Іванчо Мігаль Балінтович

Мігаль Балінтович Іва́нчо (5 березня 1942, Дешковиця - 15 квітня 2024, Ужгород) — український майстер різьблення по дереву; член Спілки художників України з 1988 року. Лауреат Закарпатської обласної премії імені Йосипа Бокшая — Адальберта Ерделі за 2002 рік. Чоловік різьбярки Марії Іванчо.

Іванчо Мігаль Балінтович
Народився	5 березня 1942(1942-03-05) (82 роки) Дешковиця
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	різьбяр по дереву
Alma mater	Закарпатська академія мистецтв
Вчителі	Медвецький Микола Вікторович, Свида Василь Іванович, Гарапко Іван Іванович, Звенигородський Віталій Борисович і Петкі Шандор Ференцович
Членство	Національна спілка художників України
У шлюбі з	Іванчо Марія Федорівна
декоративна решітка (1980); декоративна композиція «Свято» (1982—1983); декоративний годинник «Знаки зодіаку» (1984); декоративно-просторова композиція «Ритми Карпат» (1988); декоративна пластика «Тріо» (1971); «Сонце» (1971); «Олень» (1972); «Натюрморт» (1973); «Воля» (1975); «Коник» (1976); «Птахи» (1976); «Щастя» (1976); «Верховинка» (1981); «Хор» (1981); композиція «Капітелі» для олімпійської спортивної бази в Києві (1987). Подружжя бере участь в обласних з 1970 року, всеукраїнських з 1988 року мистецьких виставках. Персональні виставки відбулися в Ужгороді у 1987, 1993 і 2002 роках. Деякі твори зберігаються у Закарпатському художньому музеї, Закарпатському українському музично-драматичному театрі. Примітки . Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 15 серпня 2021. Література Художники Закарпаття: Альбом. Ужгород, 2000; Марія та Михайло Іванчо: Каталог. Ужгород, 2002; Сирохман М. В. Дерев'яна скульптура родини Іванчів // Образотворче мистецтво. 2007. № 1; Юрченко-Микита О. В. Іванчо // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — .