Іва́нівка — село в Україні, у Високопільській селищній громаді Бериславського району Херсонської області. Розташоване на лівому березі річки Інгулець, за 12 км на захід від центру громади і за 9 км від найближчої залізничної станції Блакитне. Населення становить 831 осіб (2001 рік).
село Іванівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Херсонська область |
Район | Бериславський район |
Громада | Високопільська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA65020070080047252 |
Основні дані | |
Засноване | 1780 |
Населення | 831 (2001 рік) |
Площа | 19 км² |
Густота населення | 43,74 осіб/км² |
Поштовий індекс | 74020 |
Телефонний код | +380 5535 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°28′15″ пн. ш. 33°22′54″ сх. д. / 47.47083° пн. ш. 33.38167° сх. д.Координати: 47°28′15″ пн. ш. 33°22′54″ сх. д. / 47.47083° пн. ш. 33.38167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 25 м |
Водойми | р. Інгулець, Донська |
Найближча залізнична станція | Блакитне |
Відстань до залізничної станції | 9 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 74000, Херсонська обл., Бериславський р-н, селище Високопілля, вул. Визволителів, буд. 112 |
Карта | |
Іванівка | |
Іванівка | |
Мапа | |
Село було тимчасово окуповане російськими військами на початку березня 2022 року внаслідок Російського вторгнення в Україну. Визволене від окупації 2 липня 2022 року.
Географія
На південно-західній околиці села річка Донська впадає у річку Інгулець.
Історія
Коротка довідка
Кінець XVIII століття ознаменувався початком активного заселення південних степів України. Попит на сільськогосподарську продукцію приваблював на південь все нових людей, які селилися на вільних землях і заводили господарства. Прагнучи освоїти пониззя Дніпра, царський уряд Російської імперії роздавав тутешні землі поміщикам, чиновникам і офіцерам. Отримавши землю, поміщики переселяли сюди своїх кріпаків. Як результат з'являлося чимало поміщицьких сіл. З метою прискорення заселення, запрошувалися іноземні колоністи.
Село Іванівка засноване у 1780 році біля балки Донська кобилка (інші найменування: Крута, Досова). Назване по імені власника земель Івана Кочубея — спадкоємця генерального писаря і генерального судді Війська Запорозького Василя Кочубея. У документах періоду до 1917 року село іменується як Іванівка (Кочубея). До 1914 року село входило до складу Заградівської волості Херсонського повіту Херсонської губернії.
Місцевість, де заснували Іванівку, за старих часів називалася Диким полем (лат. Loca deserta). Сотні років тутешні місця використовувалися кочівниками. Поблизу Іванівки розташоване курганне поховання кочівника XI—XIII століть.
У XVI—XVIII століттях ці землі належали Запоріжжю (або офіційно — «Вольності Війська Запорозького Низового»). На схід звідси знаходилася Запорозька Січ. До 1775 року територія належала до Інгульської паланки Війська Запорозького. Край почали освоювати запорозькі козаки. Недалеко від Іванівки розташоване засноване козаками село Шестірня.
Під час прибуття перших поселенців, землі, на яких належало будувати село, представляли собою целинний степ. До 20-х років XIX століття в Іванівці облаштувалися переселенці з родинних маєтків Кочубеїв у Київській та Полтавській губерніях. Усекновенська православна церква (Усекновения главы Предтечевы) с. Іванівка була побудована і освячена у 1807 році.
Факти з історії села
- Станом на 1859 рік, у селі проживало 473 людини (234 — чоловічої статі, 239 — жіночої) і налічувалося 87 дворів. Найближча до Іванівки дорога — Кременчуцький тракт, що з'єднував міста Берислав і Кременчук, проходила через Заградівку.
- З колонізацією краю змінювався його рослинний і тваринний світ. У 1866 році в Заградівському степу останній раз бачили табун диких коней (чисельністю шість голів).
- За даними поземельного перепису 1877 року, у селі мешкало 326 осіб, налічувалось 56 дворів, церква православна.
- У 1894 році в селі жили 553 людини (276 чоловічої і 277 жіночої статі) і налічувалося 84 дворів. За чисельністю жителів Іванівка була третім селом Заградівської волості, після Заградівки і села Блакитне. Тут діяла православна церква, церковно-парафіяльна школа з 28 учнями (24 хлопчики і 4 дівчинки), одна торговельна лавка.
- За даними Всеросійського сільськогосподарського перепису 1916 року, село Іванівка (Кочубея) відносилося до Архангельської волості Херсонського повіту Херсонської губернії і налічувало 132 господарства. Населення становило 755 осіб — 315 чоловічої статі та 440 жіночої.
- У 1926—1939 роках Іванівка входила до складу національного Високопільського району з переважно німецьким населенням. Іванівській сільраді були підпорядковані українське село Миколаївка і село з німецьким населенням Суворовка (до 1915 року мало назву Айгенфельд).
- На рубежі 1932 і 1933 років у Високопільському районі почався голод. Найбільше голодуючих налічувалося в українських селах Заградівці, Іванівці, Миколаївці, Ворошилівці і Наталине, де голодувало 780 осіб.
- У 1938 році місцевий колгосп став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. У той же час, село залишалося неелектрифікованим.
Німецько-радянська війна
17 серпня 1941 року Іванівка була окупована німецькими військами. Звільнена 29 лютого 1944 року.
У період 1941—1945 років на фронтах війни боролися 217 жителів Іванівки, 53 вояків загинули. На згадку про загиблих односельців у селі споруджено меморіальний комплекс.
Період окупації
Окупувавши Україну, керівництво нацистської Німеччини приступило до здійснення плану німецької колонізації краю. Передбачалося утворення на захоплених українських землях німецької провінції — марки Готенгау, яка мала б включати територію Херсонської області та Крим. Особливе значення в планах нацистів відводилося місцевостям з німецьким населенням, у тому числі і Високопіллю, де в роки радянської влади існував німецький національний район. Фольксдойче належало забезпечити колонізацію кадрами. 15 листопада 1941 року була створена нова адміністративна одиниця — Великоолександрівська округа (нім. Kreisgebiet Bolschaja Alexandrowka) в складі трьох скасованих районів: Великоолександрівського, Березнегуватського і Ново-Воронцовського з центром в селі Велика Олександрівка. 1 квітня 1942 року в окрузі утворено німецький район Кронау (нім. Rayon Kronau). 1 травня 1942 року колишній районний центр — село Велика Олександрівка перейменоване в Олександрштадт, а район, відповідно, став називатися Олександрштадтською округою (нім. Kreisgebiet Alexanderstadt).
У процесі цих перетворень село Іванівка було піддане етнічній чистці. Першими з жителів села були депортовані євреї. У 1942 році німецька окупаційна адміністрація виселила з Іванівки українців і росіян. На їх місце переселили етнічних німців. Село було перейменоване в німецьке поселення Дойчендорф (нім. Deutschendorf). Результати цих подій відображені в звіті спеціального загону (нім. Sonderkommando) СС доктора [de], підготовленому для Імперського міністерства окупованих східних територій. Станом на 1942 рік у Дойчендорфі проживало 537 німців і 8 осіб зі змішаних німецько-українських сімей (3 жінки і 5 дітей).
За часів окупації один житель села був розстріляний.
Післявоєнний період
Довідка про Суворовку
Рішенням виконкому Херсонської обласної ради депутатів трудящих № 716 від 31 липня 1958 року було затверджено злиття Іванівки з довколишнім селом Суворовка в одне село Іванівка. Історія Суворовки пов'язана із німецькою колонізацією краю.
У 1870 році німецькі колоністи — переселенці з Таврійської губернії, лютеранського віросповідання, заснували поруч з Іванівкою колонію Айгенфельд № 1 (нім. Eigenfeld). У цей період в навколишній місцевості утворилися й інші колонії, об'єднані в дві волості: Кронауську (Високопілля) і Орлофську (село Орлове). Іноземні поселення і після скасування колоніального управління у 1871 році аж до 30-х років XX століття як у побуті, так і в офіційних документах часто називалися колоніями, хоча офіційно були селами..
У 1894 році в селі мешкали 386 осіб (208 чоловічої і 178 жіночої статі), діяли 69 селянських господарств. Була сільська школа, у якій навчалися 57 учнів, у тому числі 28 хлопчиків і 29 дівчаток.
Село Айгенфельд в період до 1919 року належало до Кронауської волості Херсонського повіту і розвивалося незалежно від Іванівки. Через антинімецькі настрої, викликані Першою світовою війною, його перейменували у 1915 році на село Суворовка. Станом на 1916 рік, у 71 господарствах Суворовки проживали 415 осіб, у тому числі 182 чоловіків і 233 жінок.
З 1926 року село Суворовка входило до складу Іванівської сільради. Разом з тим, до моменту об'єднання його виробничо-господарська діяльність велася окремо від Іванівки.
Початок 1970-х років
На початку 1970-х років населення Іванівки становило близько 894 осіб. Місцевому колгоспу імені Мічуріна належали 6000 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 5000 га орних земель. Багатогалузеве господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових і технічних культур. Розвивалися також садівництво, виноградарство, шовківництво, бджільництво, птахівництво і тваринництво м'ясо-молочного напрямку.
У селі діяла восьмирічна школа, у якій працювали 20 вчителів і навчалися 212 дітей, будинок культури з залом на 300 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.
Незалежна Україна
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», увійшло до складу Високопільської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Високопільського району, увійшло до складу Бериславського району.
Російсько-українська війна
На початку березня 2022 року російські війська увійшли у село.
2 липня 2022 року ЗСУ повідомили, що Іванівка звільнена від російської окупації.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 800 осіб, з яких 382 чоловіки та 418 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 831 особа.
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 809 | 97,35 % |
Російська | 22 | 2,65 % |
Разом | 831 | 100,00 % |
Пам'ятні місця
Меморіальний комплекс на честь загиблих у роки Великої Вітчизняної війни воїнів-односельчан.
На території Іванівської сільради розташовані кілька курганних могильників, що охороняються державою. На південному заході від села знаходиться археологічний пам'ятник курган «Могила Брильова».
Див. також
Примітки
- Тронько П. Т. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Херсонська область. — Київ: Гол. ред. УРЕ, 1983. — Т. 22. — С. 310.
- Тронько П. Т. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Херсонська область. — Київ: Гол. ред. УРЕ, 1983. — Т. 22. — С. 17-18.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Свердун Б. Іванівка Кочубея / Б. Свердун // Жовтневі зорі. — 1996. — № 61 (24 серп.). — С. 1-2.
- Херсонская губерния. Список населённых мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1868 год. — С. 14-24.
- Список населённых мест Херсонской губернии. — Херсон: издание Губернского статистического комитета, типография Губерноского, 1896 год — С. 411.
- Список населённых мест Херсонской губернии (по данным Всероссийской переписи 1916 года) — Александрия: типография Ф. Х. Райхельсона, 1917 год — С. 65.
- Херсонская губерния. Список населённых мест по сведениям 1859 года. — Санкт-Петербург: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1868 год. — С. XLV.
- Яворницкий Дмитрий. Вольности запорожских казаков. — С.-Петербург, 1898.
- Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2016.
- Безносов А. И. Голод 1932—1933 годов в немецких и меннонитских поселениях Юга Украины: характер и последствия. ЦЕНТР УКРАИНСКО-НЕМЕЦКИХ ИСТОРИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ. - Днепропетровск: Днепропетровский госуниверситет - журнал «Вопросы германской истории».— 2012. — С. 121—137.[недоступне посилання з вересня 2019]
- ХРОНІКА ВИЗВОЛЕННЯ ХЕРСОНЩИНИ 26 ЖОВТНЯ 1943 — 12 КВІТНЯ 1944. Державний архів Херсонської області. — Херсон: Бібліотечка архіву: Випуск 20. Збірник документів. — 2015
- И. А. Ахтамзян. Генеральный план «Ост». «Великая победа». Том 2. «Вставай страна огромная». Москва: издательство «МГИМО — Университет», 2013)
- . Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 20 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 20 лютого 2016.
- K. Stumpp. Bericht über das Gebiet Kronau-Orloff (Orloff jetzt Marienburg). Berichte der Sammlung Georg Leibbrandt. — Berlin: Publikationsstelle Ost — 1943.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2011. Процитовано 20 лютого 2016.(нім.)
- В. Ф. Дизендорф. Немцы России: населённые пункты и места поселения. Энциклопедический словарь. — Москва: «ЭРН», 2006.
- Список населённых мест Херсонской губернии. — Херсон: издание Губернского статистического комитета, типография Губерноского, 1896 год — С. 427, 456—457.
- Немцы Херсонщины /Аннотированный перечень дел Государственного архива Херсонской области (1919—1930) / Государственный архив Херсонской области; Институт культуры и истории немцев Северо-Восточной Европы, Люнебург-Геттинген. — Одесса: «Астропринт», 2002.
- Список населённых мест Херсонской губернии. — Херсон: издание Губернского статистического комитета, типография Губерноского, 1896 год — С. 428.
- Список населённых мест Херсонской губернии (по данным Всероссийской переписи 1916 года) — Александрия: типография Ф. Х. Райхельсона, 1917 год — С. 78.
- Безносов А. И. Высокопольский немецкий национальный район. Немцы России: энциклопедия. т.1: А-И. — Москва: 1999. — С.443-445.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області. Офіційний вебпортал парламенту України. Процитовано 7 жовтня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ЗСУ відбили наступ біля Новомихайлівки і змусили ворога залишити Іванівку - зведення Генштабу. Українська правда. 2 липня 2022.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Оленковський М. П. Археологічні пам'ятки Високопільського району Херсонської області: каталог-довідник / М. Оленковський. — Херсон, 2004. — С. 10-12.
- Оленковський М. Велетенські кургани Херсонщини — національне надбання України: (проблеми охорони та туристичного використання). Вісник Таврійської фундації (ОВУД): Вип. 10. — К.-Херсон: Просвіта, 2015. — С.68-77.
Посилання
- Погода в селі Іванівка [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 13 вересня 2016.
Джерела
- Сайт територіальної громади [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ivanivka Iva nivka selo v Ukrayini u Visokopilskij selishnij gromadi Berislavskogo rajonu Hersonskoyi oblasti Roztashovane na livomu berezi richki Ingulec za 12 km na zahid vid centru gromadi i za 9 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Blakitne Naselennya stanovit 831 osib 2001 rik selo Ivanivka Krayina Ukrayina Oblast Hersonska oblast Rajon Berislavskij rajon Gromada Visokopilska selishna gromada Kod KATOTTG UA65020070080047252 Osnovni dani Zasnovane 1780 Naselennya 831 2001 rik Plosha 19 km Gustota naselennya 43 74 osib km Poshtovij indeks 74020 Telefonnij kod 380 5535 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 28 15 pn sh 33 22 54 sh d 47 47083 pn sh 33 38167 sh d 47 47083 33 38167 Koordinati 47 28 15 pn sh 33 22 54 sh d 47 47083 pn sh 33 38167 sh d 47 47083 33 38167 Serednya visota nad rivnem morya 25 m Vodojmi r Ingulec Donska Najblizhcha zaliznichna stanciya Blakitne Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 9 km Misceva vlada Adresa radi 74000 Hersonska obl Berislavskij r n selishe Visokopillya vul Vizvoliteliv bud 112 Karta Ivanivka Ivanivka Mapa Selo bulo timchasovo okupovane rosijskimi vijskami na pochatku bereznya 2022 roku vnaslidok Rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Vizvolene vid okupaciyi 2 lipnya 2022 roku GeografiyaNa pivdenno zahidnij okolici sela richka Donska vpadaye u richku Ingulec IstoriyaKorotka dovidka Kinec XVIII stolittya oznamenuvavsya pochatkom aktivnogo zaselennya pivdennih stepiv Ukrayini Popit na silskogospodarsku produkciyu privablyuvav na pivden vse novih lyudej yaki selilisya na vilnih zemlyah i zavodili gospodarstva Pragnuchi osvoyiti ponizzya Dnipra carskij uryad Rosijskoyi imperiyi rozdavav tuteshni zemli pomishikam chinovnikam i oficeram Otrimavshi zemlyu pomishiki pereselyali syudi svoyih kripakiv Yak rezultat z yavlyalosya chimalo pomishickih sil Z metoyu priskorennya zaselennya zaproshuvalisya inozemni kolonisti Selo Ivanivka zasnovane u 1780 roci bilya balki Donska kobilka inshi najmenuvannya Kruta Dosova Nazvane po imeni vlasnika zemel Ivana Kochubeya spadkoyemcya generalnogo pisarya i generalnogo suddi Vijska Zaporozkogo Vasilya Kochubeya U dokumentah periodu do 1917 roku selo imenuyetsya yak Ivanivka Kochubeya Do 1914 roku selo vhodilo do skladu Zagradivskoyi volosti Hersonskogo povitu Hersonskoyi guberniyi Miscevist de zasnuvali Ivanivku za starih chasiv nazivalasya Dikim polem lat Loca deserta Sotni rokiv tuteshni miscya vikoristovuvalisya kochivnikami Poblizu Ivanivki roztashovane kurganne pohovannya kochivnika XI XIII stolit U XVI XVIII stolittyah ci zemli nalezhali Zaporizhzhyu abo oficijno Volnosti Vijska Zaporozkogo Nizovogo Na shid zvidsi znahodilasya Zaporozka Sich Do 1775 roku teritoriya nalezhala do Ingulskoyi palanki Vijska Zaporozkogo Kraj pochali osvoyuvati zaporozki kozaki Nedaleko vid Ivanivki roztashovane zasnovane kozakami selo Shestirnya Pid chas pributtya pershih poselenciv zemli na yakih nalezhalo buduvati selo predstavlyali soboyu celinnij step Do 20 h rokiv XIX stolittya v Ivanivci oblashtuvalisya pereselenci z rodinnih mayetkiv Kochubeyiv u Kiyivskij ta Poltavskij guberniyah Useknovenska pravoslavna cerkva Useknoveniya glavy Predtechevy s Ivanivka bula pobudovana i osvyachena u 1807 roci Fakti z istoriyi sela Stanom na 1859 rik u seli prozhivalo 473 lyudini 234 cholovichoyi stati 239 zhinochoyi i nalichuvalosya 87 dvoriv Najblizhcha do Ivanivki doroga Kremenchuckij trakt sho z yednuvav mista Berislav i Kremenchuk prohodila cherez Zagradivku Z kolonizaciyeyu krayu zminyuvavsya jogo roslinnij i tvarinnij svit U 1866 roci v Zagradivskomu stepu ostannij raz bachili tabun dikih konej chiselnistyu shist goliv Za danimi pozemelnogo perepisu 1877 roku u seli meshkalo 326 osib nalichuvalos 56 dvoriv cerkva pravoslavna U 1894 roci v seli zhili 553 lyudini 276 cholovichoyi i 277 zhinochoyi stati i nalichuvalosya 84 dvoriv Za chiselnistyu zhiteliv Ivanivka bula tretim selom Zagradivskoyi volosti pislya Zagradivki i sela Blakitne Tut diyala pravoslavna cerkva cerkovno parafiyalna shkola z 28 uchnyami 24 hlopchiki i 4 divchinki odna torgovelna lavka Za danimi Vserosijskogo silskogospodarskogo perepisu 1916 roku selo Ivanivka Kochubeya vidnosilosya do Arhangelskoyi volosti Hersonskogo povitu Hersonskoyi guberniyi i nalichuvalo 132 gospodarstva Naselennya stanovilo 755 osib 315 cholovichoyi stati ta 440 zhinochoyi U 1926 1939 rokah Ivanivka vhodila do skladu nacionalnogo Visokopilskogo rajonu z perevazhno nimeckim naselennyam Ivanivskij silradi buli pidporyadkovani ukrayinske selo Mikolayivka i selo z nimeckim naselennyam Suvorovka do 1915 roku malo nazvu Ajgenfeld Na rubezhi 1932 i 1933 rokiv u Visokopilskomu rajoni pochavsya golod Najbilshe goloduyuchih nalichuvalosya v ukrayinskih selah Zagradivci Ivanivci Mikolayivci Voroshilivci i Nataline de goloduvalo 780 osib U 1938 roci miscevij kolgosp stav uchasnikom Vsesoyuznoyi silskogospodarskoyi vistavki U toj zhe chas selo zalishalosya neelektrifikovanim Nimecko radyanska vijna 17 serpnya 1941 roku Ivanivka bula okupovana nimeckimi vijskami Zvilnena 29 lyutogo 1944 roku U period 1941 1945 rokiv na frontah vijni borolisya 217 zhiteliv Ivanivki 53 voyakiv zaginuli Na zgadku pro zagiblih odnoselciv u seli sporudzheno memorialnij kompleks Period okupaciyi Okupuvavshi Ukrayinu kerivnictvo nacistskoyi Nimechchini pristupilo do zdijsnennya planu nimeckoyi kolonizaciyi krayu Peredbachalosya utvorennya na zahoplenih ukrayinskih zemlyah nimeckoyi provinciyi marki Gotengau yaka mala b vklyuchati teritoriyu Hersonskoyi oblasti ta Krim Osoblive znachennya v planah nacistiv vidvodilosya miscevostyam z nimeckim naselennyam u tomu chisli i Visokopillyu de v roki radyanskoyi vladi isnuvav nimeckij nacionalnij rajon Folksdojche nalezhalo zabezpechiti kolonizaciyu kadrami 15 listopada 1941 roku bula stvorena nova administrativna odinicya Velikooleksandrivska okruga nim Kreisgebiet Bolschaja Alexandrowka v skladi troh skasovanih rajoniv Velikooleksandrivskogo Berezneguvatskogo i Novo Voroncovskogo z centrom v seli Velika Oleksandrivka 1 kvitnya 1942 roku v okruzi utvoreno nimeckij rajon Kronau nim Rayon Kronau 1 travnya 1942 roku kolishnij rajonnij centr selo Velika Oleksandrivka perejmenovane v Oleksandrshtadt a rajon vidpovidno stav nazivatisya Oleksandrshtadtskoyu okrugoyu nim Kreisgebiet Alexanderstadt U procesi cih peretvoren selo Ivanivka bulo piddane etnichnij chistci Pershimi z zhiteliv sela buli deportovani yevreyi U 1942 roci nimecka okupacijna administraciya viselila z Ivanivki ukrayinciv i rosiyan Na yih misce pereselili etnichnih nimciv Selo bulo perejmenovane v nimecke poselennya Dojchendorf nim Deutschendorf Rezultati cih podij vidobrazheni v zviti specialnogo zagonu nim Sonderkommando SS doktora de pidgotovlenomu dlya Imperskogo ministerstva okupovanih shidnih teritorij Stanom na 1942 rik u Dojchendorfi prozhivalo 537 nimciv i 8 osib zi zmishanih nimecko ukrayinskih simej 3 zhinki i 5 ditej Za chasiv okupaciyi odin zhitel sela buv rozstrilyanij Pislyavoyennij period Dovidka pro Suvorovku Rishennyam vikonkomu Hersonskoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih 716 vid 31 lipnya 1958 roku bulo zatverdzheno zlittya Ivanivki z dovkolishnim selom Suvorovka v odne selo Ivanivka Istoriya Suvorovki pov yazana iz nimeckoyu kolonizaciyeyu krayu U 1870 roci nimecki kolonisti pereselenci z Tavrijskoyi guberniyi lyuteranskogo virospovidannya zasnuvali poruch z Ivanivkoyu koloniyu Ajgenfeld 1 nim Eigenfeld U cej period v navkolishnij miscevosti utvorilisya j inshi koloniyi ob yednani v dvi volosti Kronausku Visokopillya i Orlofsku selo Orlove Inozemni poselennya i pislya skasuvannya kolonialnogo upravlinnya u 1871 roci azh do 30 h rokiv XX stolittya yak u pobuti tak i v oficijnih dokumentah chasto nazivalisya koloniyami hocha oficijno buli selami U 1894 roci v seli meshkali 386 osib 208 cholovichoyi i 178 zhinochoyi stati diyali 69 selyanskih gospodarstv Bula silska shkola u yakij navchalisya 57 uchniv u tomu chisli 28 hlopchikiv i 29 divchatok Selo Ajgenfeld v period do 1919 roku nalezhalo do Kronauskoyi volosti Hersonskogo povitu i rozvivalosya nezalezhno vid Ivanivki Cherez antinimecki nastroyi viklikani Pershoyu svitovoyu vijnoyu jogo perejmenuvali u 1915 roci na selo Suvorovka Stanom na 1916 rik u 71 gospodarstvah Suvorovki prozhivali 415 osib u tomu chisli 182 cholovikiv i 233 zhinok Z 1926 roku selo Suvorovka vhodilo do skladu Ivanivskoyi silradi Razom z tim do momentu ob yednannya jogo virobnicho gospodarska diyalnist velasya okremo vid Ivanivki Pochatok 1970 h rokiv Na pochatku 1970 h rokiv naselennya Ivanivki stanovilo blizko 894 osib Miscevomu kolgospu imeni Michurina nalezhali 6000 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 5000 ga ornih zemel Bagatogaluzeve gospodarstvo specializuvalosya na viroshuvanni zernovih i tehnichnih kultur Rozvivalisya takozh sadivnictvo vinogradarstvo shovkivnictvo bdzhilnictvo ptahivnictvo i tvarinnictvo m yaso molochnogo napryamku U seli diyala vosmirichna shkola u yakij pracyuvali 20 vchiteliv i navchalisya 212 ditej budinok kulturi z zalom na 300 misc biblioteka feldshersko akusherskij punkt Nezalezhna Ukrayina12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 726 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hersonskoyi oblasti uvijshlo do skladu Visokopilskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Visokopilskogo rajonu uvijshlo do skladu Berislavskogo rajonu Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Boyi za Herson ta Rosijska okupaciya Hersonskoyi oblasti Na pochatku bereznya 2022 roku rosijski vijska uvijshli u selo 2 lipnya 2022 roku ZSU povidomili sho Ivanivka zvilnena vid rosijskoyi okupaciyi NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 800 osib z yakih 382 choloviki ta 418 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 831 osoba Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 809 97 35 Rosijska 22 2 65 Razom 831 100 00 Pam yatni miscyaMemorialnij kompleks na chest zagiblih u roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni voyiniv odnoselchan Na teritoriyi Ivanivskoyi silradi roztashovani kilka kurgannih mogilnikiv sho ohoronyayutsya derzhavoyu Na pivdennomu zahodi vid sela znahoditsya arheologichnij pam yatnik kurgan Mogila Brilova Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Hersonska oblast PrimitkiTronko P T red Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hersonska oblast Kiyiv Gol red URE 1983 T 22 S 310 Tronko P T red Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hersonska oblast Kiyiv Gol red URE 1983 T 22 S 17 18 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Sverdun B Ivanivka Kochubeya B Sverdun Zhovtnevi zori 1996 61 24 serp S 1 2 Hersonskaya guberniya Spisok naselyonnyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg izdanie Centralnogo statisticheskogo komiteta Ministerstva vnutrennih del 1868 god S 14 24 Spisok naselyonnyh mest Hersonskoj gubernii Herson izdanie Gubernskogo statisticheskogo komiteta tipografiya Gubernoskogo 1896 god S 411 Spisok naselyonnyh mest Hersonskoj gubernii po dannym Vserossijskoj perepisi 1916 goda Aleksandriya tipografiya F H Rajhelsona 1917 god S 65 Hersonskaya guberniya Spisok naselyonnyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg izdanie Centralnogo statisticheskogo komiteta Ministerstva vnutrennih del 1868 god S XLV Yavornickij Dmitrij Volnosti zaporozhskih kazakov S Peterburg 1898 Arhiv originalu za 2 bereznya 2016 Procitovano 20 lyutogo 2016 Beznosov A I Golod 1932 1933 godov v nemeckih i mennonitskih poseleniyah Yuga Ukrainy harakter i posledstviya CENTR UKRAINSKO NEMECKIH ISTORIChESKIH ISSLEDOVANIJ Dnepropetrovsk Dnepropetrovskij gosuniversitet zhurnal Voprosy germanskoj istorii 2012 S 121 137 nedostupne posilannya z veresnya 2019 HRONIKA VIZVOLENNYa HERSONShINI 26 ZhOVTNYa 1943 12 KVITNYa 1944 Derzhavnij arhiv Hersonskoyi oblasti Herson Bibliotechka arhivu Vipusk 20 Zbirnik dokumentiv 2015 I A Ahtamzyan Generalnyj plan Ost Velikaya pobeda Tom 2 Vstavaj strana ogromnaya Moskva izdatelstvo MGIMO Universitet 2013 Arhiv originalu za 4 chervnya 2016 Procitovano 20 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2016 Procitovano 20 lyutogo 2016 K Stumpp Bericht uber das Gebiet Kronau Orloff Orloff jetzt Marienburg Berichte der Sammlung Georg Leibbrandt Berlin Publikationsstelle Ost 1943 Arhiv originalu za 17 listopada 2011 Procitovano 20 lyutogo 2016 nim V F Dizendorf Nemcy Rossii naselyonnye punkty i mesta poseleniya Enciklopedicheskij slovar Moskva ERN 2006 Spisok naselyonnyh mest Hersonskoj gubernii Herson izdanie Gubernskogo statisticheskogo komiteta tipografiya Gubernoskogo 1896 god S 427 456 457 Nemcy Hersonshiny Annotirovannyj perechen del Gosudarstvennogo arhiva Hersonskoj oblasti 1919 1930 Gosudarstvennyj arhiv Hersonskoj oblasti Institut kultury i istorii nemcev Severo Vostochnoj Evropy Lyuneburg Gettingen Odessa Astroprint 2002 Spisok naselyonnyh mest Hersonskoj gubernii Herson izdanie Gubernskogo statisticheskogo komiteta tipografiya Gubernoskogo 1896 god S 428 Spisok naselyonnyh mest Hersonskoj gubernii po dannym Vserossijskoj perepisi 1916 goda Aleksandriya tipografiya F H Rajhelsona 1917 god S 78 Beznosov A I Vysokopolskij nemeckij nacionalnyj rajon Nemcy Rossii enciklopediya t 1 A I Moskva 1999 S 443 445 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hersonskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini Procitovano 7 zhovtnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv ZSU vidbili nastup bilya Novomihajlivki i zmusili voroga zalishiti Ivanivku zvedennya Genshtabu Ukrayinska pravda 2 lipnya 2022 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hersonska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hersonska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Olenkovskij M P Arheologichni pam yatki Visokopilskogo rajonu Hersonskoyi oblasti katalog dovidnik M Olenkovskij Herson 2004 S 10 12 Olenkovskij M Veletenski kurgani Hersonshini nacionalne nadbannya Ukrayini problemi ohoroni ta turistichnogo vikoristannya Visnik Tavrijskoyi fundaciyi OVUD Vip 10 K Herson Prosvita 2015 S 68 77 PosilannyaPogoda v seli Ivanivka 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Arhiv originalu za 24 veresnya 2016 Procitovano 13 veresnya 2016 DzherelaSajt teritorialnoyi gromadi 23 sichnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Hersonskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi