Ігор Петров

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Петров.

Ігор Григорович Петров (нар. 30 січня 1964, Горлівка, Донецька область) — колишній радянський і український футболіст та тренер. Виступав за молодіжну збірну СРСР і національну збірну України. Майстер спорту СРСР (1983 рік). Підтримав російську окупацію Донецької області та влітку 2015 року очолив футбольний союз «ДНР».

Ігор Петров
Особисті дані
Повне ім'я	Ігор Григорович Петров
Народження	30 січня 1964(1964-01-30) (60 років)
	Горлівка, Донецька область, УРСР, СРСР
Зріст	177 см
Вага	70 кг
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1982—1991 1991—1993 1993—1994 1994—1996 1996—1998 1997—1998	«Шахтар» (Донецьк) «Бейтар» (Тель-Авів) «Шахтар» (Донецьк) «Металург» (Донецьк) «Шахтар» (Донецьк)	223 (52) 63 (20) 34 (8) 53 (18) 48 (7) 5 (0)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1994	СРСР (юн.)  Україна	3 (0)
Тренерська діяльність**
1998—1999 «Шахтар» (Донецьк) (тренер) 2005—2012 «Олімпік» (Донецьк) 2013 «Славутич» (Черкаси) (асист.) 2013 «Славутич» (Черкаси)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Петров Ігор.

Один з найрезультативніших півзахисників за всі часи українського футболу — забив 112 голів.

Біографія

Клубна кар'єра

Розпочав свій шлях у футболі в 1973 році в Горлівці. Перший тренер, його батько — Григорій Матвійович Петров. Пройшов всі етапи кар'єрного росту, від дитячої футбольної школи, до національної збірної. Завжди був лідером атак в командах, де виступав. Мав неабияку технічну підготовку, гарно орієнтувався на полі. Володів відмінним пасом та ударом по воротах з обох ніг. Потім грав в команді шахти «Кочегарка» (Горлівка, з 1979).

З 1982 року виступав за донецький «Шахтар». Був у списку 33-х найкращих футболістів УРСР (1988 — № 2) і одним з кращих бомбардирів в історії українського футболу та донецького «Шахтаря» (84 забитих м'ячі в офіційних турнірах у складі «гірників»).

В середині 1991 року поїхав грати за ізраїльський клуб «Бейтар» (Тель-Авів). Команду тренував Іцхак Шум, який і запримітив Петрова під час травневої гри 1991 року між «Спартаком» і «Шахтарем» в Москві, а партнером був В'ячеслав Сукристов. За підсумками сезону клуб зайняв 5-е місце в чемпіонаті, а Петров забив 10 м'ячів. Однак влітку 1992 року практично всі провідні гравці покинули команду, оскільки керівництво клубу так і не виконало перед ними зобов'язань. Пішов і головний тренер Іцхак Шум, очоливши молодіжну збірну Ізраїлю.

У сезоні 1992/93 «Бейтар» грав погано, ставши найгіршою командою ліги. При цьому Петров як і раніше був одним з кращих в команді, знову забивши 10 м'ячів за сезон. Залишатися в команді, яка вилетіла з Вищої ліги він не схотів і сезон 1993/94 провів у клубі-дебютанті вищої ліги . У новій команді також був лідером, провів 34 гри чемпіонату, забив 8 м'ячів.

Влітку 1994 року повернувся до України, де грав за донецькі клуби «Шахтар» та «Металург» аж до завершення ігрової кар'єри.

Збірна

Виступав за юнацьку збірну СРСР, у складі якої став бронзовим призером юнацького чемпіонату Європи 1982 року та учасником фінального турніру чемпіонату світу серед юніорів 1983 року.

За збірну України зіграв 3 матчі. Дебютував 7 вересня 1994 року в рамках відбіркового циклу до чемпіонату Європи 1996 року проти збірної Литви, ставши першим капітаном збірної України в офіційних матчах.

У 2011 році за величезний внесок у розвиток і популяризацію футболу нагороджений державною нагородою України — медаллю «За працю і звитягу».

Тренерська кар'єра

Після завершення кар'єри футболіста на запрошення Ріната Ахметова у 1998—1999 роках працював у тренерському штабі донецького «Шахтаря». З 2005 року був головним тренером в донецькому «Олімпіку». У 2011 році під керівництвом Ігоря Петрова «Олімпік» вперше в історії завоював право виступати в Першій лізі чемпіонату України. У вересні 2012 року залишив «Олімпік».

У 2012 році з групою українських футболістів отримав «Про-диплом» УЄФА.

З січня 2013 року помічник головного тренера Сергія Пучкова у черкаському «Славутичі», а після його звільнення з 11 червня по 19 грудня 2013 року Петров сам був головним тренером черкаського клубу.

З 2015 року — президент футбольного союзу «ДНР».

Статистика виступів

Клубна

Клуб	Сезон	Чемпіонат		Кубок		Єврокубки		Суперкубок		Всього
		Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи
Шахтар	1982	24	6	4	2	-	-	-	-	28	8
	1983	9	1	3	0	3	0	-	-	15	1
	1984	30	3	4	0	1	0	1	0	36	3
	1985	20	1	1	0	-	-	-	-	21	1
	1986	29	12	2	0	-	-	-	-	31	12
	1987	20	4	4	1	-	-	-	-	24	5
	1988	23	10	3	2	-	-	-	-	26	12
	1989	22	6	3	1	-	-	-	-	25	7
	1990	23	4	4	2	-	-	-	-	27	6
	1991	23	5	-	-	-	-	-	-	23	5
Бейтар	1991-92	31	10	-	-	-	-	-	-	31	10
	1992-93	32	10	-	-	-	-	-	-	32	10
Іроні	1993-94	34	8	-	-	-	-	-	-	34	8
Шахтар	1994-95	28	14	7	3	2	2	-	-	37	19
	1995-96	25	4	4	1	4	0	-	-	33	5
Металлург Д	1996-97	39	7	3	0	-	-	-	-	42	7
	1997-98	9	0	-	-	-	-	-	-	9	0
Шахтар	1997-98	5	0	-	-	-	-	-	-	5	0
Всього за Шахтар		281	70	39	12	10	2	1	0	331	84
Всього за кар'єру		426	105	42	12	10	2	1	0	479	119

Досягнення

• Бронзовий призер юнацького чемпіонату Європи: 1982 рік.
• Володар Кубка СРСР: 1983 рік.
• Володар Кубка сезону СРСР: 1984 рік.
• Володар Кубка України: 1995 рік.
• Срібний призер чемпіонату України: 1998 рік.
• Фіналіст Кубка СРСР (2): 1985, 1986 років.
• Учасник фінального турніру чемпіонату світу серед юніорів 1983 року.
• Третій Футболіст року України: 1994 рік.
• В списках 33-х найкращих футболістів Української РСР (1): № 2 — 1988 рік.
• Член Клубу бомбардирів Олега Блохіна — 123 голи.

• Перший капітан збірної України в офіційних матчах.

Примітки

1. Симонян и Толстых одобрили кандидатуру главы Футбольного союза ДНР (рос.)
2. Юрис Ю. Игорь Петров: За журавлем в небе я не гонюсь // Спорт-экспресс. — 1993. — № 137 (25 июня). — с. 2.
3. «Ветерани „Шахтаря“ отримали ордени і медалі від держави»
4. «„Олімпік“ Д змінив головного тренера»
5. «Кардаш, Орбу і Попов отримали „ПРО“-дипломи УЄФА»
6. "Славутич" отримав нового головного тренера - UA-футбол
7. Ігор Петров пішов у відставку з посади головного тренера Славутича - UA-футбол
8. «Ігор Петров — головний тренер „Славутича“»

Література

• Бабешко О., Бабешко О: «Шахтарю» — 70 років. Хто є хто. Футболісти «Шахтаря» (Донецьк) 1936-2005. — Донецьк, 2005.
• Бабешко О., Бабешко А. «Шахтар» (Донецьк). Історія команди 1936-2006. — Донецьк, 2006.
• Хохлюк В. Бомбардири України. — Ровеньки, 2011. — С. 13. — . (рос.)
• Хохлюк В. Голеадори. — Луганськ, 2012. — С. 45. — .
• Ігор Петров: «Ми граємо для глядача» // Український футбол. — Київ : Жовтень, 2013. — № 82 (2842).

Посилання

• Статистика виступів Ігоря Петрова(рос.)
• Головний тренер футбольного клубу «Олімпік» (Донецьк) (рос.)
• Розмова з Ігорем Петровим на сайті «Sport.ua»^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)
• Кар'єра гравця в Ізраїлі (рос.)
• Ігор Петров: «Чорноморець у Кубку України і так стрибнув вище голови»