Івін Борис Іванович

Борис Іванович Івін (нар. 1909, Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 1942, Ленінград, СРСР) — радянський футболіст і тренер, виступав на позиції нападника або півзахисника.

Борис Івін
Особисті дані
Повне ім'я	Борис Іванович Івін
Народження	1909(1909)
	Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть	1942(1942)
	Ленінград, СРСР
Громадянство	СРСР
Позиція	нападник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1927—1929 «Червоний виборжець» (Лн) (КФК) 1930 «Виборзький металіст» (Лн) (КФК) 1931—1932 ЛМЗ (КФК) 1933 «Динамо» (Од) (КФК) 1934—1935 ЛМЗ (КФК) 1936—1941 «Зеніт» (Лн) 75 (10)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1934 1938	ЛМЗ «Сталінець» (Лн)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Дитинство Бориса Івіна пройшло у дачному селищі під Санкт-Петербургом (нині мікрорайон Шувалово-Озерки). Захоплювався футболом, важкою атлетикою, лижами та стрибками з трампліну. Серйозно грати у футбол почав у команді Виборзького району у першості Ленінграда. З липня 1929 року виступав за другий склад збірної міста. 1930 року грав за збірну СРСР, став її капітаном.

На початку 1930-х Івін перейшов у команду заводу «Червоний Виборжець», де виділявся великими організаторськими здібностями, що призвело до конфлікту, і на початку 1934 року Івін перейшов у команду ЛМЗ «Сталінець». Туди він запросив групу сильних футболістів, сам став тренером та капітаном команди, багатьма фахівцями вважався одним із найкращих хавбеків СРСР. На початку сезону 1938 року в команді стався конфлікт із головним тренером Петром Філіпповим, який подав у відставку, і виконувачем обов'язків тренера був призначений Борис Івін. Домашній матч 4 червня з московським «Спартаком» «Сталінець» програв 0:4, і команду прийняв Костянтин Єгоров. У червні 1940 року «Зеніт» знову очолив Філіппов, а Івін пішов з команди, але залишився працювати на ЛМЗ.

Кількість зіграних за «Сталінець»/«Зеніт» поєдинків та забитих м'ячів відповідно до різних джерел різне:

• 55 матчів, 7 голів у групі «А» (1938—40), понад 20 матчів, 3 голи у групі «Б» (1936—37).
• 69 матчів (55 — у чемпіонаті, 14 — у кубку СРСР), 8 голів (7 — у чемпіонаті та 1 — у кубку СРСР).
• 87 матчів (55 — у чемпіонаті, 14 — у кубку СРСР та 18 у групі «Б»), 8 голів (7 (1 — з пенальті) у чемпіонаті та 1 у кубку СРСР).
• 56 матчів, 7 голів у групі «А».

Загинув на початку 1942 року, намагаючись затримати злочинця у військовому Ленінграді.

Досягнення

• Кубок СРСР
  • Фіналіст (1): 1939

Примітки

1. Ленинградские «Металлисты» [ 14 квітня 2015 у Wayback Machine.], «PROЗенит», 21.03.2010
2. . Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 12 січня 2022.
3. . Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 12 січня 2022.
4. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2011. Процитовано 12 січня 2022.

Посилання

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль на сайті footbook.ru (рос.)
• Профіль [ 29 червня 2020 у Wayback Machine.] на сайті «Збірна Росії з футболу» (рос.)
• Статистика на сайте ФК «Зенит» [ 20 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)