Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іван Ніколов Странскі болг Иван Николов Странски нар 2 січня 1897 пом 19 червня 1979 болгарський фізикохімик основополож

Іван Странскі

Іван Странскі

Іван Ніколов Странскі (болг. Иван Николов Странски; нар. 2 січня 1897 — пом. 19 червня 1979) — болгарський фізикохімик, основоположник болгарської школи фізикохімії, який вважається «батьком» вирощування кристалів.

Іван Странскі
болг. Иван Николов Странски
image
Народився2 січня 1897(1897-01-02)[1]
Софія, Болгарія[1]
Помер19 червня 1979(1979-06-19)[1] (82 роки)
Софія, Болгарія[1]
Похованняd
Країнаimage Болгарія
Діяльністьхімік, викладач університету, фізик
Alma materСофійський університет Святого Климента Охридського
Галузьфізична хімія
ЗакладБерлінський технічний університет
Вроцлавська політехніка
Вільний університет Берліна
Софійський університет Святого Климента Охридського
Науковий ступіньдоктор філософії
ЧленствоЛеопольдина
Баварська академія наук
Болгарська академія наук
Нагороди
image image

Q117353804?

image Іван Странскі у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Софії в родині Ніколи Странскі, придворного аптекаря, і Марії Странскі-Корн, прибалтійської німкені. З калоферського роду Странскі: дід — революціонер і політик Георгій Странскі; двоюрідний брат — ґрунтознавець Іван Тодоров Странски. З дитинства страждав від кісткового туберкульозу, який на той час був невиліковним захворюванням.

Іван Странскі закінчив Першу чоловічу софійську гімназію. Спочатку хотів вивчати медицину, щоб знайти ліки від своєї недуги, однак, провчившись один рік у Відні, розчарувався у своєму виборі. У 1922 році закінчив факультет хімії Софійського університету, в Берліні під керівництвом Пауля Гюнтера захистив докторську дисертацію на тему рентгенівської спектроскопії. У 1925 році обраний доцентом кафедри фізичної хімії фізико-математичного факультету Софійського університету та став першим викладачем фізичної хімії в Болгарії. У 1929 році став ассоціюючим професором, в 1937 році — почесним професором. Читав лекції з фізичної хімії, залучав до роботи таких людей, як Ростислав Каїшев і Любомир Кристанов, з якими здійснював великі дослідження.

У 1930 році завдяки стипендії фонду Рокфеллера Іван Странскі влаштувався на роботу до Берлінського технічного університету, працюючи спільно з Максом Фольмером і Каїшевим. У 1935—1936 роках Каїшев опублікував фундаментальні праці з теорії середніх відділлювальних робіт, а Странскі з Кристановим запропонував принцип вирощування кристалів на підставі іншого кристала. У його роботах було виведено механізм зростання Странскі — Кристанова. У 1935—1936 роках Іван Странскі працював у Радянському Союзі, він очолював кафедру Уральського інституту фізики та механіки в Свердловську.

За пропозицією Вальтера Косселя переїхав до польського Бреслау. Під час дрпугої світової війни займався прикладними розробками (наприклад, запобігання обмерзання німецьких літаків). Повернувся до Берліну наприкінці війни, де працював в інституті фізичної та електричної хімії імені Кайзера Вільгельма. Після арешту Фольмера і його вивезення до СРСР Іван Странскі очолив кафедру фізичної хімії Берлінського технічного університету в Західному Берліні, відновивши заняття в 1945 році. Потім працював деканом факультету загальних та інженерних наук в 1948—1949 роках, а також заступником ректора. У 1953 році очолив інститут Фріца Габера, директорами якого в минулому були Макс фон Лауе й Альберт Ейнштейн.

В 1944 році після приходу до влади Вітчизняного фронту Івана Странскі звільнили з кафедри в Софійському університеті, звинувативши у співпраці з гітлерівцями. Однак стараннями його учнів у 1960-ті роки Странскі був обраний іноземним членом Болгарської академії наук, а в 1967 році вперше після війни приїхав на Батьківщину.

Помер Івана Странскі у 1979 році, похований у Берліні.

Член Геттингенської академії наук (1939), Баварської академії наук (1959), Нью-Йоркської академії наук і Шведської академії наук. Почесний сенатор Берлінського технічного університету Західного Берліна (1962). Ім'я Странскі присвоєно Інституту фізики і хімії Берлінського технічного університету та Інституту металургії в Оберхаузені. Двічі кавалер ордена Кирила і Мефодія, лауреат багатьох міжнародних нагород і премій.

Наукові роботи

Разом з Косселем Странскі заснував молекулярно-кінетичну теорію формування і росту кристалів, першим увів поняття «положення полукристалла». Разом з Ростиславом Каієшвим встановив зв'язок між форматом, структурою і силою міжмолекулярної взаємодії в кристалах на базі молекулярного трактування. Розробив метод середніх відділювальних робіт — молекулярно-кінетичний метод, який зіграв важливу роль у розвитку теорії зародження і росту кристалів. Автор моделі Каїшева — Странскі пошарового росту кристалів, пояснив зв'язок між двовимірним зародкоутворенням й спіральним зростанням кристалів. З Любомиром Кристановим учений вивів механізм росту кристала одного на іншому. У Берліні робота в різних сферах фізичної хімії, переважно теоретичних розробках з практичним додатком: триболюмінісценція, плавлення, разложення уротропіну, електронна емісія кристальних поверхонь (передумова до створення автоемісійного мікроскопа — FEM). Серйозний додаток отримали роботи в галузі металургії, які підвищили ефективності видобутку руди в Західній Німеччині.

Бібліографія

  • I. N. Stranski, Zur Theorie des Kristallwachstums, Z. physik, Chem., 136, 259 (1928)
  • I. N. Stranski, D. Totomanow, Die Ostwald'sche Stufenregel, Naturwissenschaften, 20, 905 (1932)
  • I. N. Stranski, L. Krastanov, Zur Theorie der orientierten Ausscheidung von Ionenkristallen aufeinander, Sitzungsber. d. Akad. d. Wissensch. Wien, Math.-naturw. Kl. Abt. IIb, 146, 797 (1938)

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118618873 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. . Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 25 квітня 2019.
  3. . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
  4. . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
  5. . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
  6. . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
  7. . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
  8. . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
  9. . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
  10. . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
  11. . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
  12. . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
  13. . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.

Посилання

  • Сторінка на сайті Берлінського технічного університету [ 29 березня 2012 у Wayback Machine.]
  • Gutzov, Ivan S. (1997). «In Memoriam: Prof.Dr. Ivan Stranski (1897—1979): one of the Founders of the Present-day Theory of Crystal Forms, Crystal Nucleation and Growth». Cryst. Res. Technol. 32 (6): 753—758. Дата обігу 29 травень 2018. Перевірте дату |accessdate= (довідка англійською)
  • In Memoriam [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ivan Nikolov Stranski bolg Ivan Nikolov Stranski nar 2 sichnya 1897 pom 19 chervnya 1979 bolgarskij fizikohimik osnovopolozhnik bolgarskoyi shkoli fizikohimiyi yakij vvazhayetsya batkom viroshuvannya kristaliv Ivan Stranskibolg Ivan Nikolov StranskiNarodivsya2 sichnya 1897 1897 01 02 1 Sofiya Bolgariya 1 Pomer19 chervnya 1979 1979 06 19 1 82 roki Sofiya Bolgariya 1 PohovannyadKrayina BolgariyaDiyalnisthimik vikladach universitetu fizikAlma materSofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoGaluzfizichna himiyaZakladBerlinskij tehnichnij universitet Vroclavska politehnika Vilnij universitet Berlina Sofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoNaukovij stupindoktor filosofiyiChlenstvoLeopoldina Bavarska akademiya nauk Bolgarska akademiya naukNagorodiQ117353804 Ivan Stranski u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Sofiyi v rodini Nikoli Stranski pridvornogo aptekarya i Mariyi Stranski Korn pribaltijskoyi nimkeni Z kaloferskogo rodu Stranski did revolyucioner i politik Georgij Stranski dvoyuridnij brat gruntoznavec Ivan Todorov Stranski Z ditinstva strazhdav vid kistkovogo tuberkulozu yakij na toj chas buv nevilikovnim zahvoryuvannyam Ivan Stranski zakinchiv Pershu cholovichu sofijsku gimnaziyu Spochatku hotiv vivchati medicinu shob znajti liki vid svoyeyi nedugi odnak provchivshis odin rik u Vidni rozcharuvavsya u svoyemu vibori U 1922 roci zakinchiv fakultet himiyi Sofijskogo universitetu v Berlini pid kerivnictvom Paulya Gyuntera zahistiv doktorsku disertaciyu na temu rentgenivskoyi spektroskopiyi U 1925 roci obranij docentom kafedri fizichnoyi himiyi fiziko matematichnogo fakultetu Sofijskogo universitetu ta stav pershim vikladachem fizichnoyi himiyi v Bolgariyi U 1929 roci stav associyuyuchim profesorom v 1937 roci pochesnim profesorom Chitav lekciyi z fizichnoyi himiyi zaluchav do roboti takih lyudej yak Rostislav Kayishev i Lyubomir Kristanov z yakimi zdijsnyuvav veliki doslidzhennya U 1930 roci zavdyaki stipendiyi fondu Rokfellera Ivan Stranski vlashtuvavsya na robotu do Berlinskogo tehnichnogo universitetu pracyuyuchi spilno z Maksom Folmerom i Kayishevim U 1935 1936 rokah Kayishev opublikuvav fundamentalni praci z teoriyi serednih viddillyuvalnih robit a Stranski z Kristanovim zaproponuvav princip viroshuvannya kristaliv na pidstavi inshogo kristala U jogo robotah bulo vivedeno mehanizm zrostannya Stranski Kristanova U 1935 1936 rokah Ivan Stranski pracyuvav u Radyanskomu Soyuzi vin ocholyuvav kafedru Uralskogo institutu fiziki ta mehaniki v Sverdlovsku Za propoziciyeyu Valtera Kosselya pereyihav do polskogo Breslau Pid chas drpugoyi svitovoyi vijni zajmavsya prikladnimi rozrobkami napriklad zapobigannya obmerzannya nimeckih litakiv Povernuvsya do Berlinu naprikinci vijni de pracyuvav v instituti fizichnoyi ta elektrichnoyi himiyi imeni Kajzera Vilgelma Pislya areshtu Folmera i jogo vivezennya do SRSR Ivan Stranski ocholiv kafedru fizichnoyi himiyi Berlinskogo tehnichnogo universitetu v Zahidnomu Berlini vidnovivshi zanyattya v 1945 roci Potim pracyuvav dekanom fakultetu zagalnih ta inzhenernih nauk v 1948 1949 rokah a takozh zastupnikom rektora U 1953 roci ocholiv institut Frica Gabera direktorami yakogo v minulomu buli Maks fon Laue j Albert Ejnshtejn V 1944 roci pislya prihodu do vladi Vitchiznyanogo frontu Ivana Stranski zvilnili z kafedri v Sofijskomu universiteti zvinuvativshi u spivpraci z gitlerivcyami Odnak starannyami jogo uchniv u 1960 ti roki Stranski buv obranij inozemnim chlenom Bolgarskoyi akademiyi nauk a v 1967 roci vpershe pislya vijni priyihav na Batkivshinu Pomer Ivana Stranski u 1979 roci pohovanij u Berlini Chlen Gettingenskoyi akademiyi nauk 1939 Bavarskoyi akademiyi nauk 1959 Nyu Jorkskoyi akademiyi nauk i Shvedskoyi akademiyi nauk Pochesnij senator Berlinskogo tehnichnogo universitetu Zahidnogo Berlina 1962 Im ya Stranski prisvoyeno Institutu fiziki i himiyi Berlinskogo tehnichnogo universitetu ta Institutu metalurgiyi v Oberhauzeni Dvichi kavaler ordena Kirila i Mefodiya laureat bagatoh mizhnarodnih nagorod i premij Naukovi robotiRazom z Kosselem Stranski zasnuvav molekulyarno kinetichnu teoriyu formuvannya i rostu kristaliv pershim uviv ponyattya polozhennya polukristalla Razom z Rostislavom Kaiyeshvim vstanoviv zv yazok mizh formatom strukturoyu i siloyu mizhmolekulyarnoyi vzayemodiyi v kristalah na bazi molekulyarnogo traktuvannya Rozrobiv metod serednih viddilyuvalnih robit molekulyarno kinetichnij metod yakij zigrav vazhlivu rol u rozvitku teoriyi zarodzhennya i rostu kristaliv Avtor modeli Kayisheva Stranski posharovogo rostu kristaliv poyasniv zv yazok mizh dvovimirnim zarodkoutvorennyam j spiralnim zrostannyam kristaliv Z Lyubomirom Kristanovim uchenij viviv mehanizm rostu kristala odnogo na inshomu U Berlini robota v riznih sferah fizichnoyi himiyi perevazhno teoretichnih rozrobkah z praktichnim dodatkom tribolyuminiscenciya plavlennya razlozhennya urotropinu elektronna emisiya kristalnih poverhon peredumova do stvorennya avtoemisijnogo mikroskopa FEM Serjoznij dodatok otrimali roboti v galuzi metalurgiyi yaki pidvishili efektivnosti vidobutku rudi v Zahidnij Nimechchini BibliografiyaI N Stranski Zur Theorie des Kristallwachstums Z physik Chem 136 259 1928 I N Stranski D Totomanow Die Ostwald sche Stufenregel Naturwissenschaften 20 905 1932 I N Stranski L Krastanov Zur Theorie der orientierten Ausscheidung von Ionenkristallen aufeinander Sitzungsber d Akad d Wissensch Wien Math naturw Kl Abt IIb 146 797 1938 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118618873 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv originalu za 7 grudnya 2018 Procitovano 25 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 25 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 25 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 25 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 25 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 25 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 25 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 25 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 25 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 25 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 25 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 25 kvitnya 2019 PosilannyaStorinka na sajti Berlinskogo tehnichnogo universitetu 29 bereznya 2012 u Wayback Machine Gutzov Ivan S 1997 In Memoriam Prof Dr Ivan Stranski 1897 1979 one of the Founders of the Present day Theory of Crystal Forms Crystal Nucleation and Growth Cryst Res Technol 32 6 753 758 Data obigu 29 traven 2018 Perevirte datu accessdate dovidka anglijskoyu In Memoriam 28 bereznya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ