Яніс Андрійович Івановс (латис. Jānis Ivanovs, рос. Янис Андреевич Иванов; 9 жовтня 1906, Прейлі, Латвія — 27 березня 1983, Рига) — латвійський композитор, голова правління Спілки композиторів Латвійської РСР (в 1950—1951 роках). Автор 21 симфонії, в яких відчутна скандинавська пізньоромантична хвиля. Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликань.
Івановс Яніс Андрійович | |
---|---|
латис. Jānis Ivanovs | |
Основна інформація | |
Дата народження | 9 жовтня 1906[1][2][…] |
Місце народження | Прейлі, Двинський повіт, Вітебська губернія, Російська імперія[4] |
Дата смерті | 27 березня 1983[5][6][…] (76 років) |
Місце смерті | Рига, Латвійська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[5] |
Поховання | Лісовий цвинтар |
Громадянство | Латвія і СРСР |
Професії | композитор, диригент, музичний педагог, політик |
Освіта | Латвійська академія музики |
Жанри | симфонія |
Нагороди |
Біографія
Походив з російської старообрядницької родини. Раннє дитинство провів у Латвії.
Під час Першої світової війни його родина жила у Білорусі — Вітебську і Смоленську, 1920 року втік від більшовиків у Латвію.
В 1924—1931 роках навчався у Латвійській консерваторії, закінчив диригентський клас ; потім додатково пройшов майстер-клас композиції у . З 1931 року диригував симфонічним оркестром Латвійського радіо, в 1945—1963 роках був художнім керівником Латвійського радіо.
З 1944 року і до кінця життя викладав у Ризькій консерваторії, з 1955 року — професор. Серед учнів М. Ейнфелде, Р. Ермакс, Ю. Карлсонс, У. Прауліньш.
У низці творів Яніса Івановса помітний народний мелодизм. Композитор мав свою гармонічну мову і самобутнє оркестрове мислення. Йому були близькі лінеарізм, політональності і полірітмічні комплекси, 12-тоновий тематизм, обмежена алеаторика.
Автор численних симфонічних творів, у тому числі 21 симфонії (останню, датовану 1983-м роком, по клавіру оркестрував Ю. Карлсонс), одна з яких — Чотирнадцята (1971) — написана для струнного оркестру. Творець Фортепіанного (1959), Скрипкового (1951) і віолончельного концертів (1938—1945), великого числа творів для фортепіано, в тому числі «24 ескізів».
Серед виконавців творів Івановса — диригенти , , Е. Тонс, Т. Ліфшиц, Ю. Жуков, віолончелісти Е. Тестелец, Е. Бертовський, М. Вілеруш, скрипалі В. Заріньш, Ю. Шволковскіс, піаністи І. Граубіня, К. Блюменталь, та , Т. Бікіс та ін
Нагороди та звання
- Народний артист Латвійської РСР (1956).
- Народний артист СРСР (1965).
- Сталінська премія другого ступеня (1950) — за Симфонію № 6 («Латгальська»).
- Двічі лауреат Державної премії Латвійської РСР (1959, 1970).
- Нагороджений орденами Леніна (1976) і Трудового Червоного Прапора (1950, 1956).
Примітки
- SNAC — 2010.
- Discogs — 2000.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Иванов Янис Андреевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #124824668 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література
- Грюнфельд Н. История латышской музыки. М., 1978.
- Хараджанян Р. Композиторы — ученики Язепа Витола. Сб. «Музыка Советской Латвии», Рига, 1988, с. 27-34 (о Я. Иванове).
Посилання
- Біографія на сайті «Яндекс. Словари»[недоступне посилання з червня 2019]
- Данні на сайті Биография. Ру
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ivanov Yanis Andrijovich Ivanovs latis Janis Ivanovs ros Yanis Andreevich Ivanov 9 zhovtnya 1906 Prejli Latviya 27 bereznya 1983 Riga latvijskij kompozitor golova pravlinnya Spilki kompozitoriv Latvijskoyi RSR v 1950 1951 rokah Avtor 21 simfoniyi v yakih vidchutna skandinavska piznoromantichna hvilya Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 3 4 go sklikan Ivanovs Yanis Andrijovichlatis Janis IvanovsZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya9 zhovtnya 1906 1906 10 09 1 2 Misce narodzhennyaPrejli Dvinskij povit Vitebska guberniya Rosijska imperiya 4 Data smerti27 bereznya 1983 1983 03 27 5 6 76 rokiv Misce smertiRiga Latvijska Radyanska Socialistichna Respublika SRSR 5 PohovannyaLisovij cvintarGromadyanstvoLatviya i SRSRProfesiyikompozitor dirigent muzichnij pedagog politikOsvitaLatvijska akademiya muzikiZhanrisimfoniyaNagorodiBiografiyaPohodiv z rosijskoyi staroobryadnickoyi rodini Rannye ditinstvo proviv u Latviyi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni jogo rodina zhila u Bilorusi Vitebsku i Smolensku 1920 roku vtik vid bilshovikiv u Latviyu V 1924 1931 rokah navchavsya u Latvijskij konservatoriyi zakinchiv dirigentskij klas potim dodatkovo projshov majster klas kompoziciyi u Z 1931 roku diriguvav simfonichnim orkestrom Latvijskogo radio v 1945 1963 rokah buv hudozhnim kerivnikom Latvijskogo radio Z 1944 roku i do kincya zhittya vikladav u Rizkij konservatoriyi z 1955 roku profesor Sered uchniv M Ejnfelde R Ermaks Yu Karlsons U Praulinsh U nizci tvoriv Yanisa Ivanovsa pomitnij narodnij melodizm Kompozitor mav svoyu garmonichnu movu i samobutnye orkestrove mislennya Jomu buli blizki linearizm politonalnosti i poliritmichni kompleksi 12 tonovij tematizm obmezhena aleatorika Avtor chislennih simfonichnih tvoriv u tomu chisli 21 simfoniyi ostannyu datovanu 1983 m rokom po klaviru orkestruvav Yu Karlsons odna z yakih Chotirnadcyata 1971 napisana dlya strunnogo orkestru Tvorec Fortepiannogo 1959 Skripkovogo 1951 i violonchelnogo koncertiv 1938 1945 velikogo chisla tvoriv dlya fortepiano v tomu chisli 24 eskiziv Sered vikonavciv tvoriv Ivanovsa dirigenti E Tons T Lifshic Yu Zhukov violonchelisti E Testelec E Bertovskij M Vilerush skripali V Zarinsh Yu Shvolkovskis pianisti I Graubinya K Blyumental ta T Bikis ta inNagorodi ta zvannyaNarodnij artist Latvijskoyi RSR 1956 Narodnij artist SRSR 1965 Stalinska premiya drugogo stupenya 1950 za Simfoniyu 6 Latgalska Dvichi laureat Derzhavnoyi premiyi Latvijskoyi RSR 1959 1970 Nagorodzhenij ordenami Lenina 1976 i Trudovogo Chervonogo Prapora 1950 1956 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Discogs 2000 d Track Q504063 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Ivanov Yanis Andreevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Deutsche Nationalbibliothek Record 124824668 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563LiteraturaGryunfeld N Istoriya latyshskoj muzyki M 1978 Haradzhanyan R Kompozitory ucheniki Yazepa Vitola Sb Muzyka Sovetskoj Latvii Riga 1988 s 27 34 o Ya Ivanove PosilannyaBiografiya na sajti Yandeks Slovari nedostupne posilannya z chervnya 2019 Danni na sajti Biografiya Ru