Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єніші нім Jenische також самоназва кочівники білі цигани етнографічна та соціальна група різнорідного походження що прож

Єніші

Єніші

Єніші (нім. Jenische, також самоназва), «кочівники», «білі цигани» — етнографічна та соціальна група різнорідного походження, що проживає в Центральній та Західній Європі, в основному в області навколо Рейну (Німеччина, Швейцарія, Австрія, Франція, Бельгія, Люксембург). Історично єніші виникли на початку XVIII століття як нащадки груп населення, що маргіналізувалися (в основному німецькомовного). До кочового способу життя перейшла лише невелика частина єнішів.

image
Єніші на озері Лауерцер-Зе, Швейцарія, 1928

Окрім Швейцарії, єніші не визнані в жодній з країн Європи як національна меншість. У роки Другої світової війни гітлерівці переслідували єнішів поряд з близькими їм за способом життя циганами . Так, з грудня 1942 року Адольф Ейхман, за наказом з Генріха Гіммлера і за узгодженням з Артуром Небе і Отто Тіраком прирівняв єнішей і так званих «циганських [en]» до «чистокровних/повних циганів».). У тому ж грудні 1942 року і до ранньої весни 1943 року відбувалися арешти і депортації в Освенцим, Дахау і Бухенвальд всіх німецьких циган, що залишилися на волі, так званих «циганських покручів» і єнішів. Були заарештовані навіть ті, хто служив у німецькій армії та мали бойові нагороди. Більшість депортованих загинула.

У сучасній Швейцарії єніші розглядаються владою як одна з груп циган. Швейцарські єніші активно взаємодіють з циганами-сінті, тоді як в інших європейських країнах єніші активно відокремлюють себе від циган.

Єніші говорять на особливому [en], граматично близькому до швейцарських діалектів німецької мови.

Розповсюдження

Групи єнішів задокументовані в німецькомовних країнах, у Франції, Бенілюксі та Італії, однак у більшості цих країн їх облік не ведеться. Лише у Швейцарії, де в єнішів існує офіційно зареєстрована організація, їх число станом на початок 1980-х рр. . оцінюється у 25 000-35 000 осіб "як мінімум частково єніського походження" . При цьому кількість регулярно активних кочових єнішів у Швейцарії станом на 1999 р. оцінюється лише у 2500 осіб . Єніська мова та традиції зберігаються також серед деякої частини некочового населення.

Правовий статус

image
Єніші в Муотаталі (Швейцарія), кінець XIX століття

У більшості європейських країн єніші не мають офіційного визнання.

Особлива ситуація існує у Швейцарії. «Кочівники», які мають громадянство Швейцарії, з 1998 р., після ратифікації Рамкової конвенції про захист національних меншин Європи визнані як національна меншина під назвою нім. Fahrende, буквально «мандруючі», незалежно від того, чи веде конкретний представник етносу осілий чи кочовий спосіб життя. .

У Швейцарії єніський жаргон після ратифікації Європейської хартії регіональних мов 1997 здобув статус «мови без територіальної прив'язки» .

Слід зазначити, що аж до початку 1970-х років швейцарський уряд проводив напівофіційну політику інституціоналізації дорослих єнішів як «душевнохворих» і вживав заходів щодо адаптації дітей до рівня «нормальних» швейцарських громадян у рамках зусиль з ліквідації культури єнішів . Назва цієї програми - "нім. Kinder der Landstraße" ("Діти сільської дороги"). 590 дітей було відібрано у батьків і передано до сирітських притулків, психіатричних установ і навіть в'язниць .

Перед федеральними органами Швейцарії інтереси єнішів представляє засноване в 1975 р. [de]», яке поряд з єнішами, представляє також і інші «кочові» народи — роми і сінті. Спілка отримує субвенції (цільові субсидії) від держави . З 1979 р. Спілка є членом міжнародної спілки циган. Попри це, офіційна позиція спілки полягає у відстоюванні інтересів єнішів як окремого народу.

Згідно з міжнародними договорами Швейцарії та вироком Федерального суду, кантональна влада зобов'язана надавати кочуючим групам єнішів місце для стоянок і переїздів, а також забезпечувати можливість відвідування шкіл для дітей шкільного віку .


Примітки

  1. Ulrich Siewers PR — Öffentlichkeitsarbeit in der Region für die Region. оригіналу за 5 червня 2010. Процитовано 14 жовтня 2009.
  2. So die Schweizerische Bischofskonferenz 1978 bzw. eine Studienkommission 1983, zit. nach: Hansjörg Roth: Jenisches Wörterbuch. Aus dem Sprachschatz Jenischer in der Schweiz. Frauenfeld 2001, S. 23.
  3. Schweizerische Eidgenossenschaft, Bundesamt für Kultur: Sprachen und kulturelle Minderheiten — Fahrende in der Schweiz. [ 2007-06-09 у Wayback Machine.]
  4. Schweizerische Eidgenossenschaft, Bundesamt für Kultur: Fahrende — Anerkennung als nationale Minderheit. [ 2007-12-20 у Wayback Machine.]
  5. On Swiss Crimes against Yeniche (German) (PDF). (PDF) оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 16 жовтня 2009.
  6. Le Temps (Geneva) 12 грудня 2007. Стаття: «Le passé enfin écrit des enfants enlevés en Suisse» («Про викрадення дітей у Швейцарії»), історичне дослідження охоплюють роки з 1926 по 1973 рік.
  7. Helena Kanyar Becker, Klischee und Realität, in: dies. (Hrsg.), Jenische, Sinti und Roma in der Schweiz, Basel 2003, S. 15-18, hier: S. 17.
  8. Entscheid des Bundesgerichts vom 28. März 2003. (129 II 321, veröffentlicht in Pra 3004/52/263I).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yenishi nim Jenische takozh samonazva kochivniki bili cigani etnografichna ta socialna grupa riznoridnogo pohodzhennya sho prozhivaye v Centralnij ta Zahidnij Yevropi v osnovnomu v oblasti navkolo Rejnu Nimechchina Shvejcariya Avstriya Franciya Belgiya Lyuksemburg Istorichno yenishi vinikli na pochatku XVIII stolittya yak nashadki grup naselennya sho marginalizuvalisya v osnovnomu nimeckomovnogo Do kochovogo sposobu zhittya perejshla lishe nevelika chastina yenishiv Yenishi na ozeri Lauercer Ze Shvejcariya 1928 Okrim Shvejcariyi yenishi ne viznani v zhodnij z krayin Yevropi yak nacionalna menshist U roki Drugoyi svitovoyi vijni gitlerivci peresliduvali yenishiv poryad z blizkimi yim za sposobom zhittya ciganami Tak z grudnya 1942 roku Adolf Ejhman za nakazom z Genriha Gimmlera i za uzgodzhennyam z Arturom Nebe i Otto Tirakom pririvnyav yenishej i tak zvanih ciganskih en do chistokrovnih povnih ciganiv U tomu zh grudni 1942 roku i do rannoyi vesni 1943 roku vidbuvalisya areshti i deportaciyi v Osvencim Dahau i Buhenvald vsih nimeckih cigan sho zalishilisya na voli tak zvanih ciganskih pokruchiv i yenishiv Buli zaareshtovani navit ti hto sluzhiv u nimeckij armiyi ta mali bojovi nagorodi Bilshist deportovanih zaginula U suchasnij Shvejcariyi yenishi rozglyadayutsya vladoyu yak odna z grup cigan Shvejcarski yenishi aktivno vzayemodiyut z ciganami sinti todi yak v inshih yevropejskih krayinah yenishi aktivno vidokremlyuyut sebe vid cigan Yenishi govoryat na osoblivomu en gramatichno blizkomu do shvejcarskih dialektiv nimeckoyi movi RozpovsyudzhennyaGrupi yenishiv zadokumentovani v nimeckomovnih krayinah u Franciyi Benilyuksi ta Italiyi odnak u bilshosti cih krayin yih oblik ne vedetsya Lishe u Shvejcariyi de v yenishiv isnuye oficijno zareyestrovana organizaciya yih chislo stanom na pochatok 1980 h rr ocinyuyetsya u 25 000 35 000 osib yak minimum chastkovo yeniskogo pohodzhennya Pri comu kilkist regulyarno aktivnih kochovih yenishiv u Shvejcariyi stanom na 1999 r ocinyuyetsya lishe u 2500 osib Yeniska mova ta tradiciyi zberigayutsya takozh sered deyakoyi chastini nekochovogo naselennya Pravovij statusYenishi v Muotatali Shvejcariya kinec XIX stolittya U bilshosti yevropejskih krayin yenishi ne mayut oficijnogo viznannya Osobliva situaciya isnuye u Shvejcariyi Kochivniki yaki mayut gromadyanstvo Shvejcariyi z 1998 r pislya ratifikaciyi Ramkovoyi konvenciyi pro zahist nacionalnih menshin Yevropi viznani yak nacionalna menshina pid nazvoyu nim Fahrende bukvalno mandruyuchi nezalezhno vid togo chi vede konkretnij predstavnik etnosu osilij chi kochovij sposib zhittya U Shvejcariyi yeniskij zhargon pislya ratifikaciyi Yevropejskoyi hartiyi regionalnih mov 1997 zdobuv status movi bez teritorialnoyi priv yazki Slid zaznachiti sho azh do pochatku 1970 h rokiv shvejcarskij uryad provodiv napivoficijnu politiku institucionalizaciyi doroslih yenishiv yak dushevnohvorih i vzhivav zahodiv shodo adaptaciyi ditej do rivnya normalnih shvejcarskih gromadyan u ramkah zusil z likvidaciyi kulturi yenishiv Nazva ciyeyi programi nim Kinder der Landstrasse Diti silskoyi dorogi 590 ditej bulo vidibrano u batkiv i peredano do siritskih pritulkiv psihiatrichnih ustanov i navit v yaznic Pered federalnimi organami Shvejcariyi interesi yenishiv predstavlyaye zasnovane v 1975 r de yake poryad z yenishami predstavlyaye takozh i inshi kochovi narodi romi i sinti Spilka otrimuye subvenciyi cilovi subsidiyi vid derzhavi Z 1979 r Spilka ye chlenom mizhnarodnoyi spilki cigan Popri ce oficijna poziciya spilki polyagaye u vidstoyuvanni interesiv yenishiv yak okremogo narodu Zgidno z mizhnarodnimi dogovorami Shvejcariyi ta virokom Federalnogo sudu kantonalna vlada zobov yazana nadavati kochuyuchim grupam yenishiv misce dlya stoyanok i pereyizdiv a takozh zabezpechuvati mozhlivist vidviduvannya shkil dlya ditej shkilnogo viku PrimitkiUlrich Siewers PR Offentlichkeitsarbeit in der Region fur die Region originalu za 5 chervnya 2010 Procitovano 14 zhovtnya 2009 So die Schweizerische Bischofskonferenz 1978 bzw eine Studienkommission 1983 zit nach Hansjorg Roth Jenisches Worterbuch Aus dem Sprachschatz Jenischer in der Schweiz Frauenfeld 2001 S 23 Schweizerische Eidgenossenschaft Bundesamt fur Kultur Sprachen und kulturelle Minderheiten Fahrende in der Schweiz 2007 06 09 u Wayback Machine Schweizerische Eidgenossenschaft Bundesamt fur Kultur Fahrende Anerkennung als nationale Minderheit 2007 12 20 u Wayback Machine On Swiss Crimes against Yeniche German PDF PDF originalu za 16 lipnya 2011 Procitovano 16 zhovtnya 2009 Le Temps Geneva 12 grudnya 2007 Stattya Le passe enfin ecrit des enfants enleves en Suisse Pro vikradennya ditej u Shvejcariyi istorichne doslidzhennya ohoplyuyut roki z 1926 po 1973 rik Helena Kanyar Becker Klischee und Realitat in dies Hrsg Jenische Sinti und Roma in der Schweiz Basel 2003 S 15 18 hier S 17 Entscheid des Bundesgerichts vom 28 Marz 2003 129 II 321 veroffentlicht in Pra 3004 52 263I

Дата публікації:
Топ