Єлизаветовська Єлісаветинська Єлісаветівська рос Елизаветовская станиця у гирлі Дону у Азовського району Ростовської обл

Єлизаветовська, Єлісаветинська, Єлісаветівська (рос. Елизаветовская) — станиця у гирлі Дону у Азовського району Ростовської області.

станиця Єлісаветинська
Єлісаветівська



Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Ростовська область
Муніципальний район	Азовський район
Поселення	Єлісаветинське сільське поселення
Код ЗКАТУ:	60201810011
Код ЗКТМО:	60601410116
Основні дані
Час заснування	1753
Попередні назви:	Щуча (до 1807 року)
Населення	102 особи
Поштовий індекс	346767 і 346741
Телефонний код	+7 86342
Географічні координати:	47°08′11″ пн. ш. 39°28′20″ сх. д. / 47.13638888891677681° пн. ш. 39.47222222224977628° сх. д.Координати: 47°08′11″ пн. ш. 39°28′20″ сх. д. / 47.13638888891677681° пн. ш. 39.47222222224977628° сх. д.
Мапа
Єлісаветинська

Єлісаветинська у Вікісховищі

Єлисаветинська розташована на острові у 4 км східніше від міста Азов на правому березі річки Дон нижче Ростова й Гнилівської. У центрі станиці площа Майдан.

У станиці лікарня, бібліотека, середня школа й пошта.

У Єлісаветинській станиці проводиться щорічний Донський фольклорний фестиваль та Свято донської кухні.

Історія

Скіфське поселення

У кінці VI — початку V сторіччя до Р. Х. тут виник зимівник скіфів, що був заселений більшої частки V сторіччя до Р. Х. К 400 року під впливом грецько-варварської цивілізації поселення стає напівосілим й перетворюється на . У 350—300 роках до Р. Х. Єлісаветинське городище стає найбільшим у Північно-Східному Надозів'ї містом: адміністративним, торговим, ремесницьким центром, де, ймовірно, перебувало скіфське панство. У місті був грецький міський квартал на суцільному скіфському тлі міста. Територія міста — 44 га, коли площа Танаїса — 20 га. Городище було подвійно обгороджено ровами з насипами по боках. Навколо міста були розташовані курганні могили з найвідомішим «П'ять братів». Функціонування городища припинилося приблизно у 300 році до Р. Х. за міжусобиць у Боспорській державі.

Грецька колонія Наваріс

У 290-ті роки до Р. Х. у Єлісаветинському городищі влаштовується колонія-емпорія боспорськими греками, ймовірно, з назвою Наваріс (грецьке Ναύαρις). Місто Наваріс загинув не пізніше 260-их років до Р. Х. за просуванням сарматів у Скіфію.

Козацька станиця

Станиця заснована 1753 року добровільним переселенням козаків з низових донських станиць. Після 1778 року у станицю переселилися козаки розформованого Азовського полку.

1793 року сюди була перевезена дерев'яна церква з Аксайського стану.

До 1807 року станиця називалася Щуча за ряснотою щук.

1824 року зведений кам'яний храм Покрова Пресвятої Богородиці.

На 1859 рік у Єлисаветівській станиці налічувалося 308 дворових садиб; 1344 осіб (586 чоловіків та 758 жінок); православна церква; парохіяльне училище; 2 ярмарки, базар; 85 рибальських ватаг.

Розкопки Єлісаветинського городища проводилися з 1871 року, у тому числі Олександром Міллером.

На 1873 рік у Єлисаветівській станиці налічувалося 488 дворових садиб, 12 кибиток й 52 бездворових садиб; 3504 осіб (1867 чоловіків й 1637 жінок); всього у Єлісаветівському юрті було 1589 дворових садиб, 20 кибиток й 29 бездворових садиб; мешкало 11303 особи (6104 чоловіків й 5199 жінок).

На 1915 рік у станиці мешкало до 10 тисяч осіб, а у юрти — біля 20 тисяч.

1938 року Покровський храм був зруйнований більшовиками.

2015 року зведений міст через .

Пам'ятки

Отаманська управа Єлісаветинського козацького юрту;
Садиба отамана Буланова;
Чоловіча церковно-парохіяльна школа;
Жіноча дворічна церковно-парохіяльна школа;
Будинок торгового козака Бухаріна;
Будинок козака Маноцького.

Примітки

Єлизаветовське городище // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. Выпуск 12: Земля Донского Войска: по сведениям 1859 года / обработан ред. И. Вильсоном. — 1864. — Санкт-Петербург: в типографии Карла Вульфа, 1861—1885 года.
Список населенных мест Области Войска Донского по переписи 1873 года Видавництво Області Війська Донського - 1875 рік - Новочеркаськ - 275 сторінок.

Джерела

Греческая колонизация Северного Причерноморья. Боспорское царство [ 21 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Язовских А. Г. Терракоты греческого <эмпория> на месте Елизаветовского городища [ 20 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Елизаветовская [Архівовано 10 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

[УРЕ-1] Єлизаветовське городище // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[2] Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. Выпуск 12: Земля Донского Войска: по сведениям 1859 года / обработан ред. И. Вильсоном. — 1864. — Санкт-Петербург: в типографии Карла Вульфа, 1861—1885 года.

[3] Список населенных мест Области Войска Донского по переписи 1873 года Видавництво Області Війська Донського - 1875 рік - Новочеркаськ - 275 сторінок.