Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Хасінто Бенавенте | ||||
|---|---|---|---|---|
| Jacinto Benavente Martínez | ||||
 Видатний іспанський драматург | ||||
| Народився | 12 серпня 1866 Мадрид, Іспанія | |||
| Помер | 14 липня 1954 (87 років) Іспанія | |||
| Країна |  Іспанія[1] | |||
| Національність | іспанець | |||
| Діяльність | драматург, журналіст, письменник, політик, поет, кінорежисер, адвокат | |||
| Alma mater | Мадридський університет Комплутенсе | |||
| Напрямок | драматург | |||
| Жанр | драматургія і театр | |||
| Членство | Королівська академія іспанської мови[2] | |||
| Батько | d | |||
| Премії |  Нобелівська премія з літератури (1922) | |||
| | ||||
 Хасінто Бенавенте у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Хасінто Бенавенте-і-Мартінес (ісп. Jacinto Benavente Martínez; 12 серпня 1866 — 14 липня 1954) — іспанський драматург «покоління 98 року», лауреат Нобелівської премії з літератури 1922 року.
Біографія
Бенавенте-і-Мартінес народився 12 серпня 1866 р. в Мадриді у родині відомого лікаря-педіатра. Його батько любив театр і мав хорошу домашню бібліотеку, лікував багатьох відомих людей того часу. До 16 років Хасінто вже знав кілька мов і брав участь у самодіяльності.Був ліберальним монархістом, критиком соціалізму та прихильником режиму Франциско Франко.
У 1882 р. майбутній письменник вступив на юридичний факультет Мадридського університету, але у 1885 р., недовчившись, залишив його і присвятив себе літературі. На межі століть його ім'я асоціювалося з представниками «покоління 1898 року» — групою патріотично налаштованих інтелектуалів, що виступали за «європеїзацію» Іспанії. З 1899 р. Бенавенте-і-Мартінес, на той час уже відомий драматург, очолив журнал «Літературне життя», де публікувалися в основному представники «покоління 1898 року». З початком 1900-х pp. Бенавенте-і-Мартінес став одним із провідних літературних критиків Іспанії, а в 1920 р. — головним режисером національного театру Іспанії «Еспаньйол». У тому ж році він висунув свою кандидатуру у парламент, але програв вибори.
У 1922 р. Бенавенте-і-Мартінесу присудили Нобелівську премію «за неперевершену майстерність, з якою він продовжив славетні традиції іспанської драми». Одночасно Бенавенте-і-Мартінес був нагороджений престижною іспанською літературною премією — Великим хрестом Альфонсо Мудрого і вдостоєний звання почесного громадянина Мадрида. На початку громадянської війни Бенавенте-і-Мартінес підтримував республіканців, але пізніше прийняв режим Франко.
До кінця життя Бенавенте-і-Мартінес був у пошані як драматург, а його п'єси з успіхом ставились у багатьох театрах країни. Помер Бенавенте-і-Мартінес внаслідок інфаркту 14 липня 1954 р. у Мадриді. У мадридському парку Буен Ретіро йому встановлено пам'ятник.
Літературний дебют Бенавенте-і-Мартінеса припав на 1892 p., коли вийшла друком книжка «Фантастичний театр» («Teatro Fantastico»), у якій розроблявся жанр драматичного діалогу. У 1893 р. побачили світ поетична збірка «Вірші»(«Versos») і книжка прози «Листи від жінок» («Cartas de mujeres»). Перша п'єса Бенавенте-і-Мартінеса «Чуже гніздо» («El nido ajeno», 1894) була невдалою, але вже друга п'єса «Відомі люди» («Gente conocida», 1896), що містила у собі критику аристократичних кіл, зробила його ім'я відомим.
Основу драматургії Бенавенте-і-Мартінеса складають сатиричні замальовки моралі та звичаїв різних соціальних прошарків сучасного іспанського суспільства. Авторська позиція, судячи із його п'єс, — це позиція тонкого, іронічного і почасти цинічного скептика, збагаченого великим життєвим досвідом. Дуже різноманітна жанрова палітра драматургії Бенавенте-і-Мартінеса: комедії, сільські драми, трагедії, водевілі, лібрето для оперет, п'єси для дітей, казки і драматичні сценки в стилі східного театру. Значна частина його ранніх п'єс присвячена критиці різноманітних моральних вад та посадових зловживань аристократичних кіл та владної верхівки Іспанії: «Чуже гніздо», «Відомі люди», «Пожива диких звірів» («La comida de las fieras», 1898), «Губернаторка»(«La gobernadora», 1901), «Осінні троянди» («Rosas deotono», 1905), «Принцеса Бебе» («La princesa Bebe», 1906) та ін. Частина п'єс іронічно коментує декадентські крайнощі іспанських модерністів («Суботня ніч» — «La noche del Sabado», 1903), проблеми життя іспанського села («Пані хазяйка» — «Senoraama», 1908; «Нещасна» — «Lamalquerida», 1913), морально-етичні конфлікти («Зловмисники добра» — «Cuento inmoral». 1905; «Зло, яке нам роблять» — «EI mal que nos hacen», 1917).
Однією з найкращих п'єс ранньої драматургії Бенавенте-і-Мартінеса є комедія «Гра інтересів» («Los intereses creados», 1907), в якій у дусі італійської комедії дель арте драматург змалював інтриги кмітливого пройдисвіта-слуги Кріспіна, котрий допомагає своєму господареві Леандро домогтися прихильності багатої жінки.
У своїх п'єсах Бенавенте відкинув романтичну спадщину Ечегерая і, подібно до А. П. Чехова, описував непримітне життя звичайних людей. Найбільш відомий твір - «Гра інтересів» - створений під впливом комедії дель арте ((італ. commedia dell'arte — артистична комедія) — різновид італійського імпровізованого народного театру доби Відродження, що успадкував традиції римської доби).
Усього Бенавенте-і-Мартінес написав бл. 170 п'єс, але його пізня драматургія вже не була настільки популярною. У період правління режиму Франко Бенавенте-і-Мартінес писав переважно розважальні комедії: «Провина покладена на тебе» («La culpa estuya», 1942), «Дон Хуан з'явився» («На llegado don Juan», 1952), «Шпилька в роті»(«El alfileren laboca», 1953). Одна з найкращих повоєнних п'єс Бенавенте-і-Мартінеса — морально-філософська драма «Панянка» («La infanzoria», 1945); остання з поставлених в театрі п'єс драматурга — «Червоний Капелюшок лякає вовка» («Caperucita asusta al lobo», 1953). У повоєнній критиці драматургію Бенавенте-і-Мартінеса порівнювали з театром О.Вайльда та Б.Шоу.
| Його комедіям властиві виняткова фантазія, поетична грація, технічна досконалість та інтелектуальна винятковість. | |
| — Сторм Джеймсон |
За блискучу майстерність, з якою він продовжив славні традиції іспанської драми його нагороджено Нобелівською премією.
Також Хасінто Бенавенте був режисером («Гра інтересів»(1919), «Мадонна з трояндами»(1919) ) та сценаристом, за сюжетом його творів знято багато фільмів.
На початку творчого шляху схильність Бенавенте до компромісів була лише естетичною властивістю: драматург бачив своїм головним завданням приносити задоволення глядачів, що спонукало його з'єднувати у своїй драматургії новаторські тенденції зі смаками публіки. Поступово прагнення до компромісів в театрі переросло в згідницьке ставлення до всього, що відбувалося в політичному житті Іспанії і за її межами. Так, в 1916 році в п'єсі «Місто веселий і самовпевнений» ( "La ciudad alegre у confiada", 1916), в якій Бенавенте висловив своє ставлення до Першої світової війни, він захищає позицію Німеччини, при цьому не виступаючи проти Франції, вважаючи несправедливим той факт, що іспанські інтелектуали намагаються створити з війни магічну казку, в якій Добро зосереджено в Парижі, а Зло - в Берліні (Manzano R. Los premios Nobeles españoles. Barcelona, 1967. P.95). З цієї комедії починається період надзвичайної залученості драматургії Бенавенте в політичну ситуацію в Іспанії та за її межами, що продовжувався аж до 1940 року (тобто в період Першої та Другої Республік, диктатури Прімо де Рівери і Громадянської війни в Іспанії). Згідно з віяннями часу, в п'єсах Бенавенте відгукується на злободенні проблеми країни і суспільства. Консерватор і монархіст, навіть при Першій та Другій Республіках, він продовжує залишатися популярним і затребуваним драматургом. Схоплений республіканцями в перші дні Громадянської війни (18 липня 1936 роки) і постав перед революційним трибуналом за звинуваченням в опозиції до Республіки, через тиждень драматург був «відпущений з поваги до його віку" з умовою вести про-республіканську пропаганду »{Shcehan R. L. Benavente and The Spanish Panorama 1894-1954. Valencia: Artes Gráficos Soler, SA, 1976. P. 142.). Зі встановленням диктатури Бенавенте створює останню політизовану п'єсу - комедію «Птахи і птахи» ( "Aves у pájaros", 1940 ), де, в алегоричній формі демонструючи події Громадянської війни, виступає в підтримку франкізму. З початком ери Франко, також в дусі часу, відображенню подій, що відбуваються в країні, він надає перевагу навмисній аполітичності, розважаючи публіку, допомагаючи їй відволіктися від повсякденності.
Вибрані твори
Всього Хасінто Бенавенте написав 172 твори. Серед них найвизначнішими є:
- Rosas de otoño (1905).
- Los Intereses creados (1907).
- Señora ama (1908).
- El Nietecito (1910).
- La malquerida (1913).
- La ciudad alegre y confiada (1916).
- Campo de armiño (1916).
- Lecciones de buen amor (1924).
- La mariposa que voló sobre el mar (1926).
- Pepa Doncel (1928).
- Vidas cruzadas (1929).
- Aves y pájaros (1940).
- La honradez de la cerradura (1942).
- La infanzona (1945).
- Titania (1946).
- La infanzona (1947).
- Abdicación (1948).
- Ha llegado Don Juan (1952).
- El alfiler en la boca (1954).
Примітки
- LIBRIS — 2012.
- Іспанія — 1715.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
Посилання
- Бенавенте-і-Мартінес Хасінто // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 123. — .
- Бенавенте-і-Мартінес, Хасінто // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бенавенте-і-Мартінес, Хасінто
- Бенавенте-і-Мартінес // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| У Вікіджерелах є :es:Jacinto_Benavente |
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Хасінто Бенавенте |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хасінто Бенавенте |
- Entrevista a Jacinto Benavente - інтерв'ю [ 13 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Hasinto BenaventeJacinto Benavente MartinezVidatnij ispanskij dramaturgNarodivsya12 serpnya 1866 1866 08 12 Madrid IspaniyaPomer14 lipnya 1954 1954 07 14 87 rokiv IspaniyaKrayina Ispaniya 1 NacionalnistispanecDiyalnistdramaturg zhurnalist pismennik politik poet kinorezhiser advokatAlma materMadridskij universitet KomplutenseNapryamokdramaturgZhanrdramaturgiya i teatrChlenstvoKorolivska akademiya ispanskoyi movi 2 BatkodPremiyiNobelivska premiya z literaturi 1922 Hasinto Benavente u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Hasinto Benavente i Martines isp Jacinto Benavente Martinez 12 serpnya 1866 14 lipnya 1954 ispanskij dramaturg pokolinnya 98 roku laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1922 roku BiografiyaBenavente i Martines narodivsya 12 serpnya 1866 r v Madridi u rodini vidomogo likarya pediatra Jogo batko lyubiv teatr i mav horoshu domashnyu biblioteku likuvav bagatoh vidomih lyudej togo chasu Do 16 rokiv Hasinto vzhe znav kilka mov i brav uchast u samodiyalnosti Buv liberalnim monarhistom kritikom socializmu ta prihilnikom rezhimu Francisko Franko U 1882 r majbutnij pismennik vstupiv na yuridichnij fakultet Madridskogo universitetu ale u 1885 r nedovchivshis zalishiv jogo i prisvyativ sebe literaturi Na mezhi stolit jogo im ya asociyuvalosya z predstavnikami pokolinnya 1898 roku grupoyu patriotichno nalashtovanih intelektualiv sho vistupali za yevropeyizaciyu Ispaniyi Z 1899 r Benavente i Martines na toj chas uzhe vidomij dramaturg ocholiv zhurnal Literaturne zhittya de publikuvalisya v osnovnomu predstavniki pokolinnya 1898 roku Z pochatkom 1900 h pp Benavente i Martines stav odnim iz providnih literaturnih kritikiv Ispaniyi a v 1920 r golovnim rezhiserom nacionalnogo teatru Ispaniyi Espanjol U tomu zh roci vin visunuv svoyu kandidaturu u parlament ale prograv vibori U 1922 r Benavente i Martinesu prisudili Nobelivsku premiyu za neperevershenu majsternist z yakoyu vin prodovzhiv slavetni tradiciyi ispanskoyi drami Odnochasno Benavente i Martines buv nagorodzhenij prestizhnoyu ispanskoyu literaturnoyu premiyeyu Velikim hrestom Alfonso Mudrogo i vdostoyenij zvannya pochesnogo gromadyanina Madrida Na pochatku gromadyanskoyi vijni Benavente i Martines pidtrimuvav respublikanciv ale piznishe prijnyav rezhim Franko Pam yatnik u parku Buen Retiro Do kincya zhittya Benavente i Martines buv u poshani yak dramaturg a jogo p yesi z uspihom stavilis u bagatoh teatrah krayini Pomer Benavente i Martines vnaslidok infarktu 14 lipnya 1954 r u Madridi U madridskomu parku Buen Retiro jomu vstanovleno pam yatnik Literaturnij debyut Benavente i Martinesa pripav na 1892 p koli vijshla drukom knizhka Fantastichnij teatr Teatro Fantastico u yakij rozroblyavsya zhanr dramatichnogo dialogu U 1893 r pobachili svit poetichna zbirka Virshi Versos i knizhka prozi Listi vid zhinok Cartas de mujeres Persha p yesa Benavente i Martinesa Chuzhe gnizdo El nido ajeno 1894 bula nevdaloyu ale vzhe druga p yesa Vidomi lyudi Gente conocida 1896 sho mistila u sobi kritiku aristokratichnih kil zrobila jogo im ya vidomim Osnovu dramaturgiyi Benavente i Martinesa skladayut satirichni zamalovki morali ta zvichayiv riznih socialnih prosharkiv suchasnogo ispanskogo suspilstva Avtorska poziciya sudyachi iz jogo p yes ce poziciya tonkogo ironichnogo i pochasti cinichnogo skeptika zbagachenogo velikim zhittyevim dosvidom Duzhe riznomanitna zhanrova palitra dramaturgiyi Benavente i Martinesa komediyi silski drami tragediyi vodevili libreto dlya operet p yesi dlya ditej kazki i dramatichni scenki v stili shidnogo teatru Znachna chastina jogo rannih p yes prisvyachena kritici riznomanitnih moralnih vad ta posadovih zlovzhivan aristokratichnih kil ta vladnoyi verhivki Ispaniyi Chuzhe gnizdo Vidomi lyudi Pozhiva dikih zviriv La comida de las fieras 1898 Gubernatorka La gobernadora 1901 Osinni troyandi Rosas deotono 1905 Princesa Bebe La princesa Bebe 1906 ta in Chastina p yes ironichno komentuye dekadentski krajnoshi ispanskih modernistiv Subotnya nich La noche del Sabado 1903 problemi zhittya ispanskogo sela Pani hazyajka Senoraama 1908 Neshasna Lamalquerida 1913 moralno etichni konflikti Zlovmisniki dobra Cuento inmoral 1905 Zlo yake nam roblyat EI mal que nos hacen 1917 Odniyeyu z najkrashih p yes rannoyi dramaturgiyi Benavente i Martinesa ye komediya Gra interesiv Los intereses creados 1907 v yakij u dusi italijskoyi komediyi del arte dramaturg zmalyuvav intrigi kmitlivogo projdisvita slugi Krispina kotrij dopomagaye svoyemu gospodarevi Leandro domogtisya prihilnosti bagatoyi zhinki U svoyih p yesah Benavente vidkinuv romantichnu spadshinu Echegeraya i podibno do A P Chehova opisuvav neprimitne zhittya zvichajnih lyudej Najbilsh vidomij tvir Gra interesiv stvorenij pid vplivom komediyi del arte ital commedia dell arte artistichna komediya riznovid italijskogo improvizovanogo narodnogo teatru dobi Vidrodzhennya sho uspadkuvav tradiciyi rimskoyi dobi Usogo Benavente i Martines napisav bl 170 p yes ale jogo piznya dramaturgiya vzhe ne bula nastilki populyarnoyu U period pravlinnya rezhimu Franko Benavente i Martines pisav perevazhno rozvazhalni komediyi Provina pokladena na tebe La culpa estuya 1942 Don Huan z yavivsya Na llegado don Juan 1952 Shpilka v roti El alfileren laboca 1953 Odna z najkrashih povoyennih p yes Benavente i Martinesa moralno filosofska drama Panyanka La infanzoria 1945 ostannya z postavlenih v teatri p yes dramaturga Chervonij Kapelyushok lyakaye vovka Caperucita asusta al lobo 1953 U povoyennij kritici dramaturgiyu Benavente i Martinesa porivnyuvali z teatrom O Vajlda ta B Shou Jogo komediyam vlastivi vinyatkova fantaziya poetichna graciya tehnichna doskonalist ta intelektualna vinyatkovist Storm Dzhejmson Za bliskuchu majsternist z yakoyu vin prodovzhiv slavni tradiciyi ispanskoyi drami jogo nagorodzheno Nobelivskoyu premiyeyu Takozh Hasinto Benavente buv rezhiserom Gra interesiv 1919 Madonna z troyandami 1919 ta scenaristom za syuzhetom jogo tvoriv znyato bagato filmiv Na pochatku tvorchogo shlyahu shilnist Benavente do kompromisiv bula lishe estetichnoyu vlastivistyu dramaturg bachiv svoyim golovnim zavdannyam prinositi zadovolennya glyadachiv sho sponukalo jogo z yednuvati u svoyij dramaturgiyi novatorski tendenciyi zi smakami publiki Postupovo pragnennya do kompromisiv v teatri pereroslo v zgidnicke stavlennya do vsogo sho vidbuvalosya v politichnomu zhitti Ispaniyi i za yiyi mezhami Tak v 1916 roci v p yesi Misto veselij i samovpevnenij La ciudad alegre u confiada 1916 v yakij Benavente visloviv svoye stavlennya do Pershoyi svitovoyi vijni vin zahishaye poziciyu Nimechchini pri comu ne vistupayuchi proti Franciyi vvazhayuchi nespravedlivim toj fakt sho ispanski intelektuali namagayutsya stvoriti z vijni magichnu kazku v yakij Dobro zoseredzheno v Parizhi a Zlo v Berlini Manzano R Los premios Nobeles espanoles Barcelona 1967 P 95 Z ciyeyi komediyi pochinayetsya period nadzvichajnoyi zaluchenosti dramaturgiyi Benavente v politichnu situaciyu v Ispaniyi ta za yiyi mezhami sho prodovzhuvavsya azh do 1940 roku tobto v period Pershoyi ta Drugoyi Respublik diktaturi Primo de Riveri i Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi Zgidno z viyannyami chasu v p yesah Benavente vidgukuyetsya na zlobodenni problemi krayini i suspilstva Konservator i monarhist navit pri Pershij ta Drugij Respublikah vin prodovzhuye zalishatisya populyarnim i zatrebuvanim dramaturgom Shoplenij respublikancyami v pershi dni Gromadyanskoyi vijni 18 lipnya 1936 roki i postav pered revolyucijnim tribunalom za zvinuvachennyam v opoziciyi do Respubliki cherez tizhden dramaturg buv vidpushenij z povagi do jogo viku z umovoyu vesti pro respublikansku propagandu Shcehan R L Benavente and The Spanish Panorama 1894 1954 Valencia Artes Graficos Soler SA 1976 P 142 Zi vstanovlennyam diktaturi Benavente stvoryuye ostannyu politizovanu p yesu komediyu Ptahi i ptahi Aves u pajaros 1940 de v alegorichnij formi demonstruyuchi podiyi Gromadyanskoyi vijni vistupaye v pidtrimku frankizmu Z pochatkom eri Franko takozh v dusi chasu vidobrazhennyu podij sho vidbuvayutsya v krayini vin nadaye perevagu navmisnij apolitichnosti rozvazhayuchi publiku dopomagayuchi yij vidvoliktisya vid povsyakdennosti Vibrani tvoriVsogo Hasinto Benavente napisav 172 tvori Sered nih najviznachnishimi ye Rosas de otono 1905 Los Intereses creados 1907 Senora ama 1908 El Nietecito 1910 La malquerida 1913 La ciudad alegre y confiada 1916 Campo de armino 1916 Lecciones de buen amor 1924 La mariposa que volo sobre el mar 1926 Pepa Doncel 1928 Vidas cruzadas 1929 Aves y pajaros 1940 La honradez de la cerradura 1942 La infanzona 1945 Titania 1946 La infanzona 1947 Abdicacion 1948 Ha llegado Don Juan 1952 El alfiler en la boca 1954 PrimitkiLIBRIS 2012 d Track Q1798125 Ispaniya 1715 d Track Q1849394d Track Q29d Track Q458d Track Q46d Track Q8932 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336PosilannyaBenavente i Martines Hasinto Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 123 ISBN 966 692 578 8 Benavente i Martines Hasinto Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Benavente i Martines Hasinto Benavente i Martines Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 U Vikidzherelah ye es Jacinto BenaventeVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Hasinto BenaventeVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hasinto BenaventeEntrevista a Jacinto Benavente interv yu 13 serpnya 2011 u Wayback Machine