Європейський вплив в Афганістані — це політичний, соціальний і здебільшого імперіалістичний вплив ряду європейських країн на історичний розвиток Афганістану.
Історія
Поступальне, протягом перших трьох чвертей XIX століття, просування Росії на Кавказ і Туркестан змусило Англію звернути увагу на Афганістан, в той час ще відокремлений від її індійських володінь обширною територією сикхських та синдських володінь. В міру наближення російських військ до кордонів Афганістану, військове значення Туреччини і Персії поступово падало в очах англійців, і натомість цього ставало важливим значення Афганістану, що став єдиним бар'єром, який відділяв російські володіння від кордонів Індії. Звідси думка про підпорядкування Афганістану або, принаймні, про міцний з ним союзі, стала обов'язковим елементом всіх міркувань англійців, що стосувалися оборони їх індійських володінь.
Але причиною, що змусила Англію вже в 1808 році вступити у відносини з Афганістаном, була ні експансія Росії на південь, а плани Наполеона по захопленню Британської Індії. В 1807 році був підписаний франко-іранський союз, що дозволяла Франції провести через Іран свої війська з метою захоплення Індії, тому Ост-Індській компанії довелося приймати відповідні дії. Так як Афганістан був північними воротами до Індії, було вирішено відправити туди посольство.
Як і в 1-у англо-афганську війну 1838–1842 років, англійці почали вторгнення в Афганістан внаслідок невдоволення його політичною орієнтацією на Росію. В 1878–1879 роках англо-індійські війська під командуванням генерал-майора Фредеріка Робертса, розгромивши у кількох селищах афганців, захопили Джелалабад, Кандагар і Кабул. Зазнавши поразки, емір Шир-Алі, залишивши владу своєму синові , та втік до 1878 року в російські володіння.
Наприкінці XIX і на початку XX століття британці прагнули використовувати Афганістан як буферну зону між Британською Індією та Російською імперією. У результаті довільної демаркації була створена т. зв. лінія Дюранда з метою розділити пуштунські території вздовж кордону Афганістану і Пакистану. Загальний ефект від штучно створеного кордону привів до накалюванню ситуації і до негативного ставлення з боку пуштунських племен до своїх сусідів. Ця політика Британії (розділяй і володарюй), призвела до посилення антиколоніальних настроїв у районах проживання пуштунських племен, і вони, в результаті, стали прагнути до незалежності і свободи від британського правління.
21 лютого 1919 року на емірський престол в Афганістані зійшов Аманулла-хан. Підтримуваний армією і радикальною партією , він оголосив про ліквідацію політичної залежності країни від Англії. 3 травня англо-індійська армія вторглася в країну на Хайберському, Вазиристанському і Кандагарському напрямку, у відповідь Аманулла-хан оголосив їм джихад. Але п'ятидесятитисячна афганська армія не змогла зупинити їх наступ, і вже 5 травня була змушена відмовитися від активних дій. Тільки наступного дня в Кабулі отримали ноту Великої Британії з офіційним оголошенням війни. Англійські літаки завдали бомбових ударів по Джелалабаду і Кабулу. Прикордонні афганські племена підняли повстання проти англійців, і в цей же час в Індії посилився національно-визвольний рух. 3 червня було укладено перемир'я між англійськими і афганськими військами. 8 серпня 1919 року в Равалпінді (Британська Індія) був підписаний прелімінарний мирний договір Великої Британії з Афганістаном, по яким останньому давалася незалежність у зовнішній політиці.
Під час Першої світової війни, афганський уряд зв'язався з Османською імперією і Німеччиною, через експедицію Нідермайєр -Хентінга, з метою приєднатися до Центральним державам від імені халіфа (турецький султан носив титул халіфа, тобто духовного лідера всіх мусульман) і, таким чином, брати участь у Джихаді. Однак Насрулла-хан не підтримав зусиль уряду і не став втручатися в конфлікт.
Великий візир (прем'єр-міністр) Османської імперії Касим-Бей видав фірман від імені султана перською мовою. Він був адресований «жителям Пуштуністану». У ньому було сказано, що коли англійці будуть розбиті, «Його Величність Халіф, за погодженням з союзними державами, надає гарантію незалежності для єдиної держави Пуштуністан і буде надавати всіляку підтримку йому. Я не дозволю будь-якого іноземного втручання в країні Пуштуністан». Однак зусилля не увінчалися успіхом, і афганський емір зберіг нейтралітет Афганістану протягом всієї Першої світової війни.
У ході в 1942 році і , афганський уряд неодноразово намагався добитися того, щоб будь-які дискусії про незалежність Індії протікали за участю його представників. Британський уряд відмовився від участі афганців у переговорах, оскільки не хотів ставити під сумнів територіальну приналежність .
Примітки
- Вадим Михайлович Массон. Історія Афганістану. — 1965.
- Senlis Afghanistan-http://www.icosgroup.net/modules/reports/Afghanistan_on_the_brink [ 13 січня 2011 у Wayback Machine.]: Retrieved 23 December 2010
- Roberts, J (2003) The origins of conflict in Afghanistan. Greenwood Publishing Group, , 9780275978785, pp. 92-94
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevropejskij vpliv v Afganistani ce politichnij socialnij i zdebilshogo imperialistichnij vpliv ryadu yevropejskih krayin na istorichnij rozvitok Afganistanu IstoriyaPostupalne protyagom pershih troh chvertej XIX stolittya prosuvannya Rosiyi na Kavkaz i Turkestan zmusilo Angliyu zvernuti uvagu na Afganistan v toj chas she vidokremlenij vid yiyi indijskih volodin obshirnoyu teritoriyeyu sikhskih ta sindskih volodin V miru nablizhennya rosijskih vijsk do kordoniv Afganistanu vijskove znachennya Turechchini i Persiyi postupovo padalo v ochah anglijciv i natomist cogo stavalo vazhlivim znachennya Afganistanu sho stav yedinim bar yerom yakij viddilyav rosijski volodinnya vid kordoniv Indiyi Zvidsi dumka pro pidporyadkuvannya Afganistanu abo prinajmni pro micnij z nim soyuzi stala obov yazkovim elementom vsih mirkuvan anglijciv sho stosuvalisya oboroni yih indijskih volodin Ale prichinoyu sho zmusila Angliyu vzhe v 1808 roci vstupiti u vidnosini z Afganistanom bula ni ekspansiya Rosiyi na pivden a plani Napoleona po zahoplennyu Britanskoyi Indiyi V 1807 roci buv pidpisanij franko iranskij soyuz sho dozvolyala Franciyi provesti cherez Iran svoyi vijska z metoyu zahoplennya Indiyi tomu Ost Indskij kompaniyi dovelosya prijmati vidpovidni diyi Tak yak Afganistan buv pivnichnimi vorotami do Indiyi bulo virisheno vidpraviti tudi posolstvo Yak i v 1 u anglo afgansku vijnu 1838 1842 rokiv anglijci pochali vtorgnennya v Afganistan vnaslidok nevdovolennya jogo politichnoyu oriyentaciyeyu na Rosiyu V 1878 1879 rokah anglo indijski vijska pid komanduvannyam general majora Frederika Robertsa rozgromivshi u kilkoh selishah afganciv zahopili Dzhelalabad Kandagar i Kabul Zaznavshi porazki emir Shir Ali zalishivshi vladu svoyemu sinovi ta vtik do 1878 roku v rosijski volodinnya Naprikinci XIX i na pochatku XX stolittya britanci pragnuli vikoristovuvati Afganistan yak bufernu zonu mizh Britanskoyu Indiyeyu ta Rosijskoyu imperiyeyu U rezultati dovilnoyi demarkaciyi bula stvorena t zv liniya Dyuranda z metoyu rozdiliti pushtunski teritoriyi vzdovzh kordonu Afganistanu i Pakistanu Zagalnij efekt vid shtuchno stvorenogo kordonu priviv do nakalyuvannyu situaciyi i do negativnogo stavlennya z boku pushtunskih plemen do svoyih susidiv Cya politika Britaniyi rozdilyaj i volodaryuj prizvela do posilennya antikolonialnih nastroyiv u rajonah prozhivannya pushtunskih plemen i voni v rezultati stali pragnuti do nezalezhnosti i svobodi vid britanskogo pravlinnya 21 lyutogo 1919 roku na emirskij prestol v Afganistani zijshov Amanulla han Pidtrimuvanij armiyeyu i radikalnoyu partiyeyu vin ogolosiv pro likvidaciyu politichnoyi zalezhnosti krayini vid Angliyi 3 travnya anglo indijska armiya vtorglasya v krayinu na Hajberskomu Vaziristanskomu i Kandagarskomu napryamku u vidpovid Amanulla han ogolosiv yim dzhihad Ale p yatidesyatitisyachna afganska armiya ne zmogla zupiniti yih nastup i vzhe 5 travnya bula zmushena vidmovitisya vid aktivnih dij Tilki nastupnogo dnya v Kabuli otrimali notu Velikoyi Britaniyi z oficijnim ogoloshennyam vijni Anglijski litaki zavdali bombovih udariv po Dzhelalabadu i Kabulu Prikordonni afganski plemena pidnyali povstannya proti anglijciv i v cej zhe chas v Indiyi posilivsya nacionalno vizvolnij ruh 3 chervnya bulo ukladeno peremir ya mizh anglijskimi i afganskimi vijskami 8 serpnya 1919 roku v Ravalpindi Britanska Indiya buv pidpisanij preliminarnij mirnij dogovir Velikoyi Britaniyi z Afganistanom po yakim ostannomu davalasya nezalezhnist u zovnishnij politici Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni afganskij uryad zv yazavsya z Osmanskoyu imperiyeyu i Nimechchinoyu cherez ekspediciyu Nidermajyer Hentinga z metoyu priyednatisya do Centralnim derzhavam vid imeni halifa tureckij sultan nosiv titul halifa tobto duhovnogo lidera vsih musulman i takim chinom brati uchast u Dzhihadi Odnak Nasrulla han ne pidtrimav zusil uryadu i ne stav vtruchatisya v konflikt Velikij vizir prem yer ministr Osmanskoyi imperiyi Kasim Bej vidav firman vid imeni sultana perskoyu movoyu Vin buv adresovanij zhitelyam Pushtunistanu U nomu bulo skazano sho koli anglijci budut rozbiti Jogo Velichnist Halif za pogodzhennyam z soyuznimi derzhavami nadaye garantiyu nezalezhnosti dlya yedinoyi derzhavi Pushtunistan i bude nadavati vsilyaku pidtrimku jomu Ya ne dozvolyu bud yakogo inozemnogo vtruchannya v krayini Pushtunistan Odnak zusillya ne uvinchalisya uspihom i afganskij emir zberig nejtralitet Afganistanu protyagom vsiyeyi Pershoyi svitovoyi vijni U hodi v 1942 roci i afganskij uryad neodnorazovo namagavsya dobitisya togo shob bud yaki diskusiyi pro nezalezhnist Indiyi protikali za uchastyu jogo predstavnikiv Britanskij uryad vidmovivsya vid uchasti afganciv u peregovorah oskilki ne hotiv staviti pid sumniv teritorialnu prinalezhnist PrimitkiVadim Mihajlovich Masson Istoriya Afganistanu 1965 Senlis Afghanistan http www icosgroup net modules reports Afghanistan on the brink 13 sichnya 2011 u Wayback Machine Retrieved 23 December 2010 Roberts J 2003 The origins of conflict in Afghanistan Greenwood Publishing Group ISBN 0 275 97878 8 9780275978785 pp 92 94