Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гідо Хосе Маріо Ді Телла (12 червня 1931 — 31 грудня 2001) — аргентинський економіст, урядовець та дипломат. Міністр закордонних справ Аргентини (1991—1999).
| Гідо Ді Телла | |
|---|---|
| ісп. Guido di Tella | |
 | |
| Народився | 12 червня 1931[1][2] Буенос-Айрес, Аргентина |
| Помер | 31 грудня 2001[1][2](70 років) Буенос-Айрес, Аргентина ·геморагічний інсульт |
| Поховання | d |
| Країна |  Аргентина |
| Діяльність | дипломат, економіст, політик |
| Alma mater | Університет Буенос-Айреса, d і Массачусетський технологічний інститут |
| Заклад | Університет Буенос-Айреса |
| Партія | Хустисіалістська партія |
| Батько | d |
| Нагороди |   |
| |
Життєпис
Народився 12 червня 1931 року в Буенос-Айресі в сім'ї Торкуато Ді Телья, італійського іммігранта, який став відомим промисловцем в Аргентині. Його компанія Siam di Tella виробляла промислову і побутову техніку. У 1955 році закінчив Університет Буенос-Айреса та очолив сімейну промислову компанію, на якій працювало 5000 осіб. Він також захопився політикою, ставши співзасновником християнсько-демократичної партії Аргентини в 1954 році. У 1959 році закінчив Массачусетський технологічний інститут, де здобув ступінь доктора економічних наук.
У Аргентині, він разом зі своїм старшим братом Торкуато заснував освітній і культурний фонд — Інститут Торкуато Ді Телла. На той час Гідо Ді Телла став прихильником колишнього президента-популіста Хуана Перона. Викладаючи в своїй альма-матер і в аргентинському католицькому університеті, він також допоміг спонукати Інститут Ді Телла стати провідним спонсором місцевого авангардного руху в мистецтві у 1960-х роках. Підтримка Перона привела його до недовгого вигнання з Аргентини на початку 1970-х років, тоді він став запрошеним коледжу Святого Антонія в Оксфордському університеті.
Ді Телла був в оточенні Перона під час короткого візиту до Аргентини старіючого лідера у листопаді 1972 року, який був йому дозволений напередодні загальних виборів 1973 року. Після смерті Перона у 1974 році його вдова і спадкоємиця Ісабель Мартінес де Перон призначила Ді Телла на посаду заступника міністра економіки, яку він займав аж до перевороту у березні 1976 року, коли повалили Ісабель Перона. Потім Ді Телла провів кілька років у вигнанні в Оксфорді, де він написав книгу про свій досвід. Повернувшись до Аргентини в 1989 році, він ніколи не розривав зв'язки з містом і університетом, продовжував утримувати там будинок, у який приїжджав щороку.
У 1989 році до влади прийшов Карлос Менем, обраний на посаду президента Аргентини, який повернув Ді Телла на посаду заступника міністра економіки при Мігелі Роїг. А через кілька днів після смерті літнього Роїг він був призначений послом Аргентини у США. Перестановка в кабінеті міністрів у лютому 1991 року призвела до того, що Ді Телла змінив Домінго Кавальо на посаді міністра закордонних справ. Кавальо був призначений міністром економіки, на цій посаді він ініціював зближення Аргентини з Великою Британією та США. Дипломатичні відносини з Великою Британією були відновлені у лютому 1990 року, Аргентина взяла участь в операції «Буря в пустелі» в ході війни в Перській затоці.
Ді Телла провів перебудову аргентинської зовнішньої політики по відношенню до «Вашингтонському консенсусу», змалювавши в загальних рисах нову ідею США і Аргентини, яку міністр закордонних справ назвав «плотськими відносинами». Зусилля Ді Телли привели до того, що у 1997 році президент США Білл Клінтон ухвалив рішення призначити Аргентину великим союзником поза НАТО.
Йому вдалося встановити нові відносини з Великою Британією і підписати знаменні угоди про комерційну співпрацю, щодо виключної економічної зони навколо Фолклендських островів з міністром закордонних справ Великої Британії Дугласом Хердом у листопаді 1991 року.
5 грудня 1991 року за його каденції на посаді Міністра закордонних справ Аргентина визнала незалежність України. У листопаді 1996 року відвідав Київ з офіційним візитом, де зустрівся з Президентом України Леонідом Кучмою та Міністром закордонних справ України Геннадієм Удовенко.
31 грудня 2001 року помер після перенесеного інсульту.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Munzinger Personen
- . Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 15 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gido Hose Mario Di Tella 12 chervnya 1931 31 grudnya 2001 argentinskij ekonomist uryadovec ta diplomat Ministr zakordonnih sprav Argentini 1991 1999 Gido Di Tellaisp Guido di TellaNarodivsya12 chervnya 1931 1931 06 12 1 2 Buenos Ajres ArgentinaPomer31 grudnya 2001 2001 12 31 1 2 70 rokiv Buenos Ajres Argentina gemoragichnij insultPohovannyadKrayina ArgentinaDiyalnistdiplomat ekonomist politikAlma materUniversitet Buenos Ajresa d i Massachusetskij tehnologichnij institutZakladUniversitet Buenos AjresaPartiyaHustisialistska partiyaBatkodNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 12 chervnya 1931 roku v Buenos Ajresi v sim yi Torkuato Di Telya italijskogo immigranta yakij stav vidomim promislovcem v Argentini Jogo kompaniya Siam di Tella viroblyala promislovu i pobutovu tehniku U 1955 roci zakinchiv Universitet Buenos Ajresa ta ocholiv simejnu promislovu kompaniyu na yakij pracyuvalo 5000 osib Vin takozh zahopivsya politikoyu stavshi spivzasnovnikom hristiyansko demokratichnoyi partiyi Argentini v 1954 roci U 1959 roci zakinchiv Massachusetskij tehnologichnij institut de zdobuv stupin doktora ekonomichnih nauk U Argentini vin razom zi svoyim starshim bratom Torkuato zasnuvav osvitnij i kulturnij fond Institut Torkuato Di Tella Na toj chas Gido Di Tella stav prihilnikom kolishnogo prezidenta populista Huana Perona Vikladayuchi v svoyij alma mater i v argentinskomu katolickomu universiteti vin takozh dopomig sponukati Institut Di Tella stati providnim sponsorom miscevogo avangardnogo ruhu v mistectvi u 1960 h rokah Pidtrimka Perona privela jogo do nedovgogo vignannya z Argentini na pochatku 1970 h rokiv todi vin stav zaproshenim koledzhu Svyatogo Antoniya v Oksfordskomu universiteti Di Tella buv v otochenni Perona pid chas korotkogo vizitu do Argentini stariyuchogo lidera u listopadi 1972 roku yakij buv jomu dozvolenij naperedodni zagalnih viboriv 1973 roku Pislya smerti Perona u 1974 roci jogo vdova i spadkoyemicya Isabel Martines de Peron priznachila Di Tella na posadu zastupnika ministra ekonomiki yaku vin zajmav azh do perevorotu u berezni 1976 roku koli povalili Isabel Perona Potim Di Tella proviv kilka rokiv u vignanni v Oksfordi de vin napisav knigu pro svij dosvid Povernuvshis do Argentini v 1989 roci vin nikoli ne rozrivav zv yazki z mistom i universitetom prodovzhuvav utrimuvati tam budinok u yakij priyizhdzhav shoroku U 1989 roci do vladi prijshov Karlos Menem obranij na posadu prezidenta Argentini yakij povernuv Di Tella na posadu zastupnika ministra ekonomiki pri Migeli Royig A cherez kilka dniv pislya smerti litnogo Royig vin buv priznachenij poslom Argentini u SShA Perestanovka v kabineti ministriv u lyutomu 1991 roku prizvela do togo sho Di Tella zminiv Domingo Kavalo na posadi ministra zakordonnih sprav Kavalo buv priznachenij ministrom ekonomiki na cij posadi vin iniciyuvav zblizhennya Argentini z Velikoyu Britaniyeyu ta SShA Diplomatichni vidnosini z Velikoyu Britaniyeyu buli vidnovleni u lyutomu 1990 roku Argentina vzyala uchast v operaciyi Burya v pusteli v hodi vijni v Perskij zatoci Di Tella proviv perebudovu argentinskoyi zovnishnoyi politiki po vidnoshennyu do Vashingtonskomu konsensusu zmalyuvavshi v zagalnih risah novu ideyu SShA i Argentini yaku ministr zakordonnih sprav nazvav plotskimi vidnosinami Zusillya Di Telli priveli do togo sho u 1997 roci prezident SShA Bill Klinton uhvaliv rishennya priznachiti Argentinu velikim soyuznikom poza NATO Jomu vdalosya vstanoviti novi vidnosini z Velikoyu Britaniyeyu i pidpisati znamenni ugodi pro komercijnu spivpracyu shodo viklyuchnoyi ekonomichnoyi zoni navkolo Folklendskih ostroviv z ministrom zakordonnih sprav Velikoyi Britaniyi Duglasom Herdom u listopadi 1991 roku 5 grudnya 1991 roku za jogo kadenciyi na posadi Ministra zakordonnih sprav Argentina viznala nezalezhnist Ukrayini U listopadi 1996 roku vidvidav Kiyiv z oficijnim vizitom de zustrivsya z Prezidentom Ukrayini Leonidom Kuchmoyu ta Ministrom zakordonnih sprav Ukrayini Gennadiyem Udovenko 31 grudnya 2001 roku pomer pislya perenesenogo insultu PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Munzinger Personen d Track Q107343683 Arhiv originalu za 25 sichnya 2020 Procitovano 15 bereznya 2020 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 15 bereznya 2020 Arhiv originalu za 30 bereznya 2020 Procitovano 15 bereznya 2020