Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Євреї на Україні (історична довідка)» — книга-дослідження Матвія Шестопала написана в 1976 році і вперше надрукована в 1998 році. У книзі автор розповідає про звичаї та традиції єврейства від давнини до сучасності; на широкому фактичному матеріалі розглядає зокрема історичні пласти співжиття євреїв та українців, розмірковує над першопричинами так званого антисемітизму, подає свій погляд на сіонізм як різновидність расизму, спростовує міф про буцімто зоологічну ненависть до євреїв, якої в українського народу початково не було.
 Обкладинка книги Матвія Шестопала «Євреї на Україні (історична довідка)» | |
| Автор | Матвій Шестопал |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Мова | українська |
| Тема | Дослідження відносин українців та євреїв |
| Жанр | історичне дослідження |
| Видавництво | МАУП |
| Видано | 2002 |
| Тип носія | друкована книга (м'яка обкладинка) |
| Сторінок | 240 |
| ISBN | 966-608-191-1 |
| Попередній твір | Київ «Оріяни» 1998, : ББК 63.3(4УКР-3) |
Про автора
Матвій Михайлович Шестопал (народився 07 листопада 1917 р. - †1986) — колишній викладач, доцент, в 1955-57 рр. декан факультету журналістики університету імені Тараса Шевченка, кандидат філологічних наук. Закінчив аспірантуру при Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії. Колишній офіцер, учасник ІІ світової війни з 1941 по 1945 рік, про нього згадує у книзі мемуарів Ілля Еренбург
В березні 1965 році Матвія Шестопала було звільнено з університету імені Тараса Шевченка за націоналістичні погляди.
Історія та мотивація написання
Український філолог, професор Василь Яременко розповідає, що до нього праця потрапила із «Самвидаву» в жовтні 1976 року для прочитання і побажань. Але нові арешти, переслідування інтелігенції і смерть автора спонукали його сховати рукопис, i тільки через 22 роки він повернув його людям, запрошуючи представників єврейської громади до розмови. I не лише їх.
Василь Яременко також стверджує, що поштовхом до написання стали зіткнення М.Шестопала з організованим єврейством у стінах Київського університету, і він взявся з'ясовувати, яку роль відігравало єврейство не в долі окремої людини, а — цілого народу. Василь Яременко вважає, що особисту образу Матвій Шестопал відсунув на задній план і щоб зробити правильні висновки, він вивчає історичні пласти співжиття євреїв та українців, підіймає масу історичних документів, які з'ясовують першопричини не ксенофобії (ворожого ставлення до чужого), а фізичного нищення людей єврейської національності в часи Хмельниччини та й в інші історичні епохи. На думку В.Яременка автора цікавлять не кінцеві результати — юдофобія, різанина, погроми, а те, що їх спричинило. Які першопричини так званого антисемітизму? Чому українському народові інкримінується зоологічна ненависть до євреїв, якої, насправді, в українського народу не було й немає сьогодні? Які наслідки, як із гіркотою пише М. Шестопал, єврейського жирування в Україні? За які «невинні витівки» євреїв виганяли з Іспанії, з інших європейських країн, а за Володимира Мономаха в XII ст. — із Русі-України? Виганяли, але «слизький і влізливий» (слова І. Франка) єврейський елемент знову заполонив українські землі. Автора цікавило, чому від євреїв чуємо стільки образ на адресу українського народу, а вони його не полишають і заводнюють, заводнюють Україну.
Структура
Книга складається з передмови Василя Яременка «Плекаймо справжню дружбу», та шести розділів, кожний з которих має список посилань на джерела.
В першому розділі автор розглядає історію появи євреїв на території України та їх традиційні заняття.
У другому розділі він з'ясовує питання про характер єврейських поселень на Україні та особливості їх взаємовідносин з українцями та іншими народами.
У третьому розділі М.Шестопал досліджує вплив євреїв на економічні процеси в Україні.
Четвертий розділ присвячений аналізу причин антисемітизму та спеціфічного ставлення до євреїв в різних країнах.
В п'ятому розділі автор звертається до теми участі євреїв в організації та участі в жовтневому перевороті, встановлює причини та наслідки Голодомору та репресій 30-х років, наводить підстави початку боротьби з «безродними космополітами».
В щостому розділі автор характеризує прагнення та ідеологію міжнародного сіонізму, розмірковує над національною і релігійною відособленістю євреїв.
Зміст
Відносини між євреєми та українцями ще з давніх часів мали складний характер. М.Шестопал пише:
...коли прибув Мономах і втихомирив заколот, “киевляне просили его всенародно об управе на жидов, что отняли все промыслы христианам и при Святополке имели большую свободу и власть, чрез что многие купцы и ремесленники разорились; они же многих прельстили в свой закон и поселились домами между христианы, чего прежде не бывало”. Перебуванню євреїв на Русі поклала край постанова князів на Видубецькому з’їзді “об изгнании из земли русской всех жидов”. Незважаючи на цю постанову, євреї знову проникли в Київ і поширилися по всьому тутешньому краю.
Занепад загального життя в епоху татарщини майже зовсім не торкнувся становища євреїв. Вони не тільки “не исчезли на территории Южной Руси”, пише Житецький, а, навпаки, “оказываются в числе сборщиков дани, которая собиралась для монгольских ханов с туземного населення”. “В эту раннюю эпоху южнорусской истории, именно в XI-XIII веках, уже отчетливо вырисовываются особенности южнорусского еврейства и те ненормальные экономические отношения евреев к туземному населению, какие потом уже резко выступают в XVI и XVII столетиях”.
Автор стверджує, що євреї мали великий вплив на всі аспекти життя в Україні:
За своєю чисельністю євреї стояли на третьому місці після українців і росіян на сході та півдні України, на третьому ж місці після українців і поляків на заході краю. Така значна маса народу, у всьому відмінного від корінного населення, не могла не мати великого впливу на його побут, звичаї, засоби існування. Але справа не стільки в національних чи віросповідних особливостях євреїв, скільки в тому, що вони у своїй масі були зайняті не в сфері матеріального виробництва, а в сфері обігу та кредиту і таким чином жили фактично з чужої праці.
На думку М. Шестопала, особливість економічних процесів в Україні полягала в тому, що нагромадження капіталу відбувалося не в руках українців, а в руках їхніх інонаціональних i, зокрема, єврейських експлуататорів:
Це, отже, є разом з тим класичним зразком колоніального пограбування українського народу. Цей неприємний для колонізаторів факт і намагаються приховати, розглядаючи явища поза часом і простором.
Автор досить відверто оцінює те що сталося з євреями під час Другої світової війни (на час написання книги поняття «голокост» ще не було введено в оборот):
Трагедії 1941 р. могло б і не бути, якби київські євреї не вирішили одкупитися од фашизму, од війни взагалі. Одна річ вимога виїзду в Ізраїль сьогодні - вона справедлива, а тому законна. Інша річ - намагання виїхати в Палестину в той час. То була не просто спроба до втечі, а пряма зрада українців, росіян і всіх радянських людей, які спливали кров’ю в боротьбі з фашизмом. До таких жертв - дезертирів, людей, що хотіли проскочити в щілину між миром і війною, а потрапили в пастку, - ставлення зовсім інше. З такою ж безсоромністю була роздута після другої світової війни проблема переміщених осіб - євреїв і не євреїв (останніх було незрівнянно більше), яка виникла в Європі внаслідок гітлерівської агресії і політики геноциду. “С самого начала, - зазначається в літературі, - она была умышленно драматизирована. После освобождения перемещенные евреи находились не в худшем положении, нежели перемещенные лица других национальностей. Но именно о перемещенных евреях было столько шума”.
Така на ділі легенда про “нечувані” страждання євреїв, яку всіляко афішують єврейські шовіністи, аби створити навколо єврейського імені ореол “мучеництва” i в такий спосіб ухилитися від справедливих докорів на свою адресу.
Спекуляція на стражданнях, справжніх чи вигаданих, особливо ж експлуатація пам’яті загиблих, так само як і мародерство, - річ аморальна й блюзнірська. Вона заслуговує осуду, а не співчуття.
М.Шестопал так описує різку зміну відношення до євреїв в СРСР:
Євреї святкували перемогу. До їхніх послуг були перші місця в житті, кращі посади по службі, зручніші й просторіші квартири в аристократичних кварталах міст, пільгові курорти, санаторії, лікарні і всі можливі блага навіть такої азіатської цивілізації, як наша. I все це вважалося нормальним, так би мовити, особливим варіантом пролетарського інтернаціоналізму. Так тривало б, можливо, досить довго, якби не події другої світової війни, які активізували інтерес до євреїв у всьому світі.
В СРСР спробували також глянути на них без рожевих окулярів. Глянули і вжахнулись: під рядюжкою фальшивого інтернаціоналізму лежав той самий єврейчик-пройдисвіт, по суті злодій і грошолюб, якого висміяв ще Карл Маркс. Початок цього прозріння пов’язаний з ім’ям секретаря ЦК ВКП(б) Олександра Сергійовича Щербакова. Звичайно, він діяв не без відома Сталіна, симпатії якого, як свідчить його дочка Світлана, були не на боці євреїв.
Якось у роки війни розгніваний Щербаков приїхав у московську редакцію газети “Красная звезда”. Коли зібрався весь колектив, що складався, звичайно, з євреїв, він вичитав їм, кому що належало, далі грюкнув кулаком по столу і на додачу пообіцяв: “Я цю синагогу розжену!..”
Обіцяного довго ждати не довелося. Але головне полягало не в скороченні штатів редакції чи заміні поганих працівників, яких чекала посилка у низову пресу. Йшлося про щось набагато важливіше: про зміну в ставленні до євреїв взагалі, про крутий поворот у політиці партії і держави, i на це дуже виразно натякало оте зловісне слово “синагога”. Щоб мати вільними руки при розв’язанні такого складного питання, а заодно позбавити впливових радянських євреїв можливості апелювати до зарубіжної громадськості, в 1934 р. передбачливо був розпущений Комінтерн. Тим більше що стараннями комуністів-сіоністів він, по суті, був перетворений зі штабу революційних дій на своєрідну міжнародну “синагогу”. Звичайно, були й інші причини розпуску Комінтерну, але названа не була останньою.
Подув нового вітру дійшов у найдальші закутки країни і змусив багатьох по-новому глянути на євреїв. Отже, не такі вже вони святі та божі, не такі правовірні марксисти і не такі всесильні, за яких себе видавати. До того ж вони ще й антипатріоти: свою роль відіграв судовий процес над євреями-лікарями, звинуваченими в дійсному чи приписуваному їм отруюванні видатних діячів Союзу. Словом, почалася своєрідна “переоцінка цінностей”.
М. Шестопал стверджує, що сіонізм як різновид расизму виробив випробувану методологію: повна зневага до народу, серед якого єврейство розселяється та звинувачення в антисемітизмі (через це весь світ заражений антисемітизмом: погані аборигени чомусь недолюблюють хороших зайшлих богообраних євреїв). Сіонізм вимагає віднаходити засоби визиску місцевої людності: в минулому через споювання в єврейських шинках і надмірні відсотки (лихварство), через пряме здирство (орендарі, прикажчики в панських маєтках, економи, лікарі, правники), а за нашого часу — через торгівлю, фінансово-банківську сферу, відверте шахрайство та злодійство.
М. Шестопал пише в книзі, що українська інтелігенція може зрозуміти й підтримати сіонізм тільки в значенні єврейського патріотизму, але не єврейського расизму, що прагне до світового панування, виношує маніакальні ідеї богообраності, національної винятковості. Автор вважає, що держава і громадськість мусять регламентувати масове проникнення особливо небезпечного сіоністичного елементу в органи верховної влади, у фінансову сферу держави і в засоби масової інформації і задається питанням — невже українські можновладці не засвоїли уроків 20-30-х років, коли уряд, НКВД, всі каральні органи України були на 90 відсотків у руках євреїв?
М. Шестопал запевняє, що українці за відродження єврейської культури в Україні, але проти відродження єврейського ЧК, ГПУ, НКВД, єврейських «трійок», навіть якщо вони будуть одягнені в українські вишиванки і говоритимуть чистою українською мовою.
Проаналізувавши численні факти, М. Шестопал робить, на думку В.Яременка, єдино правильний висновок, що не національність і не релігія, а паразитарний спосіб життя євреїв був головною причиною всіх їхніх непорозумінь з корінним населенням країни проживання — народ-абориген карав злочинців, а не єврейський народ.
У своїй праці Матвій Шестопал з'ясовує методологію сіоністичної ідеології. Так, М. Шестопал для довідки про работоргівлю, якою євреї займалися ще в Античні часи і Середньовіччі, знаходить документальні свідчення. Євреї кастрували слов'ян і продавали в гареми багатих мусульман для виконання обов'язків євнухів, а вродливих дівчат з Русі продавали в гареми для розтління.
Щодо української історії, М.Шестопал пише:
Замітаючи сліди своєї антинародної діяльності на Україні, євреї з допомогою різних підголосків грубо перекручують історичний процес, фальсифікують минуле, підтасовують факти, часом зовсім їх ігнорують. При цьому вони перуть своє брудне минуле, а помиї безцеремонне виливають на голови інших. Українські ж чиновники від науки, втративши будь-яке почуття національної гідності, акуратно списують з єврейських шпаргалок і думають, що роблять патріотичну справу. Драгоманов називав такий метод не “історіописанням”, а “історіоробленням”, при якому виходить з брехні брехня, з пакості пакість”.
Публікації
- Матвій Шестопал. Євреї на Україні (історична довідка)/Київ 1998 "Оріяни" ISBN 966-608-191-1 : ББК 63.3[недоступне посилання з червня 2019]
Он-лайн
- Матвій Шестопал ЄВРЕЇ НА УКРАЇНІ (історична довідка) [ 17 жовтня 2011 у Wayback Machine.] EXLIBRIS: українська електронна бібліотека
Завантажити
- М.М. Шестопал / М.М. Шестопал - Євреї на Україні / Евреи в Украине [1998, DOC, UKR] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2007. Процитовано 19 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2011. Процитовано 19 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 10 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 19 січня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevreyi na Ukrayini istorichna dovidka kniga doslidzhennya Matviya Shestopala napisana v 1976 roci i vpershe nadrukovana v 1998 roci U knizi avtor rozpovidaye pro zvichayi ta tradiciyi yevrejstva vid davnini do suchasnosti na shirokomu faktichnomu materiali rozglyadaye zokrema istorichni plasti spivzhittya yevreyiv ta ukrayinciv rozmirkovuye nad pershoprichinami tak zvanogo antisemitizmu podaye svij poglyad na sionizm yak riznovidnist rasizmu sprostovuye mif pro bucimto zoologichnu nenavist do yevreyiv yakoyi v ukrayinskogo narodu pochatkovo ne bulo Yevreyi na Ukrayini istorichna dovidka Obkladinka knigi Matviya Shestopala Yevreyi na Ukrayini istorichna dovidka Avtor Matvij ShestopalKrayina UkrayinaMova ukrayinskaTema Doslidzhennya vidnosin ukrayinciv ta yevreyivZhanr istorichne doslidzhennyaVidavnictvo MAUPVidano 2002Tip nosiya drukovana kniga m yaka obkladinka Storinok 240ISBN 966 608 191 1Poperednij tvir Kiyiv Oriyani 1998 ISBN 966 608 191 1 BBK 63 3 4UKR 3 Pro avtoraDokladnishe Shestopal Matvij Mihajlovich Matvij Mihajlovich Shestopal narodivsya 07 listopada 1917 r 1986 kolishnij vikladach docent v 1955 57 rr dekan fakultetu zhurnalistiki universitetu imeni Tarasa Shevchenka kandidat filologichnih nauk Zakinchiv aspiranturu pri Instituti mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi Kolishnij oficer uchasnik II svitovoyi vijni z 1941 po 1945 rik pro nogo zgaduye u knizi memuariv Illya Erenburg V berezni 1965 roci Matviya Shestopala bulo zvilneno z universitetu imeni Tarasa Shevchenka za nacionalistichni poglyadi Istoriya ta motivaciya napisannyaUkrayinskij filolog profesor Vasil Yaremenko rozpovidaye sho do nogo pracya potrapila iz Samvidavu v zhovtni 1976 roku dlya prochitannya i pobazhan Ale novi areshti peresliduvannya inteligenciyi i smert avtora sponukali jogo shovati rukopis i tilki cherez 22 roki vin povernuv jogo lyudyam zaproshuyuchi predstavnikiv yevrejskoyi gromadi do rozmovi I ne lishe yih Vasil Yaremenko takozh stverdzhuye sho poshtovhom do napisannya stali zitknennya M Shestopala z organizovanim yevrejstvom u stinah Kiyivskogo universitetu i vin vzyavsya z yasovuvati yaku rol vidigravalo yevrejstvo ne v doli okremoyi lyudini a cilogo narodu Vasil Yaremenko vvazhaye sho osobistu obrazu Matvij Shestopal vidsunuv na zadnij plan i shob zrobiti pravilni visnovki vin vivchaye istorichni plasti spivzhittya yevreyiv ta ukrayinciv pidijmaye masu istorichnih dokumentiv yaki z yasovuyut pershoprichini ne ksenofobiyi vorozhogo stavlennya do chuzhogo a fizichnogo nishennya lyudej yevrejskoyi nacionalnosti v chasi Hmelnichchini ta j v inshi istorichni epohi Na dumku V Yaremenka avtora cikavlyat ne kincevi rezultati yudofobiya rizanina pogromi a te sho yih sprichinilo Yaki pershoprichini tak zvanogo antisemitizmu Chomu ukrayinskomu narodovi inkriminuyetsya zoologichna nenavist do yevreyiv yakoyi naspravdi v ukrayinskogo narodu ne bulo j nemaye sogodni Yaki naslidki yak iz girkotoyu pishe M Shestopal yevrejskogo zhiruvannya v Ukrayini Za yaki nevinni vitivki yevreyiv viganyali z Ispaniyi z inshih yevropejskih krayin a za Volodimira Monomaha v XII st iz Rusi Ukrayini Viganyali ale slizkij i vlizlivij slova I Franka yevrejskij element znovu zapoloniv ukrayinski zemli Avtora cikavilo chomu vid yevreyiv chuyemo stilki obraz na adresu ukrayinskogo narodu a voni jogo ne polishayut i zavodnyuyut zavodnyuyut Ukrayinu StrukturaKniga skladayetsya z peredmovi Vasilya Yaremenka Plekajmo spravzhnyu druzhbu ta shesti rozdiliv kozhnij z kotorih maye spisok posilan na dzherela V pershomu rozdili avtor rozglyadaye istoriyu poyavi yevreyiv na teritoriyi Ukrayini ta yih tradicijni zanyattya U drugomu rozdili vin z yasovuye pitannya pro harakter yevrejskih poselen na Ukrayini ta osoblivosti yih vzayemovidnosin z ukrayincyami ta inshimi narodami U tretomu rozdili M Shestopal doslidzhuye vpliv yevreyiv na ekonomichni procesi v Ukrayini Chetvertij rozdil prisvyachenij analizu prichin antisemitizmu ta specifichnogo stavlennya do yevreyiv v riznih krayinah V p yatomu rozdili avtor zvertayetsya do temi uchasti yevreyiv v organizaciyi ta uchasti v zhovtnevomu perevoroti vstanovlyuye prichini ta naslidki Golodomoru ta represij 30 h rokiv navodit pidstavi pochatku borotbi z bezrodnimi kosmopolitami V shostomu rozdili avtor harakterizuye pragnennya ta ideologiyu mizhnarodnogo sionizmu rozmirkovuye nad nacionalnoyu i religijnoyu vidosoblenistyu yevreyiv ZmistVidnosini mizh yevreyemi ta ukrayincyami she z davnih chasiv mali skladnij harakter M Shestopal pishe koli pribuv Monomah i vtihomiriv zakolot kievlyane prosili ego vsenarodno ob uprave na zhidov chto otnyali vse promysly hristianam i pri Svyatopolke imeli bolshuyu svobodu i vlast chrez chto mnogie kupcy i remeslenniki razorilis oni zhe mnogih prelstili v svoj zakon i poselilis domami mezhdu hristiany chego prezhde ne byvalo Perebuvannyu yevreyiv na Rusi poklala kraj postanova knyaziv na Vidubeckomu z yizdi ob izgnanii iz zemli russkoj vseh zhidov Nezvazhayuchi na cyu postanovu yevreyi znovu pronikli v Kiyiv i poshirilisya po vsomu tuteshnomu krayu Zanepad zagalnogo zhittya v epohu tatarshini majzhe zovsim ne torknuvsya stanovisha yevreyiv Voni ne tilki ne ischezli na territorii Yuzhnoj Rusi pishe Zhiteckij a navpaki okazyvayutsya v chisle sborshikov dani kotoraya sobiralas dlya mongolskih hanov s tuzemnogo naselennya V etu rannyuyu epohu yuzhnorusskoj istorii imenno v XI XIII vekah uzhe otchetlivo vyrisovyvayutsya osobennosti yuzhnorusskogo evrejstva i te nenormalnye ekonomicheskie otnosheniya evreev k tuzemnomu naseleniyu kakie potom uzhe rezko vystupayut v XVI i XVII stoletiyah Avtor stverdzhuye sho yevreyi mali velikij vpliv na vsi aspekti zhittya v Ukrayini Za svoyeyu chiselnistyu yevreyi stoyali na tretomu misci pislya ukrayinciv i rosiyan na shodi ta pivdni Ukrayini na tretomu zh misci pislya ukrayinciv i polyakiv na zahodi krayu Taka znachna masa narodu u vsomu vidminnogo vid korinnogo naselennya ne mogla ne mati velikogo vplivu na jogo pobut zvichayi zasobi isnuvannya Ale sprava ne stilki v nacionalnih chi virospovidnih osoblivostyah yevreyiv skilki v tomu sho voni u svoyij masi buli zajnyati ne v sferi materialnogo virobnictva a v sferi obigu ta kreditu i takim chinom zhili faktichno z chuzhoyi praci Na dumku M Shestopala osoblivist ekonomichnih procesiv v Ukrayini polyagala v tomu sho nagromadzhennya kapitalu vidbuvalosya ne v rukah ukrayinciv a v rukah yihnih inonacionalnih i zokrema yevrejskih ekspluatatoriv Ce otzhe ye razom z tim klasichnim zrazkom kolonialnogo pograbuvannya ukrayinskogo narodu Cej nepriyemnij dlya kolonizatoriv fakt i namagayutsya prihovati rozglyadayuchi yavisha poza chasom i prostorom Avtor dosit vidverto ocinyuye te sho stalosya z yevreyami pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na chas napisannya knigi ponyattya golokost she ne bulo vvedeno v oborot Tragediyi 1941 r moglo b i ne buti yakbi kiyivski yevreyi ne virishili odkupitisya od fashizmu od vijni vzagali Odna rich vimoga viyizdu v Izrayil sogodni vona spravedliva a tomu zakonna Insha rich namagannya viyihati v Palestinu v toj chas To bula ne prosto sproba do vtechi a pryama zrada ukrayinciv rosiyan i vsih radyanskih lyudej yaki splivali krov yu v borotbi z fashizmom Do takih zhertv dezertiriv lyudej sho hotili proskochiti v shilinu mizh mirom i vijnoyu a potrapili v pastku stavlennya zovsim inshe Z takoyu zh bezsoromnistyu bula rozduta pislya drugoyi svitovoyi vijni problema peremishenih osib yevreyiv i ne yevreyiv ostannih bulo nezrivnyanno bilshe yaka vinikla v Yevropi vnaslidok gitlerivskoyi agresiyi i politiki genocidu S samogo nachala zaznachayetsya v literaturi ona byla umyshlenno dramatizirovana Posle osvobozhdeniya peremeshennye evrei nahodilis ne v hudshem polozhenii nezheli peremeshennye lica drugih nacionalnostej No imenno o peremeshennyh evreyah bylo stolko shuma Taka na dili legenda pro nechuvani strazhdannya yevreyiv yaku vsilyako afishuyut yevrejski shovinisti abi stvoriti navkolo yevrejskogo imeni oreol muchenictva i v takij sposib uhilitisya vid spravedlivih dokoriv na svoyu adresu Spekulyaciya na strazhdannyah spravzhnih chi vigadanih osoblivo zh ekspluataciya pam yati zagiblih tak samo yak i maroderstvo rich amoralna j blyuznirska Vona zaslugovuye osudu a ne spivchuttya M Shestopal tak opisuye rizku zminu vidnoshennya do yevreyiv v SRSR Yevreyi svyatkuvali peremogu Do yihnih poslug buli pershi miscya v zhitti krashi posadi po sluzhbi zruchnishi j prostorishi kvartiri v aristokratichnih kvartalah mist pilgovi kurorti sanatoriyi likarni i vsi mozhlivi blaga navit takoyi aziatskoyi civilizaciyi yak nasha I vse ce vvazhalosya normalnim tak bi moviti osoblivim variantom proletarskogo internacionalizmu Tak trivalo b mozhlivo dosit dovgo yakbi ne podiyi drugoyi svitovoyi vijni yaki aktivizuvali interes do yevreyiv u vsomu sviti V SRSR sprobuvali takozh glyanuti na nih bez rozhevih okulyariv Glyanuli i vzhahnulis pid ryadyuzhkoyu falshivogo internacionalizmu lezhav toj samij yevrejchik projdisvit po suti zlodij i grosholyub yakogo vismiyav she Karl Marks Pochatok cogo prozrinnya pov yazanij z im yam sekretarya CK VKP b Oleksandra Sergijovicha Sherbakova Zvichajno vin diyav ne bez vidoma Stalina simpatiyi yakogo yak svidchit jogo dochka Svitlana buli ne na boci yevreyiv Yakos u roki vijni rozgnivanij Sherbakov priyihav u moskovsku redakciyu gazeti Krasnaya zvezda Koli zibravsya ves kolektiv sho skladavsya zvichajno z yevreyiv vin vichitav yim komu sho nalezhalo dali gryuknuv kulakom po stolu i na dodachu poobicyav Ya cyu sinagogu rozzhenu Obicyanogo dovgo zhdati ne dovelosya Ale golovne polyagalo ne v skorochenni shtativ redakciyi chi zamini poganih pracivnikiv yakih chekala posilka u nizovu presu Jshlosya pro shos nabagato vazhlivishe pro zminu v stavlenni do yevreyiv vzagali pro krutij povorot u politici partiyi i derzhavi i na ce duzhe virazno natyakalo ote zlovisne slovo sinagoga Shob mati vilnimi ruki pri rozv yazanni takogo skladnogo pitannya a zaodno pozbaviti vplivovih radyanskih yevreyiv mozhlivosti apelyuvati do zarubizhnoyi gromadskosti v 1934 r peredbachlivo buv rozpushenij Komintern Tim bilshe sho starannyami komunistiv sionistiv vin po suti buv peretvorenij zi shtabu revolyucijnih dij na svoyeridnu mizhnarodnu sinagogu Zvichajno buli j inshi prichini rozpusku Kominternu ale nazvana ne bula ostannoyu Poduv novogo vitru dijshov u najdalshi zakutki krayini i zmusiv bagatoh po novomu glyanuti na yevreyiv Otzhe ne taki vzhe voni svyati ta bozhi ne taki pravovirni marksisti i ne taki vsesilni za yakih sebe vidavati Do togo zh voni she j antipatrioti svoyu rol vidigrav sudovij proces nad yevreyami likaryami zvinuvachenimi v dijsnomu chi pripisuvanomu yim otruyuvanni vidatnih diyachiv Soyuzu Slovom pochalasya svoyeridna pereocinka cinnostej M Shestopal stverdzhuye sho sionizm yak riznovid rasizmu virobiv viprobuvanu metodologiyu povna znevaga do narodu sered yakogo yevrejstvo rozselyayetsya ta zvinuvachennya v antisemitizmi cherez ce ves svit zarazhenij antisemitizmom pogani aborigeni chomus nedolyublyuyut horoshih zajshlih bogoobranih yevreyiv Sionizm vimagaye vidnahoditi zasobi vizisku miscevoyi lyudnosti v minulomu cherez spoyuvannya v yevrejskih shinkah i nadmirni vidsotki lihvarstvo cherez pryame zdirstvo orendari prikazhchiki v panskih mayetkah ekonomi likari pravniki a za nashogo chasu cherez torgivlyu finansovo bankivsku sferu vidverte shahrajstvo ta zlodijstvo M Shestopal pishe v knizi sho ukrayinska inteligenciya mozhe zrozumiti j pidtrimati sionizm tilki v znachenni yevrejskogo patriotizmu ale ne yevrejskogo rasizmu sho pragne do svitovogo panuvannya vinoshuye maniakalni ideyi bogoobranosti nacionalnoyi vinyatkovosti Avtor vvazhaye sho derzhava i gromadskist musyat reglamentuvati masove proniknennya osoblivo nebezpechnogo sionistichnogo elementu v organi verhovnoyi vladi u finansovu sferu derzhavi i v zasobi masovoyi informaciyi i zadayetsya pitannyam nevzhe ukrayinski mozhnovladci ne zasvoyili urokiv 20 30 h rokiv koli uryad NKVD vsi karalni organi Ukrayini buli na 90 vidsotkiv u rukah yevreyiv M Shestopal zapevnyaye sho ukrayinci za vidrodzhennya yevrejskoyi kulturi v Ukrayini ale proti vidrodzhennya yevrejskogo ChK GPU NKVD yevrejskih trijok navit yaksho voni budut odyagneni v ukrayinski vishivanki i govoritimut chistoyu ukrayinskoyu movoyu Proanalizuvavshi chislenni fakti M Shestopal robit na dumku V Yaremenka yedino pravilnij visnovok sho ne nacionalnist i ne religiya a parazitarnij sposib zhittya yevreyiv buv golovnoyu prichinoyu vsih yihnih neporozumin z korinnim naselennyam krayini prozhivannya narod aborigen karav zlochinciv a ne yevrejskij narod U svoyij praci Matvij Shestopal z yasovuye metodologiyu sionistichnoyi ideologiyi Tak M Shestopal dlya dovidki pro rabotorgivlyu yakoyu yevreyi zajmalisya she v Antichni chasi i Serednovichchi znahodit dokumentalni svidchennya Yevreyi kastruvali slov yan i prodavali v garemi bagatih musulman dlya vikonannya obov yazkiv yevnuhiv a vrodlivih divchat z Rusi prodavali v garemi dlya roztlinnya Shodo ukrayinskoyi istoriyi M Shestopal pishe Zamitayuchi slidi svoyeyi antinarodnoyi diyalnosti na Ukrayini yevreyi z dopomogoyu riznih pidgoloskiv grubo perekruchuyut istorichnij proces falsifikuyut minule pidtasovuyut fakti chasom zovsim yih ignoruyut Pri comu voni perut svoye brudne minule a pomiyi bezceremonne vilivayut na golovi inshih Ukrayinski zh chinovniki vid nauki vtrativshi bud yake pochuttya nacionalnoyi gidnosti akuratno spisuyut z yevrejskih shpargalok i dumayut sho roblyat patriotichnu spravu Dragomanov nazivav takij metod ne istoriopisannyam a istorioroblennyam pri yakomu vihodit z brehni brehnya z pakosti pakist PublikaciyiMatvij Shestopal Yevreyi na Ukrayini istorichna dovidka Kiyiv 1998 Oriyani ISBN 966 608 191 1 BBK 63 3 nedostupne posilannya z chervnya 2019 On lajn Matvij Shestopal YeVREYi NA UKRAYiNI istorichna dovidka 17 zhovtnya 2011 u Wayback Machine EXLIBRIS ukrayinska elektronna biblioteka Zavantazhiti M M Shestopal M M Shestopal Yevreyi na Ukrayini Evrei v Ukraine 1998 DOC UKR 4 bereznya 2016 u Wayback Machine DzherelaPrimitki Arhiv originalu za 29 serpnya 2007 Procitovano 19 sichnya 2011 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2011 Procitovano 19 sichnya 2011 Arhiv originalu za 16 serpnya 2011 Procitovano 10 lipnya 2011 Arhiv originalu za 29 lipnya 2014 Procitovano 19 sichnya 2011