Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кеа да дав гр Κεάδας Καιάδας дав гр Κεάδας Καιάδας печера розщелина на захід від Спарти в горах Тайгет куди кидали бранц

Кеада

Кеада

Кеа́да (дав.-гр. Κεάδας, Καιάδας дав.-гр. Κεάδας, Καιάδας) — печера (розщелина) на захід від Спарти, в горах Тайгет, куди кидали бранців, зокрема Аристомена. За інформацією Фукідіда до неї був кинутий труп полководця Павсанія.

Кеада
image
Розташування
37°05′46″ пн. ш. 22°20′26″ сх. д. / 37.09622000002777753° пн. ш. 22.34074300002777846° сх. д. / 37.09622000002777753; 22.34074300002777846
Країнаimage Греція
Регіонd
Місцевістьd
Карти розташування
image
image

image Кеада у Вікісховищі

За Страбоном печера служила в'язницею.

В Афінах Кеаді відповідала яма [el] (дав.-гр. Βάραθρον). У Фессалії таке ж місце називалося Коракес (Κόρακες — «крук»).

Етимологія

Згідно з інформацією Роберта Бекеса слова καιάδας і καιετός («розщелина, що утворилася від землетрусу») відносяться ще до догрецького субстрату.

Археологія

Опис

image

Ототожнюється з розщелиною, розташованою на території сучасного села [el], за 10 км на північний захід від сучасного міста Спарта, на південній стороні дороги Спарті — Каламата, на пагорбі висотою 750 м над рівнем моря, що підноситься біля самого входу в Лангаду (Λαγκάδα), поперечної ущелини, що розтинає Тайгет та з'єднує Лаконію з Мессенією. Ущелина Лангада є єдиним природним шляхом, що веде через гірський хребет Тайгет, і відома з давніх-давен. Довжина дослідженої ділянки расзщелини близько 50 м, ширина 1,5-3,5 м, висота стін — 18-25 м. Нинішній вхід шириною близько 0,5 м знаходиться приблизно на 30 метровій висоті над автомобільною дорогою. Початковий вхід ще вищій відмітці сьогодні не видно. В даний час до розщелини від дороги ведуть сходи в 120 ступенів. Тектонічна розщелина розкривається з північного сходу на південний захід. Разщелина розширена вилуговуванням вапняків поверхневими атмосферними водами.

Дно розщелини заповнене людськими кістками. Основна маса людських кісток зосереджена у найглибшій частині печери. Кістки також були знайдені в природних ущелинах або поглибленнях значно вище за сучасного дна. Згідно з висновками антропологічного дослідження, тут знаходяться, головним чином, кістяки зрілих чоловіків і лише незначної кількості жінок, які опинилися там цілими тілами, а не розчленованими кістками.

Історія досліджень

Ернст Курціус та [de] ототожнювали Кеаду з ущелиною Тайгета біля села [d] поблизу Містри.

У 1879 році розщелину у Тріпі відвідав французький археолог Олів'є Рає, професор історії античного мистецтва Колеж де Франс, який опублікував докладний опис розщелини та людських кісток. Його ідентифікацію прийняли [en] та [de] у німецькому виданні Павсанія.

У 1983 році з ініціативи відомого історика та археолога [el] організовано рекогносцирувальні роботи з дослідження розщелини у Тріпі за участю антропологічного музею медичного інституту Афінського університету. Згідно з Темелісом, розщелина використовувалася як місце страти переважно під час Мессенських воєн (VIII—V ст. до зв. е.). На основі ретельних спостережень Олів'є Рає та повідомлень античних авторів Темеліс ототожнив розщелину у Тріпі з давньою Кеадою.

У 2003 році міністерство культури Греції затвердило трирічну програму вивчення Кеади. За результатами досліджень, оприлюдненим антропологом Теодоросом Піціосом (Θεόδωρος Πίτσιος), професором медичного інституту Афінського університету, на поверхню піднято фрагменти 46 скелетів дорослих чоловіків віком від 18 до 35 років, які датуються методом радіовуглецевого датування VI та V ст. до н. е.

Примітки

  1. Laconica //  / под ред. членов , , , Ф. Зелинского, , и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
  2. Павсаний. Описание Эллады. IV, 18, 4
  3. Κεάδας //  / под ред. членов , , , Ф. Зелинского, , и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
  4. Фукідід. История, I.134
  5. Страбон. География, VIII.5.7; с. 367
  6. Баратрон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  7. Barathrum //  / под ред. членов , , , Ф. Зелинского, , и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
  8. Эйдельман, Тамара. Право на жизнь : история смертной казни. — Москва : Альпина нон-фикшн, 2022. — 397 с. — .
  9. Καζνέση, Αγγελική (2012). (гр.). . Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 28 березня 2023.
  10. J-34-Г.
  11. Аркуш карти J-34-XXIX. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) .
  12. Pitsios, Theodoros K. Ancient Sparta – Research Program of Keadas Cavern // Bulletin der Schweizerischen Gesellschaft für Anthropologie. — 2010. — Vol. 16, no. 1—2 (8 July). — P. 13—22. — ISSN 14208-4835. з джерела 2 жовтня 2013.
  13. . Основание города Мистры // {{{Заголовок}}}. — Античная древность и средние века. — 1966. — Т. 4. — С. 60.
  14. GR2540005 (англ.). Natura 2000. Процитовано 21 березня 2023.
  15. Лакония // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  16. Αρχαίος Καιάδας. Ανθρωπολογικό Μουσείο (гр.). . Процитовано 18 березня 2023.
  17. Curtius, Ernst. Peloponnesos: Eine historisch-geographische Beschreibung der Halbinsel. — Gotha : J. Perthes, 1852.
  18. Vischer, Wilhelm. Erinnerungen und Eindrücke aus Griechenland. — Basel : Schweighauser, 1857.
  19. Des Pausanias Beschreibung von Griechenland : mit kritischem Apparat = Pausaniae Graeciae Descriptio. — Leipzig : O. R. Reisland, 1901.
  20. Θέμελης, Πέτρος. Καιάδας // Αρχαιολογικά ανάλεκτα εξ Αθηνών. — 1984. — Τ. 17, τεύχ. 2 (8 Ιουλίου). — Σ. 187-194.
  21. Θέμελης, Πέτρος. Καιάδας // Αρχαιολογία. — 1985. — Τ. 15 (8 Ιουλίου). — Σ. 55-60.
  22. Антропологи опровергли легенду о спартанских детоубийствах. Lenta.ru. 11 грудня 2007. оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 25 липня 2018.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kea da dav gr Keadas Kaiadas dav gr Keadas Kaiadas pechera rozshelina na zahid vid Sparti v gorah Tajget kudi kidali branciv zokrema Aristomena Za informaciyeyu Fukidida do neyi buv kinutij trup polkovodcya Pavsaniya KeadaRoztashuvannya37 05 46 pn sh 22 20 26 sh d 37 09622000002777753 pn sh 22 34074300002777846 sh d 37 09622000002777753 22 34074300002777846Krayina GreciyaRegiondMiscevistdKarti roztashuvannya Keada u Vikishovishi Za Strabonom pechera sluzhila v yazniceyu V Afinah Keadi vidpovidala yama el dav gr Bara8ron U Fessaliyi take zh misce nazivalosya Korakes Korakes kruk EtimologiyaZgidno z informaciyeyu Roberta Bekesa slova kaiadas i kaietos rozshelina sho utvorilasya vid zemletrusu vidnosyatsya she do dogreckogo substratu ArheologiyaOpis Ototozhnyuyetsya z rozshelinoyu roztashovanoyu na teritoriyi suchasnogo sela el za 10 km na pivnichnij zahid vid suchasnogo mista Sparta na pivdennij storoni dorogi Sparti Kalamata na pagorbi visotoyu 750 m nad rivnem morya sho pidnositsya bilya samogo vhodu v Langadu Lagkada poperechnoyi ushelini sho roztinaye Tajget ta z yednuye Lakoniyu z Messeniyeyu Ushelina Langada ye yedinim prirodnim shlyahom sho vede cherez girskij hrebet Tajget i vidoma z davnih daven Dovzhina doslidzhenoyi dilyanki raszshelini blizko 50 m shirina 1 5 3 5 m visota stin 18 25 m Ninishnij vhid shirinoyu blizko 0 5 m znahoditsya priblizno na 30 metrovij visoti nad avtomobilnoyu dorogoyu Pochatkovij vhid she vishij vidmitci sogodni ne vidno V danij chas do rozshelini vid dorogi vedut shodi v 120 stupeniv Tektonichna rozshelina rozkrivayetsya z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid Razshelina rozshirena vilugovuvannyam vapnyakiv poverhnevimi atmosfernimi vodami Dno rozshelini zapovnene lyudskimi kistkami Osnovna masa lyudskih kistok zoseredzhena u najglibshij chastini pecheri Kistki takozh buli znajdeni v prirodnih ushelinah abo pogliblennyah znachno vishe za suchasnogo dna Zgidno z visnovkami antropologichnogo doslidzhennya tut znahodyatsya golovnim chinom kistyaki zrilih cholovikiv i lishe neznachnoyi kilkosti zhinok yaki opinilisya tam cilimi tilami a ne rozchlenovanimi kistkami Istoriya doslidzhen Ernst Kurcius ta de ototozhnyuvali Keadu z ushelinoyu Tajgeta bilya sela d poblizu Mistri U 1879 roci rozshelinu u Tripi vidvidav francuzkij arheolog Oliv ye Raye profesor istoriyi antichnogo mistectva Kolezh de Frans yakij opublikuvav dokladnij opis rozshelini ta lyudskih kistok Jogo identifikaciyu prijnyali en ta de u nimeckomu vidanni Pavsaniya U 1983 roci z iniciativi vidomogo istorika ta arheologa el organizovano rekognosciruvalni roboti z doslidzhennya rozshelini u Tripi za uchastyu antropologichnogo muzeyu medichnogo institutu Afinskogo universitetu Zgidno z Temelisom rozshelina vikoristovuvalasya yak misce strati perevazhno pid chas Messenskih voyen VIII V st do zv e Na osnovi retelnih sposterezhen Oliv ye Raye ta povidomlen antichnih avtoriv Temelis ototozhniv rozshelinu u Tripi z davnoyu Keadoyu U 2003 roci ministerstvo kulturi Greciyi zatverdilo tririchnu programu vivchennya Keadi Za rezultatami doslidzhen oprilyudnenim antropologom Teodorosom Piciosom 8eodwros Pitsios profesorom medichnogo institutu Afinskogo universitetu na poverhnyu pidnyato fragmenti 46 skeletiv doroslih cholovikiv vikom vid 18 do 35 rokiv yaki datuyutsya metodom radiovuglecevogo datuvannya VI ta V st do n e PrimitkiLaconica pod red chlenov F Zelinskogo i P Nikitina SPb 1885 nim ros Pavsanij Opisanie Ellady IV 18 4 Keadas pod red chlenov F Zelinskogo i P Nikitina SPb 1885 nim ros Fukidid Istoriya I 134 Strabon Geografiya VIII 5 7 s 367 Baratron Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Barathrum pod red chlenov F Zelinskogo i P Nikitina SPb 1885 nim ros Ejdelman Tamara Pravo na zhizn istoriya smertnoj kazni Moskva Alpina non fikshn 2022 397 s ISBN 978 5 00139 585 0 Kaznesh Aggelikh 2012 gr Arhiv originalu za 20 listopada 2012 Procitovano 28 bereznya 2023 Arkush karti J 34 G Arkush karti J 34 XXIX Masshtab 1 200 000 ros Zaznachiti datu vipusku stanu miscevosti Pitsios Theodoros K Ancient Sparta Research Program of Keadas Cavern Bulletin der Schweizerischen Gesellschaft fur Anthropologie 2010 Vol 16 no 1 2 8 July P 13 22 ISSN 14208 4835 z dzherela 2 zhovtnya 2013 Osnovanie goroda Mistry Zagolovok Antichnaya drevnost i srednie veka 1966 T 4 S 60 GR2540005 angl Natura 2000 Procitovano 21 bereznya 2023 Lakoniya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Arxaios Kaiadas An8rwpologiko Moyseio gr Procitovano 18 bereznya 2023 Curtius Ernst Peloponnesos Eine historisch geographische Beschreibung der Halbinsel Gotha J Perthes 1852 Vischer Wilhelm Erinnerungen und Eindrucke aus Griechenland Basel Schweighauser 1857 Des Pausanias Beschreibung von Griechenland mit kritischem Apparat Pausaniae Graeciae Descriptio Leipzig O R Reisland 1901 8emelhs Petros Kaiadas Arxaiologika analekta e3 A8hnwn 1984 T 17 teyx 2 8 Ioylioy S 187 194 8emelhs Petros Kaiadas Arxaiologia 1985 T 15 8 Ioylioy S 55 60 Antropologi oprovergli legendu o spartanskih detoubijstvah Lenta ru 11 grudnya 2007 originalu za 20 listopada 2016 Procitovano 25 lipnya 2018 Portal Starodavnya Greciya

Дата публікації:
Топ