Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Фомін Іва н Олекса ндрович Фо мін рос Иван Александрович Фомин 22 с

Іван Олександрович Фомін

Іван Олександрович Фомін
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фомін.

Іва́н Олекса́ндрович Фо́мін (рос. Иван Александрович Фомин; 22 січня [3 лютого] 1872(18720203), Орел — 12 червня 1936, Москва, СРСР) — російський архітектор родом з Орла, академік Петербурзької академії мистецтв (1915). Російський художник-графік, викладач і історик архітектури.

Фомін Іван Олександрович
рос. Иван Александрович Фомин
image
Народження22 січня (3 лютого) 1872
Смерть12 червня 1936(1936-06-12)[1][2][…] (64 роки)° інсульт
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна
(підданство)		image Російська імперія
image СРСР
Навчанняd і Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1909)
Діяльністьархітектор, architectural historian
Праця в містахСанкт-Петербург, Москва і Київ
Архітектурний стильмодерн і неокласицизм
Найважливіші спорудиКрасні ворота і Театральна
УчніКирнарський Марко Абрамович і Мінкус Михайло Адольфович
Діти·Фомін Ігор Іванович[4] і Q97664475?
image Фомін Іван Олександрович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в місті Орел (місто). Класичну гімназію закінчив у місті Рига. Вивчав математику в Московському університеті. 1894 року влаштувався в Імператорську Петербурзьку Академію мистецтв, але був виключений з неї за антидержавну діяльність 1896 року. Відбув у Францію, де навчався один рік. Повернувся в Москву, де пройшов іспит на отримання ліцензії на практичне будівництво.

На першому етапі будівельної творчості йому пощастило працювати з відомими майстрами російської сецесії (ранній російський модерн), серед яких Кекушев Лев Миколайович (1859–1919 ?) та Шехтель Федір Осипович (1859–1926).

Але характерні риси сецесії (гнучкі форми, гра з різними об'ємами, ігнорування властивостей будівельних матеріалів) мало відбилися на художній манері митця. 1900 року архітектор виконав перший власний об'єкт (будинок в Скатертному провулку). 1902 року Іван Фомін разом із І. Є. Бондаренко та Ф. О. Шехтелем сприяв організації в Москві виставки «Мистецтв та архітектури Нового стилю». Метою виставки була спроба згуртувати архітекторів і створення нового товариства архітекторів, однак зафундувати тоді фахове товариство не вдалося.

Неокласицизм і неопалладіанство Івана Фоміна

Початок 20 ст. відбився в художній свідомості митця і в його практиці зверненням до стилістики неокласицизму і неопалладіанства. 1904 року він навіть оприлюднив статтю в журналі «Мир Искусства» з програмним захистом архітектури петербурзького ампіру. Це не було лише милуванням колишнього стилю і даниною ретроспективізму членів товариства Світ мистецтва. Він почав практикувати стилістику неокласицизму в проєктах палацу-будинку Половцова в Петербурзі та в садибі Холомки науковця Андрія Гагаріна. Як історик архітектури брав участь у створенні енциклопедичного видання «Історія російського мистецтва», товариство якого очолював Грабар І. Е. В цей же період розпочалася його діяльність як художника-графіка. Ще 1909 року він виборов у Петербурзькій Академії звання «архітектор-художник». Це надало йому право на пенсіонерську подорож за кордон, Фомін відбув у Європу, де виконав велику партію офортів. 1911 року Іван Фомін організував «Історичну виставку архітектури». Брав участь в увічненні пам'яті вояків з нагоди 110-річчного ювілею Вітчизняної війни 1812 р. (проєкти обелісків воякам у містах Борисів та Вітебськ).

Містобудівний проєкт «Новий Петербург»

image
Забудова острова Голодай, проєкт 1912 р.

В Петербурзі на зламі 19-20 ст. виникає новий буржуазний район багатіїв на Кам'яноостровському проспекті. Ліворуч від проспекту залишалась незабудована земельна ділянка на остові Голодай (викривлена російська назва від Холідей, майдан для свят). Ще 1911 року британська девелоперська компанія придбала східну частину острова Голодай і запланувалатам будівництво нового житлового району для багатіїв і представників середнього класу. Проєкт головної магістралі нового буржуазного району і доручили створити Івану Фоміну та Федіру Лидвалю. Фомін повністю відмовився від хаотичної і еклектичної забудови Кам'яноостровського проспекту, а звернувся до цілісної ансамблевої забудови на кшталт Карла Россі і стилістики ампіру та неопалладіанства. Район прикрасили б нові площі з колонадами і купольними павільйонами, вельми знайомими по садибній архітектурі Російської імперії.

Проєкт став найбільш амбітним серед творів Фоміна. Лише розпочата 1914 року 1-ша світова війна зашкодила реалізувати цей амбітний проєкт в тодішній російській столиці. Встигли вибудувати лише два будинки в стилістиці неопалладіанства. Проєктні кресленики Івана Фоміна були передані згодом в Академію мистецтв, де роками вивчались радянськими студентами Художнього інституту імені Рєпіна.

Проєкти

image
Наркомат важкої промисловості, конкурсний проєкт, 1934 р.

Іван Фомін проєктував забудови в Петербурзі, в Криму і на Поділлі, зокрема садиби в Хмільнику (1911 — 15), в яких помітне навернення до російського класицизму. Брав участь у конкурсах на забудову Урядової площі і Контрактового будинку в Києві (1936) та будинку Земського банку в Одесі, проєктував (спільно з архітектом П. Абросімовим) будинок Ради міністрів УССР (1934 — 37).

Участь в радянських архітектурних конкурсах

  • Курський вокзал, 1932–1934
  • Палац з'їздів компартії СРСР, 1932–1933
  • Наркомат важкої промисловості, 1934
  • Станції московського метро, 1934

Радянський період митця

Іван Фомін не емігрував з країни, як мільйони мешканців Петербурга і околиць. Він робить проєкти нової забудови Петрограда, серед них і проєкт нового розпланування Марсового поля, перетвореного на сквер і меморіальне кладовище жертв революції. Фомін будує не тільки в Петрограді, а і в Москві (Палац культури робітників Московсько-Нарвського району (1919 р.),) та інших містах європейської частини Росії (Політехнічний інститут імені Фрунзе, (Іваново-Вознесенськ, 1927 р.), Наукова бібліотека там же, Санаторій «Ударник», Железноводськ (1928 р.)

«Пролетарська неокласика»

image
Житловий будинок товариства «Динамо», Москва

Захоплення новими політичними віяннями відбилось в розробці Іваном Фоміним в середині 1920-х нової архітектурної концепції «пролетарської класики». Вона (за Фоміним) мала надто спрощені, лаконічні і строгі форми, більш спрощені і схематичні, ніж в ампірі). В реальності їх планували відтворити в залізобетоні. Ордерний декор Фомін відкидав геть у тогочасних формах «червоної (пролетарської) дорики», вкрай її схематизувавши. Архітектор вважав, нібито сучасним вимогам архітектурної образності відповідні велетенські споруди з декором подвоєних колон без баз і капітелей, без традиційного антаблемента тощо. Він відмовлявся навіть від стін, де конструкцію споруди підтримували велетенські подвоєні колони, а віконні отвори починались відразу за колонами. Саме так декоровані ним фасади Універмагу та житлового будинку товариства «Динамо», Москва.

Останні роки

1929 року архітектор Фомін перебрався на житло з Ленінграда в Москву. Розпочались останні роки життя і творчості. Але напружена творчість архітектора не вщухала. Він відходить і від стилістики неопалладіанства і проєктує нову забудову в стилі російського конструктивізму. Архітектурним проєктам майстра притаманні спрощені форми і гігантоманія, найбільш відчутні в проєктах Палацу з'їздів компартії, нового Курського вокзалу та Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР. Але прийнятим до реалізації буде Палацу з'їздів за проєктом Іонафана, Курський вокзал вибудують майже через півстоліття і за новим проєктом в стилі функціоналізм.

З 1933 року Іван Фомін призначений на посаду керівника архітектурно-проєктної майстерні Московської ради № 3. Фомін не соромився братися і за не дуже масштабні проєкти нових станцій московського метро. Серед них нові станції початкового періоду «Красні ворота» та «Площа Свердлова» (перейменована на «Театральну», добудована по смерті архітектора).

До останніх величних проєктів архітектора належить будинок Ради міністрів УССР, Київ (1934–1937). Проєкт і споруда в Києві за часів сталінського режиму були визнані як зразкові і викликали низку копій на інтерпретацій.

Помер від інсульту в Москві 12 червня 1936 року. Похований в Москві на Новодівичому цвинтарі. 1951 року на могилі встановлений пам'ятник (автори: скульптор , архітектор Михайло Мінкус).

Іван Фомін як графік

image
І. О. Фомін. Петербург. Чернишова площа, 1910 р.

Іван Фомін відрізнявся цікавістю до малюнка як такого, як і всі митці товариства «Світ мистецтва». На художню манеру митця вплинули міські краєвиди Петербурга з його всесвітньо відомими ансамблями в стилях класицизм і ампір. Ампірна велич і вишуканість притаманні і графічним перспективам забудови острова Голодай в Петербурзі.

Але ще напередодні війни, 1909 року, митець (тоді ще студент) виконав конкурсний проєкт — «Курзал на Мінеральних Водах», за який отримав звання «архітектор-художник». Він отримав також право на пенсіонерську подорож за кордон, відбув у Європу, де виконав велику партію офортів. Свідченням зацікавленості в малюванні була і друкована графіка майстра.

  • image
    Садиба Леонтьєвих
  • image
    Університетська церква Св. Тетяни. Москва
  • image
    Проломні ворота
  • image
    Міська лікарня Москви
  • image
    Віа Кавур. Вежа палацу Борджа в Римі, 1912 р.

Вибрані твори

image
Запроєктований будинок Радміну
  • , Псковська область. (Відновлена)
  • Садиба Хмільник, Україна, потребує реставрації
  • Реконструкція Художнього театру, Москва.
  • Особняк Рябушинського, Москва (участь в проєкті, збережений)
  • Будинок-палац Половцова, Кам'яний острів, Петербург (1911–1913 рр.)
  • Міський будинок-палац князя С. С. Абамелік-Лазарева, Петербург (збережений)
  • Забудова острова Голодай «Новий Петербург», реалізована частково.
  • Обеліски воякам в містах Борисів та Вітебськ (1912 р.)
  • Палац культури робітників Московсько-Нарвського района (1919 р.)
  • Проєкт радянського розпланування Марсова поля в Петербурзі (реалізовано)
  • Політехнічний інститут імені Фрунзе, (Іваново-Вознесенськ, 1927 р.)
  • Наукова бібліотека (Іваново-Вознесенськ)
  • Санаторій «Ударник», Железноводськ (1928 р.)
  • Універмаг та житловий будинок товариства «Динамо», Москва
  • Народний комісаріат шляхів сполучення СРСР (Будинок міністерства шляхів сполучення СРСР), Москва
  • будинок Ради міністрів УССР, Київ (1934–1937)
  • Станція метро «Красні ворота», Москва
  • Станція метро «Площа Свердлова», Москва

Галерея

  • , архівне фото (збережена).
  • image
    Міський будинок-палац князя С. С. Абамелік-Лазарева, Петербург
  • image
    Проєкт радянського розпланування Марсова поля в Петербурзі (реалізовано)
  • image
    Будинок міністерства шляхів сполучення СРСР, Москва
  • image
    Палац графа Ксидо, Хмільник
  • image
    Станція метро «Красні ворота», Москва

Примітки

  1. Фомин Иван Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
    d:Track:Q12021673d:Track:Q43003820
  4. Зведений список імен діячів мистецтва — 2010.
    d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
  5. , М. А. Минкус. — Москва : , 1982. — С. 130. — (Мастера архитектуры) (рос.)

Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  • Ежегодник Общества архитекторов-художников. Выпуск 12. Ленинград. 1927 г.
  • Ежегодник Общества архитекторов-художников. Выпуск 13. Ленинград. 1930 г. Стр. 128–132.
  • Лисовский В. Г. «И. А. Фомин». — Л.: Лениздат, 1979. — 160 с. — (Зодчие нашего города). — 40 000 экз. (обл.)
  • Лисовский В. Г. «Иван Фомин и метаморфозы русской неоклассики». — СПб.: Коло, 2008. — 488 с.
  • Минкус М., Пекарева Н. «И. А. Фомин». М.: ГИЛСА, 1953 г.
  • Хмельницкий Д. С. «Архитектура Сталина: Психология и стиль». М.: «Прогресс-Традиция», 2007 г.
  • Хан-Магомедов С. О. «Иван Фомин». М.: ГНИМА им. А. В. Щусева, фонд «Русский авангард». 2011 г.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fomin Iva n Oleksa ndrovich Fo min ros Ivan Aleksandrovich Fomin 22 sichnya 3 lyutogo 1872 18720203 Orel 12 chervnya 1936 Moskva SRSR rosijskij arhitektor rodom z Orla akademik Peterburzkoyi akademiyi mistectv 1915 Rosijskij hudozhnik grafik vikladach i istorik arhitekturi Fomin Ivan Oleksandrovichros Ivan Aleksandrovich FominNarodzhennya22 sichnya 3 lyutogo 1872 Orel Rosijska imperiya 1 Smert12 chervnya 1936 1936 06 12 1 2 64 roki Moskva SRSR 1 insultPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina piddanstvo Rosijska imperiya SRSRNavchannyad i Vishe hudozhnye uchilishe pri Rosijskij imperatorskij akademiyi mistectv 1909 Diyalnistarhitektor architectural historianPracya v mistahSankt Peterburg Moskva i KiyivArhitekturnij stilmodern i neoklasicizmNajvazhlivishi sporudiKrasni vorota i TeatralnaUchniKirnarskij Marko Abramovich i Minkus Mihajlo AdolfovichDiti Fomin Igor Ivanovich 4 i Q97664475 Fomin Ivan Oleksandrovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v misti Orel misto Klasichnu gimnaziyu zakinchiv u misti Riga Vivchav matematiku v Moskovskomu universiteti 1894 roku vlashtuvavsya v Imperatorsku Peterburzku Akademiyu mistectv ale buv viklyuchenij z neyi za antiderzhavnu diyalnist 1896 roku Vidbuv u Franciyu de navchavsya odin rik Povernuvsya v Moskvu de projshov ispit na otrimannya licenziyi na praktichne budivnictvo Na pershomu etapi budivelnoyi tvorchosti jomu poshastilo pracyuvati z vidomimi majstrami rosijskoyi secesiyi rannij rosijskij modern sered yakih Kekushev Lev Mikolajovich 1859 1919 ta Shehtel Fedir Osipovich 1859 1926 Ale harakterni risi secesiyi gnuchki formi gra z riznimi ob yemami ignoruvannya vlastivostej budivelnih materialiv malo vidbilisya na hudozhnij maneri mitcya 1900 roku arhitektor vikonav pershij vlasnij ob yekt budinok v Skatertnomu provulku 1902 roku Ivan Fomin razom iz I Ye Bondarenko ta F O Shehtelem spriyav organizaciyi v Moskvi vistavki Mistectv ta arhitekturi Novogo stilyu Metoyu vistavki bula sproba zgurtuvati arhitektoriv i stvorennya novogo tovaristva arhitektoriv odnak zafunduvati todi fahove tovaristvo ne vdalosya Neoklasicizm i neopalladianstvo Ivana FominaPochatok 20 st vidbivsya v hudozhnij svidomosti mitcya i v jogo praktici zvernennyam do stilistiki neoklasicizmu i neopalladianstva 1904 roku vin navit oprilyudniv stattyu v zhurnali Mir Iskusstva z programnim zahistom arhitekturi peterburzkogo ampiru Ce ne bulo lishe miluvannyam kolishnogo stilyu i daninoyu retrospektivizmu chleniv tovaristva Svit mistectva Vin pochav praktikuvati stilistiku neoklasicizmu v proyektah palacu budinku Polovcova v Peterburzi ta v sadibi Holomki naukovcya Andriya Gagarina Yak istorik arhitekturi brav uchast u stvorenni enciklopedichnogo vidannya Istoriya rosijskogo mistectva tovaristvo yakogo ocholyuvav Grabar I E V cej zhe period rozpochalasya jogo diyalnist yak hudozhnika grafika She 1909 roku vin viborov u Peterburzkij Akademiyi zvannya arhitektor hudozhnik Ce nadalo jomu pravo na pensionersku podorozh za kordon Fomin vidbuv u Yevropu de vikonav veliku partiyu ofortiv 1911 roku Ivan Fomin organizuvav Istorichnu vistavku arhitekturi Brav uchast v uvichnenni pam yati voyakiv z nagodi 110 richchnogo yuvileyu Vitchiznyanoyi vijni 1812 r proyekti obeliskiv voyakam u mistah Borisiv ta Vitebsk Mistobudivnij proyekt Novij Peterburg Zabudova ostrova Golodaj proyekt 1912 r V Peterburzi na zlami 19 20 st vinikaye novij burzhuaznij rajon bagatiyiv na Kam yanoostrovskomu prospekti Livoruch vid prospektu zalishalas nezabudovana zemelna dilyanka na ostovi Golodaj vikrivlena rosijska nazva vid Holidej majdan dlya svyat She 1911 roku britanska developerska kompaniya pridbala shidnu chastinu ostrova Golodaj i zaplanuvalatam budivnictvo novogo zhitlovogo rajonu dlya bagatiyiv i predstavnikiv serednogo klasu Proyekt golovnoyi magistrali novogo burzhuaznogo rajonu i doruchili stvoriti Ivanu Fominu ta Fediru Lidvalyu Fomin povnistyu vidmovivsya vid haotichnoyi i eklektichnoyi zabudovi Kam yanoostrovskogo prospektu a zvernuvsya do cilisnoyi ansamblevoyi zabudovi na kshtalt Karla Rossi i stilistiki ampiru ta neopalladianstva Rajon prikrasili b novi ploshi z kolonadami i kupolnimi paviljonami velmi znajomimi po sadibnij arhitekturi Rosijskoyi imperiyi Proyekt stav najbilsh ambitnim sered tvoriv Fomina Lishe rozpochata 1914 roku 1 sha svitova vijna zashkodila realizuvati cej ambitnij proyekt v todishnij rosijskij stolici Vstigli vibuduvati lishe dva budinki v stilistici neopalladianstva Proyektni kresleniki Ivana Fomina buli peredani zgodom v Akademiyu mistectv de rokami vivchalis radyanskimi studentami Hudozhnogo institutu imeni Ryepina ProyektiNarkomat vazhkoyi promislovosti konkursnij proyekt 1934 r Ivan Fomin proyektuvav zabudovi v Peterburzi v Krimu i na Podilli zokrema sadibi v Hmilniku 1911 15 v yakih pomitne navernennya do rosijskogo klasicizmu Brav uchast u konkursah na zabudovu Uryadovoyi ploshi i Kontraktovogo budinku v Kiyevi 1936 ta budinku Zemskogo banku v Odesi proyektuvav spilno z arhitektom P Abrosimovim budinok Radi ministriv USSR 1934 37 Uchast v radyanskih arhitekturnih konkursahKurskij vokzal 1932 1934 Palac z yizdiv kompartiyi SRSR 1932 1933 Narkomat vazhkoyi promislovosti 1934 Stanciyi moskovskogo metro 1934Radyanskij period mitcyaIvan Fomin ne emigruvav z krayini yak miljoni meshkanciv Peterburga i okolic Vin robit proyekti novoyi zabudovi Petrograda sered nih i proyekt novogo rozplanuvannya Marsovogo polya peretvorenogo na skver i memorialne kladovishe zhertv revolyuciyi Fomin buduye ne tilki v Petrogradi a i v Moskvi Palac kulturi robitnikiv Moskovsko Narvskogo rajonu 1919 r ta inshih mistah yevropejskoyi chastini Rosiyi Politehnichnij institut imeni Frunze Ivanovo Voznesensk 1927 r Naukova biblioteka tam zhe Sanatorij Udarnik Zheleznovodsk 1928 r Proletarska neoklasika Zhitlovij budinok tovaristva Dinamo Moskva Zahoplennya novimi politichnimi viyannyami vidbilos v rozrobci Ivanom Fominim v seredini 1920 h novoyi arhitekturnoyi koncepciyi proletarskoyi klasiki Vona za Fominim mala nadto sprosheni lakonichni i strogi formi bilsh sprosheni i shematichni nizh v ampiri V realnosti yih planuvali vidtvoriti v zalizobetoni Ordernij dekor Fomin vidkidav get u togochasnih formah chervonoyi proletarskoyi doriki vkraj yiyi shematizuvavshi Arhitektor vvazhav nibito suchasnim vimogam arhitekturnoyi obraznosti vidpovidni veletenski sporudi z dekorom podvoyenih kolon bez baz i kapitelej bez tradicijnogo antablementa tosho Vin vidmovlyavsya navit vid stin de konstrukciyu sporudi pidtrimuvali veletenski podvoyeni koloni a vikonni otvori pochinalis vidrazu za kolonami Same tak dekorovani nim fasadi Univermagu ta zhitlovogo budinku tovaristva Dinamo Moskva Ostanni roki1929 roku arhitektor Fomin perebravsya na zhitlo z Leningrada v Moskvu Rozpochalis ostanni roki zhittya i tvorchosti Ale napruzhena tvorchist arhitektora ne vshuhala Vin vidhodit i vid stilistiki neopalladianstva i proyektuye novu zabudovu v stili rosijskogo konstruktivizmu Arhitekturnim proyektam majstra pritamanni sprosheni formi i gigantomaniya najbilsh vidchutni v proyektah Palacu z yizdiv kompartiyi novogo Kurskogo vokzalu ta Narodnogo komisariatu shlyahiv spoluchennya SRSR Ale prijnyatim do realizaciyi bude Palacu z yizdiv za proyektom Ionafana Kurskij vokzal vibuduyut majzhe cherez pivstolittya i za novim proyektom v stili funkcionalizm Z 1933 roku Ivan Fomin priznachenij na posadu kerivnika arhitekturno proyektnoyi majsterni Moskovskoyi radi 3 Fomin ne soromivsya bratisya i za ne duzhe masshtabni proyekti novih stancij moskovskogo metro Sered nih novi stanciyi pochatkovogo periodu Krasni vorota ta Plosha Sverdlova perejmenovana na Teatralnu dobudovana po smerti arhitektora Do ostannih velichnih proyektiv arhitektora nalezhit budinok Radi ministriv USSR Kiyiv 1934 1937 Proyekt i sporuda v Kiyevi za chasiv stalinskogo rezhimu buli viznani yak zrazkovi i viklikali nizku kopij na interpretacij Pomer vid insultu v Moskvi 12 chervnya 1936 roku Pohovanij v Moskvi na Novodivichomu cvintari 1951 roku na mogili vstanovlenij pam yatnik avtori skulptor arhitektor Mihajlo Minkus Ivan Fomin yak grafikI O Fomin Peterburg Chernishova plosha 1910 r Ivan Fomin vidriznyavsya cikavistyu do malyunka yak takogo yak i vsi mitci tovaristva Svit mistectva Na hudozhnyu maneru mitcya vplinuli miski krayevidi Peterburga z jogo vsesvitno vidomimi ansamblyami v stilyah klasicizm i ampir Ampirna velich i vishukanist pritamanni i grafichnim perspektivam zabudovi ostrova Golodaj v Peterburzi Ale she naperedodni vijni 1909 roku mitec todi she student vikonav konkursnij proyekt Kurzal na Mineralnih Vodah za yakij otrimav zvannya arhitektor hudozhnik Vin otrimav takozh pravo na pensionersku podorozh za kordon vidbuv u Yevropu de vikonav veliku partiyu ofortiv Svidchennyam zacikavlenosti v malyuvanni bula i drukovana grafika majstra Sadiba Leontyevih Universitetska cerkva Sv Tetyani Moskva Prolomni vorota Miska likarnya Moskvi Via Kavur Vezha palacu Bordzha v Rimi 1912 r Vibrani tvoriZaproyektovanij budinok Radminu Pskovska oblast Vidnovlena Sadiba Hmilnik Ukrayina potrebuye restavraciyi Rekonstrukciya Hudozhnogo teatru Moskva Osobnyak Ryabushinskogo Moskva uchast v proyekti zberezhenij Budinok palac Polovcova Kam yanij ostriv Peterburg 1911 1913 rr Miskij budinok palac knyazya S S Abamelik Lazareva Peterburg zberezhenij Zabudova ostrova Golodaj Novij Peterburg realizovana chastkovo Obeliski voyakam v mistah Borisiv ta Vitebsk 1912 r Palac kulturi robitnikiv Moskovsko Narvskogo rajona 1919 r Proyekt radyanskogo rozplanuvannya Marsova polya v Peterburzi realizovano Politehnichnij institut imeni Frunze Ivanovo Voznesensk 1927 r Naukova biblioteka Ivanovo Voznesensk Sanatorij Udarnik Zheleznovodsk 1928 r Univermag ta zhitlovij budinok tovaristva Dinamo Moskva Narodnij komisariat shlyahiv spoluchennya SRSR Budinok ministerstva shlyahiv spoluchennya SRSR Moskva budinok Radi ministriv USSR Kiyiv 1934 1937 Stanciya metro Krasni vorota Moskva Stanciya metro Plosha Sverdlova MoskvaGalereya arhivne foto zberezhena Miskij budinok palac knyazya S S Abamelik Lazareva Peterburg Proyekt radyanskogo rozplanuvannya Marsova polya v Peterburzi realizovano Budinok ministerstva shlyahiv spoluchennya SRSR Moskva Palac grafa Ksido Hmilnik Stanciya metro Krasni vorota MoskvaPrimitkiFomin Ivan Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 Yevropejska teatralna arhitektura Arts and Theatre Institute d Track Q12021673d Track Q43003820 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2010 d Track Q110250907d Track Q2494649 M A Minkus Moskva 1982 S 130 Mastera arhitektury ros LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ezhegodnik Obshestva arhitektorov hudozhnikov Vypusk 12 Leningrad 1927 g Ezhegodnik Obshestva arhitektorov hudozhnikov Vypusk 13 Leningrad 1930 g Str 128 132 Lisovskij V G I A Fomin L Lenizdat 1979 160 s Zodchie nashego goroda 40 000 ekz obl Lisovskij V G Ivan Fomin i metamorfozy russkoj neoklassiki SPb Kolo 2008 488 s Minkus M Pekareva N I A Fomin M GILSA 1953 g Hmelnickij D S Arhitektura Stalina Psihologiya i stil M Progress Tradiciya 2007 g Han Magomedov S O Ivan Fomin M GNIMA im A V Shuseva fond Russkij avangard 2011 g

Дата публікації:
Топ