Олекса́ндр Сергі́йович Єро́щенко (4 жовтня 1982 — 14 лютого 2015) — молодший сержант Збройних сил України.
Єрощенко Олександр Сергійович | ||
---|---|---|
Молодший сержант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 4 жовтня 1982 Ірпінь | |
Смерть | 14 лютого 2015 (32 роки) Дебальцеве | |
Alma Mater | Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Рід військ | Десантні війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Життєвий шлях
Його батько — військовий моряк. Перші 10 років Олександр провів у Калінінградській області, часто з родиною переїздив по військових містечках. 2000 року призваний на строкову службу, навчальний центр молодшого командного складу в місті Бориспіль, демобілізувався молодшим сержантом. Два роки був військовослужбовцем за контрактом. До військового інституту не потрапив — за станом здоров'я.
2003 року в родині Олександра народилася донька Ганна, він полишає службу за сімейними обставинами. 2008 року закінчує історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, історик-правознавець. З 2009 року працює вчителем історії, ЗОШ смт Коцюбинське. 2010-го стає науковим співробітником, Центральний музей Збройних Сил України; збирає документи для захисту кандидатської роботи, працював у музеї до 2011-го.
Учасник Революції Гідності. З квітня 2014-го — доброволець, 2-й добровольчий батальйон Національної гвардії. З вересня 2014-го — навідник, 95-та окрема аеромобільна бригада.
14 лютого 2015-го загинув у бою під Дебальцевим. Під час штурму російськими терористами українських позицій Олександр кинувся рятувати пораненого побратима, не помітивши одну з вогневих точок противника. Хоча й був у бронежилеті, куля пройшла з боку.
Без Олександра лишились мама, брат, 11-річна донька Ганя.
Похований в місті Ірпінь на Алеї Слави.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- Почесний громадянин Бучі (посмертно)
Примітки
- Почесні громадяни Бучі
Джерела
- Єрощенко Олександр Сергійович [ 17 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Олександр Єрощенко [ 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Sergi jovich Yero shenko 4 zhovtnya 1982 14 lyutogo 2015 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini Yeroshenko Oleksandr Sergijovich Molodshij serzhantZagalna informaciyaNarodzhennya4 zhovtnya 1982 1982 10 04 IrpinSmert14 lyutogo 2015 2015 02 14 32 roki DebalceveAlma MaterIstorichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaVijskova sluzhbaPrinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliRid vijsk Desantni vijskaFormuvannya 95 OAeMBrVijni bitviVijna na shodi Ukrayini Boyi za DebalceveNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenyaZhittyevij shlyahJogo batko vijskovij moryak Pershi 10 rokiv Oleksandr proviv u Kaliningradskij oblasti chasto z rodinoyu pereyizdiv po vijskovih mistechkah 2000 roku prizvanij na strokovu sluzhbu navchalnij centr molodshogo komandnogo skladu v misti Borispil demobilizuvavsya molodshim serzhantom Dva roki buv vijskovosluzhbovcem za kontraktom Do vijskovogo institutu ne potrapiv za stanom zdorov ya 2003 roku v rodini Oleksandra narodilasya donka Ganna vin polishaye sluzhbu za simejnimi obstavinami 2008 roku zakinchuye istorichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im T G Shevchenka istorik pravoznavec Z 2009 roku pracyuye vchitelem istoriyi ZOSh smt Kocyubinske 2010 go staye naukovim spivrobitnikom Centralnij muzej Zbrojnih Sil Ukrayini zbiraye dokumenti dlya zahistu kandidatskoyi roboti pracyuvav u muzeyi do 2011 go Uchasnik Revolyuciyi Gidnosti Z kvitnya 2014 go dobrovolec 2 j dobrovolchij bataljon Nacionalnoyi gvardiyi Z veresnya 2014 go navidnik 95 ta okrema aeromobilna brigada 14 lyutogo 2015 go zaginuv u boyu pid Debalcevim Pid chas shturmu rosijskimi teroristami ukrayinskih pozicij Oleksandr kinuvsya ryatuvati poranenogo pobratima ne pomitivshi odnu z vognevih tochok protivnika Hocha j buv u bronezhileti kulya projshla z boku Bez Oleksandra lishilis mama brat 11 richna donka Ganya Pohovanij v misti Irpin na Aleyi Slavi Nagorodi ta vshanuvannyaZa osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno Pochesnij gromadyanin Buchi posmertno PrimitkiPochesni gromadyani BuchiDzherelaYeroshenko Oleksandr Sergijovich 17 kvitnya 2017 u Wayback Machine Oleksandr Yeroshenko 15 veresnya 2016 u Wayback Machine Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 3 travnya 2015 roku 282 2015 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini