Буди нок Микі льського військо вого собо ру Будинок готелю Військово Микільського монастиря колишній прибутковий будинок

Буди́нок Микі́льського військо́вого собо́ру (Будинок готелю Військово-Микільського монастиря) — колишній прибутковий будинок Микільського військового монастиря. Модернізована форма неоренесансу. За визначенням дослідників, кам'яниця — характерний зразок житлової забудови Києва початку ХХ сторіччя. Єдина уціліла споруда Микільського монастиря. Пам'ятка архітектури і містобудування місцевого значення (охоронний номер 448-Кв).

Івана Мазепи, 11
Будинок Військово-Микільського собору (1913)
50°26′30″ пн. ш. 30°32′57″ сх. д. / 50.44166666669477195° пн. ш. 30.54916666669477721° сх. д.Координати: 50°26′30″ пн. ш. 30°32′57″ сх. д. / 50.44166666669477195° пн. ш. 30.54916666669477721° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Київ
Тип	прибутковий будинок Києва
Стиль	неоренесанс
Архітектор	Єрмаков Євген Федорович





Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Прибутковий будинок для церкви Великого Миколи спроєктував єпархіальний архітектор Євген Єрмаков. Будівлю спорудили на місці огорожі військового собору поряд із надбрамною дзвіницею 1750-х років (знищена 1934).

Планувалося спорудити три поверхи, але в ході робіт надбудували ще один поверх та обладнали трьома ліфтами («підйомними машинами»). У 1911-1914 роках під'єднали до водогону, каналізації та електромережі. На подвір'ї спорудили пральню, двірницьку, цегляну льодовню, 15 сараїв із льохами, два дровники й туалети.

Військовий міністр Української Держави О. Рогоза (позаду гетьмана Павла Скоропадського) на огляді Сірожупанників. Печерськ, 27.08.1918

1914 року в приміщеннях містилося Київське друге піхотне училище. Військовому відомству здали будинок у користування за умови не розквартировувати у ньому військові частини. Підвальний і другий поверхи перепланували для потреб військових. Тут мали розмістити гімнастичну і фехтувальну залу, бібліотеку з читальнею, їдальню, буфетн, кухню, посудомийню, клас зброї, цейхгауз і склади.

У травні—грудні 1918 року в будинку розміщувалось Військове міністерство Української Держави, яке очолював до листопада військовий міністр генерал-бунчужний О. Рогоза, а до грудня 1918 року — генерал-хорунжий Б. Шуцький.

1922 року прибутковий будинок націоналізували й облаштували в ньому «будинок-комуну» заводу «Арсенал». 1930 року його перебудували. До 1980-х років у ньому розміщувався заводський гуртожиток.

Архітектура

Чотириповерхова, цегляна, пофарбована, прямокутна у плані, трисекційна кам'яниця має льохи, вальмовий дах і бляшану покрівлю. Фасад вирішений у стилі неоренесансу, оздоблений цегляним і ліпленим декором. Осі парадних входів акцентовані заскленими вертикальними смугами сходових кліток, які вінчають фронтони параболічного абрису з круглими даховими вікнами. Над пряслами — рельєфний аркадний фриз і глухий парапет на стовпчиках. Перший поверх рустований. Над ним — гурт із рядом зубців, який з'єднується з архівольтами порталів. Парадні входи фланковані модерністичними пілонами. Віконні прорізи аркові з архівольтами і прямокутні з перемичками або півциркульними сандриками. Фасади оздоблені мереживом цегляного мурування і ліпленим акантовим листям.

Сучасний стан

2006 року будівлю віддали в оренду приватним особам. 2008 року їй надали статус пам'ятки архітектури і містобудування місцевого значення. 23 лютого 2011 року будівлю продали ПАТ «Аріал». Згодом будівлю викупив «Дельта Банк». Новий власник планував пристосувати її під офісно-торговельний центр. 13 листопада 2013 року Київська міська рада передала банку в оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,4216 гектар із земель комунальної власності (кадастровий номер 8000000000:82:006:0055).

Однак власник не виконав своїх обов'язків з реставрації пам'ятки. Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради неодноразово направляв банку відповідні приписи. Стан приміщень будівлі визнали незадовільним, а технічний стан — аварійним. Водночас на замовлення власника розробили проєкт забудови нового офісного центру.

У березні 2015 року банк визнали неплатоспроможним. На майно наклали арешт. Будівля перейшла в іпотеку Національному банку в рахунок забезпечення виконання «Дельта Банком» своїх зобов'язань з отриманого кредиту рефінансування. Майновий комплекс загальною площею 6 715,8 м2 виставили на продаж на аукціоні. 11 грудня 2017 року будівлю продали за 210 млн гривень.

Примітки

Прибутковий будинок Микільського військового монастиря, 2011, с. 1440.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017.
Прибутковий будинок Микільського військового монастиря, 2011, с. 1441.
. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017.
Проект «Акустичної проектної компанії» «Офісний центр, вул. Мазепи, 11, Київ»
Замість пам’ятки на Мазепи, 11 може вирости офісний центр
У Києві продадуть старовинну будівлю за 210 млн гривень [ 2017-12-15 у Wayback Machine.] 11.12.2017
. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017.

Джерела

Прибутковий будинок Микільського військового монастиря // Звід пам'яток історії та культури України Київ. Кн. 1, ч. 3. С — Я / П. Тронько та ін. — К., 2011. — С. 1440-1441. — .

[FOOTNOTEПрибутковий_будинок_Микільського_військового_монастиря20111440-1] Прибутковий будинок Микільського військового монастиря, 2011, с. 1440.

[2] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017.

[FOOTNOTEПрибутковий_будинок_Микільського_військового_монастиря20111441-3] Прибутковий будинок Микільського військового монастиря, 2011, с. 1441.

[4] . Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017.

[5] Проект «Акустичної проектної компанії» «Офісний центр, вул. Мазепи, 11, Київ»

[6] Замість пам’ятки на Мазепи, 11 може вирости офісний центр

[Сегодня-7] У Києві продадуть старовинну будівлю за 210 млн гривень [ 2017-12-15 у Wayback Machine.] 11.12.2017

[8] . Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017.