Ігор Валерійович Чугайнов рос Игорь Валерьевич Чугайнов нар 6 квітня 1970 Москва радянський та російський футболіст що г

Ігор Валерійович Чугайнов (рос. Игорь Валерьевич Чугайнов, нар. 6 квітня 1970, Москва) — радянський та російський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Майстер спорту СРСР (1990).

Ігор Чугайнов

Особисті дані

Повне ім'я

Ігор Валерійович Чугайнов

Народження

6 квітня 1970 (54 роки)

Москва, СРСР

Зріст

187 см

Громадянство

СРСР

Росія

Позиція

захисник

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1987–1993	«Торпедо» (Москва)	88	(15)
1990	→ «Локомотив» (Москва)	36	(7)
1994–2001	«Локомотив» (Москва)	234	(19)
2002	«Уралан»	28	(2)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1992	СНД	4	(0)
1996–2002	Росія	26	(0)

Тренерська діяльність**

Роки	Команда	Посада
2003–2006	Росія U-19
2006	«Зеніт»	(помічник)
2007	«Зеніт»	(дублери)
2009	«Хімки»	(дублери)
2009	«Хімки»
2010	«Торпедо» (Москва)	(помічник)
2010–2012	«Торпедо» (Москва)
2012–2015	«Сокол» (Саратов)
2017	«Спартак-Нальчик»	(помічник)
2017–	«Авангард» (Курськ)	(помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігор Чугайнов у Вікісховищі

Виступав, зокрема, за клуби «Торпедо» (Москва), «Локомотив» (Москва) та «Уралан», а також національну збірну Росії.

Клубна кар'єра

Вихованець ФШМ Торпедо. Починав кар'єру нападником, але потім став грати опорного півзахисника і центрального захисника. У дорослому футболі дебютував 1987 року виступами за «Торпедо» (Москва), в якому виступав до кінця 1993 року, взявши участь в 88 матчах чемпіонату. Крім того у сезоні 1990 року виступав за «Локомотив» (Москва).

З 1994 року знову виступав за «Локомотив» (Москва). Цього разу відіграв за московських залізничників наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі московського «Локомотива», був основним гравцем захисту команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще чотири титули володаря Кубка Росії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Уралан», за який виступав протягом сезону 2002 року. Всього у Вищій лізі чемпіонатів СРСР і Росії провів 348 матчів і забив 36 голів.

Виступи за збірні

Провів один матч за олімпійську збірну СРСР 11 вересня 1990 року проти Норвегії, який завершився нічиєю 2:2.

25 січня 1992 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СНД, в якому збірна СНД обіграла збірної США з рахунком 1:0. Загалом провів за цю збірну чотири матчі, проте на Євро-1992 не потрапив.

З 1996 року став виступати за національну збірну Росії. Останній матч провів 17 травня 2002 року, в якому збірна Росії зіграла внічию 1:1 зі збірною Білорусі. Після цього був у заявці на чемпіонат світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, але не провів жодного матчу на турнірі. Всього протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни 26 матчів.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2003 року, очоливши тренерський штаб юнацької збірної Росії, команди 1987 року народження.

З серпня по грудень 2006 року працював тренером-селекціонером в «Зеніті» (Санкт-Петербург), після чого став головним тренером дублюючого складу «Зеніта», пробувши на цій посаді по грудень 2007 року.

З грудня 2008 року став головним тренером дублюючого складу підмосковних «Хімок», а після звільнення головного тренера Костянтина Сарсанії, 19 вересня 2009 року Чугайнов став головним тренером «Хімок», пропрацювавши до кінця сезону, але не врятував команду від вильоту з Прем'єр-ліги.

30 липня 2010 року повернувся до рідного «Торпедо», ставши тренером команди, а після звільнення став 16 серпня 2010 року головним тренером команди, з якою працював по квітень 2012 року.

З 5 червня 2012 по червень 2015 року був головним тренером «Сокола» (Саратов).

В червні 2017 року став тренером клубу «Спартак-Нальчик», прото вже в вересні перейшов разом з головним тренером перейшов в «Авангард» (Курськ).

Титули і досягнення

Командні

Срібний призер чемпіонату Росії (4): 1995, 1999, 2000, 2001.
Бронзовий призер чемпіонату СРСР: 1991
Бронзовий призер чемпіонату Росії (2): 1994, 1998.
Володар Кубка Росії (5): 1992/93, 1995/96, 1996/97, 1999/2000, 2000/01.
Півфіналіст Кубка володарів кубків (2): 1997/98, 1998/99.

Особисті

У списках 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії (8): № 1 — 1997, 1998, 1999, 2000, 2001; № 3 — 1994, 1995, 1996.

Примітки

Профіль на сайті «Сборная России по футболу». Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 23 грудня 2017.
У «Соколі» новий головний тренер. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.
ЧУГАЙНОВ СТАНЕ ДРУГИМ ТРЕНЕРОМ НАЛЬЧИКСЬКОГО «СПАРТАКА». Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.
Ігор Чугайнов приступив до роботи. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.
БІДЖИЄВ ОЧОЛИВ КУРСЬКИЙ «АВАНГАРД», ЧУГАЙНОВ УВІЙШОВ В ЙОГО ТРЕНЕРСЬКИЙ ШТАБ. Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.

Посилання

Чугайнов Ігор Валерійович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)

Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Профіль на сайті «Сборная России по футболу». Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 23 грудня 2017.

[2] У «Соколі» новий головний тренер. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.

[3] ЧУГАЙНОВ СТАНЕ ДРУГИМ ТРЕНЕРОМ НАЛЬЧИКСЬКОГО «СПАРТАКА». Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.

[4] Ігор Чугайнов приступив до роботи. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.

[5] БІДЖИЄВ ОЧОЛИВ КУРСЬКИЙ «АВАНГАРД», ЧУГАЙНОВ УВІЙШОВ В ЙОГО ТРЕНЕРСЬКИЙ ШТАБ. Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.