Ідріз Сефері (тур. İdris Sefer, алб. Idriz Seferi; 14 березня 1847 — 25 березня 1927) — албанський національний герой, партизан; член націоналістичних організацій Прізренська ліга і Ліги Пеже (алб. Lidhja e Pejës).
алб. Idriz Seferi | |
Нині на посаді | |
Народився | 14 березня 1847 d, Османська імперія |
---|---|
Помер | 25 березня 1927 (80 років) |
Відомий як | політик |
Країна | Албанія і Османська імперія |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 14 березня 1847 в селі Сефер вилайета Косово Османської імперії (в гірському масиві Скопско-Црна-Гора), нині місто Прешево на півдні Сербії.
У ранньому віці вступив в албанське національне відродження, ставши членом Прізренської ліги і Ліги Пеже. В цей час здійснював разом з членами Ліги злочинні дії проти населення міста Кичево. Намагався встановити разом з іншими албанськими вождями відносини з сербським урядом, яке допомагало повстанцям грошима і зброєю.
У початку 1910 року дванадцять албанських вилайета Косово, де помітними ватажками були Ідріз Сефері і Іса Болетіні, повстали проти Османської імперії. Під керівництвом Сефері був загін чисельністю близько 5000 осіб, який озброївся за рахунок захопленого турецького поїзда зі зброєю. Під керівництвом Болетіні було близько 2000 чоловік, що знаходяться під Феріжаєм і Прізреном. Незважаючи на запеклий опір, повстання було придушене переважаючими силами османських військ чисельністю в 16000 чоловік під командуванням Тургут-паші. Османський уряд прийняв жорсткі заходи, щоб зберегти владу в косовському вилайеті.
У квітні 1912 року знову спалахнуло повстання албанців під керівництвом Хасана Пріштіни в горах Джяковіца, до якого приєдналися інші вожді, включаючи Сефері і Болетіні. Опір було більш масштабним, ніж в 1910 році, ставши загальнонаціональним, встановивши при цьому дружні відносини з Сербією. Проти повсталих знову були спрямовані регулярні османські частини, не без труднощів придушили опір. Після цього повстання Сефері і Болетіні під впливом Туреччини стали противниками Сербії і воювали проти неї на початковому етапі Першої світової війни (1914—1915 роки). У другій половині війни (1916—1918 роки) вони воювали проти болгарських військ.
Помер у себе в будинку 25 березня 1927 року. Посмертно був удостоєний державної нагороди Герой Косово.
Пам'ять
- У місті Приштина Ідрізу Сефері встановлено пам'ятник роботи албанського скульптора Одісе Паскалі. Також пам'ятник йому встановлений в комуні Гнілане та бюст у місті Качанік.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Idriz Seferi tur Idris Sefer alb Idriz Seferi 14 bereznya 1847 25 bereznya 1927 albanskij nacionalnij geroj partizan chlen nacionalistichnih organizacij Prizrenska liga i Ligi Pezhe alb Lidhja e Pejes alb Idriz SeferiNini na posadiNarodivsya 14 bereznya 1847 1847 03 14 d Osmanska imperiyaPomer 25 bereznya 1927 1927 03 25 80 rokiv Vidomij yak politikKrayina Albaniya i Osmanska imperiya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 14 bereznya 1847 v seli Sefer vilajeta Kosovo Osmanskoyi imperiyi v girskomu masivi Skopsko Crna Gora nini misto Preshevo na pivdni Serbiyi U rannomu vici vstupiv v albanske nacionalne vidrodzhennya stavshi chlenom Prizrenskoyi ligi i Ligi Pezhe V cej chas zdijsnyuvav razom z chlenami Ligi zlochinni diyi proti naselennya mista Kichevo Namagavsya vstanoviti razom z inshimi albanskimi vozhdyami vidnosini z serbskim uryadom yake dopomagalo povstancyam groshima i zbroyeyu U pochatku 1910 roku dvanadcyat albanskih vilajeta Kosovo de pomitnimi vatazhkami buli Idriz Seferi i Isa Boletini povstali proti Osmanskoyi imperiyi Pid kerivnictvom Seferi buv zagin chiselnistyu blizko 5000 osib yakij ozbroyivsya za rahunok zahoplenogo tureckogo poyizda zi zbroyeyu Pid kerivnictvom Boletini bulo blizko 2000 cholovik sho znahodyatsya pid Ferizhayem i Prizrenom Nezvazhayuchi na zapeklij opir povstannya bulo pridushene perevazhayuchimi silami osmanskih vijsk chiselnistyu v 16000 cholovik pid komanduvannyam Turgut pashi Osmanskij uryad prijnyav zhorstki zahodi shob zberegti vladu v kosovskomu vilajeti U kvitni 1912 roku znovu spalahnulo povstannya albanciv pid kerivnictvom Hasana Prishtini v gorah Dzhyakovica do yakogo priyednalisya inshi vozhdi vklyuchayuchi Seferi i Boletini Opir bulo bilsh masshtabnim nizh v 1910 roci stavshi zagalnonacionalnim vstanovivshi pri comu druzhni vidnosini z Serbiyeyu Proti povstalih znovu buli spryamovani regulyarni osmanski chastini ne bez trudnoshiv pridushili opir Pislya cogo povstannya Seferi i Boletini pid vplivom Turechchini stali protivnikami Serbiyi i voyuvali proti neyi na pochatkovomu etapi Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1915 roki U drugij polovini vijni 1916 1918 roki voni voyuvali proti bolgarskih vijsk Pomer u sebe v budinku 25 bereznya 1927 roku Posmertno buv udostoyenij derzhavnoyi nagorodi Geroj Kosovo Pam yatU misti Prishtina Idrizu Seferi vstanovleno pam yatnik roboti albanskogo skulptora Odise Paskali Takozh pam yatnik jomu vstanovlenij v komuni Gnilane ta byust u misti Kachanik