Іван Гаврилюк

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаврилюк.

Іва́н Яросла́вович Гаврилю́к (нар. 25 вересня 1948 року, с. Йосипівка, нині Золочівський район, Львівська область) — український кіноактор, художній керівник кінофірми Україна. Член Спілки кінематографістів України (з 1972). Народний артист України (1992). Заслужений артист Української РСР (1977).

Гаврилюк Іван Ярославович
Народився	25 вересня 1948(1948-09-25) (75 років) с. Йосипівка, нині Золочівський район
Громадянство	СРСР →  Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	1968 — тепер. час
Дружина
Діти	син Сергій (1968)
Батьки	батько Ярослав Михайлович (1916—2003) мати Лідія Тимофіївна (1927)
IMDb	ID 0310665
Нагороди та премії
Висловлювання у Вікіцитатах

Народний депутат України
4-го скликання
Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»	14 травня 2002	—	25 травня 2006

З квітня 2002 до квітня 2006 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний у виборчому окрузі № 126, Львівська область. Член депутатської фракції політичної партії «Реформи і порядок» та «Наша Україна».

Життєпис

Іван Гаврилюк народився 25 жовтня 1948 у селі Йосипівка, нині Золочівський район (тоді Олеський район), Львівська область, Україна. Батько Ярослав Михайлович (1916—2003) — службовець; мати Лідія Тимофіївна (1927) — пенсіонер; дружина (1948) — акторка, педагог; син Сергій (1968) — актор.

Кар'єра

Грав у народному театрі. Був актором Львівського театру імені Заньковецької, у 1970 році закінчив кінофакультет Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (курс Артура Войтецького). У кіно Гаврилюк почав зніматись ще під час навчання в театральному інституті, з 1967 року. Дебютував у ролі Іванка в драмі Бориса Івченка «Анничка». Першою великою роботою стала головна роль в історичній драмі «Хліб і сіль» після закінчення інституту.

З 1973 року Іван Гаврилюк вже актор кіностудії імені О. Довженка. Зіграв Богдана в релігійній драмі «Покутування чужих гріхів», Сашка Івакіна у фільмі «Ті, що йдуть за горизонт», Макара Істоміна в драмі «Це сильніше за мене».

Пік популярності актора припав на 1980-і роки. Тоді він зіграв головні ролі в героїчно-пригодницькому фільмі «На вагу золота», у драмах «Потрібні мужчини» та «Тепло студеної землі», історичному фільмі «Данило — князь Галицький», філософській притчі «Небилиці про Івана».

З 1986 року Іван Гаврилюк — художній керівник кіновідео-об'єднання «Україна».

Працював на студії Лариси Роднянської «Контакт» — актором, сценаристом і режисером. Він створив дві ліричні документальні стрічки: «Місто Коломия» та «Прикарпаття. Гори і доли» (разом з Тимуром Залоєвим).

З 1991 року — генеральний директор кінофірми «Воля XX». Президент кінофестивалю «Бригантина». З 1997 року — актор, режисер, сценарист, кіностудія «Контакт».

У 2002 році Іван Гаврилюк після тривалої перерви знявся в серіалі Анатолія Матешко «Критичний стан». В серіалі, на гадку всієї творчої групи, відбулось нове народження актора — він виконав роль мера міста. Працюючи над роллю соціального героя, Гаврилюк відкрив блискучі психологічні грані свого таланту.

Ролі у фільмах

• 1968 — Анничка — Іванко
• 1970 — Комісари — начальник курсів комісарів
• 1970 — Родина Коцюбинських — ад'ютант
• 1970 — Хліб і сіль — Левко Щербина
• 1971 — Жива вода — Богдан
• 1971 — Захар Беркут — Максим Беркут
• 1971 — Зоряний цвіт — Дмитро
• 1971 — Іду до тебе — Михайло Петрович
• 1972 — Ті, що йдуть за обрій — Саша Івакін
• 1972 — Після ярмарку — Яким Сорока
• 1973 — Це сильніше зе мене — Макар Істомін
• 1973 — Новосілля — Сильвестр
• 1973 — Бронзовий птах — Олексій Карагаєв (немає в титрах)
• 1973 — Всі докази проти нього — Думитру Мовиляну
• 1975 — Канал — Франчук
• 1975 — Танець орла — Макарич
• 1975 — Дума про Ковпака — Лєнкін
• 1976 — Ати-бати, йшли солдати… — сержант Сайко, «Балтика»
• 1976 — Дніпровський вітер — єгер Петро
• 1976 — Пам'ять землі — Крапивич
• 1976 — Тривожний місяць вересень — Валерка, моряк
• 1978 — Викуплення чужих грехів — Богдан Чичура
• 1978 — Віщує перемогу — Власенко
• 1979 — Я хочу вас бачити — Конопльов
• 1979 — Багряні береги — Мартин Шумик
• 1979 — Вавилон ХХ — Клим Синиця
• 1979 — Завдання з трьома невідомими — робітник міліції
• 1979 — Київські зустрічі («В останні дні літа»)
• 1980 — Від Бугу до Вісли — Лєнкін
• 1980 — Дивна відпустка (3 серії)
• 1981 — Сто радощів, або книга великих відкриттів — Маркелл
• 1982 — Повернення Баттерфляй — Теофіл Окуневський
• 1983 — Климко —
• 1983 — На вагу золота — Марко Завгородний (озвучив актор Євген Паперний)
• 1983 — Легенда про княгиню Ольгу — Рус
• 1986 — Кармелюк — Устим Кармелюк
• 1987 — Поки є час — Іван Сірко
• 1987 — Данило — князь Галицький — Василько Романович
• 1988 — Чорна долина — Іван Сірко
• 1989 — Гори димлять — Іван Семенюк
• 1989 — Небилиці про Івана — Іван Калита
• 1991 — Карпатське золото — Крапивич
• 1992 — Чотири листи фанери — капітан Богдан Мазепа
• 1992 — Іван та кобила
• 2004 — Залізна сотня — Рен

Режисер

• 1992 — Чотири листи фанери

Примітки

1. Легенда українського поетичного кіно: Іван Гаврилюк святкує 75-й день народження // tsn, 25 вересня 2023 14:32
2. Відомому кіноактору зі Львівщині виповнилося 70 років // Тетяна Костенко, «Status Quo», 25 вересня 2018, 16:37
3. . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
4. . Архів оригіналу за 29 лютого 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
5. . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 28 лютого 2016.
6. . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
7. Рус, коханець княгині Ольги (убитий за наказом князя Ігоря). Автор сценарію і режисер-постановник — Юрій Іллєнко

Джерела

• Рудаков Микола Іванович Автографи майстрів. — К.: Міжнародний доброчиний фонд «Українська хата», 2005. — 128 с. — .
• В. М. Войтенко, С. В. Тримбач. Гаврилюк Іван Ярославович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — .

Посилання

• Гаврилюк Іван Ярославович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Іван Гаврилюк: «Бардак у нашій державі — від відсутності культури» [ 3 травня 2016 у Wayback Machine.]
• Прес-конференція Івана Гаврилюка 10.08.2007
• Іван Гаврилюк: «Якщо прийдуть, буду стріляти: зброя є, і до речі, легальна». [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Фільмографія [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Народний артист України Іван Гаврилюк: Київ став мені чужим містом [ 13 січня 2018 у Wayback Machine.]