Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йоди́д срі́бла — неорганічна сполука з формулою AgI. Сполука являє собою тверду речовину яскраво-жовтого кольору, але вона майже завжди містять домішки металевого срібла, які дають їй сірого забарвлення. Домішки срібла виникають через сильну фотосенсибілізацію AgI. Йодид срібла використовують як антисептик і при засіві хмар.
| Йодид срібла | |
|---|---|
 | |
 Йодид срібла | |
| Інші назви | Йодид срібла(I) |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 7783-96-2 |
| PubChem | 6432717 |
| Номер EINECS | 232-038-0 |
| SMILES | [Ag]I |
| InChI | 1/Ag.HI/h;1H/q+1;/p-1 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | AgI |
| Молярна маса | 234.77 г/моль |
| Зовнішній вигляд | жовтий, кристалічний твердий |
| Запах | без запаху |
| Густина | 5.675 г/см3, твердий |
| Тпл | 558 |
| Розчинність (вода) | 3× 10−7г/100 мл (20 °C) |
| Структура | |
| Кристалічна структура | шестикутна (β-фаза, < 147 °C) кубічна (α-фаза, > 147 °C) |
| Термохімія | |
| Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 | −62 кДж·моль−1 |
| Ст. ентропія S 298 | 115 Дж·моль−1·K−1 |
| Небезпеки | |
| (Класифікація ЄС) | не вказано |
| NFPA 704 |  0 2 0 |
| Температура спалаху | Негорючий |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Примітки картки | |
Структура
Структура йодида срібла залежить від температури:
- Нижче 146,85 °C β-фаза AgI із [en] є найбільш стійкою. Ця фаза в природі зустрічається як мінерал йодаргірит.
- Вище 146.85 °C α-фаза стає стійкішою. Ця фаза — це кубічна сингонія, яка має срібні центри, розподілені випадковим чином між 6 октаедрами, 12 тетраедрами та 24 трикутними ділянками. При цій температурі іони Ag+ можуть швидко проходити через тверде тіло, стаючи суперіонним провідником. Перехід між β і α формами являє собою плавлення срібної (катіонної) підґратки. [en] для α-AgI становить приблизно половину від хлориду натрію (типової іонної твердої речовини). Кристалічна решітку AgI «частково розплавляється» при переході між α і β-поліморфами.
- Метастабільна γ-фаза також існує нижче 146,85 °C зі сфалеритовою структурою.
Добування та властивості
Йодид срібла добувають шляхом реакції між розчином йодиду (наприклад, йодиду калію) з розчином іонів срібла (наприклад, нітрату срібла). Утворена жовтувата речовина швидко випадає в осад. Тверде речовина — це суміш двох основних фаз. Згодом, AgI розчиняють у гідройодовій кислоті з подальшим розведенням водою осаду β-AgI. Як альтернатива, розчинення AgI в розчині концентрованого нітрату срібла з наступним розведенням дає α-AgI. Якщо сполука піддається впливу сонячного світла, тверда речовина швидко темніє, іонний блиск срібла стає металевим. Усі галогеніди срібла є світлочутливими, причому найбільш світлочутливим є бромисте срібло, потім йодисте, а найменш світлочутливим — хлористе. Фоточутливість змінюється в залежності від чистоти речовини.
Штучні опади
Кристалічна структура β-AgI схожа на структуру льоду, що дозволяє індукувати процеси замерзання, відомі як неоднорідна нуклеація. Приблизно 50 000 кг використовуються для створення штучних опадів щорічно, одноразово використовується 10–50 грамів.
Може розглядатися як засіб, що може застосовуватися для охолодження Землі за рахунок альбедо снігу і хмар. Разом із іншими методами сонячної геоінженерії, наприклад, розпилення світловідбивного аерозолю (карбонату кальцію), розглядається також вирубка лісів для підвищення альбедо Землі за рахунок снігу тощо.
Заходи безпеки
Значний вплив може призвести до аргірії, що характеризується локалізованим знебарвленням тканин тіла.
Див. також
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йодид срібла |
- Zumdahl, Steven S. (2009). Chemical Principles 6th Ed. Houghton Mifflin Company. с. A23. ISBN .
- Binner, J. G. P.; Dimitrakis, G.; Price, D. M.; Reading, M.; Vaidhyanathan, B. (2006). (PDF). Journal of Thermal Analysis and Calorimetry. 84 (2): 409—412. doi:10.1007/s10973-005-7154-1. Архів оригіналу (PDF) за 1 липня 2021. Процитовано 2 серпня 2019. (ісп.)
- Hull, Stephen (2007). Superionics: crystal structures and conduction processes. Rep. Prog. Phys. 67 (7): 1233—1314. doi:10.1088/0034-4885/67/7/R05. (ісп.)
- O. Glemser, H. Saur «Silver Iodide» in Handbook of Preparative Inorganic Chemistry, 2nd Ed. Edited by G. Brauer, Academic Press, 1963, NY. Vol. 1. p. 1036-7. (ісп.)
- Н.И.Тарасевич, К.А.Семененко, А.Д.Хлыстова - Методы спектрального и химико-спектрального анализа // Под ред. Л.Н.Лукиных, М., с.80.
- Phyllis A. Lyday «Iodine and Iodine Compounds» in Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry, Wiley-VCH, Weinheim, 2005. DOI:10.1002/14356007.a14_381 (англ.)
- (PDF) (English) . Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2021.
{{}}:|first=з пропущеним|last=() - . Архів оригіналу за 30 січня 2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020.
- . TOXNET: Toxicogy Data Network. U.S. National Library of Medicine. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 9 березня 2016. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jodi d sri bla neorganichna spoluka z formuloyu AgI Spoluka yavlyaye soboyu tverdu rechovinu yaskravo zhovtogo koloru ale vona majzhe zavzhdi mistyat domishki metalevogo sribla yaki dayut yij sirogo zabarvlennya Domishki sribla vinikayut cherez silnu fotosensibilizaciyu AgI Jodid sribla vikoristovuyut yak antiseptik i pri zasivi hmar Jodid sriblaJodid sriblaInshi nazvi Jodid sribla I IdentifikatoriNomer CAS 7783 96 2PubChem 6432717Nomer EINECS 232 038 0SMILES Ag IInChI 1 Ag HI h 1H q 1 p 1VlastivostiMolekulyarna formula AgIMolyarna masa 234 77 g molZovnishnij viglyad zhovtij kristalichnij tverdijZapah bez zapahuGustina 5 675 g sm3 tverdijTpl 558Rozchinnist voda 3 10 7g 100 ml 20 C StrukturaKristalichna struktura shestikutna b faza lt 147 C kubichna a faza gt 147 C TermohimiyaSt entalpiya utvorennya DfHo 298 62 kDzh mol 1St entropiya So 298 115 Dzh mol 1 K 1NebezpekiKlasifikaciya YeS ne vkazanoNFPA 704 0 2 0Temperatura spalahu NegoryuchijYaksho ne zaznacheno inshe dani navedeno dlya rechovin u standartnomu stani za 25 C 100 kPa Instrukciya z vikoristannya shablonuPrimitki kartkiStrukturaStruktura jodida sribla zalezhit vid temperaturi Nizhche 146 85 C b faza AgI iz en ye najbilsh stijkoyu Cya faza v prirodi zustrichayetsya yak mineral jodargirit Vishe 146 85 C a faza staye stijkishoyu Cya faza ce kubichna singoniya yaka maye sribni centri rozpodileni vipadkovim chinom mizh 6 oktaedrami 12 tetraedrami ta 24 trikutnimi dilyankami Pri cij temperaturi ioni Ag mozhut shvidko prohoditi cherez tverde tilo stayuchi superionnim providnikom Perehid mizh b i a formami yavlyaye soboyu plavlennya sribnoyi kationnoyi pidgratki en dlya a AgI stanovit priblizno polovinu vid hloridu natriyu tipovoyi ionnoyi tverdoyi rechovini Kristalichna reshitku AgI chastkovo rozplavlyayetsya pri perehodi mizh a i b polimorfami Metastabilna g faza takozh isnuye nizhche 146 85 C zi sfaleritovoyu strukturoyu Zolotisto zhovti kristali na minerali ce jodargirit prirodna forma b AgI Dobuvannya ta vlastivostiJodid sribla dobuvayut shlyahom reakciyi mizh rozchinom jodidu napriklad jodidu kaliyu z rozchinom ioniv sribla napriklad nitratu sribla Utvorena zhovtuvata rechovina shvidko vipadaye v osad Tverde rechovina ce sumish dvoh osnovnih faz Zgodom AgI rozchinyayut u gidrojodovij kisloti z podalshim rozvedennyam vodoyu osadu b AgI Yak alternativa rozchinennya AgI v rozchini koncentrovanogo nitratu sribla z nastupnim rozvedennyam daye a AgI Yaksho spoluka piddayetsya vplivu sonyachnogo svitla tverda rechovina shvidko temniye ionnij blisk sribla staye metalevim Usi galogenidi sribla ye svitlochutlivimi prichomu najbilsh svitlochutlivim ye bromiste sriblo potim jodiste a najmensh svitlochutlivim hloriste Fotochutlivist zminyuyetsya v zalezhnosti vid chistoti rechovini Shtuchni opadiLitak Cessna 210 osnashenij generatorom jodidu sribla dlya stvorennya shtuchnih opadiv Kristalichna struktura b AgI shozha na strukturu lodu sho dozvolyaye indukuvati procesi zamerzannya vidomi yak neodnoridna nukleaciya Priblizno 50 000 kg vikoristovuyutsya dlya stvorennya shtuchnih opadiv shorichno odnorazovo vikoristovuyetsya 10 50 gramiv Mozhe rozglyadatisya yak zasib sho mozhe zastosovuvatisya dlya oholodzhennya Zemli za rahunok albedo snigu i hmar Razom iz inshimi metodami sonyachnoyi geoinzheneriyi napriklad rozpilennya svitlovidbivnogo aerozolyu karbonatu kalciyu rozglyadayetsya takozh virubka lisiv dlya pidvishennya albedo Zemli za rahunok snigu tosho Zahodi bezpekiZnachnij vpliv mozhe prizvesti do argiriyi sho harakterizuyetsya lokalizovanim znebarvlennyam tkanin tila Div takozhGalogenidi sriblaPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Jodid sriblaZumdahl Steven S 2009 Chemical Principles 6th Ed Houghton Mifflin Company s A23 ISBN 978 0 618 94690 7 Binner J G P Dimitrakis G Price D M Reading M Vaidhyanathan B 2006 PDF Journal of Thermal Analysis and Calorimetry 84 2 409 412 doi 10 1007 s10973 005 7154 1 Arhiv originalu PDF za 1 lipnya 2021 Procitovano 2 serpnya 2019 isp Hull Stephen 2007 Superionics crystal structures and conduction processes Rep Prog Phys 67 7 1233 1314 doi 10 1088 0034 4885 67 7 R05 isp O Glemser H Saur Silver Iodide in Handbook of Preparative Inorganic Chemistry 2nd Ed Edited by G Brauer Academic Press 1963 NY Vol 1 p 1036 7 isp N I Tarasevich K A Semenenko A D Hlystova Metody spektralnogo i himiko spektralnogo analiza Pod red L N Lukinyh M s 80 Phyllis A Lyday Iodine and Iodine Compounds in Ullmann s Encyclopedia of Industrial Chemistry Wiley VCH Weinheim 2005 DOI 10 1002 14356007 a14 381 angl PDF English Arhiv originalu PDF za 24 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Arhiv originalu za 30 sichnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 27 listopada 2020 TOXNET Toxicogy Data Network U S National Library of Medicine Arhiv originalu za 3 chervnya 2017 Procitovano 9 bereznya 2016 angl