Ізраїль Аксенфельд (1787, Немирів — 1866, Париж) — єврейський письменник, один з перших побутописців російського єврейства.
Ізраїль Аксенфельд | |
---|---|
їд. יסראָל אַקס(ע)נפֿעלד | |
Народився | 1787[1][2][3] Немирів, Брацлавський повіт |
Помер | 1866[1][2][3] Париж, Франція[4] |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | письменник |
Знання мов | їдиш |
|
Біографія
Народився в Подільській губернії Російської імперії. Юність провів в хасидському середовищі і був одним з відданих адептів брацлавського цадика дит-Нахмана, відомого в хасидській літературі. Переїхавши до Одеси, Аксенфельд посилено зайнявся самоосвітою в дусі нової «Хаскали». Згодом він став нотаріусом, але все своє дозвілля присвячував літературі.
Бажаючи впливати безпосередньо живим словом на народні маси, щоб звільнити їх від середньовічних забобонів і пояснити їм користь і благо освіти, Аксенфельд одним з перших став писати на мові цієї маси — на їдиші. Він написав понад 20 п'єс, повістей і романів (всього понад 300 друк. аркушів). За браком коштів у автора, твори Аксенфельда довго не могли бути надруковані, і деякі з них ходили через руках в рукописних копіях. Лише 1862 року в Лейпцизі (друкарня К. В. Фолрата) з'явилися без підпису автора:
- повість «Sterntuchl» («Кокошник»), в якій Аксенфельда в похмурих фарбах змальовує продажність і безчесні витівки різних цадиків і їх клевретів;
- повість «Der erster jüdischer Rekrut» («Перший єврейський рекрут»), де автор описує приголомшливу дію, який справив на єврейську масу статут 1827 року про рекрутської повинності, в силу якого євреї в Росії були вперше залучені до військової службі.
1864 року друзі Аксенфельда звернулися в «Товариство поширення освіти між євреями» з пропозицією купити у Аксенфельда всі його рукописи за 400 рублів і видати їх. Комітет суспільства відхилив цю пропозицію, посилаючись на статут, за яким суспільство могло видавати книги лише російською та староєврейською мовами, а не на жаргоні. У тому ж році Аксенфельда переїхав до Парижа.
Лише після смерті Аксенфельда, Л. Морейнус, якому Аксенфельд заповів свої рукописи, видав в Одесі спільно з три п'єси: «Mann und Weib, Schwester und Bruder» («Чоловік і дружина, сестра і брат»), п'єса на дві дії (1867); «Der Oizer, oder die genarrte Welt» («Скарб, або обдурене світло»), драматичні сцени (1870); «Kabzan-Oischerspiel» («Від багатства до злиденності»), драма на дві дії (1870).
Творчість
П'єси і повісті Аксенфельда, що носять переважно викривальний характер, становлять значну цінність, як талановите зображення єврейського внутрішнього побуту перших десятиліть XIX сторіччя. Не будучи вільними від вельми великих недоліків в художньому відношенні, ці твори рясніють правдивими сценами з єврейського побуту, написаними живою, легкою, чисто народною мовою. Залишилися в рукописах і, ймовірно, загинули:
- «Leib Friedland», роман в 12 частинах;
- «Michel der Oiserkes», роман в 6 частинах;
- «Elka die Chwatke», роман в 6 частинах;
- «Die Spiges», роман в 4 частинах;
- «Sefer Chassidim», роман в двох частинах;
- «Berditschewer Jarid»;
- «Mazoth Baken» тощо.
Деякі твори Аксенфельда переведені французькою мовою його сином Августом.
Примітки
- Swartz A. Open Library — 2007.
- Faceted Application of Subject Terminology
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Аксенфельд Израиль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література
- Ізраїль Аксенфельд // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- Аксенфельд Ізраїль // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Аксенфельд [Архівовано 5 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Літературна енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izrayil Aksenfeld 1787 Nemiriv 1866 Parizh yevrejskij pismennik odin z pershih pobutopisciv rosijskogo yevrejstva Izrayil Aksenfeldyid יסרא ל א קס ע נפ עלדNarodivsya1787 1 2 3 Nemiriv Braclavskij povitPomer1866 1 2 3 Parizh Franciya 4 Krayina Rosijska imperiyaDiyalnistpismennikZnannya movyidish Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Primitki 4 LiteraturaBiografiyared Narodivsya v Podilskij guberniyi Rosijskoyi imperiyi Yunist proviv v hasidskomu seredovishi i buv odnim z viddanih adeptiv braclavskogo cadika dit Nahmana vidomogo v hasidskij literaturi Pereyihavshi do Odesi Aksenfeld posileno zajnyavsya samoosvitoyu v dusi novoyi Haskali Zgodom vin stav notariusom ale vse svoye dozvillya prisvyachuvav literaturi Bazhayuchi vplivati bezposeredno zhivim slovom na narodni masi shob zvilniti yih vid serednovichnih zaboboniv i poyasniti yim korist i blago osviti Aksenfeld odnim z pershih stav pisati na movi ciyeyi masi na yidishi Vin napisav ponad 20 p yes povistej i romaniv vsogo ponad 300 druk arkushiv Za brakom koshtiv u avtora tvori Aksenfelda dovgo ne mogli buti nadrukovani i deyaki z nih hodili cherez rukah v rukopisnih kopiyah Lishe 1862 roku v Lejpcizi drukarnya K V Folrata z yavilisya bez pidpisu avtora povist Sterntuchl Kokoshnik v yakij Aksenfelda v pohmurih farbah zmalovuye prodazhnist i bezchesni vitivki riznih cadikiv i yih klevretiv povist Der erster judischer Rekrut Pershij yevrejskij rekrut de avtor opisuye prigolomshlivu diyu yakij spraviv na yevrejsku masu statut 1827 roku pro rekrutskoyi povinnosti v silu yakogo yevreyi v Rosiyi buli vpershe zalucheni do vijskovoyi sluzhbi 1864 roku druzi Aksenfelda zvernulisya v Tovaristvo poshirennya osviti mizh yevreyami z propoziciyeyu kupiti u Aksenfelda vsi jogo rukopisi za 400 rubliv i vidati yih Komitet suspilstva vidhiliv cyu propoziciyu posilayuchis na statut za yakim suspilstvo moglo vidavati knigi lishe rosijskoyu ta staroyevrejskoyu movami a ne na zhargoni U tomu zh roci Aksenfelda pereyihav do Parizha Lishe pislya smerti Aksenfelda L Morejnus yakomu Aksenfeld zapoviv svoyi rukopisi vidav v Odesi spilno z M Bejlinsonom tri p yesi Mann und Weib Schwester und Bruder Cholovik i druzhina sestra i brat p yesa na dvi diyi 1867 Der Oizer oder die genarrte Welt Skarb abo obdurene svitlo dramatichni sceni 1870 Kabzan Oischerspiel Vid bagatstva do zlidennosti drama na dvi diyi 1870 Tvorchistred P yesi i povisti Aksenfelda sho nosyat perevazhno vikrivalnij harakter stanovlyat znachnu cinnist yak talanovite zobrazhennya yevrejskogo vnutrishnogo pobutu pershih desyatilit XIX storichchya Ne buduchi vilnimi vid velmi velikih nedolikiv v hudozhnomu vidnoshenni ci tvori ryasniyut pravdivimi scenami z yevrejskogo pobutu napisanimi zhivoyu legkoyu chisto narodnoyu movoyu Zalishilisya v rukopisah i jmovirno zaginuli Leib Friedland roman v 12 chastinah Michel der Oiserkes roman v 6 chastinah Elka die Chwatke roman v 6 chastinah Die Spiges roman v 4 chastinah Sefer Chassidim roman v dvoh chastinah Berditschewer Jarid Mazoth Baken tosho Deyaki tvori Aksenfelda perevedeni francuzkoyu movoyu jogo sinom Avgustom Primitkired a b v Swartz A Open Library 2007 d Track Q461d Track Q1201876d Track Q302817 a b v Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Aksenfeld Izrail Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorova 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135Literaturared Izrayil Aksenfeld Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1908 1913 ros doref ros Aksenfeld Izrayil Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Aksenfeld Arhivovano 5 serpnya 2016 u Wayback Machine Literaturna enciklopediya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Izrayil Aksenfeld amp oldid 43329238