Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Івахни село в Україні в Монастирищенській міській громаді Уманського району Черкаської області Розташоване на обох берег

Івахни

Івахни

Івахни́ — село в Україні, в Монастирищенській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Гірський Тікич (притока Тікичу) за 15 км на північ від міста Монастирище. Населення становить 1 122 особи.

село Івахни
image
Країна image Україна
Область Черкаська область
Район Уманський район
Громада Монастирищенська міська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 18 століття
Населення 1122
Площа 0 км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 19111
Телефонний код +380 4746
Географічні дані
Географічні координати 49°06′42″ пн. ш. 29°50′54″ сх. д. / 49.11167° пн. ш. 29.84833° сх. д. / 49.11167; 29.84833Координати: 49°06′42″ пн. ш. 29°50′54″ сх. д. / 49.11167° пн. ш. 29.84833° сх. д. / 49.11167; 29.84833
Середня висота
над рівнем моря 		217 м
Місцева влада
Адреса ради Івахни, вул. Перемоги, 29
Сільський голова Кобзар Віктор Леонідович
Карта
image
image
Івахни
image
image
Івахни
Мапа

image Івахни у Вікісховищі

Історія

На землях Івахнів знаходиться 13 курганів скіфської (3 тисячі років тому) та ямної (4 тисячі років тому) культур. Розташовані вони по периметру трьох лісових смуг зліва від дороги Івахни-Долинка.

Б. Бидловський розкопав 2 кургани ще до революції. Один із них (№ 2) виявився похо­ванням ямної культури (тут лежали скрюче­ний кістяк та дворучна амфора, кістяний молоточок та кружок бронзової бляшки з діркою). Кістяний молоточок знаходиться в Уманському музеї. Другий курган (№ 3) — скіфська поховальна камера: квадрат 4,2 м х 4.2 м глибиною 1.4 м. а в ньому шестигран­ник викладений дубовими колодами, де зна­ходилися 10 людських кістяків. Біля них зна­ходився ліплений баняк.

Заснували село два вільних поселенці по імені Івани. В давні часи це ім'я озвучувалося як Івахну. Тому й поселення стали називати Івахни з наголо­сом на другому складі, що означало поселен­ня двох Іванів. У розмовній мові наго­лос з часом перекочував з першого складу на третій, і ми одержати сучасну назву — Івахни. Оскільки село і нині складається з двох час­тин, можна припустити, шо один із Іванів осів на правому березі річки, другий — на лівому. Біля них з часом з'явилися інші посе­ленці. Відбулася ця подія, імовірно, між 1550 р. та 1600 р.

Як пише дослідник Л. Похилевич, в кінці 1700-х років землі лівого берега Івахнів належали князю Йосифу (Йозефу) Красицькому, а правого стали власністю Іполита Рогозин­ського. Йосиф Красицький ще до реформи 1861 року продав 396 десятин землі лівого берега Івахнів та Яцковицю Вікентію Вержбицькому, який побудував маєток. Його спад­коємцем ще до реформи став син Г. В. Вержбицький. А за дочкою Казимірою залишив 1300 десятин лівого берега — посаг зятю Підгорському.

Обидві частини села в 1912 р. мали 429 дворів (до реформи — 183), у них селян — 2360 осіб.

Церкву в Івахнах побудували в 1752 р. на Михайла. При ній пізніше існувала церковна школа грамоти. На греблі працював млин, на околицях — 4 вітряки заможніших селян, корчма, слюсарна майстерня заводу, 5 кузень. Торгівля знаходилася в руках восьми єврей­ських родин.

На долю частини селян вплинуло будів­ництво в Цибулеві цукрового заводу в 1876 р. Під його забудову Рогозинські віддали 26 десятин івахнянських земель. Збудували цехи, казарму на 250 робітників та спеціалістів, медпункт на 6 ліжок; перегородили річку Цибулівка двома греблями з водяними мли­нами, утворили ставки.

В економії Рогозинських вирощували насіння цукрових буряків, утримували поля зрошення, кагатне та фільтраційне поля, воловню, майстерню. Під ставки потрапила частина селянських земель. Їх оформили як оренду пана Рогозинського.

Будівництво заводу, а потім його експлуа­тація вимагали спеціалістів з багатьох нап­рямів цукрового виробництва, будівельної справи, транспортного обслуговування. З то­го часу окремі івахняни стали робітниками, будівельниками, чумаками. А на цукрових плантаціях у літню пору знаходило роботу чимало жінок та дівчат навколишніх сіл.

У 1896 р. біля заводу вже існувало 11 інди­відуальних дворів спеціалістів, в яких прожи­вало 98 жителів. Робітники інших сіл жили в гуртожитку. В 1907 р. завод виробляв 650 тис. пудів цукру.

У роки столипінських реформ (1908-1912 рр.) чимало селян покинуло село та поїхало до Америки.

За адміністративним поділом Івахни були частиною Лукашівської волості Липовецького повіту Київської губернії.

У 1916 р. маєток Підгорських згорів.

На підставі закону від 5 лютого 1920 року сільська рала разом з комітетами бідноти розпочала поділ земель Підгорських та Рогозинськнх, націоналізували залишки економій, їх землі, поміщицький млин тощо.

У 1922 р. на частині поміщицьких земель влада утворила відділки Цибулівського буря­корадгоспу в Яцковиці, Балці, Іванчику, Новосілці, Копіюваті. Центральною садибою і технічною базою стала колишня економія Рогозинських в Івахнах (так звана майс­терня).

У 1923 р. запроваджено новий адміністра­тивний поділ: замість Лукашівської та Цибулівської волостей утворили Цибулівський район Уманської округи, який про­існував до 1928 р., а потім став частиною Монастирищенського району. Івахнянська сіль­ська рада входила до складу обох районів.

У 20-30 роки відбулися позитивні зміни у зростанні освітнього й у якійсь мірі культур­ного рівнів селян. Уже в 1921 р. замість церковнопарафіяльної школи діяла перша радянська початкова школа на 4 класи.

Під час Голодомору 1933 року в Івахнах вимерло найбільше людей від усіх інших поселень району — 1014 чоловік.

У 1937 р. репресували 34 "ворогів народу", з яких трьох було розстріляно. Реабілітували всіх посмертно у 1959-1960-х рр.

На початку німецько-радянської війни (22-23 червня) на фронт пішли  223 особи. На початку серпня в селі з’явилися пред­ставники окупаційної влади. В селі розстріляли 12 мешканців та ще три загинули від сна­рядів. Спалили половину вулиці за відмову їхати до Німеччини, окремі селяни одержали поранення.

9 березня 1944 р. село остаточно відвоювала 133-я стрілецька дивізія полковника Казишвілі.

Більше 1200 солдатів та офіцерів загинули при відвоюванні Івахнів. З них у братській могилі захоронено 1118. Не повернулися з фронтів 137 одно­сельчан.

У 1950-1960 рр. івахняни спорудили два пам'ятники: один на братській могилі, інший - загиблим односельцям. У 1983 р. їх замінили на меморіальний комплекс, де увічнено па­м'ять і визволителів, і земляків.

На честь 30-річчя Перемоги на розвилці доріг Івахни-Лукашівка-Долинка на па­горбі встановлено пам'ятну гармату, яку піз­ніше замінили на самохідну артилерійську установку.

Відомі люди

Галерея

  • image
    Сільська рада і пошта
  • image
    Школа
  • image
    Дитсадок
  • image
    Будинок культури
  • image
    Амбулаторія
  • image
    Магазин
  • image
    Церква
  • image
    Ставок на річці Гірський Тікич
  • image
    Братська могила і пам'ятник односельчанам
  • image
    Пам'ятний знак на честь воїнів-визволителів

Див. також

Примітки

  1. УРЕ

Література

  • Нариси з історії поселень Монастирищенського району Черкаської області/ І. І. Волошенко. — Монастирище: [б.в.], 2003. — 464 с.

Посилання

Івахни
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Теми у Вікіджерелах?
Проєкт
image Проєкт
image Івахни у Вікісховищі?
  • Погода в селі Івахни [ 29 березня 2008 у Wayback Machine.]
image Це незавершена стаття про Черкаську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ivahni selo v Ukrayini v Monastirishenskij miskij gromadi Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Roztashovane na oboh beregah richki Girskij Tikich pritoka Tikichu za 15 km na pivnich vid mista Monastirishe Naselennya stanovit 1 122 osobi selo Ivahni Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Umanskij rajon Gromada Monastirishenska miska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 18 stolittya Naselennya 1122 Plosha 0 km Gustota naselennya 0 osib km Poshtovij indeks 19111 Telefonnij kod 380 4746 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 06 42 pn sh 29 50 54 sh d 49 11167 pn sh 29 84833 sh d 49 11167 29 84833 Koordinati 49 06 42 pn sh 29 50 54 sh d 49 11167 pn sh 29 84833 sh d 49 11167 29 84833 Serednya visota nad rivnem morya 217 m Misceva vlada Adresa radi Ivahni vul Peremogi 29 Silskij golova Kobzar Viktor Leonidovich Karta Ivahni Ivahni Mapa Ivahni u VikishovishiIstoriyaNa zemlyah Ivahniv znahoditsya 13 kurganiv skifskoyi 3 tisyachi rokiv tomu ta yamnoyi 4 tisyachi rokiv tomu kultur Roztashovani voni po perimetru troh lisovih smug zliva vid dorogi Ivahni Dolinka B Bidlovskij rozkopav 2 kurgani she do revolyuciyi Odin iz nih 2 viyavivsya poho vannyam yamnoyi kulturi tut lezhali skryuche nij kistyak ta dvoruchna amfora kistyanij molotochok ta kruzhok bronzovoyi blyashki z dirkoyu Kistyanij molotochok znahoditsya v Umanskomu muzeyi Drugij kurgan 3 skifska pohovalna kamera kvadrat 4 2 m h 4 2 m glibinoyu 1 4 m a v nomu shestigran nik vikladenij dubovimi kolodami de zna hodilisya 10 lyudskih kistyakiv Bilya nih zna hodivsya liplenij banyak Zasnuvali selo dva vilnih poselenci po imeni Ivani V davni chasi ce im ya ozvuchuvalosya yak Ivahnu Tomu j poselennya stali nazivati Ivahni z nagolo som na drugomu skladi sho oznachalo poselen nya dvoh Ivaniv U rozmovnij movi nago los z chasom perekochuvav z pershogo skladu na tretij i mi oderzhati suchasnu nazvu Ivahni Oskilki selo i nini skladayetsya z dvoh chas tin mozhna pripustiti sho odin iz Ivaniv osiv na pravomu berezi richki drugij na livomu Bilya nih z chasom z yavilisya inshi pose lenci Vidbulasya cya podiya imovirno mizh 1550 r ta 1600 r Yak pishe doslidnik L Pohilevich v kinci 1700 h rokiv zemli livogo berega Ivahniv nalezhali knyazyu Josifu Jozefu Krasickomu a pravogo stali vlasnistyu Ipolita Rogozin skogo Josif Krasickij she do reformi 1861 roku prodav 396 desyatin zemli livogo berega Ivahniv ta Yackovicyu Vikentiyu Verzhbickomu yakij pobuduvav mayetok Jogo spad koyemcem she do reformi stav sin G V Verzhbickij A za dochkoyu Kazimiroyu zalishiv 1300 desyatin livogo berega posag zyatyu Pidgorskomu Obidvi chastini sela v 1912 r mali 429 dvoriv do reformi 183 u nih selyan 2360 osib Cerkvu v Ivahnah pobuduvali v 1752 r na Mihajla Pri nij piznishe isnuvala cerkovna shkola gramoti Na grebli pracyuvav mlin na okolicyah 4 vitryaki zamozhnishih selyan korchma slyusarna majsternya zavodu 5 kuzen Torgivlya znahodilasya v rukah vosmi yevrej skih rodin Na dolyu chastini selyan vplinulo budiv nictvo v Cibulevi cukrovogo zavodu v 1876 r Pid jogo zabudovu Rogozinski viddali 26 desyatin ivahnyanskih zemel Zbuduvali cehi kazarmu na 250 robitnikiv ta specialistiv medpunkt na 6 lizhok peregorodili richku Cibulivka dvoma greblyami z vodyanimi mli nami utvorili stavki V ekonomiyi Rogozinskih viroshuvali nasinnya cukrovih buryakiv utrimuvali polya zroshennya kagatne ta filtracijne polya volovnyu majsternyu Pid stavki potrapila chastina selyanskih zemel Yih oformili yak orendu pana Rogozinskogo Budivnictvo zavodu a potim jogo eksplua taciya vimagali specialistiv z bagatoh nap ryamiv cukrovogo virobnictva budivelnoyi spravi transportnogo obslugovuvannya Z to go chasu okremi ivahnyani stali robitnikami budivelnikami chumakami A na cukrovih plantaciyah u litnyu poru znahodilo robotu chimalo zhinok ta divchat navkolishnih sil U 1896 r bilya zavodu vzhe isnuvalo 11 indi vidualnih dvoriv specialistiv v yakih prozhi valo 98 zhiteliv Robitniki inshih sil zhili v gurtozhitku V 1907 r zavod viroblyav 650 tis pudiv cukru U roki stolipinskih reform 1908 1912 rr chimalo selyan pokinulo selo ta poyihalo do Ameriki Za administrativnim podilom Ivahni buli chastinoyu Lukashivskoyi volosti Lipoveckogo povitu Kiyivskoyi guberniyi U 1916 r mayetok Pidgorskih zgoriv Na pidstavi zakonu vid 5 lyutogo 1920 roku silska rala razom z komitetami bidnoti rozpochala podil zemel Pidgorskih ta Rogozinsknh nacionalizuvali zalishki ekonomij yih zemli pomishickij mlin tosho U 1922 r na chastini pomishickih zemel vlada utvorila viddilki Cibulivskogo burya koradgospu v Yackovici Balci Ivanchiku Novosilci Kopiyuvati Centralnoyu sadiboyu i tehnichnoyu bazoyu stala kolishnya ekonomiya Rogozinskih v Ivahnah tak zvana majs ternya U 1923 r zaprovadzheno novij administra tivnij podil zamist Lukashivskoyi ta Cibulivskoyi volostej utvorili Cibulivskij rajon Umanskoyi okrugi yakij pro isnuvav do 1928 r a potim stav chastinoyu Monastirishenskogo rajonu Ivahnyanska sil ska rada vhodila do skladu oboh rajoniv U 20 30 roki vidbulisya pozitivni zmini u zrostanni osvitnogo j u yakijs miri kultur nogo rivniv selyan Uzhe v 1921 r zamist cerkovnoparafiyalnoyi shkoli diyala persha radyanska pochatkova shkola na 4 klasi Pid chas Golodomoru 1933 roku v Ivahnah vimerlo najbilshe lyudej vid usih inshih poselen rajonu 1014 cholovik U 1937 r represuvali 34 vorogiv narodu z yakih troh bulo rozstrilyano Reabilituvali vsih posmertno u 1959 1960 h rr Na pochatku nimecko radyanskoyi vijni 22 23 chervnya na front pishli 223 osobi Na pochatku serpnya v seli z yavilisya pred stavniki okupacijnoyi vladi V seli rozstrilyali 12 meshkanciv ta she tri zaginuli vid sna ryadiv Spalili polovinu vulici za vidmovu yihati do Nimechchini okremi selyani oderzhali poranennya 9 bereznya 1944 r selo ostatochno vidvoyuvala 133 ya strilecka diviziya polkovnika Kazishvili Bilshe 1200 soldativ ta oficeriv zaginuli pri vidvoyuvanni Ivahniv Z nih u bratskij mogili zahoroneno 1118 Ne povernulisya z frontiv 137 odno selchan U 1950 1960 rr ivahnyani sporudili dva pam yatniki odin na bratskij mogili inshij zagiblim odnoselcyam U 1983 r yih zaminili na memorialnij kompleks de uvichneno pa m yat i vizvoliteliv i zemlyakiv Na chest 30 richchya Peremogi na rozvilci dorig Ivahni Lukashivka Dolinka na pa gorbi vstanovleno pam yatnu garmatu yaku piz nishe zaminili na samohidnu artilerijsku ustanovku Vidomi lyudiPriluckij Oleksandr Ivanovich 1962 ukrayinskij poet prozayik Serdyuk Ivan Sergijovich 1936 ukrayinskij hudozhnik GalereyaSilska rada i poshta Shkola Ditsadok Budinok kulturi Ambulatoriya Magazin Cerkva Stavok na richci Girskij Tikich Bratska mogila i pam yatnik odnoselchanam Pam yatnij znak na chest voyiniv vizvolitelivDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PrimitkiURELiteraturaNarisi z istoriyi poselen Monastirishenskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti I I Voloshenko Monastirishe b v 2003 464 s PosilannyaIvahni u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Proyekt Cherkashina Ivahni u Vikishovishi Pogoda v seli Ivahni 29 bereznya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ