Єфименко Родіон Дмитрович

Єф́именко Родіóн Дм́итрович (нар. 8 квітня 1897(18970408), с. Костянець, нині входить до м. Канів — † 23 квітня 1971, Київ) — радянський український театральний режисер. Заслужений артист УРСР (1948). Батько Єфименка Родіона Родіоновича. Чоловік .

Єфименко Родіон Дмитрович
Народився	8 квітня 1897(1897-04-08) с. Костянець, Курилівська волость, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	23 квітня 1971(1971-04-23) (74 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	актор, театральний режисер
Заклад	Кийдрамте, Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр і Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Миколи Гоголя
Діти	Єфименко Родіон Родіонович
IMDb	nm11559408

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єфименко.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Єфименко Родіон.

Відомості

Закінчив Київську художню школу (1918), навчався у Київському музично-драматичному інституті (1917).

Працював у театрі «Кийдрамте» Леся Курбаса, в Луганському українському музично-драматичному театрі, у театральних трупах Києва, Білої Церкви, Умані, Каніва, Ташкента, Полтави.

Постановки: «Платон Кречет» О. Корнійчука, «Борис Годунов» М. Мусоргського (обидві — 1929–30); «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького, «Безталанна» І. Карпенка-Карого, «Украдене щастя» І. Франка, «Любов Ярова» К. Треньова, «Остання жертва» О. Островського (усі — 1937–51); «Загибель ескадри» О. Корнійчука, «Оптимістична трагедія» В. Вишневського, «Тайфун» Цао Юя (усі — 1951–58).

Фільмографія

Акторські роботи:

• «Цемент» (1927)
• «Буря» (1928, боцман)
• «Чортополох» (1929)

Посилання

• Єфименко Родіон Дмитрович [ 25 квітня 2017 у Wayback Machine.]slovopedia.org.ua
• Енциклопедія Сучасної України: Єфименко Родіон Дмитрович [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]esu.com.ua