«Єгиптянин» (англ. The Egyptian) — американська історична драма режисера Майкла Кертіса 1954 року, знята за мотивами роману Мікі Валтарі «Синухет, єгиптянин».
Єгиптянин | |
---|---|
The Egyptian | |
Жанр | драма, історичний фільм |
Режисер | Майкл Кертіс |
Продюсер | Дерріл Ф. Занук |
Сценаристи | Міка Валтарі |
На основі | Єгиптянин[1] |
У головних ролях | Джин Сіммонс [en] |
Оператор | Леон Шамрой |
Композитор | Бернард Геррманн |
Монтаж | |
Художник | |
Кінокомпанія | 20th Century Fox Film Corporation |
Дистриб'ютор | 20th Century Fox |
Тривалість | 139 хв. |
Мова | англійська |
Країна | США |
Рік | 1954 |
Кошторис | $5 000 000 |
Касові збори | $4 250 000 |
IMDb | ID 0046949 |
Єгиптянин у Вікісховищі |
У ролях
- Едмунд Пурдом — Синухет
- Пітер Устінов — Капта
- Джин Сіммонс — Меріт
- — Нефер
- [en] — Хоремхеб
- — Ехнатон
- — Нефертіті
- Джин Тірні — Бакетамон
Сюжет
«Я почав життя один. І так же його і закінчу», — каже постарілий герой про себе на початку фільму, перш ніж розкрити перед глядачем історію свого життя.
Від небажаних дітей у Фівах позбувалися, укладаючи їх в очеретяні лодочки і відправляючи плисти по Нілу. Один такий човник знайшла пара бідних жителів, які й виростили знайденого хлопчика як свого сина. Його прийомним батьком став бідняк-лікар, рівному якому з мистецтва розтину черепа в Фівах не було. Одного разу під час операції батько сказав синові: «Смерті не треба боятися. У нашому ремеслі вона — наш вічний супутник, але цього разу ми її обдуримо. Дивися: цей маленький вузлик тисне на мозок. Коли я його приберу, ця людина зможе ходити, говорити і жити». — «Чому, батько? — поставив десятирічний Синухета питання, на який з тих пір буде шукати відповідь все життя. — Чому?» — «Ніхто не знає», — відповів йому батько.
Йшов час. Синухета поступив в школу життя і вивчився там на лікаря, а також знайшов друга і покровителя в особі Хоремхеба — сина сировара, який мріяв воювати на славу Єгипту. По закінченні школи Синухета відкрив свою справу — на достатній відстані від батьківського дому, щоб не перебивати клієнтуру у батька. Однак, до нього ніхто не йшов, і він відправився бродити по вулицях, намагаючись знайти собі пацієнтів, — а замість цього знайшов вірного слугу — одноокого Капто. За дивним збігом обставин в той же день помер фараон Аменхотеп III.
Увечері Синухета і Хоремхеб запивали в таверні горе останнього — того не взяли в палацову варту. Розпалившись, Хоремхеб запропонував поїхати в пустелю полювати на левів, не менше розпалений Синухета підтримав товариша, незважаючи на те, що Меріт (дівчина, що працювала в таверні) і Капто відмовляли його, жодного разу на полюванні не бував. У пустелі друзі наткнулися на людину, яка молилася сонячному диску — того мало не загриз лев, однак, Хоремхеб встиг застрелити хижака. Не встигнувши подякувати рятівників, чоловік знепритомнів, впавши в нападі епілепсії, і Сенухет вставив йому в рот предмет, що оберігає зуби від ушкоджень під час конвульсій, назвавши напад «релігійною хворобою» (так у давнину називали епілепсію). Коли Синухета і Хоремхеб спробували укласти його в колісницю, щоб привезти в місто, їх схопила наспіла стража на чолі з жерцями.
Через три дні невдачливих друзів призвали до фараона — людиною в пустелі був саме він — Аменхотеп IV Ехнатон. В порушення всіх колишніх законів («людина, що досягне фараона, повинен бути страчений незалежно від намірів») Ехнатон не просто помилував друзів, а й призначив Хоремхеба палацовим стражником, а Синухета — своїм особистим лікарем. Правда, останній відмовився, сказавши, що присягнувся лікувати тільки бідняків, однак, Ехнатон упросив його з'являтися в палац на його, Ехнатона, особисте прохання, якщо хтось із його домашніх захворіє.
Вдова цариця Тія, мати Ехнатона, закликала Синухета після аудієнції до себе — нібито для того, щоб він сказав їй, скільки їй залишилося жити. Нарікаючи на те, що вона народила фараона і мужню дочку — царівну Бакетатон, вона відмовилася виконати рекомендації новоявленого лікаря і відправила його геть.
Святкувати призначення друзі вирушили в ту ж таверну, а звідти Хоремхеб покликав Синухета в будинок відомої вавилонянки Нефер, що означає «Прекрасна». Закохався в красуню безневинний Синухета проводив дні і ночі у неї в будинку, благаючи подарувати йому свою любов, проте, вавилонянка грала з ним, вимагаючи різноманітних подарунків. Царівна Бакетамон, стурбована «безумством» царського лікаря, вмовила Хоремхеба підлаштувати так, щоб Синухета вирішив, ніби Нефер зрадила йому з найкращим другом, однак, їх план провалився, а вавилонянка, добилася того, що Синухета переписав їй свій будинок, будинок батьків і їх гробницю, і віддав їй свої лікарські інструменти. Втративши все і вперше в житті пізнавши зраду Синухета намагався втопити Нефер в її власному басейні, але вчасно підоспілі євнухи викинули його за двері, яка з тих пір закрилася для нього назавжди.
Убитий відчаєм, Синухета відправився в будинок батьків, який їм більше не належав, — і виявив там два трупи — хороший лікар знає не тільки способи врятувати життя, але і способи її відняти: його батьки випили отруту, попросивши в передсмертному листі Синухета НЕ засмучуватися їх смертю і пам'ятати, що він був єдиною радістю їх життя, надісланій їм богами. Роздавлений ударами долі, єгиптянин приносить тіла батьків в Будинок Смерті, де благає наглядача взяти його на роботу, щоб оплатити таким чином бальзамування тіл, яке повинно подарувати його батькам загробне життя.
Дев'яносто днів ніхто в Фівах не знав, де знаходиться Синухета. Коли він прийшов у Долину Царів на західному березі Нілу, якийсь добрий грабіжник допоміг йому закопати тіла, навіть не вкравши натомість лопату, а, ледь тіла були закопані, до гробниць прийшла Меріт, яка шукала Синухета, щоб нагодувати його і відігріти після холодних трьох місяців. Вона розповіла йому, що дочка фараона захворіла і померла, так як ніхто не міг знайти царського лікаря, і Ехнатон страшно гнівається і видав указ, яким зобов'язав стратити Синухета. На світанку лікар разом зі своїм вірним слугою покинув Фіви і почав довгу подорож по Єгипту і околицям, зцілюючи людей і завойовуючи славу, почесті і багатство. За межами Єгипту ніхто не знав про метод лікування розтином черепа, і його стали називати чарівником, — одного разу чарівник знадобився полководцю хеттів, які збирали армію для війни проти Єгипту.
Синухета зробив операцію і, отримавши в нагороду меч із заліза, повернувся до Фів, щоб показати меч своєму старому другу Хоремхебе, який на той час став головнокомандувачем єгипетської армією, і вмовити його почати бій першим. Хоремхеб був згоден, проте, проти був фараон — за час відсутності Синухета в Єгипті набув поширення культ нового єдиного бога Атона, який проповідував Ехнатон, і культ цей наказував милосердя, смиренність і людинолюбство. Ехнатон не тільки не дозволив виступити своїй армії проти загарбників, але і не стратив Синухета і навіть вибачився перед ним за те, що хотів стратити його.
Єгипет роздирали міжусобні війни. У палаці спіла змова. Жерцям не подобалися нові порядки єдиного бога, армії не подобалося миролюбність правителя, єдинокровній сестрі фараона, царівні Бакетамон, не подобалося бути всього лише царівною. Ключовою фігурою змови було вирішено зробити Синухета — той мав отруїти фараона. Навіть сам Ехнатон просив його «подарувати йому спокій», однак, Синухета відмовився, мотивувавши це тим, що лікар повинен рятувати життя, а не віднімати її.
Синухета пішов у місто — знайти будинок своїх батьків і поклонився йому. Неподалік від будинку він побачив, як зграйка десятирічних хлопчиків напала на свого однолітка і била його — за хрест анкх, який той носив на шиї в знак свого поклоніння Атону. Синухета розігнав негідників і з подивом впізнав мати хлопчика Меріт, свою давню любов. За час його відсутності вона викупила будинок його батьків і жила в ньому зі своїм сином — сином Синухета, зачатих в ту єдину ніч у Місті Мертвих. Їхній син, Той, звик грати з лікарськими інструментами (які Меріт також викупила) і мріяв вивчитися на лікаря, щоб лікувати бідних.
Вони стали жити разом і деякий час були абсолютно щасливі. Синухета відкрив практику, і до нього валом повалили пацієнти. Одного разу серед інших прийшла і Нефер — зубожіла й спотворена хворобою. Вона спробувала заплатити йому за лікування останнім, що у неї залишилося — намистом, подарованим Синухетом їй в їх першу зустріч, тим самим намистом, яким Ехнатон нагородив лікаря за свій порятунок від лева. Синухета не взяв плату.
Через деякий час Хоремхеб, не чекаючи наказу фараона, підняв армію на бій проти хеттів, правда, почав не з зовнішніх ворогів, а з внутрішніх — його воїни відловлювали шанувальників Атона на вулиці і вбивали їх. Синухета в цей час був у царівни Бакетатон. По ідеї жерців і Хоремхеба після смерті Ехнатона фараоном мав стати Хоремхеб, однак, зарозумілою царівні не подобалася перспектива бути дружиною сировара, і вона відкрила Синухета таємницю його народження — за кілька тижнів до народження Ехнатона одна з дружин Аменхотепа III народила йому сина, проте, підступна Тія викрала його і відправила плисти вниз по Нілу в очеретяної човні. В знак докази істинності своїх слів Бакетамон відвезла Синухета в гробницю фараона, і показала зображення їх батька в юності — Синухета був точною його копією. А в цей час в храмі Атона лучники Хоремхеба розстрілювали молільників, серед яких була і Меріт. Прибігши в останній момент Синухета встиг тільки зловити убиту стрілою улюблену і закрити їй очі.
Після цього він пішов готувати отруту для фараона. Він приготував три келихи з отрутою — для фараона, для Хоремхеба і для себе. Випивши попередньо протиотруту, він разом з Хоремхебе пішов до Ехнатона. Ехнатон випив отруту і пробачив, вмираючи, своїх убивць, розповівши наостанок, що Бог — всюди, що можна вбити всіх людей, знищити всі дерева, прибрати з неба всі зірки — і так і не підібратися до Бога. Ці слова вмираючого нарешті відповіли на давнє питання «Чому?», який задався багато років тому маленьким десятирічним хлопчиком Синухета, і освятили його в віру Ехнатона. Він не дозволив Хоремхебе випити отруту, і сам не випив. Хоремхеб став фараоном, а Синухета став проповідувати культ Атона серед бідняків. Під час тріумфального прийому на честь перемоги над хетами, Синухета був спійманий вартою і жрицями, і відведений на поклон до новоявленого фараона, який проповідує те, що він останній фараон і з ним прийшов захід Єгипту. Хоремхеб вислухавши пророцтво і пам'ятаючи стару дружбу, наказує помилувати Синухета, але назавжди вигнати його за межі Єгипту.
…Старий, самотній, нікому не потрібний лікар писав в чужій країні спогади про своє життя для сина, про якого йому нічого не було відомо, крім того, що вірний Капто повинен був врятувати хлопчика і вивезти його з Фів. До Різдва Христового залишалося тринадцять століть…
Історичні неточності
Сценарій фільму побудований на романі Мікі Валтарі «Синухет, єгиптянин», але сильно відрізняється, — частина подій опущена або сильно змінена. При цьому сам Валтарі свідомо відмовився від історичної достовірності на користь художності. Ім'я головного героя і частина канви оповідання (його життя в Сирії на півночі) взяті з давньоєгипетського «Сказання Синухет», однак дію перенесено з Середнього царства за часів XVIII династії Нового царства.
Так, наприклад, після смерті Ехнатона на єгипетський престол зійшов зовсім не Хоремхеб, а син Ехнатона і Кія — Тутанхамон. При ньому регентом була ймовірно Нефертіті — дружина Ехнатона, яка у фільмі взагалі не згадана. Однак у фільмі на трон сходить Бакетатон, яка історично померла в дитинстві.
Після смерті Тутанхамона Єгиптом правил Ея, ймовірно, що доводився Ехнатона дядьком. І тільки після Ея трон Єгипту дійсно дістався Хоремхебе.
Крім того, перше, що зробив Ехнатон, прийнявши кермо влади — це переніс столицю з Фів в Ахетатон — місто, відбудований за його наказом спеціально для бога Атона. Тому повернення героя через кілька років в рідні Фіви і зустріч його там зі «старим другом фараоном» видаються дещо дивними.
У фільмі відсутні деякі ключові герої роману, наприклад Птахор — офіційний вскриватель черепа фараона (деякі його риси приписані батькові Синухета), і Інтеб — герой війни, котрий надав сильний вплив на головного героя. Так само придумані відсутні в романі сцени, наприклад, в романі немає полювання на лева.
Сам фільм відноситься до жанру пеплум. У зв'язку з цим перераховувати ВСІ історичні неточності не представляється можливим та й необхідним.
Цікаві факти
- Мерилін Монро жадала отримати роль Нефер, яка, однак, була закріплена за протеже продюсера Беллою Дарві. Це був другий з трьох фільмів Дарві. Згодом вона повернулася до Європи, де покінчила з собою в 1971 році.
Примітки
- Elonet — 2006.
Посилання
- The Egyptian [ 28 листопада 2013 у Wayback Machine.] на сайті AllMovie
- The Egyptian [ 24 липня 2014 у Wayback Machine.] на сайті TCM Movie Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yegiptyanin angl The Egyptian amerikanska istorichna drama rezhisera Majkla Kertisa 1954 roku znyata za motivami romanu Miki Valtari Sinuhet yegiptyanin YegiptyaninThe EgyptianZhanrdrama istorichnij filmRezhiserMajkl KertisProdyuserDerril F ZanukScenaristiMika ValtariNa osnoviYegiptyanin 1 U golovnih rolyahDzhin Simmons en OperatorLeon ShamrojKompozitorBernard GerrmannMontazhHudozhnikKinokompaniya20th Century Fox Film CorporationDistrib yutor20th Century FoxTrivalist139 hv MovaanglijskaKrayina SShARik1954Koshtoris 5 000 000Kasovi zbori 4 250 000IMDbID 0046949 Yegiptyanin u VikishovishiU rolyahEdmund Purdom Sinuhet Piter Ustinov Kapta Dzhin Simmons Merit Nefer en Horemheb Ehnaton Nefertiti Dzhin Tirni BaketamonSyuzhet Ya pochav zhittya odin I tak zhe jogo i zakinchu kazhe postarilij geroj pro sebe na pochatku filmu persh nizh rozkriti pered glyadachem istoriyu svogo zhittya Vid nebazhanih ditej u Fivah pozbuvalisya ukladayuchi yih v ocheretyani lodochki i vidpravlyayuchi plisti po Nilu Odin takij chovnik znajshla para bidnih zhiteliv yaki j virostili znajdenogo hlopchika yak svogo sina Jogo prijomnim batkom stav bidnyak likar rivnomu yakomu z mistectva roztinu cherepa v Fivah ne bulo Odnogo razu pid chas operaciyi batko skazav sinovi Smerti ne treba boyatisya U nashomu remesli vona nash vichnij suputnik ale cogo razu mi yiyi obdurimo Divisya cej malenkij vuzlik tisne na mozok Koli ya jogo priberu cya lyudina zmozhe hoditi govoriti i zhiti Chomu batko postaviv desyatirichnij Sinuheta pitannya na yakij z tih pir bude shukati vidpovid vse zhittya Chomu Nihto ne znaye vidpoviv jomu batko Jshov chas Sinuheta postupiv v shkolu zhittya i vivchivsya tam na likarya a takozh znajshov druga i pokrovitelya v osobi Horemheba sina sirovara yakij mriyav voyuvati na slavu Yegiptu Po zakinchenni shkoli Sinuheta vidkriv svoyu spravu na dostatnij vidstani vid batkivskogo domu shob ne perebivati kliyenturu u batka Odnak do nogo nihto ne jshov i vin vidpravivsya broditi po vulicyah namagayuchis znajti sobi paciyentiv a zamist cogo znajshov virnogo slugu odnookogo Kapto Za divnim zbigom obstavin v toj zhe den pomer faraon Amenhotep III Uvecheri Sinuheta i Horemheb zapivali v taverni gore ostannogo togo ne vzyali v palacovu vartu Rozpalivshis Horemheb zaproponuvav poyihati v pustelyu polyuvati na leviv ne menshe rozpalenij Sinuheta pidtrimav tovarisha nezvazhayuchi na te sho Merit divchina sho pracyuvala v taverni i Kapto vidmovlyali jogo zhodnogo razu na polyuvanni ne buvav U pusteli druzi natknulisya na lyudinu yaka molilasya sonyachnomu disku togo malo ne zagriz lev odnak Horemheb vstig zastreliti hizhaka Ne vstignuvshi podyakuvati ryativnikiv cholovik znepritomniv vpavshi v napadi epilepsiyi i Senuhet vstaviv jomu v rot predmet sho oberigaye zubi vid ushkodzhen pid chas konvulsij nazvavshi napad religijnoyu hvoroboyu tak u davninu nazivali epilepsiyu Koli Sinuheta i Horemheb sprobuvali uklasti jogo v kolisnicyu shob privezti v misto yih shopila naspila strazha na choli z zhercyami Cherez tri dni nevdachlivih druziv prizvali do faraona lyudinoyu v pusteli buv same vin Amenhotep IV Ehnaton V porushennya vsih kolishnih zakoniv lyudina sho dosyagne faraona povinen buti strachenij nezalezhno vid namiriv Ehnaton ne prosto pomiluvav druziv a j priznachiv Horemheba palacovim strazhnikom a Sinuheta svoyim osobistim likarem Pravda ostannij vidmovivsya skazavshi sho prisyagnuvsya likuvati tilki bidnyakiv odnak Ehnaton uprosiv jogo z yavlyatisya v palac na jogo Ehnatona osobiste prohannya yaksho htos iz jogo domashnih zahvoriye Vdova caricya Tiya mati Ehnatona zaklikala Sinuheta pislya audiyenciyi do sebe nibito dlya togo shob vin skazav yij skilki yij zalishilosya zhiti Narikayuchi na te sho vona narodila faraona i muzhnyu dochku carivnu Baketaton vona vidmovilasya vikonati rekomendaciyi novoyavlenogo likarya i vidpravila jogo get Svyatkuvati priznachennya druzi virushili v tu zh tavernu a zvidti Horemheb poklikav Sinuheta v budinok vidomoyi vavilonyanki Nefer sho oznachaye Prekrasna Zakohavsya v krasunyu beznevinnij Sinuheta provodiv dni i nochi u neyi v budinku blagayuchi podaruvati jomu svoyu lyubov prote vavilonyanka grala z nim vimagayuchi riznomanitnih podarunkiv Carivna Baketamon sturbovana bezumstvom carskogo likarya vmovila Horemheba pidlashtuvati tak shob Sinuheta virishiv nibi Nefer zradila jomu z najkrashim drugom odnak yih plan provalivsya a vavilonyanka dobilasya togo sho Sinuheta perepisav yij svij budinok budinok batkiv i yih grobnicyu i viddav yij svoyi likarski instrumenti Vtrativshi vse i vpershe v zhitti piznavshi zradu Sinuheta namagavsya vtopiti Nefer v yiyi vlasnomu basejni ale vchasno pidospili yevnuhi vikinuli jogo za dveri yaka z tih pir zakrilasya dlya nogo nazavzhdi Ubitij vidchayem Sinuheta vidpravivsya v budinok batkiv yakij yim bilshe ne nalezhav i viyaviv tam dva trupi horoshij likar znaye ne tilki sposobi vryatuvati zhittya ale i sposobi yiyi vidnyati jogo batki vipili otrutu poprosivshi v peredsmertnomu listi Sinuheta NE zasmuchuvatisya yih smertyu i pam yatati sho vin buv yedinoyu radistyu yih zhittya nadislanij yim bogami Rozdavlenij udarami doli yegiptyanin prinosit tila batkiv v Budinok Smerti de blagaye naglyadacha vzyati jogo na robotu shob oplatiti takim chinom balzamuvannya til yake povinno podaruvati jogo batkam zagrobne zhittya Dev yanosto dniv nihto v Fivah ne znav de znahoditsya Sinuheta Koli vin prijshov u Dolinu Cariv na zahidnomu berezi Nilu yakijs dobrij grabizhnik dopomig jomu zakopati tila navit ne vkravshi natomist lopatu a led tila buli zakopani do grobnic prijshla Merit yaka shukala Sinuheta shob nagoduvati jogo i vidigriti pislya holodnih troh misyaciv Vona rozpovila jomu sho dochka faraona zahvorila i pomerla tak yak nihto ne mig znajti carskogo likarya i Ehnaton strashno gnivayetsya i vidav ukaz yakim zobov yazav stratiti Sinuheta Na svitanku likar razom zi svoyim virnim slugoyu pokinuv Fivi i pochav dovgu podorozh po Yegiptu i okolicyam zcilyuyuchi lyudej i zavojovuyuchi slavu pochesti i bagatstvo Za mezhami Yegiptu nihto ne znav pro metod likuvannya roztinom cherepa i jogo stali nazivati charivnikom odnogo razu charivnik znadobivsya polkovodcyu hettiv yaki zbirali armiyu dlya vijni proti Yegiptu Sinuheta zrobiv operaciyu i otrimavshi v nagorodu mech iz zaliza povernuvsya do Fiv shob pokazati mech svoyemu staromu drugu Horemhebe yakij na toj chas stav golovnokomanduvachem yegipetskoyi armiyeyu i vmoviti jogo pochati bij pershim Horemheb buv zgoden prote proti buv faraon za chas vidsutnosti Sinuheta v Yegipti nabuv poshirennya kult novogo yedinogo boga Atona yakij propoviduvav Ehnaton i kult cej nakazuvav miloserdya smirennist i lyudinolyubstvo Ehnaton ne tilki ne dozvoliv vistupiti svoyij armiyi proti zagarbnikiv ale i ne strativ Sinuheta i navit vibachivsya pered nim za te sho hotiv stratiti jogo Yegipet rozdirali mizhusobni vijni U palaci spila zmova Zhercyam ne podobalisya novi poryadki yedinogo boga armiyi ne podobalosya mirolyubnist pravitelya yedinokrovnij sestri faraona carivni Baketamon ne podobalosya buti vsogo lishe carivnoyu Klyuchovoyu figuroyu zmovi bulo virisheno zrobiti Sinuheta toj mav otruyiti faraona Navit sam Ehnaton prosiv jogo podaruvati jomu spokij odnak Sinuheta vidmovivsya motivuvavshi ce tim sho likar povinen ryatuvati zhittya a ne vidnimati yiyi Sinuheta pishov u misto znajti budinok svoyih batkiv i poklonivsya jomu Nepodalik vid budinku vin pobachiv yak zgrajka desyatirichnih hlopchikiv napala na svogo odnolitka i bila jogo za hrest ankh yakij toj nosiv na shiyi v znak svogo pokloninnya Atonu Sinuheta rozignav negidnikiv i z podivom vpiznav mati hlopchika Merit svoyu davnyu lyubov Za chas jogo vidsutnosti vona vikupila budinok jogo batkiv i zhila v nomu zi svoyim sinom sinom Sinuheta zachatih v tu yedinu nich u Misti Mertvih Yihnij sin Toj zvik grati z likarskimi instrumentami yaki Merit takozh vikupila i mriyav vivchitisya na likarya shob likuvati bidnih Voni stali zhiti razom i deyakij chas buli absolyutno shaslivi Sinuheta vidkriv praktiku i do nogo valom povalili paciyenti Odnogo razu sered inshih prijshla i Nefer zubozhila j spotvorena hvoroboyu Vona sprobuvala zaplatiti jomu za likuvannya ostannim sho u neyi zalishilosya namistom podarovanim Sinuhetom yij v yih pershu zustrich tim samim namistom yakim Ehnaton nagorodiv likarya za svij poryatunok vid leva Sinuheta ne vzyav platu Cherez deyakij chas Horemheb ne chekayuchi nakazu faraona pidnyav armiyu na bij proti hettiv pravda pochav ne z zovnishnih vorogiv a z vnutrishnih jogo voyini vidlovlyuvali shanuvalnikiv Atona na vulici i vbivali yih Sinuheta v cej chas buv u carivni Baketaton Po ideyi zherciv i Horemheba pislya smerti Ehnatona faraonom mav stati Horemheb odnak zarozumiloyu carivni ne podobalasya perspektiva buti druzhinoyu sirovara i vona vidkrila Sinuheta tayemnicyu jogo narodzhennya za kilka tizhniv do narodzhennya Ehnatona odna z druzhin Amenhotepa III narodila jomu sina prote pidstupna Tiya vikrala jogo i vidpravila plisti vniz po Nilu v ocheretyanoyi chovni V znak dokazi istinnosti svoyih sliv Baketamon vidvezla Sinuheta v grobnicyu faraona i pokazala zobrazhennya yih batka v yunosti Sinuheta buv tochnoyu jogo kopiyeyu A v cej chas v hrami Atona luchniki Horemheba rozstrilyuvali molilnikiv sered yakih bula i Merit Pribigshi v ostannij moment Sinuheta vstig tilki zloviti ubitu striloyu ulyublenu i zakriti yij ochi Pislya cogo vin pishov gotuvati otrutu dlya faraona Vin prigotuvav tri kelihi z otrutoyu dlya faraona dlya Horemheba i dlya sebe Vipivshi poperedno protiotrutu vin razom z Horemhebe pishov do Ehnatona Ehnaton vipiv otrutu i probachiv vmirayuchi svoyih ubivc rozpovivshi naostanok sho Bog vsyudi sho mozhna vbiti vsih lyudej znishiti vsi dereva pribrati z neba vsi zirki i tak i ne pidibratisya do Boga Ci slova vmirayuchogo nareshti vidpovili na davnye pitannya Chomu yakij zadavsya bagato rokiv tomu malenkim desyatirichnim hlopchikom Sinuheta i osvyatili jogo v viru Ehnatona Vin ne dozvoliv Horemhebe vipiti otrutu i sam ne vipiv Horemheb stav faraonom a Sinuheta stav propoviduvati kult Atona sered bidnyakiv Pid chas triumfalnogo prijomu na chest peremogi nad hetami Sinuheta buv spijmanij vartoyu i zhricyami i vidvedenij na poklon do novoyavlenogo faraona yakij propoviduye te sho vin ostannij faraon i z nim prijshov zahid Yegiptu Horemheb visluhavshi proroctvo i pam yatayuchi staru druzhbu nakazuye pomiluvati Sinuheta ale nazavzhdi vignati jogo za mezhi Yegiptu Starij samotnij nikomu ne potribnij likar pisav v chuzhij krayini spogadi pro svoye zhittya dlya sina pro yakogo jomu nichogo ne bulo vidomo krim togo sho virnij Kapto povinen buv vryatuvati hlopchika i vivezti jogo z Fiv Do Rizdva Hristovogo zalishalosya trinadcyat stolit Istorichni netochnostiScenarij filmu pobudovanij na romani Miki Valtari Sinuhet yegiptyanin ale silno vidriznyayetsya chastina podij opushena abo silno zminena Pri comu sam Valtari svidomo vidmovivsya vid istorichnoyi dostovirnosti na korist hudozhnosti Im ya golovnogo geroya i chastina kanvi opovidannya jogo zhittya v Siriyi na pivnochi vzyati z davnoyegipetskogo Skazannya Sinuhet odnak diyu pereneseno z Serednogo carstva za chasiv XVIII dinastiyi Novogo carstva Tak napriklad pislya smerti Ehnatona na yegipetskij prestol zijshov zovsim ne Horemheb a sin Ehnatona i Kiya Tutanhamon Pri nomu regentom bula jmovirno Nefertiti druzhina Ehnatona yaka u filmi vzagali ne zgadana Odnak u filmi na tron shodit Baketaton yaka istorichno pomerla v ditinstvi Pislya smerti Tutanhamona Yegiptom pravil Eya jmovirno sho dovodivsya Ehnatona dyadkom I tilki pislya Eya tron Yegiptu dijsno distavsya Horemhebe Krim togo pershe sho zrobiv Ehnaton prijnyavshi kermo vladi ce perenis stolicyu z Fiv v Ahetaton misto vidbudovanij za jogo nakazom specialno dlya boga Atona Tomu povernennya geroya cherez kilka rokiv v ridni Fivi i zustrich jogo tam zi starim drugom faraonom vidayutsya desho divnimi U filmi vidsutni deyaki klyuchovi geroyi romanu napriklad Ptahor oficijnij vskrivatel cherepa faraona deyaki jogo risi pripisani batkovi Sinuheta i Inteb geroj vijni kotrij nadav silnij vpliv na golovnogo geroya Tak samo pridumani vidsutni v romani sceni napriklad v romani nemaye polyuvannya na leva Sam film vidnositsya do zhanru peplum U zv yazku z cim pererahovuvati VSI istorichni netochnosti ne predstavlyayetsya mozhlivim ta j neobhidnim Cikavi faktiMerilin Monro zhadala otrimati rol Nefer yaka odnak bula zakriplena za protezhe prodyusera Belloyu Darvi Ce buv drugij z troh filmiv Darvi Zgodom vona povernulasya do Yevropi de pokinchila z soboyu v 1971 roci PrimitkiElonet 2006 d Track Q4357006PosilannyaThe Egyptian 28 listopada 2013 u Wayback Machine na sajti AllMovie The Egyptian 24 lipnya 2014 u Wayback Machine na sajti TCM Movie Database