Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Європейська болідна мережа використовується для спостереження та реєстрації яскравих метеорів, так званих болідів. Вона складається з 34 камер типу "риб'яче око", націлених на нічне небо, і розташованих, в основному, в Чехії, Німеччині та Австрії.
Історія
Після того як [de] був знайдений у 1959 році як перший метеорит у світі за допомогою записів камери, обсерваторія Ондржейова почала встановлювати мережу камер у 1963 році для спостереження за нічним небом. У 1968 році вона була поширена на Німеччину. Пізніше з'явилися спостережні станції в інших країнах Центральної Європи. Болідною мережею керують Обсерваторія Ондржейов та Інститут планетних досліджень [de].
Обладнання
Метеорні камери встановлені на відстані близько 100 кілометрів одна від одної і всі разом охоплюють площу близько мільйона квадратних кілометрів. Більшість камер спрямовані вниз і знімають небо, відбите у кривому дзеркалі, що дозволяє бачити все небо одночасно навіть у камері з невеликим кутом зору. Камери на чеській території, навпаки, оснащені об’єктивами «риб’яче око» і спрямовані в зеніт.
Щовечора кожна камера отримує зображення неба з довгою експозицією. Перед камерами додатково встановлена діафрагм, що обертається з частотою 12,5 Гц. Це створює стробоскопічний ефект: трек метеора стає преривчастим, і за довжиною штрихів можна визначати швидкість його руху.
Якщо метеор зареєстрований принаймні двома станціями одночасно, його точну траєкторію в земній атмосфері можна визначити тривимірно за допомогою тріангуляції. Це особливо важливо для пошуку уламків метеорита, які впали на землю, як це було, наприклад, у випадку метеорита [de] у 2002 році.
Європейська болідна мережа щороку реєструє в середньому 50 метеорів з видимою яскравістю щище за m = -6.
Розташування
Європейська болідна мережа складається зі спостережних станцій в Німеччині та Чехії, а також деяких станцій в Австрії, Словаччині, Бельгії, Люксембурзі, Швейцарії та Франції.
Посилання
- Europäisches Feuerkugelnetz – beim Deutschen Zentrum für Luft- und Raumfahrt
- Hermann Mucke: Eine vollautomatische Meteorkamera-Station für Österreich. In: Sternenbote. Astronomisches Büro, archiviert vom Original am 1. Februar 2017; abgerufen am 17. November 2019.
- Meteor Kamera. Astronomischer Arbeitskreis Salzkammergut, abgerufen am 17. November 2019.
- Meteorkamera. Waldviertler Sternwarte Orion, abgerufen am 17. November 2019.
Примітки
- Oberst, J. et al.: The "European Fireball Network": Current status and future prospects, in: Meteoritics & Planetary Science 33 (1), S. 49. online
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevropejska bolidna merezha vikoristovuyetsya dlya sposterezhennya ta reyestraciyi yaskravih meteoriv tak zvanih bolidiv Vona skladayetsya z 34 kamer tipu rib yache oko nacilenih na nichne nebo i roztashovanih v osnovnomu v Chehiyi Nimechchini ta Avstriyi Kamera bolidnoyi merezhi bilya Dauna v Ajfeli Kamera vstanovlena na shtativi i nacilena vniz na vidbivayuchu pivsferu dlya oglyadu neba pid velikim kutom yak rib yache oko IstoriyaPislya togo yak de buv znajdenij u 1959 roci yak pershij meteorit u sviti za dopomogoyu zapisiv kameri observatoriya Ondrzhejova pochala vstanovlyuvati merezhu kamer u 1963 roci dlya sposterezhennya za nichnim nebom U 1968 roci vona bula poshirena na Nimechchinu Piznishe z yavilisya sposterezhni stanciyi v inshih krayinah Centralnoyi Yevropi Bolidnoyu merezheyu keruyut Observatoriya Ondrzhejov ta Institut planetnih doslidzhen de ObladnannyaMeteorni kameri vstanovleni na vidstani blizko 100 kilometriv odna vid odnoyi i vsi razom ohoplyuyut ploshu blizko miljona kvadratnih kilometriv Bilshist kamer spryamovani vniz i znimayut nebo vidbite u krivomu dzerkali sho dozvolyaye bachiti vse nebo odnochasno navit u kameri z nevelikim kutom zoru Kameri na cheskij teritoriyi navpaki osnasheni ob yektivami rib yache oko i spryamovani v zenit Shovechora kozhna kamera otrimuye zobrazhennya neba z dovgoyu ekspoziciyeyu Pered kamerami dodatkovo vstanovlena diafragm sho obertayetsya z chastotoyu 12 5 Gc Ce stvoryuye stroboskopichnij efekt trek meteora staye prerivchastim i za dovzhinoyu shtrihiv mozhna viznachati shvidkist jogo ruhu Yaksho meteor zareyestrovanij prinajmni dvoma stanciyami odnochasno jogo tochnu trayektoriyu v zemnij atmosferi mozhna viznachiti trivimirno za dopomogoyu triangulyaciyi Ce osoblivo vazhlivo dlya poshuku ulamkiv meteorita yaki vpali na zemlyu yak ce bulo napriklad u vipadku meteorita de u 2002 roci Yevropejska bolidna merezha shoroku reyestruye v serednomu 50 meteoriv z vidimoyu yaskravistyu shishe za m 6 RoztashuvannyaYevropejska bolidna merezha skladayetsya zi sposterezhnih stancij v Nimechchini ta Chehiyi a takozh deyakih stancij v Avstriyi Slovachchini Belgiyi Lyuksemburzi Shvejcariyi ta Franciyi PosilannyaEuropaisches Feuerkugelnetz beim Deutschen Zentrum fur Luft und Raumfahrt Hermann Mucke Eine vollautomatische Meteorkamera Station fur Osterreich In Sternenbote Astronomisches Buro archiviert vom Original am 1 Februar 2017 abgerufen am 17 November 2019 Meteor Kamera Astronomischer Arbeitskreis Salzkammergut abgerufen am 17 November 2019 Meteorkamera Waldviertler Sternwarte Orion abgerufen am 17 November 2019 PrimitkiOberst J et al The European Fireball Network Current status and future prospects in Meteoritics amp Planetary Science 33 1 S 49 online