Вікторія Марківна Івлєва-Йорк (рос. Виктория Марковна Ивлева-Йорк) (1956, Ленінград) — російська журналістка, фотограф, володар «Золотого ока» World Press Photo за репортаж з Чорнобильського реактора, номінант премії імені Андрія Сахарова, лауреат премії «Вільна преса Східної Європи».
Вікторія Марківна Івлєва | ||||
---|---|---|---|---|
Виктория Марковна Ивлева-Йорк | ||||
Народилася | 1956 Ленінград | |||
Громадянство | Росія | |||
Діяльність | Журналістика | |||
Alma mater | Московський державний університет | |||
| ||||
Життєпис
Народилася у 1956 році в Ленінграді. Навчалася в Ленінградському інституті культури, який вона не закінчила. Закінчила фотографічне училище. У 1983 році закінчила факультет журналістики Московського державного університету.
Працювала в гарячих точках під час розвалу Радянського Союзу. Багато працювала в африканських країнах, допомагаючи різним міжнародним гуманітарним місіям. Була єдиним російським журналістом в Руанді під час геноциду. Працювала в «Новой газете», її роботи виходили в журналі «Огонек», «Московских новостях», німецькому Spiegel, французькому Figaro, англійською Guardian, американському The New York Times та інших виданнях.
Персональна виставка фотографій Вікторії Івлєвої «Апофеоз війни» демонструвалася в Москві, Санкт-Петербурзі, Казані, Нижньому Новгороді, Краснодарі, Нальчику та в інших російських містах. Виставки проходили в Тбілісі і Києві.
Одна з тих небагатьох російських журналістів, які відкрито підтримують Україну. Влітку 2015 року Івлєва зайнялася волонтерством — разом з харківськими активістами вивозила з окупованої території людей, доставляла медикаменти і продукти.
Фотовиставки
- «Апофеоз війни»
- «Народження України»
Автор книг
- «Мандрівка, або Подорож фейсбучного хробака по Україні» про поїздку через всю країну напередодні війни.
Нагороди та відзнаки
- Премія Спілки журналістів Росії (2007),
- Німецька премія імені Герда Буцеріуса (2008),
- Номінант премії Сахарова в 2014 і 2015 роках.
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 12 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 12 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 12 серпня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viktoriya Markivna Ivlyeva Jork ros Viktoriya Markovna Ivleva Jork 1956 Leningrad rosijska zhurnalistka fotograf volodar Zolotogo oka World Press Photo za reportazh z Chornobilskogo reaktora nominant premiyi imeni Andriya Saharova laureat premiyi Vilna presa Shidnoyi Yevropi Viktoriya Markivna IvlyevaViktoriya Markovna Ivleva JorkNarodilasya1956 1956 LeningradGromadyanstvo RosiyaDiyalnistZhurnalistikaAlma materMoskovskij derzhavnij universitetU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ivlyeva ZhittyepisNarodilasya u 1956 roci v Leningradi Navchalasya v Leningradskomu instituti kulturi yakij vona ne zakinchila Zakinchila fotografichne uchilishe U 1983 roci zakinchila fakultet zhurnalistiki Moskovskogo derzhavnogo universitetu Pracyuvala v garyachih tochkah pid chas rozvalu Radyanskogo Soyuzu Bagato pracyuvala v afrikanskih krayinah dopomagayuchi riznim mizhnarodnim gumanitarnim misiyam Bula yedinim rosijskim zhurnalistom v Ruandi pid chas genocidu Pracyuvala v Novoj gazete yiyi roboti vihodili v zhurnali Ogonek Moskovskih novostyah nimeckomu Spiegel francuzkomu Figaro anglijskoyu Guardian amerikanskomu The New York Times ta inshih vidannyah Personalna vistavka fotografij Viktoriyi Ivlyevoyi Apofeoz vijni demonstruvalasya v Moskvi Sankt Peterburzi Kazani Nizhnomu Novgorodi Krasnodari Nalchiku ta v inshih rosijskih mistah Vistavki prohodili v Tbilisi i Kiyevi Odna z tih nebagatoh rosijskih zhurnalistiv yaki vidkrito pidtrimuyut Ukrayinu Vlitku 2015 roku Ivlyeva zajnyalasya volonterstvom razom z harkivskimi aktivistami vivozila z okupovanoyi teritoriyi lyudej dostavlyala medikamenti i produkti Fotovistavki Apofeoz vijni Narodzhennya Ukrayini Avtor knig Mandrivka abo Podorozh fejsbuchnogo hrobaka po Ukrayini pro poyizdku cherez vsyu krayinu naperedodni vijni Nagorodi ta vidznakiPremiya Spilki zhurnalistiv Rosiyi 2007 Nimecka premiya imeni Gerda Buceriusa 2008 Nominant premiyi Saharova v 2014 i 2015 rokah Primitki Arhiv originalu za 12 serpnya 2018 Procitovano 12 serpnya 2018 Arhiv originalu za 13 serpnya 2018 Procitovano 13 serpnya 2018 Arhiv originalu za 13 serpnya 2018 Procitovano 13 serpnya 2018 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 12 serpnya 2018 Arhiv originalu za 24 serpnya 2021 Procitovano 12 serpnya 2018 Arhiv originalu za 24 serpnya 2021 Procitovano 12 serpnya 2018 Arhiv originalu za 4 chervnya 2020 Procitovano 12 serpnya 2018 Arhiv originalu za 12 serpnya 2018 Procitovano 12 serpnya 2018 Arhiv originalu za 12 serpnya 2018 Procitovano 12 serpnya 2018 Arhiv originalu za 5 bereznya 2022 Procitovano 12 serpnya 2018