Іва нків селище в Україні у Вишгородському районі Київської області колишній районний центр Іванківського району Розташо

Іва́нків — селище в Україні, у Вишгородському районі Київської області, колишній районний центр Іванківського району. Розташований на лівому березі річки Тетерів. Відстань до найближчої залізниці, станції Тетерів — 40 км, до м. Києва — 80 км, до м.Чорнобиль — 50 км, до кордону з 30-кілометровою зоною відчуження — 25 км. Відстань до міжнародного аеропорту «Бориспіль» — 130 км.

селище Іванків


Герб Іванкова

Іванківська селищна громада

Основні дані

Засновано

1589

Статус

із 2024 року

Площа

8 км²

Населення

▼ 10 369 (01.01.2020)

Густота

1296 осіб/км²;

Поштовий індекс

07200

Телефонний код

+380 4591

Географічні координати

50°56′07″ пн. ш. 29°53′46″ сх. д. / 50.93528° пн. ш. 29.89611° сх. д.Координати: 50°56′07″ пн. ш. 29°53′46″ сх. д. / 50.93528° пн. ш. 29.89611° сх. д.

Водойма

р. Тетерів, Болотня

Відстань

Найближча залізнична станція:

Тетерів

До станції:

40 км

До обл. центру:

- автошляхами:

80 км

Селищна влада

Адреса

07200, Київська обл., Вишгородський р-н, смт Іванків, вул. І. Проскури, 47

Голова селищної ради

Поліщук Олександр Михайлович

Карта

Іванків

Іванків

Іванків у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Іванків.

Історія

У давнину Іванків називався Землею Трудинівською. Трудинове переходило від одного власника до іншого. У 1589 році ці землі почали називати Місцем Івановим — від імені тодішнього власника маєтку Івана Проскури. Згодом з'явилась назва Іванків.

Жителі Іванкова брали участь у визвольній війні українського народу 1648—1654 років. Багато з них у складі Київського полку захищали північно-західні кордони України від нападів шляхти. Місцеве населення активно підтримувало повстання селян і козаків проти польської шляхти, що у 1664—1665 роках охопило Правобережну Україну. В Іванкові повстанці розгромили шляхетський маєток.

За Андрусівським перемир'ям 1667 року Іванків залишився за Польщею.

У 1743 році було збудовано церкву ім'я Пресвятої Богородиці.

Після приєднання Правобережної України до Росії 1793 року Іванків став волосним містечком Радомисльського повіту. На початку XIX століття в ньому проживало 1300 осіб, серед яких було 10 ремісників. У містечку влаштовували ярмарки, на яких торгували лісом, бондарними виробами, смолою, дьогтем, льоном, худобою, рибою тощо. На початку XX ст. ярмарки відбувалися 6 січня, 25 березня, 29 червня та 8 вересня. Базарним днем була неділя.

Братська могила воїнів, які загинули в Другій світовій війни, смт Іванків, у парку

У 1887 році за рішенням сходу громадян була створено першу бібліотеку та відкрито сільбудинок, церковнопарафіяльну школу.

Наприкінці 1897 року відкрито телеграф. Першу телеграму з Іванкова до Києва відправлено 14 (26) листопада. Штат поштово-телеграфного відділення складався всього з чотирьох осіб — начальника, наглядача, листоноші й сторожа.

На початку XX століття в містечку Іванків налічувалося 396 дворів, проживало 3138 осіб. Значну частину населення становила сільська біднота. На місцевих підприємствах — шкіряному та цегельному заводах, у 4 кузнях та 5 млинах — працювала невелика кількість робітників.

Також у містечку була православна церква, католицький костел та 2 синагоги. Освіта була представлена однокласною міністерською школою. У Іванкові були лікарня та аптека, лікар, фельдшер та повитуха.

Під час Другої світової війни 808 днів і ночей Іванків був окупований німецькими військами.

Під час російського вторгнення до України селище було окуповане російськими військами з кінця лютого до 1 квітня 2022 року. З 25 лютого в районі Іванкова точилися бої різної інтенсивності, у ході яких ЗСУ змогли зупинити просування окупаційних підрозділів у бік Києва, а 1 квітня — повністю визволити Іванків.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	95,84%
російська	3,84%
інші/не визначилися	0,32%

Визначні місця

1. Пам'ятник жертвам аварії на ЧАЕС при в'їзді до селища з боку Києва по трасі «Київ-Овруч».

2. Яйце на кільцевій дорозі з північного боку до містечка. У 2000 році на клумбі, що на окружній дорозі біля автостанції «Іванків» встановлено незвичайну бетонну скульптуру у вигляді велетенського яйця. ЇЇ подарував селищу німецький зодчий Армін Кольбі як символ життя і родючості землі, що має відродитися після важкої «чорнобильської хвороби».

3. Музей історико-краєзнавчий. Адреса: смт Іванків, вул. Шевченка, 13. Заснований у 1980 р. Експозиційні розділи музею: виставка портретів та картин, фауна і флора району, довоєнний період, Друга Світова війна, Чорнобильська катастрофа, Іванків сучасний.

4. Пам'ятник «Дзвін Чорнобиля». Пам'ятник відкритий 26 квітня 1989 р.

5. Пам'ятний знак на честь 400-річчя смт Іванків. Встановлений 21 вересня 1989 р. в центральному парку за рішенням Іванівської селищної ради. Виготовлений із мармуру за проєктом місцевого художника.

6. Пам'ятник Герою Радянського Союзу В. Кібенку. Пам'ятник Герою Радянського Союзу В. Кібенку знаходиться у смт Іванків. Встановлений 26 квітня 1987 р. у парку за рішенням Київської обласної ради. Погруддя виготовлене із бронзи, постамент обкладений мармуровими плитами. Архітектор Ю. Д. Підгородецький, скульптор П. Ф. Кальницький.

7. Музей водогосподарникам-учасникам ліквідації аварії наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відкриття музею відбулося 26 квітня 2001 року в смт Іванків.

8. В'їзний пам'ятник в смт Іванків

9. Пам'ятник ліквідаторам на чорнобильській АЕС

Відомі люди

Український кінорежисер Фещенко Валентин Андрійович;
Український дипломат Джиджора Микола Петрович.
(* 1952) — заслужений природоохоронець України, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.
Дідковський Віталій Семенович (* 1947) — науковець у галузі акустики, доктор технічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Карповець Ніна Григорівна (* 1951) — українська радіоведуча, заслужений журналіст України.
(* 1948) — заслужений працівник транспорту України, ліквідатор аварії на ЧАЕС.
Кушнеренко Олександр Миколайович (1993—2022) — учасник війни проти росії із 2016 р., нагороджений орденом Мужності ІІІ ступеня за бої за село Мощун Київської області, орденом Мужності ІІ ступеня посмертно
Мурашко Тетяна Миколаївна (* 1967) — українська співачка, заслужена артистка України (1992).
(1925—2011) — відмінник охорони здоров'я СРСР, заслужений лікар України.
(* 1959) — український тракторист, заслужений працівник сільського господарства України.
Смовж Павло Якович (* 1951) — заслужений журналіст України, член НСЖУ.
Тишко Олександр Григорович (1932—2001) — науковець-мікробіолог, вірусолог, педагог, доктор медичних наук.
Томченко Ігор Михайлович (* 1970) — український важкоатлет, майстер спорту України.
Хабінський Аркадій Семенович (* 1928) — інженер-механік, будівельник, реставратор, лауреат Шевченківської премії.
Шевченко Надія Дмитрівна (1921—1997) — українська вчителька, заслужений вчитель УРСР, відмінник народної освіти УРСР.
Щипська Тамара Миколаївна (1945—2001) — працівниця сільського господарства України, трактористка.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
. Апостроф. 1 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
[2]
[3]
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №240/2022.
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №416/2022.

Джерела та література

Ю. М. Грибан, Н. К. Бірюк. Іванків [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Купрієнко В. Містечко Іванків за часів Речі Посполитої (1589—1648 рр.) [ 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Київські історичні студії. — 2016. — № 2

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іванків (селище)

Облікова картка [ 13 січня 2018 у Wayback Machine.]
Іванків — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР [ 22 лютого 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)

[2] . Апостроф. 1 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.

[3] . Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.

[4] . Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.

[ukr-socialdata-mova-2001-5] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[7] [2]

[8] [3]

[9] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №240/2022.

[10] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №416/2022.