Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цей розділ містить текст, що не відповідає . (грудень 2017) |
Комунальний заклад Березівської сільської ради Березівський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І — ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Веселка» (Березівський НВК) — заклад освіти, що розташований у селі Береза Глухівському районі Сумської області. Мова навчання — українська.
| Березівський НВК | |
|---|---|
 | |
| Тип | Загальноосвітня школа I-III ступенів |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Береза |
| 51°43′55″ пн. ш. 33°51′50″ сх. д. / 51.731824° пн. ш. 33.8639671° сх. д. | |
| Адреса | 41437 с. Береза, Сумська обл., вул. Довженка, 1 |
| Сайт | berezanvk.com.ua |
| Мова | українська |
Історія
Дореволюційний період
До Жовтневої революції в Березі було дві невеличкі школи: земська і церковно-приходська. Земською називалася школа тому, що вчителі призначались від земства, а в церковній — від церкви. В земській школі було три класи. Всього в двох школах навчалось 75-80 учнів. Вчителями церковно-приходської школи в 1907—1910 рр. працювали Міна Кіндратович Козюлін і Кузьма Матвійович Ящик, німець по походженню — Веллер. Закон Божий викладав піп Василь Михайловський. В земській школі в 1912 році працювали Бережнов, Гудзій, а в 1913 р. Яновські Параска Іванівна, Міллер Катерина Андріївна, Артюх Олександр Петрович.
Діти вчили буквар, російську мову, арифметику та закон Божий. Священик Василь був дуже суворий. За непослух дитину ставив на коліна на 2-3 години, бив лінійкою по руках, а бувало надривав дитині вухо, люто сіпнувши за нього. Ходили до школи переважно діти заможних селян, бо бідні не мали можливості забезпечити дітей одягом і взуттям. Більша частина дітей допомагала своїм батькам по господарству, пасла худобу.
Післяреволюційний період
Після Жовтневої революції навчатися в школі могли вже діти всіх селян. Нова семирічна школа була побудована в 1929 р. Навчання в ній розпочалося в 1930 році, а до цього навчалися в двох будинках старих шкіл. В 1924 році в школі була створена перша піонерська організація. Налічувала вона 12 піонерів. Першими піонерами були: Андросенко Григорій Васильович, Тимощенко Максим Митрофанович, Куценко Алім Андрійович, Рудяк Олександр Македонович, Лук'яненко Григорій Іванович, Борисенко Валентин Дмитрович, Богданович Іван Митрофанович, Іващенко Степан Іванович, Наймитенко Петро Тихонович, Руцький Михайло Васильович, Пащенко Михайло Іванович.
Керували піонерською організацією вчителі школи. Основна робота піонерського загону була на антирелігійні теми. Також збирали лікарські рослини і жолуді, які здавали в Березівське споживче товариство кооперації. Отримані гроші витрачали на допомогу дітям, у яких було тяжке матеріальне становище (купували одяг, взуття). В 1934 році придбали перший піонерський горн і барабан. Влітку діти відпочивали на піонерському майданчику біля школи. Піонерська дружина носила ім'я М. І. Калініна.
Першим директором нової школи був Шевель Петро Михайлович, а з 1932 по 1934 рік — Норець Григорій Іванович. В цей час в школі виникає комсомольська організація. Першими комсомольцями були Конога Марія і Пащенко Валентин. З 1934 року директором школи був Короткий Микола Петрович. В цей час в школі була створена майстерня. Школа мала поле площею 5 гектар, яке оброблялось учнями.
Учні брали участь у культурному житті села: ставили п'єси, давали концерти, був великий хоровий гурток, яким керував Короткий М. П. Кошти від концертів йшли на допомогу дітям сиротам. До 1936 року в школі було допоміжне господарство: свині за якими доглядав місцевий дідусь Рудяк Федір Демидович. З 1936 року були створені дослідні ділянки, де вирощували картоплю, огірки, капусту, цибулю, коноплю. Перед Великою Вітчизняною війною і до 1955 року директором школи працював Тищенко Григорій Сливич.
У 1955 році школа стала середньою. Директором був призначений Кулинич Олександр Васильович, який працював по 1961 рік. При ньому школа добудовувалась, побудували праве крило. З 1961 по 1964 рр. директори в школі дуже часто змінювались. Ними були: Довгополий Олександр Васильович, Павленко Павло Григорович та інші. З 1964 року по 1974 рік директором школи був Мірошниченко Павло Опанасович. У 1970 році школа добудувалася: збудували ліве крило і спортзал. При цьому директорові посаджено біля школи сад і парк.
З 1974 року по 1989 рік директором школи працювала Самойленко Наталія Павлівна. При ній пічне опалення замінено водяним, повністю замінена електропроводка, заасфальтовані доріжки. Також побудовано гараж, кролятник, відкрито їдальню, діяла спортивна школа. В цей час учні на уроках трудового навчання отримували виробничі професії: тракториста-машиніста і оператора машинного доїння корів.
У школі був свій трактор, на якому учні навчались їздити. Учні школи надавали посильну допомогу в обробітку сільгоспкультур місцевому колгоспу імені Дзержинського. При школі на літніх канікулах працював табір праці та відпочинку учнів. В свою чергу колгосп надавав матеріальну допомогу школі.
З 1989 року по 2001 рік директором школи був Балицький Олександр Петрович. При ньому школа була обкладена білою цеглою, старі меблі замінені на нові.
Змінився внутрішній вигляд класних кімнат: стіни поклеєні шпалерами. Стеля в актовому залі та фоє підшита красивими плитками. І найголовніше — в школі був створений комп'ютерний клас.
У 2001 році школу очолив Сокол Олександр Юрійович, за якого було зроблено капітальний ремонт даху школи.
З 2004 року по 2017 рік школу очолював Тимощенко Анатолій Миколайович.
Відомі випускники
- Богданович Олексій Володимирович (23 березня 1963, с. Береза, Глухівський район, Сумської області) — український актор театру і кіно. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1996), Народний артист України (2006).
- Сліпушко Оксана Миколаївна (21 листопада 1973, с. Береза, Глухівський район, Сумська область) — український науковець, філолог, літературознавець, письменник. Доктор філологічних наук. Автор ряду праць із давньої української літератури, суспільно-політичної думки XIX століття, літератури XX ст.
- — самодіяльний поет, музикант, композитор організував в селі самодіяльний народний хор.
- Сокира Павло Федорович (5 серпня 1932 року — 28 грудня 1995 р.) — музикант, бандурист. У 1979 році присвоєно звання «Заслужений артист УРСР». Був солістом Державної капели бандуристів Української РСР.
Джерела
- Школа на сайті інформаційної системи управління освітою
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2017 Komunalnij zaklad Berezivskoyi silskoyi radi Berezivskij navchalno vihovnij kompleks zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad Veselka Berezivskij NVK zaklad osviti sho roztashovanij u seli Bereza Gluhivskomu rajoni Sumskoyi oblasti Mova navchannya ukrayinska Zobrazhennya pidpis Berezivskij NVKTipZagalnoosvitnya shkola I III stupenivKrayina UkrayinaRoztashuvannyaBereza51 43 55 pn sh 33 51 50 sh d 51 731824 pn sh 33 8639671 sh d 51 731824 33 8639671Adresa41437 s Bereza Sumska obl vul Dovzhenka 1Sajtberezanvk com uaMovaukrayinskaIstoriyaDorevolyucijnij period Do Zhovtnevoyi revolyuciyi v Berezi bulo dvi nevelichki shkoli zemska i cerkovno prihodska Zemskoyu nazivalasya shkola tomu sho vchiteli priznachalis vid zemstva a v cerkovnij vid cerkvi V zemskij shkoli bulo tri klasi Vsogo v dvoh shkolah navchalos 75 80 uchniv Vchitelyami cerkovno prihodskoyi shkoli v 1907 1910 rr pracyuvali Mina Kindratovich Kozyulin i Kuzma Matvijovich Yashik nimec po pohodzhennyu Veller Zakon Bozhij vikladav pip Vasil Mihajlovskij V zemskij shkoli v 1912 roci pracyuvali Berezhnov Gudzij a v 1913 r Yanovski Paraska Ivanivna Miller Katerina Andriyivna Artyuh Oleksandr Petrovich Diti vchili bukvar rosijsku movu arifmetiku ta zakon Bozhij Svyashenik Vasil buv duzhe suvorij Za neposluh ditinu staviv na kolina na 2 3 godini biv linijkoyu po rukah a buvalo nadrivav ditini vuho lyuto sipnuvshi za nogo Hodili do shkoli perevazhno diti zamozhnih selyan bo bidni ne mali mozhlivosti zabezpechiti ditej odyagom i vzuttyam Bilsha chastina ditej dopomagala svoyim batkam po gospodarstvu pasla hudobu Pislyarevolyucijnij period Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi navchatisya v shkoli mogli vzhe diti vsih selyan Nova semirichna shkola bula pobudovana v 1929 r Navchannya v nij rozpochalosya v 1930 roci a do cogo navchalisya v dvoh budinkah starih shkil V 1924 roci v shkoli bula stvorena persha pionerska organizaciya Nalichuvala vona 12 pioneriv Pershimi pionerami buli Androsenko Grigorij Vasilovich Timoshenko Maksim Mitrofanovich Kucenko Alim Andrijovich Rudyak Oleksandr Makedonovich Luk yanenko Grigorij Ivanovich Borisenko Valentin Dmitrovich Bogdanovich Ivan Mitrofanovich Ivashenko Stepan Ivanovich Najmitenko Petro Tihonovich Ruckij Mihajlo Vasilovich Pashenko Mihajlo Ivanovich Keruvali pionerskoyu organizaciyeyu vchiteli shkoli Osnovna robota pionerskogo zagonu bula na antireligijni temi Takozh zbirali likarski roslini i zholudi yaki zdavali v Berezivske spozhivche tovaristvo kooperaciyi Otrimani groshi vitrachali na dopomogu dityam u yakih bulo tyazhke materialne stanovishe kupuvali odyag vzuttya V 1934 roci pridbali pershij pionerskij gorn i baraban Vlitku diti vidpochivali na pionerskomu majdanchiku bilya shkoli Pionerska druzhina nosila im ya M I Kalinina Pershim direktorom novoyi shkoli buv Shevel Petro Mihajlovich a z 1932 po 1934 rik Norec Grigorij Ivanovich V cej chas v shkoli vinikaye komsomolska organizaciya Pershimi komsomolcyami buli Konoga Mariya i Pashenko Valentin Z 1934 roku direktorom shkoli buv Korotkij Mikola Petrovich V cej chas v shkoli bula stvorena majsternya Shkola mala pole plosheyu 5 gektar yake obroblyalos uchnyami Uchni brali uchast u kulturnomu zhitti sela stavili p yesi davali koncerti buv velikij horovij gurtok yakim keruvav Korotkij M P Koshti vid koncertiv jshli na dopomogu dityam sirotam Do 1936 roku v shkoli bulo dopomizhne gospodarstvo svini za yakimi doglyadav miscevij didus Rudyak Fedir Demidovich Z 1936 roku buli stvoreni doslidni dilyanki de viroshuvali kartoplyu ogirki kapustu cibulyu konoplyu Pered Velikoyu Vitchiznyanoyu vijnoyu i do 1955 roku direktorom shkoli pracyuvav Tishenko Grigorij Slivich U 1955 roci shkola stala serednoyu Direktorom buv priznachenij Kulinich Oleksandr Vasilovich yakij pracyuvav po 1961 rik Pri nomu shkola dobudovuvalas pobuduvali prave krilo Z 1961 po 1964 rr direktori v shkoli duzhe chasto zminyuvalis Nimi buli Dovgopolij Oleksandr Vasilovich Pavlenko Pavlo Grigorovich ta inshi Z 1964 roku po 1974 rik direktorom shkoli buv Miroshnichenko Pavlo Opanasovich U 1970 roci shkola dobuduvalasya zbuduvali live krilo i sportzal Pri comu direktorovi posadzheno bilya shkoli sad i park Z 1974 roku po 1989 rik direktorom shkoli pracyuvala Samojlenko Nataliya Pavlivna Pri nij pichne opalennya zamineno vodyanim povnistyu zaminena elektroprovodka zaasfaltovani dorizhki Takozh pobudovano garazh krolyatnik vidkrito yidalnyu diyala sportivna shkola V cej chas uchni na urokah trudovogo navchannya otrimuvali virobnichi profesiyi traktorista mashinista i operatora mashinnogo doyinnya koriv U shkoli buv svij traktor na yakomu uchni navchalis yizditi Uchni shkoli nadavali posilnu dopomogu v obrobitku silgospkultur miscevomu kolgospu imeni Dzerzhinskogo Pri shkoli na litnih kanikulah pracyuvav tabir praci ta vidpochinku uchniv V svoyu chergu kolgosp nadavav materialnu dopomogu shkoli Z 1989 roku po 2001 rik direktorom shkoli buv Balickij Oleksandr Petrovich Pri nomu shkola bula obkladena biloyu cegloyu stari mebli zamineni na novi Zminivsya vnutrishnij viglyad klasnih kimnat stini pokleyeni shpalerami Stelya v aktovomu zali ta foye pidshita krasivimi plitkami I najgolovnishe v shkoli buv stvorenij komp yuternij klas U 2001 roci shkolu ocholiv Sokol Oleksandr Yurijovich za yakogo bulo zrobleno kapitalnij remont dahu shkoli Z 2004 roku po 2017 rik shkolu ocholyuvav Timoshenko Anatolij Mikolajovich Vidomi vipusknikiBogdanovich Oleksij Volodimirovich 23 bereznya 1963 s Bereza Gluhivskij rajon Sumskoyi oblasti ukrayinskij aktor teatru i kino Laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1996 Narodnij artist Ukrayini 2006 Slipushko Oksana Mikolayivna 21 listopada 1973 s Bereza Gluhivskij rajon Sumska oblast ukrayinskij naukovec filolog literaturoznavec pismennik Doktor filologichnih nauk Avtor ryadu prac iz davnoyi ukrayinskoyi literaturi suspilno politichnoyi dumki XIX stolittya literaturi XX st samodiyalnij poet muzikant kompozitor organizuvav v seli samodiyalnij narodnij hor Sokira Pavlo Fedorovich 5 serpnya 1932 roku 28 grudnya 1995 r muzikant bandurist U 1979 roci prisvoyeno zvannya Zasluzhenij artist URSR Buv solistom Derzhavnoyi kapeli banduristiv Ukrayinskoyi RSR DzherelaShkola na sajti informacijnoyi sistemi upravlinnya osvitoyu