Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Єврей Зюсс значення Єврей Зюсс нім Jud Süß німецький фільм 1940 рок

Єврей Зюсс (фільм, 1940)

Єврей Зюсс (фільм, 1940)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Єврей Зюсс (значення).

«Єврей Зюсс» (нім. Jud Süß) — німецький фільм 1940 року режисера Файта Харлана.

Єврей Зюсс
Jud Süß
image
Жанрдрама
РежисерФайт Харлан
ПродюсерОтто Леманн
СценаристФайт Харлан
Еберхард Вольфганг Мьоллер
На основіd
У головних
ролях		Фердинанд Маріан
Вернер Краус
Генріх Ґеорге
Крістіна Зедербаум
Оператор
Композитор
ХудожникОтто Хунте
Карл Фоллбрехт
Людвіг Горнштайнер
КінокомпаніяTerra-Filmkunst
Тривалість98 хв.
Мованімецька
Країнаimage Третій Рейх
Рік1940
Дата виходу5 вересня 1940
(Венеційський кінофестиваль)
IMDbID 0032653
РейтингIMDb image
image Єврей Зюсс у Вікісховищі

Передісторія

З 1733 по 1737 рік Зюсс Оппенгеймер був придворним фінансистом . Після смерті високого покровителя його стратили перед воротами Штутгарта 4 лютого 1738 р. Оппенгеймер мав славу особи суперечливої і неабиякої. Його життя було відтворене в хроніках, легендах і гравюрах.

У 1827 році Вільгельм Гауф написав повість «Єврей Зюсс». Далі, у 1926 році, був однойменний роман Ліона Фейхтвангера, який було екранізовано Лотаром Мендесом 1934 року у Великій Британії. Конрад Фейдт зіграв в цій екранізації титульну роль.

До сюжету неодноразово зверталися і німецькі націонал-соціалісти. У 1933 році в Фюрті відбулася прем'єра вистави за п'єсою «Єврей Зюсс» Ойгена Ортнера. У 1936 році під назвою «Єврей Зюсс на шибениці» було опубліковано націонал-соціалістичне трактування історії. Щоб надати їй більшої достовірністі, її автор Оскар Герхардт використовував деякі архівні матеріали. На початку 1939 року виникла ідея фільму. Людвіг Метцгер і Еберхард Вольфганг Мьоллер працювали над сценарієм за мотивами повісті Гауфа, Петер Пауль Брауер планувався як режисер. У грудні 1939 року міністр пропаганди Йозеф Геббельс доручив постановку фільму Файту Харлану, який переписав досить слабкий сценарій. Зйомки зайняли всього чотирнадцять тижнів — з 15 березня по кінець червня 1940 року. Прем'єра відбулася 5 вересня 1940 року на кінофестивалі у Венеції.

Сюжет

У 1733 році герцог , якому катастрофічно не вистачає грошей, призначає своїм фінансистом заможного франкфуртського торговця ювелірними прикрасами Зюсса Оппенгеймера. Оппенгеймер вводить митні збори за користування мостами і шляхами а також придумує нові податки, щоб забезпечити герцога грошима. Йому на дорозі встає один коваль, якій відмовляеться платити завищені податки. Тоді Зюсс наказує знищити половину його хати, так як вона стоїть на середині шляху. Обуренний коваль кидається на Зюсса з кувалдою і мало його не вбиває. Тоді Зюсс наказує його стратити за спробу вбивства. Під час страти Ребе зауважує йому, що він погано скінчить, на що Зюсс відповідає, що мене не повісять вище цього коваля. Поступово він посилює свій вплив на безвільного і слабохарактерного покровителя, який надає йому повну свободу дій. При цьому Оппенгеймер діє не лише у своїх особистих інтересах. Він домагається від герцога зняти заборону на проживання євреїв у Вюртемберзі. Крім того, Зюсс підбурює герцога порушити конституцію: якщо тому вдасться позбавити владу земські представництва, він стане одноосібним правителем. Убогі брудні євреї з'являються на чистих вулицях Штутгарту. Земські представництва виступають проти герцога і його придворного єврея, який вичавлює з них усі соки. Два кур'єри оголошують герцогові про народне повстання, і той помирає від крововиливу в мозок. Зюсса Оппенгеймера заарештовують і віддають під суд.

image
Йозеф Зюсс Оппенгеймер

Ще по дорозі до Штутгарту Оппенгеймер познайомився з Доротеєю, донькою консультанта земського представництва Штурма. Зюсс просить у нього руки доньки, але дістає відмову: «Моя донька не плодитиме єврейських дітей». Вночі він видає її заміж за зарученого з нею Фабера. Оппенгеймер розпоряджається заарештувати Штурма за підривні дії, через декілька годин в його пастку потрапляє і Фабер, у якого знаходять секретне послання змовників. Доротея просить Зюсса звільнити полонених. Той бачить, що прийшла година розплати за завдані йому образи. Щоб зробити Доротею податливою, він наказує катувати Фабера, який відмовляється видати імена спільників. Як тільки біла хустка зникне з вікна Зюсса, Фабер перестане кричати від болю (запозичення з опери «Тоска»). Збезчещена Доротея йде топитися.

Предметом суду стають не політичні інтриги Оппенгеймера і фінансова експлуатація вюртемберзьких селян, оскільки герцог надав йому повну свободу дій. До смерті його приводить зґвалтування Доротеї. Штурм знайшов старий звід законів, з якого він зачитує вирок: «Якщо єврей злягається з християнкою, він має бути позбавлений життя шляхом повішення в заслужене покарання і для науки іншим».

Єврея Зюсса страчують у клітці повісивши її високо поміж дахами будинків. Люта зима. Збувається прокляття страченного коваля. Євреям знову забороняють проживати у Вюртемберзі. Фільм закінчується урочистими словами Штурма: «І нехай наші нащадки суворо наслідують цей закон, щоб уникнути горя, яке погрожує усьому їх життю і крові їх дітей і дітей їх дітей».

В ролях

Значення фільму

18 серпня 1940 року Геббельс записав у свій щоденник: «Фільм Харлана „Єврей Зюсс“ — дуже велика, геніальна постановка. Антисемітський фільм, який ми тільки можемо собі побажати. Я цьому дуже радий». У рейху фільм подивилися більше 20 мільйонів глядачів. Він цілеспрямовано використовувався у рамках переслідування євреїв. 30 вересня 1940 року Генріх Гіммлер віддав наступне розпорядження: «Необхідно потурбуватися про те, щоб СС і поліція у повному складі протягом зими подивилися фільм „Єврей Зюсс“». На окупованих східних територіях фільм показували для підігрівання погромних настроїв.

Післі війни

image
Ліон Фейхтвангер

У 1947 році журнал «Weltbühne» надрукував лист Ліона Фейхтвангера, який той опублікував у 1941 році в Нью-Йорку (англійською мовою — квітень 1941 року, німецькою — червень 1941 року) як відкритий лист семи акторам «Єврея Зюсса», помилково вважаючи, що йдеться про екранізацію його роману: «Можна буде побачити і почути, як ви вивернули навиворіт історію цього єврея, про якого усі ви знали, що він був великою людиною. І ніякі спроби виправдатися не допоможуть вам, бо усім вам було добре відомо, що з самого зародження фільму у його творців не було анінайменшого сліду творчої свободи, одна лише тенденція, дурість і низькість якої усім очевидна».

Файт Харлан відреагував відкритим листом Фейхтвангеру 12 грудня 1947 р.:

«Ви пишете — Ви хочете нас „змусити“ подивитися фільм разом з Вами. Значить, Ви зовсім не бачили фільму, але вже пишете про нього, про його художні вади і людську неповноцінність. Немає необхідності нас „примушувати“, я б найсердечнішим чином вітав спільний перегляд фільму. Насправді, Ви не побачите у фільмі злочинця єврея Зюсса, який начебто фігурує в цій історії. Єврей виступає в цьому фільмі за єврейський народ і лише в другорядному сенсі за себе. Справжній єврей Зюсс так точно не поводився. (…)

Фільм показує боротьбу між антисемітами і євреями. Таким чином, всупереч вашому твердженню, це не антисемітський фільм. Те, що антисеміти говорять як нацисти і проповідують ідеологію Розенберга, лежить в природі речей. Я визнаю, що сьогодні нестерпно чути антисемітські висловлювання, але як можна зображувати антисеміта, не давши йому можливості відкрити рот. (…)

Я вважаю, що майже усі дії, які єврей Зюсс робить у фільмі заради євреїв, що знаходяться під загрозою, знаходять схвалення у усіх людей, що не є антисемітами. Промовець же за беззаконня виявиться на стороні тих, хто творить беззаконня у фільмі. (…)

Названі Вами семеро акторів, виконуючи найнекультурніше і людононенависнецьке завдання, зуміли добитися того, що цей фільм став у першу чергу художньою подією, а не політичною. Усі порядні люди, які його бачили, Вам це підтвердять».

24 липня 1948 року напередодні процесу проти нього Харлан написав лист рабинові Йоахіму Принцу, з яким він був знаком, що емігрував до Нью-Йорку: «За себе я побоююся на цьому процесі менш за все. Нехай процес закінчиться як завгодно — але я абсолютно переконаний, що він принесе нещастя: нещастя для єврейського народу, нещастя для розбитого німецького народу, нещастя для західних держав-переможців, що намагаються відновити знищений демократичний порядок, який ґрунтується на людській толерантності. Про цей процес і його наслідки розповідатимуть газети у всьому світі. Те ж саме відбувалося під час моєї денацифікації, коли комісія оголосила мене невинним після семи місяців слухань. Це буде сенсаційний процес першого рангу.

Обвинуваченим буде фільм „Єврей Зюсс“. Звинувачення свідчить: фільм підбурювання, який очорнює євреїв і тим самим закликає до погромів. Відповіддю мого адвоката буде: не підбурювання, а опис єврейської проблематики засобами мистецтва, не спотворена картина, а показ істотного, людського. Про натиск, якому піддавалися усі артисти, я в цьому листі говорити не хочу. Я запевняю Вас у тому, що я не мав нічого спільного ні з партією, ні з антисемітизмом, ні з усією націонал-соціалістичною ідеологією.

Сумна правда знаходиться в тому, що в Німеччині скоєно жахливий злочин проти єврейського народу. Тому німці не мають права говорити про людські аспекти єврейської проблеми, про це може розповідати лише той, на кому не лежить величезна провина. Але якщо моєму захисту доведеться говорити в ім'я урочистості закону, слідством тому буде не світ, підтримуваний бажанням взаєморозуміння і обопільною толерантністю, а його протилежність».

Див. також

Примітки

  1. Thomas Harlan: Veit. Rowohlt, Hamburg 2011, S. 132
  2. цит.: Thomas Harlan: Veit. Rowohlt, Hamburg 2011, S. 136
  3. Thomas Harlan: Veit. Rowohlt, Hamburg 2011, S. 132—133
  4. Thomas Harlan: Veit. Rowohlt, Hamburg 2011, S. 138
  5. Thomas Harlan: Veit. Rowohlt, Hamburg 2011, S. 139
  6. Thomas Harlan: Veit. Rowohlt, Hamburg 2011, S. 139—140

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єврей Зюсс (фільм, 1940)
  • «Єврей Зюсс» на сайті IMDb (англ.)
  • Файт Харлан, його час і фільм «Єврей Зюсс» [ 2 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yevrej Zyuss znachennya Yevrej Zyuss nim Jud Suss nimeckij film 1940 roku rezhisera Fajta Harlana Yevrej ZyussJud SussZhanrdramaRezhiserFajt HarlanProdyuserOtto LemannScenaristFajt Harlan Eberhard Volfgang MollerNa osnovidU golovnih rolyahFerdinand Marian Verner Kraus Genrih George Kristina ZederbaumOperatorKompozitorHudozhnikOtto Hunte Karl Follbreht Lyudvig GornshtajnerKinokompaniyaTerra FilmkunstTrivalist98 hv MovanimeckaKrayina Tretij RejhRik1940Data vihodu5 veresnya 1940 Venecijskij kinofestival IMDbID 0032653RejtingIMDb Yevrej Zyuss u VikishovishiPeredistoriyaZ 1733 po 1737 rik Zyuss Oppengejmer buv pridvornim finansistom Pislya smerti visokogo pokrovitelya jogo stratili pered vorotami Shtutgarta 4 lyutogo 1738 r Oppengejmer mav slavu osobi superechlivoyi i neabiyakoyi Jogo zhittya bulo vidtvorene v hronikah legendah i gravyurah U 1827 roci Vilgelm Gauf napisav povist Yevrej Zyuss Dali u 1926 roci buv odnojmennij roman Liona Fejhtvangera yakij bulo ekranizovano Lotarom Mendesom 1934 roku u Velikij Britaniyi Konrad Fejdt zigrav v cij ekranizaciyi titulnu rol Do syuzhetu neodnorazovo zvertalisya i nimecki nacional socialisti U 1933 roci v Fyurti vidbulasya prem yera vistavi za p yesoyu Yevrej Zyuss Ojgena Ortnera U 1936 roci pid nazvoyu Yevrej Zyuss na shibenici bulo opublikovano nacional socialistichne traktuvannya istoriyi Shob nadati yij bilshoyi dostovirnisti yiyi avtor Oskar Gerhardt vikoristovuvav deyaki arhivni materiali Na pochatku 1939 roku vinikla ideya filmu Lyudvig Metcger i Eberhard Volfgang Moller pracyuvali nad scenariyem za motivami povisti Gaufa Peter Paul Brauer planuvavsya yak rezhiser U grudni 1939 roku ministr propagandi Jozef Gebbels doruchiv postanovku filmu Fajtu Harlanu yakij perepisav dosit slabkij scenarij Zjomki zajnyali vsogo chotirnadcyat tizhniv z 15 bereznya po kinec chervnya 1940 roku Prem yera vidbulasya 5 veresnya 1940 roku na kinofestivali u Veneciyi SyuzhetU 1733 roci gercog yakomu katastrofichno ne vistachaye groshej priznachaye svoyim finansistom zamozhnogo frankfurtskogo torgovcya yuvelirnimi prikrasami Zyussa Oppengejmera Oppengejmer vvodit mitni zbori za koristuvannya mostami i shlyahami a takozh pridumuye novi podatki shob zabezpechiti gercoga groshima Jomu na dorozi vstaye odin koval yakij vidmovlyaetsya platiti zavisheni podatki Todi Zyuss nakazuye znishiti polovinu jogo hati tak yak vona stoyit na seredini shlyahu Oburennij koval kidayetsya na Zyussa z kuvaldoyu i malo jogo ne vbivaye Todi Zyuss nakazuye jogo stratiti za sprobu vbivstva Pid chas strati Rebe zauvazhuye jomu sho vin pogano skinchit na sho Zyuss vidpovidaye sho mene ne povisyat vishe cogo kovalya Postupovo vin posilyuye svij vpliv na bezvilnogo i slaboharakternogo pokrovitelya yakij nadaye jomu povnu svobodu dij Pri comu Oppengejmer diye ne lishe u svoyih osobistih interesah Vin domagayetsya vid gercoga znyati zaboronu na prozhivannya yevreyiv u Vyurtemberzi Krim togo Zyuss pidburyuye gercoga porushiti konstituciyu yaksho tomu vdastsya pozbaviti vladu zemski predstavnictva vin stane odnoosibnim pravitelem Ubogi brudni yevreyi z yavlyayutsya na chistih vulicyah Shtutgartu Zemski predstavnictva vistupayut proti gercoga i jogo pridvornogo yevreya yakij vichavlyuye z nih usi soki Dva kur yeri ogoloshuyut gercogovi pro narodne povstannya i toj pomiraye vid krovovilivu v mozok Zyussa Oppengejmera zaareshtovuyut i viddayut pid sud Jozef Zyuss Oppengejmer She po dorozi do Shtutgartu Oppengejmer poznajomivsya z Doroteyeyu donkoyu konsultanta zemskogo predstavnictva Shturma Zyuss prosit u nogo ruki donki ale distaye vidmovu Moya donka ne ploditime yevrejskih ditej Vnochi vin vidaye yiyi zamizh za zaruchenogo z neyu Fabera Oppengejmer rozporyadzhayetsya zaareshtuvati Shturma za pidrivni diyi cherez dekilka godin v jogo pastku potraplyaye i Faber u yakogo znahodyat sekretne poslannya zmovnikiv Doroteya prosit Zyussa zvilniti polonenih Toj bachit sho prijshla godina rozplati za zavdani jomu obrazi Shob zrobiti Doroteyu podatlivoyu vin nakazuye katuvati Fabera yakij vidmovlyayetsya vidati imena spilnikiv Yak tilki bila hustka znikne z vikna Zyussa Faber perestane krichati vid bolyu zapozichennya z operi Toska Zbezcheshena Doroteya jde topitisya Predmetom sudu stayut ne politichni intrigi Oppengejmera i finansova ekspluataciya vyurtemberzkih selyan oskilki gercog nadav jomu povnu svobodu dij Do smerti jogo privodit zgvaltuvannya Doroteyi Shturm znajshov starij zvid zakoniv z yakogo vin zachituye virok Yaksho yevrej zlyagayetsya z hristiyankoyu vin maye buti pozbavlenij zhittya shlyahom povishennya v zasluzhene pokarannya i dlya nauki inshim Yevreya Zyussa strachuyut u klitci povisivshi yiyi visoko pomizh dahami budinkiv Lyuta zima Zbuvayetsya proklyattya strachennogo kovalya Yevreyam znovu zaboronyayut prozhivati u Vyurtemberzi Film zakinchuyetsya urochistimi slovami Shturma I nehaj nashi nashadki suvoro nasliduyut cej zakon shob uniknuti gorya yake pogrozhuye usomu yih zhittyu i krovi yih ditej i ditej yih ditej V rolyahFerdinand Marian Zyuss Oppengejmer Kristina Zederbaum Doroteya Shturm Faber Genrih George gercog Vyurtemberzkij Gilda fon Sholc Gercoginya Vyurtemberzka Verner Kraus ravin Loyev sekretar Levi Isaak Shehter Alt Shturm Albert Florat Obrist Reder Malt Yager Faber Teodor Loos Franc Josif Frejher fon Remshingen Elza Elster Luziana Valter Verner Febelkorn Sharlotta Shulc frau Febelkorn palach Genrih Shrot gerr fon Neuffer statist Volfgang Shtaudte drug FaberaZnachennya filmu18 serpnya 1940 roku Gebbels zapisav u svij shodennik Film Harlana Yevrej Zyuss duzhe velika genialna postanovka Antisemitskij film yakij mi tilki mozhemo sobi pobazhati Ya comu duzhe radij U rejhu film podivilisya bilshe 20 miljoniv glyadachiv Vin cilespryamovano vikoristovuvavsya u ramkah peresliduvannya yevreyiv 30 veresnya 1940 roku Genrih Gimmler viddav nastupne rozporyadzhennya Neobhidno poturbuvatisya pro te shob SS i policiya u povnomu skladi protyagom zimi podivilisya film Yevrej Zyuss Na okupovanih shidnih teritoriyah film pokazuvali dlya pidigrivannya pogromnih nastroyiv Pisli vijniLion Fejhtvanger U 1947 roci zhurnal Weltbuhne nadrukuvav list Liona Fejhtvangera yakij toj opublikuvav u 1941 roci v Nyu Jorku anglijskoyu movoyu kviten 1941 roku nimeckoyu cherven 1941 roku yak vidkritij list semi aktoram Yevreya Zyussa pomilkovo vvazhayuchi sho jdetsya pro ekranizaciyu jogo romanu Mozhna bude pobachiti i pochuti yak vi vivernuli navivorit istoriyu cogo yevreya pro yakogo usi vi znali sho vin buv velikoyu lyudinoyu I niyaki sprobi vipravdatisya ne dopomozhut vam bo usim vam bulo dobre vidomo sho z samogo zarodzhennya filmu u jogo tvorciv ne bulo aninajmenshogo slidu tvorchoyi svobodi odna lishe tendenciya durist i nizkist yakoyi usim ochevidna Fajt Harlan vidreaguvav vidkritim listom Fejhtvangeru 12 grudnya 1947 r Vi pishete Vi hochete nas zmusiti podivitisya film razom z Vami Znachit Vi zovsim ne bachili filmu ale vzhe pishete pro nogo pro jogo hudozhni vadi i lyudsku nepovnocinnist Nemaye neobhidnosti nas primushuvati ya b najserdechnishim chinom vitav spilnij pereglyad filmu Naspravdi Vi ne pobachite u filmi zlochincya yevreya Zyussa yakij nachebto figuruye v cij istoriyi Yevrej vistupaye v comu filmi za yevrejskij narod i lishe v drugoryadnomu sensi za sebe Spravzhnij yevrej Zyuss tak tochno ne povodivsya Film pokazuye borotbu mizh antisemitami i yevreyami Takim chinom vsuperech vashomu tverdzhennyu ce ne antisemitskij film Te sho antisemiti govoryat yak nacisti i propoviduyut ideologiyu Rozenberga lezhit v prirodi rechej Ya viznayu sho sogodni nesterpno chuti antisemitski vislovlyuvannya ale yak mozhna zobrazhuvati antisemita ne davshi jomu mozhlivosti vidkriti rot Ya vvazhayu sho majzhe usi diyi yaki yevrej Zyuss robit u filmi zaradi yevreyiv sho znahodyatsya pid zagrozoyu znahodyat shvalennya u usih lyudej sho ne ye antisemitami Promovec zhe za bezzakonnya viyavitsya na storoni tih hto tvorit bezzakonnya u filmi Nazvani Vami semero aktoriv vikonuyuchi najnekulturnishe i lyudononenavisnecke zavdannya zumili dobitisya togo sho cej film stav u pershu chergu hudozhnoyu podiyeyu a ne politichnoyu Usi poryadni lyudi yaki jogo bachili Vam ce pidtverdyat 24 lipnya 1948 roku naperedodni procesu proti nogo Harlan napisav list rabinovi Joahimu Princu z yakim vin buv znakom sho emigruvav do Nyu Jorku Za sebe ya poboyuyusya na comu procesi mensh za vse Nehaj proces zakinchitsya yak zavgodno ale ya absolyutno perekonanij sho vin prinese neshastya neshastya dlya yevrejskogo narodu neshastya dlya rozbitogo nimeckogo narodu neshastya dlya zahidnih derzhav peremozhciv sho namagayutsya vidnoviti znishenij demokratichnij poryadok yakij gruntuyetsya na lyudskij tolerantnosti Pro cej proces i jogo naslidki rozpovidatimut gazeti u vsomu sviti Te zh same vidbuvalosya pid chas moyeyi denacifikaciyi koli komisiya ogolosila mene nevinnim pislya semi misyaciv sluhan Ce bude sensacijnij proces pershogo rangu Obvinuvachenim bude film Yevrej Zyuss Zvinuvachennya svidchit film pidburyuvannya yakij ochornyuye yevreyiv i tim samim zaklikaye do pogromiv Vidpoviddyu mogo advokata bude ne pidburyuvannya a opis yevrejskoyi problematiki zasobami mistectva ne spotvorena kartina a pokaz istotnogo lyudskogo Pro natisk yakomu piddavalisya usi artisti ya v comu listi govoriti ne hochu Ya zapevnyayu Vas u tomu sho ya ne mav nichogo spilnogo ni z partiyeyu ni z antisemitizmom ni z usiyeyu nacional socialistichnoyu ideologiyeyu Sumna pravda znahoditsya v tomu sho v Nimechchini skoyeno zhahlivij zlochin proti yevrejskogo narodu Tomu nimci ne mayut prava govoriti pro lyudski aspekti yevrejskoyi problemi pro ce mozhe rozpovidati lishe toj na komu ne lezhit velichezna provina Ale yaksho moyemu zahistu dovedetsya govoriti v im ya urochistosti zakonu slidstvom tomu bude ne svit pidtrimuvanij bazhannyam vzayemorozuminnya i obopilnoyu tolerantnistyu a jogo protilezhnist Div takozhYevrej Zyuss film 1934 V tini Yevreya ZyusaPrimitkiThomas Harlan Veit Rowohlt Hamburg 2011 S 132 cit Thomas Harlan Veit Rowohlt Hamburg 2011 S 136 Thomas Harlan Veit Rowohlt Hamburg 2011 S 132 133 Thomas Harlan Veit Rowohlt Hamburg 2011 S 138 Thomas Harlan Veit Rowohlt Hamburg 2011 S 139 Thomas Harlan Veit Rowohlt Hamburg 2011 S 139 140PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yevrej Zyuss film 1940 Yevrej Zyuss na sajti IMDb angl Fajt Harlan jogo chas i film Yevrej Zyuss 2 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ