Ізюмської центральної міської лікарні. Будівля внесена до переліку пам'яток архітектури місцевого значення.

Фасад колишньої Ізюмської жіночої гімназії зі східної сторони

Фасад Ізюмської жіночої гімназії зі сторони Центральної площі.

Архітектор — М. Ловцов. Будівля виконана в історичному стилі — еклектика.

Знаходиться за адресою: вул. Покровська, 34, м. Ізюм, Харківська область.

Історія

Передісторія Ізюмської жіночої гімназії пов'язана з історією ізюмського жіночого училища. 30 травня 1858 року було затверджено «Положение о женских училищах ведомства министерства народного просвещения». Згідно з «Положением» жіночі училища ділилися на розряди шестирічні і трирічні. В училищах другого розряду вихованкам викладались Закон Божий, скорочену граматику російської мови, скорочену російську історію, географію, початки арифметики, чистописання та рукоділля. Жіноче училище в місті Ізюм відкрилося 19 лютого 1861 року. Зазначалося, що: «… В городе Изюме предположено открыть женское училище 2-го разряда в будущем 1861 году.» В училище 2-го разряда обучалось 39 девушек, преимущественно дети дворянского сословия. Предводитель дворянства Антонов."

У 1870 році було відкрито жіночу прогімназію з шестирічним терміном навчання (п'ять основних класів, шостий — додатковий). Вона знаходилася у будинку Протопопова (на розі нинішньої Соборної та Центральної площі).

У 1899 році відчинила двері жіноча гімназія, яка налічувала 7 класів, а восьмий був педагогічним. Дівчатам, що закінчили повний курс, надавалося звання домашньої вчительки, вчительки народних шкіл. Вихованки опановували такі предмети, як Закон Божий, а також російську мову та літературу, історію, математику, географію, одну нову і одну давню мови; також дівчатам викладали рукоділля, малювання, музику, співи і танці.

Для покращення матеріально-технічної бази в 1903 році за проектом архітектора М. І. Ловцова була побудована будівля жіночої гімназії на тодішній Соборній площі.

Згадучи про Ізюмську жіночу гімназію, краєзнавець В. Авілов зазначав: «Для того, чтобы построить здание, пришлось засыпать край (устье) Невенчаного Яра, который тянулся чуть ли не до половины двора дома Городской управы. Для засыпания яра землю брали с валов крепости вдоль всей Пушкинской улицы и других участков крепости. Паркетный пол, подоконники, окна, двери, люстры и часть строительного леса были взяты с дворца Логвинова с. Капитоловка. Первым начальником женской гимназии была Рославлева (Лыскевич) Вероника Васильевна, а после ее смерти — Жигайлова. Председателем педагогического совета была Кузьмицкая А. А., почетная попечительница (жена городского головы) Дементьева М. С. Законоучитель Григорович, учитель естественной истории Бекенев В. А., учительницы: математики — Наседкина Ю. В. французского языка — Гощинская К. И., истории и географии — Нестерова М. В., чистописания — фон Кун Э. Т., приготовительного класса и пения — Оглоблина А. И., рукоделия — Любарская Е. И., мастерица швейного ремесла, музыки — Стефанова А. М., классная надзирательница — Миронова Е. В.».

У 1920—1940 роках у приміщенні колишньої гімназії розміщувався педагогічний технікум імені І. Франка.

У роки Другої світової війни будівлю було пошкоджено обстрілом, всередині будівля частково вигоріла. Після звільнення міста від німецьких військ у будівлі розміщувався табір для військовополонених, які працювали на будівельних роботах.

В середині 1960-х років будівлю ізюмської жіночої гімназії передано міській поліклініці, яка знаходиться тут донині.

2022 року частково зруйнована і спалена обстрілами в ході російського вторгнення.

Примітки

Бондаренко С. Будівля над яром // Обрії Ізюмщини. — 2017. — 20 січня. — С. 7.
Ізюм: Зб. архівних документів і матеріалів / Гол. ред. А. І. Епштейн. — Х.: Фоліо, 1994. — С. 71-72.
Маловічко А. Жіноча освіта на Ізюмщині у ХІХ — на початку ХХ століття // Обрії Ізюмщини. — 2015. — 14 серпня. — С. 8.
К постройке здания женской гигмназии в Изюме // Харьковские губернские ведомости. — 1903. — 3 июня. — С. 2.
Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). — Слов'янськ, 2018.
Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). — Слов'янськ, 2018. — С. 70.
Колишня жіноча гімназія. Ukrainian Institute. 2022. оригіналу за 16 вересня 2022.

[1] Бондаренко С. Будівля над яром // Обрії Ізюмщини. — 2017. — 20 січня. — С. 7.

[2] Ізюм: Зб. архівних документів і матеріалів / Гол. ред. А. І. Епштейн. — Х.: Фоліо, 1994. — С. 71-72.

[:0-3] Маловічко А. Жіноча освіта на Ізюмщині у ХІХ — на початку ХХ століття // Обрії Ізюмщини. — 2015. — 14 серпня. — С. 8.

[4] К постройке здания женской гигмназии в Изюме // Харьковские губернские ведомости. — 1903. — 3 июня. — С. 2.

[5] Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). — Слов'янськ, 2018.

[6] Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). — Слов'янськ, 2018. — С. 70.

[7] Колишня жіноча гімназія. Ukrainian Institute. 2022. оригіналу за 16 вересня 2022.