152-мм гаубиця-гармата зразка 1937 року (заводський індекс: МЛ-20, індекс ГАУ: 52-Г-544А) — радянська гаубиця-гармата періоду Другої світової війни. Ця гармата серійно випускалася з 1937 по 1946 рік, всього виготовлено 6884 зразків.
152-мм гаубиця-гармата зразка 1937 року (МЛ-20) | |
---|---|
Тип | гаубиця-гармата |
Походження | СРСР |
Історія виробництва | |
Розробник | Завод №172 |
Розроблено | 1935—1937 |
Виробник | Завод №172 |
Виготовлення | 1937—1946 |
Виготовлена кількість | 6884 |
Варіанти | МЛ-20, МЛ-20С |
Характеристики | |
Вага | бойова: 7130 кг транспортна: 7930 кг |
Довжина | 8180 мм (з передком) |
Довжина ствола | з дуловим гальмом: 4930 мм (32,4 клб) без дулового гальма: 4412 мм (29 клб) |
Ширина | ширина розсунутих станин: 5760 мм ширина в похідному положенні: 2345 мм |
Висота | 2270 мм |
Обслуга | 9 осіб |
Казенник | поршневий затвор |
Підвищення | -2°...+65° |
Траверс | 58° |
Дульна швидкість | 655 м/с |
Дальність вогню | |
Максимальна | 17 230 км |
Приціл | телескопічний та панорамний |
Броня | бронещит товщиною 3,5 мм |
Дорожній просвіт | 315 мм |
Швидкість | до 20 км/год по шосе |
152-мм гаубиця-гармата зразка 1937 року (МЛ-20) у Вікісховищі |
Нею також були озброєні найпотужніші радянські самохідні артилерійські установки, розроблені протягом німецько-радянської війни: СУ-152 та ІСУ-152.
Історія
З важких артилерійських систем РСЧА отримала від російської армії [ru]. Ця гармата була спроєктована французькою фірмою Schneider для Російської імперії та використовувалась у Першій світовій та Громадянській війнах, після чого її виготовляли вже радянські заводи. До 1930-х років ця гармата явно застаріла й зазнала двох модернізацій — у 1930 й 1934 роках ([ru]). Модернізації суттєво покращили характеристики, однак вона все ще мала суттєві недоліки: 1) відсутність підресорення передка, яка обмежувала швидкість везення до 18—20 км/год по шосе, 2) ручне вимикання підресорення, яке займало 2—3 хвилини, 3) складність лиття верхнього станка, 4) суміщення підіймального та зрівноважувального механізмів в одній системі, що призводило до дуже низької швидкості підіймання ствола. Навіть максимальний кут підвищення був малим, до +45°. Станом на 1936 рік РСЧА налічувала 152 гармати зразка 1910/30 та 14 гармат зразка 1910/34 років.
У 1935—1936 роках конструкторське бюро (КБ) заводу № 172 намагалося продовжити модернізацію гармати, проте Артилерійське управління РСЧА (АУ) назвало модернізацію «хибним шляхом», внаслідок чого розпочалось проєктування нової гармати. Дві конструкторські групи заводу № 172 почали розробку двох артилерійських систем з заводськими індексами МЛ-15 та МЛ-20. МЛ-15 розроблялась за замовленням з АУ, а проєктування МЛ-20 відбувалось в ініціативному порядку під керівництвом відомого радянського конструктора Федора Петрова.
Обидві гармати мали численні запозичення від гармати зразка 1910/34 років: ствол і затвор узято без змін, та противідкотні пристрої зазнали мінімальних змін. Верхній станок гармати зразка 1934 та МЛ-20 литі, а в МЛ-15 він був клепаний, принципово іншої конструкції. Станини та ходову частину МЛ-20 успадкувала від гармати-попередниці (в тому числі й ручне вимкнення підресорення), тоді як МЛ-15 отримала нові системи з автоматичним вимкненням підресорення при розсуванні станин. Попри значну уніфікацію МЛ-20 з гарматою зразка 1934, вона отримала й низку нововведень: нові підіймальний і зрівноважувальний механізми (що виправило одну з головних проблем попередньої гармати), прицільні прилади, механізм зміни довжини відкоту залежно від кута підвищення, механізм увімкнення/вимкнення підресорення.
На початку 1936 року був готовий перший зразок МЛ-15, спрямований на полігонні випробування у квітні того ж року. Результати випробувань було визнано незадовільними, АУ замовило два допрацьовані зразки. Протягом лютого — травня 1937 року МЛ-15 проходила нові випробування відстрілом 113 боєприпасів і везенням зі швидкістю 35—40 км/год. Випробування відбулись без зауважень, але їх було несподівано перервано наказом з АУ. Єдиний збережений зразок МЛ-15 нині перебуває в Музеї Збройних сил Республіки Казахстан в Алмати.
МЛ-20 вийшла на полігонні випробування 25 грудня 1936, а наступного року — на військовий полігон. На полігонних випробуваннях гармата здійснила 479 пострілів і пройшла об'їзд у 1510 кілометрів. За підсумками цих випробувань МЛ-20 отримала нові дискові колеса, бронещит за зразком МЛ-15 та деякі інші зміни. 22 вересня 1937 року МЛ-20 було прийнято на озброєння під офіційною назвою «152-мм гаубиця-гармата зразка 1937 року».
МЛ-15 мала явні переваги перед МЛ-20, як менша маса, вища швидкість везення тощо, тому причини вибору саме МЛ-20, менше зміненої відносно гармати зразка 1934 року, не до кінця зрозумілі. За словами дослідника артилерії Олександра Широкорада, єдиним зауваженням щодо МЛ-15 було «багато нових деталей». Дослідник Віктор Шунков стверджував, що вибір було через прагнення зберегти найкращі вузли попередньої гармати, для яких завод мав технологічне оснащення. Все ж таки, МЛ-15 була складнішою та дорожчою; конструктор МЛ-20 Федір Петров вважав, що при розробці МЛ-15 не врахували вже готових напрацювань гармати зразка 1934, тому опанування її виробництва зайняло б занадто багато часу.
Вплинули також і сталінські репресії: впродовж 1936 і 1937 було заарештовано й допитано основних конструкторів МЛ-15, Бориса Бергера та Олександра Плоскирева, яким привиняли «шкідництво» і «контрреволюційну діяльність». Пізніше обидва конструктори загинули в ув'язненні.
Лафет МЛ-20 був визнаний нормалізованим і отримав індекс ГАУ 52-Л-504А, на його основі було створено (122-мм корпусну гармату зразка 1931/37 років (А-19)) шляхом накладання ствола [ru]; на цьому лафеті також проводили випробування інших артилерійських систем. Використання отримали й інші вузли гармати: так, 152-мм гаубицю зразка 1943 року (Д-1) було створено шляхом поєднання ствола , затвора МЛ-20 і лафета М-30.
Для заміни 122-мм А-19 та 152-мм МЛ-20 розробили низку систем. З 1945 року створювали та випробували такі дуплекси: [ru] та [ru] (не пішли в серію), 130-мм гармата М-46 та [ru], [ru] та 152-мм гармата-гаубиця Д-20.
Опис
Ведення вогню
МЛ-20 була гаубицею-гарматою, тобто артилерійською системою, гаубичні властивості якої переважають над гарматними. Система могла використовуватися і як гаубиця, що стріляє за навісною траєкторією з відносно невеликою швидкістю снаряда, і як гармата з настильною траєкторією й високою швидкістю снаряда.
Це було можливим завдяки поєднанню різних кутів піднесення та вибором одного із тринадцяти метальних зарядів, потужність яких задавала початкову швидкість. Гармата могла вести вогонь різними типами гаубичних і гарматних 152-мм боєприпасів, значною мірою уніфікованими з [ru] та [ru], гаубицею Д-1 та гарматою-гаубицею Д-20. Номенклатура боєприпасів містила уламково-фугасні, фугасні, бронебійні, кумулятивні, освітлювальні, хімічні та інші.
Конструкція
- Ствол випускався у двох різновидах: скріплений та моноблок. Скріплений ствол складався з вільної труби, кожуха й казенника, заднього й переднього зачепів. У ствола-моноблока затвор нагвинчувався прямо на трубу. Ствол мав дулове гальмо.
- Затвор був поршневим, який відкривався поворотом ручки. Заряджання роздільно-гільзове. Був наявний механізм примусової екстракції стріляної гільзи при відкриванні після пострілу та запобіжник, який замикав затвор після заряджання, аж до пострілу. Якщо з будь-якиї причин знадобилося розрядити гармату, необхідно було спочатку перемкнути запобіжник і дозволити відкривання затвора. Для запобігання випаданню гільзи при великих кутах піднесення казенник оснащений механізмом утримання гільзи. Гармата мала механізм взаємної замкнутості, який запобігав відкриванню затвора, якщо ствол не був надійно з'єднаний із противідкотними пристроями.
- Прицільні пристрої були представлені телескопічним прицілом для стрільби прямим наведенням і артилерійською панорамою для стрільби із закритих позицій.
- Противідкотні пристрої складались з гідравлічного гальма відкоту, що заповнювалось 22-ма літрами веретенної оливи, та гідропневматичним накатником, що містив 22 літри стеолу. Тиск у накатнику становив 45 атмосфер.
- Лафет з розсувними станинами мав урівноважувальний механізм і щитове прикриття. Колеса металеві Ч-16 з гумовими шинами (деякі ранні гармати мали колеса зі спицями від гармати зразка 1910/34 років), ресори пластинчасті. Лафет МЛ-20 був визнаний нормалізованим, отримав позначення 52-Л-504А і був використаний для (122-мм гармати зразка 1931/37 року (А-19)).
- Везення гармати зазвичай відбувалось на лафеті зі стволом у відтягнутому положенні та передком зі швидкістю до 20 км/год, але на невеликі відстані система могла перевозитися з невідтягнутим стволом зі швидкістю 4-5 км/год. Час переходу з похідного стану до бойового становив 8-10 хвилин. Для транспортування МЛ-20 використовувалися важкі гусеничні артилерійські тягачі «Ворошиловець» та «Комінтерн», які виготовляв Харківський паровозобудівний завод. Гарматний візок передбачався для знімання ствола з лафета, однак допускав і перевезення ствола окремо від лафета. На 12 гармат надавався один візок.
Виробництво
Виробництво МЛ-20 відбувалось тільки на заводі № 172 в Мотовилисі з 1937 по 1946 рік, всього виготовлено 6884 гармати. Крім випуску причіпних гармат, було випущено близько 4000 гарматних установок МЛ-20С для монтажу на самохідно-артилерійських установках (САУ) СУ-152 і ІСУ-152 (всього було побудовано 2825 САУ ІСУ-152 і 670 САУ СУ-152).
Виробництво МЛ-20 | |||||||||||
1937 | 1938 | 1939 | 1940 | 1941 | 1942 | 1943 | 1944 | 1945 | 1946 | Всього: | |
План | 150 | 600 | 740 | 900 | - | 1960 | 1160 | 285 | 325 | 15 | |
Факт | 148 | 500 | 567 | 901 | 1342 | 1716 | 1095 | 275 | 325 | 15 | 6884 |
1-е півріччя | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | Всього: |
---|---|---|---|---|---|---|---|
497 | 128 | 141 | 150 | 155 | 151 | 120 | 1342 |
Крім причіпних гармат, також виготовляли гармати МЛ-20С для самохідних установок СУ-152 та ІСУ-152. Всього їх було виготовлено близько 4000: 670 для СУ-152 та 3242 для ІСУ-152.
Бойове застосування
МЛ-20 використовувалася для стрільби як прямим наведенням, так і з закритих позицій по окопаній і відкрито розташованій живій силі противника, артилерії, фортифікаціям та загородженням, важливим об'єктам у ближньому тилу. При встановленні підривника на уламкову дію, уламково-фугасний боєприпас ОФ-540 масою 43,56 кг завдавав ураження уламками по фронту на 40 м і в глибину до 8 м.
Вперше МЛ-20 у невеликих кількостях була застосована під час боїв на річці Халхин-Гол без зафіксованих втрат. Пізніше гармати активно використовувалися в радянсько-фінській війні, де їх успішно застосовували для руйнування укріплень лінії Маннергейма: для руйнування ДОТа потрібно було 3-4 влучання 152-мм снарядів.
МЛ-20 брала участь в усіх великих операціях німецько-радянської війни. Станом на 22 червня 1942 року РСЧА налічувала 2610 гармат цього типу, але значною мірою корпусна артилерія лишалась у таборах і місцях постійної дислокації замість прикриття військ. На початкових етапах уся корпусна артилерія зазнала величезних втрат (до 60%) з багатьох причин, зокрема, через погану організацію, неукомплектованість засобами тяги, брак засобів комунікації, недостатню підготовку особового складу та слабке прикриття зенітними гарматами. Також через брак протитанкових засобів корпусні гармати були змушені вести вогонь по техніці з відкритих позицій прямим наведенням, що призводило до втрат. Зрештою, важкі втрати й призвели до розформування корпусної артилерії.
Відзначали також низький рівень комунікації артилерії з піхотою, брак розвідки та авіаційного коригування, що зменшувало ефективність застосування корпусної артилерії, хоча переваги МЛ-20 дозволяли вести ефективну контрбатарейну боротьбу в битві за Ленінград, загалом ефективна організація артилерії була присутня в битві за Одесу.
Також відома участь гармати у Курській битві, де крім основних задач вона виконувала також невластиву для неї роль протитанкової гармати, виявившись одним з небагатьох засобів, здатних ефективно боротися з новими важкоброньованими німецькими танками та самохідними артилерійськими установками. За 1941 рік було втрачено 2058 гармат із наявних 3123.
Гармата була здатна завдавати ударів по німецьких батареях з недосяжних для них відстаней. Наприклад, аналогічна німецька гаубиця 15 cm sFH 18 мала дальність до 13,3 км, що приблизно на 4,4 км менше за дальність МЛ-20. Але серед недоліків були невисока швидкість буксирування та велика маса, яка вимагала потужних тягачів.
Після закінчення війни МЛ-20 довго перебувала на озброєнні Радянської армії, передавалася або продавалася в інші країни для оснащення їхніх збройних сил, у складі яких брала участь у багатьох регіональних конфліктах (зокрема, в арабо-ізраїльському)[].
Модифікації
У процесі серійного виробництва конструкція не зазнавала суттєвих змін. Ствол випускався у двох варіантах: скріплений і моноблок (у деяких джерелах згадується і третій варіант, з вільною трубою). Ранні зразки також мали колеса зі спицями від [ru].
МЛ-20С
Для монтажу на САУ випускався варіант МЛ-20С (індекс ГАУ: 52-ПС-544С), у якого довжина нарізної частини ствола становила 3467,1 мм, а довжина ствола з дульним гальмом становила 4925 мм (32,3 калібри). Версія мала дещо змінені противідкотні пристрої та деякі інші зміни, необхідні для встановлення на САУ.
Цю гармату встановлювали на СУ-152 та ІСУ-152, а також на дослідну машину Об'єкт 704.
Інші модифікації
- МЛ-20 з картузовим заряджанням. 1937 року АУ вирішило заради економії перевести гармати середнього калібру на картузове заряджання. У 1939 році було створено дослідний зразок МЛ-20 з таким заряджанням, випробування якого пройшли невдало. Економія на металі для гільз перекреслювалась повільнішим темпом вогню і розжаренням камори зброї, що відсутнє при роздільно-гільзовому заряджанні.
- МЛ-20М. Модифікація для берегової артилерії Військово-морського флоту. Відрізнялася змінами в бронещиті, наявністю спеціальних приймальних приладів систем вертикального та горизонтального наведення тощо. Дослідна серія з трьох гармат була виготовлена в 1940 році, проте випробування гармат пройшли невдало, і на озброєння вони не приймалися. Виготовлені гармати було відправлено на фронт, де їх було втрачено.
- МЛ-20СМ. Модернізована версія для самохідних артилерійських установок. За ідентичної з МЛ-20С балістики, ці гармати не мали дульного гальма. МЛ-20СМ була встановлена на дослідну САУ ІСУ-152 зразка 1945 року (Об'єкт 704) на базі важкого танка ІС-3, побудовану в єдиному екземплярі.
- БЛ-29. Створена в ОКБ-172 (шарашка НКВС) в 1946 році, являла собою МЛ-20 з литим казенником і клиновим затвором.
- МЛ-20-49 з колісним ходом лафета та передка за зразком 130-мм гармати М-46. В 1950 створений і випробуваний експериментальний зразок.
- 152 mm Haubico-armata wz. 1937/85. Польська модифікація 1980-х років з колесами від КрАЗ-255Б, який був основним тягачем гармати в польській армії. Також було встановлено нову світлотехніку, сумісну з дорожнім законодавством, нові гальма та низку дрібних покращень.
- 152 H 37A. Фінська модифікація 1980-х років із новим обладнанням для буксирування, оновленими катафотами та пристроєм для вимірювання дульної швидкості.
- 152 H 88-37A. Фінська модифікація початку 1990-х років, розвиток 152 H 37A, з новим стволом довжиною 32 калібри.
Оператори
Поточні
- Алжир: 20 станом на 2018 рік;
- Куба: деяка кількість у складі сухопутних військ та берегової оборони станом на 2018 рік;
- Монголія: деяка кількість станом на 2018;
- Сирія: деяка кількість станом на 2018 рік;
Статус невідомий
- Болгарія: деяка кількість, станом на 2007;
- КНДР: деяка кількість, станом на 2012;
- Лівія: деяка кількість, станом на 2012;
- Польща: 135 одиниць МЛ-20, станом на 2007 рік;
- Росія: 100 одиниць МЛ-20 на зберіганні, станом на 2024.
- Румунія: 154 одиниці МЛ-20, станом на 2007 рік;
- Україна: 7 одиниць МЛ-20, станом на 2007 рік;
Колишні
- СРСР: перейшли до держав, що утворилися після розпаду;
- Третій Рейх: кілька сотень МЛ-20 було захоплено вермахтом і використовувалося під час німецько-радянської війни під позначенням 15,2 cm KH.433/1(r);
- Фінляндія: 37 гармат було захоплено в ході радянсько-фінської війни 1941—1944 років, 27 було закуплено в Німеччини 1944 року, протягом бойових дій втрачено щонайменше 10 одиниць. Мали позначення 152 H/37, 152 H 37 або 152 H 37-40 у різний час, після війни перебували в резерві й використовувались для тренування. Гармати пройшли кілька модернізацій та були списані 2007 року як застарілі.
СРСР
Початково МЛ-20 разом зі спорідненою (122-мм гарматою зразка 1931/37 років) (А-19) належали до корпусної артилерії. Станом на 1939 рік корпусні артилерійські полки мали два варіанти штатів: 1) один дивізіон МЛ-20 (12 гаубиць-гармат: 3 батареї по 4 одиниці) та два дивізіони 122-мм або 107-мм гармат; 2) два дивізіони МЛ-20 (24 одиниці) та один дивізіон 203-мм гаубиць.
Упродовж 1939—1940 артилерійські полки мали такі варіанти штатів: 1) два дивізіони МЛ-20 (24 одиниці) та один дивізіон 122-мм або 107-мм гармат; 2) два дивізіони МЛ-20 (24 одиниці) та два дивізіони 122-мм або 107-мм гармат; 3) три дивізіони МЛ-20 (36 одиниць). До початку німецько-радянської війни РСЧА налічувала 20, 17 і 35 полків цих типів відповідно, всього гармат на озброєнні було 2610, за іншими даними — 3123.
Незабаром після початку Німецько-радянської війни корпусну артилерію було скасовано разом зі стрілецькими корпусами, тому станом на 1942 рік гаубиці-гармати перебували тільки у складі РГК. Знову вона була відроджена з 1943 року.
В 1943 на озброєння була прийнята 152-мм гаубиця Д-1, яка стала основою корпусної артилерії, а більш потужну і менш мобільну МЛ-20 остаточно перевели в артполки вищих організаційно-штатних одиниць — загальновійськових армій. Загальновійськова армія мала артилерійський полк із 18 одиницями МЛ-20. Гвардійська армія з початку 1945 мала у своєму складі артилерійську бригаду з 36 одиниць МЛ-20.
Крім стрілецьких та механізованих формувань МЛ-20, перебувала на озброєнні повністю артилерійських бригад і полків резерву Верховного Головного Командування (РВГК). Гарматний полк РВГК мав 24 одиниці МЛ-20. З 1943 року формувались артилерійські бригади РВГК, гарматна бригада мала 36 одиниць МЛ-20. Гарматні бригади РВГК могли входити до складу великих артилерійських з'єднань — артилерійських дивізій прориву і гарматних артилерійських дивізій.
Див. також
Подібні гармати
- [en]
- 15 cm sFH 18
- [en]
- [pl]
- [en]
- [en]
Інше
- (122-мм гармата зразка 1931/37 років (А-19))
- 152-мм гармата-гаубиця Д-20
Примітки
- рос. 152-мм гаубица-пушка образца 1937 года
- Впродовж 1935-1936 років ця гармата взагалі називалась «152-мм гаубицею зразка 1934 року», тому цей кут був дуже малим як для гаубиці
- у цьому контексті — дві корпусні гармати різних калібрів на спільному лафеті
- Втім, на думку Широкорада, ця класифікація не була до кінця зрозумілою, оскільки Д-20 називали вже гарматою-гаубицею попри те, що єдиною суттєвою відмінністю був менший на 20 градусів максимальний кут підвищення Д-20
- в перекладі з польської: 152-мм гаубиця-гармата зразка 1937/85
- Трофименко, П. Є.; Латін, С. П.; Матузко, Б. П.; Супрун, О. Ф. (2017). Корпусна артилерія армій СРСР і Німеччини на початку та в ході Другої світової війни. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України.
- Широкорад, 2000, с. 653—655.
- Иванов А., 2003, с. 24—25.
- Гриф, М. Л. (2017). Машина 544А. История создания (по документам пермских архивов) // Вестник ПНИПУ. doi:10.15593/perm.kipf/2017.2.13.
- Шунков, Виктор (31 січня 2020). Красная армия (рос.). Litres. с. 123—125. ISBN .
- Широкорад, 2000, с. 666—669.
- Широкорад, 2000, с. 692, 696, 697.
- Бакурский, Виктор; Федосеев, Семен; Соломонов, Борис (1 липня 2014). Оружие Победы (рос.). Litres. ISBN .
- Широкорад, 2000, с. 683—684.
- Широкорад, 2000, с. 696, 698, 704.
- Широкорад, 2000, с. 705.
- Широкорад, 2000, с. 656—661.
- Широкорад, 2000, с. 655—656.
- М. Коломиец. Бои у реки Халхин-Гол // Фронтовая иллюстрация, № 2, 2002
- Свирин М., Коломиец М. Курская дуга.
- Солянкин, А. Г.; Павлов, М. В.; Павлов, И. В.; Желтов, И. Г. (2005). Советские тяжёлые самоходные артиллерийские установки 1941—1945 гг (російською) . Москва: Экспринт.
- Широкорад, 2000, с. 1111.
- Dawid (9 вересня 2023). . Opisy Broni (pl-PL) . Архів оригіналу за 7 червня 2023. Процитовано 12 березня 2024.
- . www.jaegerplatoon.net. Архів оригіналу за 21 березня 2023. Процитовано 12 березня 2024.
- The Military Balance 2018. — P. 325.
- The Military Balance 2018. — P. 362.
- The Military Balance 2018. — P. 286.
- The Military Balance 2007. — P. 104.
- The Military Balance 2012. — P. 257.
- The Military Balance 2012. — P. 337.
- The Military Balance 2007. — P. 134.
- The Military Balance 2024. — P. 193.
- The Military Balance 2007. — P. 138.
- The Military Balance 2007. — P. 177.
- Иванов, 2003, с. 25—26.
- Иванов, 2003, с. 4—6.
Література
- Трофименко, П. Є.; Латін, С. П.; Матузко, Б. П.; Супрун, О. Ф. (2017). Корпусна артилерія армій СРСР і Німеччини на початку та в ході Другої світової війни. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України.
- Широкорад А. Б. Энциклопедия отечественной артиллерии. — Мн. : [ru], 2000. — 1156 с.: илл. с. — .
- Шунков В. Н. Оружие Красной армии. — Мн. : [ru], 1999. — 544 с. — .
- Иванов А. Артиллерия СССР во Второй мировой войне. — СПб. : Нева, 2003. — 64 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
152 mm gaubicya garmata zrazka 1937 roku zavodskij indeks ML 20 indeks GAU 52 G 544A radyanska gaubicya garmata periodu Drugoyi svitovoyi vijni Cya garmata serijno vipuskalasya z 1937 po 1946 rik vsogo vigotovleno 6884 zrazkiv 152 mm gaubicya garmata zrazka 1937 roku ML 20 Tipgaubicya garmataPohodzhennya SRSRIstoriya virobnictvaRozrobnikZavod 172Rozrobleno1935 1937VirobnikZavod 172Vigotovlennya1937 1946Vigotovlena kilkist6884VariantiML 20 ML 20SHarakteristikiVagabojova 7130 kg transportna 7930 kgDovzhina8180 mm z peredkom Dovzhina stvolaz dulovim galmom 4930 mm 32 4 klb bez dulovogo galma 4412 mm 29 klb Shirinashirina rozsunutih stanin 5760 mm shirina v pohidnomu polozhenni 2345 mmVisota2270 mmObsluga9 osibKazennikporshnevij zatvorPidvishennya 2 65 Travers58 Dulna shvidkist655 m sDalnist vognyuMaksimalna17 230 kmPricilteleskopichnij ta panoramnijBronyabroneshit tovshinoyu 3 5 mmDorozhnij prosvit315 mmShvidkistdo 20 km god po shose152 mm gaubicya garmata zrazka 1937 roku ML 20 u Vikishovishi Neyu takozh buli ozbroyeni najpotuzhnishi radyanski samohidni artilerijski ustanovki rozrobleni protyagom nimecko radyanskoyi vijni SU 152 ta ISU 152 Istoriya152 mm garmati zrazka 1910 34 perednij plan ta zrazka 1937 drugij plan Z vazhkih artilerijskih sistem RSChA otrimala vid rosijskoyi armiyi ru Cya garmata bula sproyektovana francuzkoyu firmoyu Schneider dlya Rosijskoyi imperiyi ta vikoristovuvalas u Pershij svitovij ta Gromadyanskij vijnah pislya chogo yiyi vigotovlyali vzhe radyanski zavodi Do 1930 h rokiv cya garmata yavno zastarila j zaznala dvoh modernizacij u 1930 j 1934 rokah ru Modernizaciyi suttyevo pokrashili harakteristiki odnak vona vse she mala suttyevi nedoliki 1 vidsutnist pidresorennya peredka yaka obmezhuvala shvidkist vezennya do 18 20 km god po shose 2 ruchne vimikannya pidresorennya yake zajmalo 2 3 hvilini 3 skladnist littya verhnogo stanka 4 sumishennya pidijmalnogo ta zrivnovazhuvalnogo mehanizmiv v odnij sistemi sho prizvodilo do duzhe nizkoyi shvidkosti pidijmannya stvola Navit maksimalnij kut pidvishennya buv malim do 45 Stanom na 1936 rik RSChA nalichuvala 152 garmati zrazka 1910 30 ta 14 garmat zrazka 1910 34 rokiv U 1935 1936 rokah konstruktorske byuro KB zavodu 172 namagalosya prodovzhiti modernizaciyu garmati prote Artilerijske upravlinnya RSChA AU nazvalo modernizaciyu hibnim shlyahom vnaslidok chogo rozpochalos proyektuvannya novoyi garmati Dvi konstruktorski grupi zavodu 172 pochali rozrobku dvoh artilerijskih sistem z zavodskimi indeksami ML 15 ta ML 20 ML 15 rozroblyalas za zamovlennyam z AU a proyektuvannya ML 20 vidbuvalos v iniciativnomu poryadku pid kerivnictvom vidomogo radyanskogo konstruktora Fedora Petrova Kazenna chastina garmati Obidvi garmati mali chislenni zapozichennya vid garmati zrazka 1910 34 rokiv stvol i zatvor uzyato bez zmin ta protividkotni pristroyi zaznali minimalnih zmin Verhnij stanok garmati zrazka 1934 ta ML 20 liti a v ML 15 vin buv klepanij principovo inshoyi konstrukciyi Stanini ta hodovu chastinu ML 20 uspadkuvala vid garmati poperednici v tomu chisli j ruchne vimknennya pidresorennya todi yak ML 15 otrimala novi sistemi z avtomatichnim vimknennyam pidresorennya pri rozsuvanni stanin Popri znachnu unifikaciyu ML 20 z garmatoyu zrazka 1934 vona otrimala j nizku novovveden novi pidijmalnij i zrivnovazhuvalnij mehanizmi sho vipravilo odnu z golovnih problem poperednoyi garmati pricilni priladi mehanizm zmini dovzhini vidkotu zalezhno vid kuta pidvishennya mehanizm uvimknennya vimknennya pidresorennya Na pochatku 1936 roku buv gotovij pershij zrazok ML 15 spryamovanij na poligonni viprobuvannya u kvitni togo zh roku Rezultati viprobuvan bulo viznano nezadovilnimi AU zamovilo dva dopracovani zrazki Protyagom lyutogo travnya 1937 roku ML 15 prohodila novi viprobuvannya vidstrilom 113 boyepripasiv i vezennyam zi shvidkistyu 35 40 km god Viprobuvannya vidbulis bez zauvazhen ale yih bulo nespodivano perervano nakazom z AU Yedinij zberezhenij zrazok ML 15 nini perebuvaye v Muzeyi Zbrojnih sil Respubliki Kazahstan v Almati ML 20 vijshla na poligonni viprobuvannya 25 grudnya 1936 a nastupnogo roku na vijskovij poligon Na poligonnih viprobuvannyah garmata zdijsnila 479 postriliv i projshla ob yizd u 1510 kilometriv Za pidsumkami cih viprobuvan ML 20 otrimala novi diskovi kolesa broneshit za zrazkom ML 15 ta deyaki inshi zmini 22 veresnya 1937 roku ML 20 bulo prijnyato na ozbroyennya pid oficijnoyu nazvoyu 152 mm gaubicya garmata zrazka 1937 roku ML 15 mala yavni perevagi pered ML 20 yak mensha masa visha shvidkist vezennya tosho tomu prichini viboru same ML 20 menshe zminenoyi vidnosno garmati zrazka 1934 roku ne do kincya zrozumili Za slovami doslidnika artileriyi Oleksandra Shirokorada yedinim zauvazhennyam shodo ML 15 bulo bagato novih detalej Doslidnik Viktor Shunkov stverdzhuvav sho vibir bulo cherez pragnennya zberegti najkrashi vuzli poperednoyi garmati dlya yakih zavod mav tehnologichne osnashennya Vse zh taki ML 15 bula skladnishoyu ta dorozhchoyu konstruktor ML 20 Fedir Petrov vvazhav sho pri rozrobci ML 15 ne vrahuvali vzhe gotovih napracyuvan garmati zrazka 1934 tomu opanuvannya yiyi virobnictva zajnyalo b zanadto bagato chasu Vplinuli takozh i stalinski represiyi vprodovzh 1936 i 1937 bulo zaareshtovano j dopitano osnovnih konstruktoriv ML 15 Borisa Bergera ta Oleksandra Ploskireva yakim privinyali shkidnictvo i kontrrevolyucijnu diyalnist Piznishe obidva konstruktori zaginuli v uv yaznenni Lafet ML 20 buv viznanij normalizovanim i otrimav indeks GAU 52 L 504A na jogo osnovi bulo stvoreno 122 mm korpusnu garmatu zrazka 1931 37 rokiv A 19 shlyahom nakladannya stvola ru na comu lafeti takozh provodili viprobuvannya inshih artilerijskih sistem Vikoristannya otrimali j inshi vuzli garmati tak 152 mm gaubicyu zrazka 1943 roku D 1 bulo stvoreno shlyahom poyednannya stvola zatvora ML 20 i lafeta M 30 Dlya zamini 122 mm A 19 ta 152 mm ML 20 rozrobili nizku sistem Z 1945 roku stvoryuvali ta viprobuvali taki dupleksi ru ta ru ne pishli v seriyu 130 mm garmata M 46 ta ru ru ta 152 mm garmata gaubicya D 20 OpisShema 152 mm gaubici garmati zr 1937 roku ML 20 a stvol b kazennik s zatvorom v dulove galmo g protividkatnij pristrij d shitovoe prikrittya e kolisnij hid zh staniniVedennya vognyu ML 20 bula gaubiceyu garmatoyu tobto artilerijskoyu sistemoyu gaubichni vlastivosti yakoyi perevazhayut nad garmatnimi Sistema mogla vikoristovuvatisya i yak gaubicya sho strilyaye za navisnoyu trayektoriyeyu z vidnosno nevelikoyu shvidkistyu snaryada i yak garmata z nastilnoyu trayektoriyeyu j visokoyu shvidkistyu snaryada Ce bulo mozhlivim zavdyaki poyednannyu riznih kutiv pidnesennya ta viborom odnogo iz trinadcyati metalnih zaryadiv potuzhnist yakih zadavala pochatkovu shvidkist Garmata mogla vesti vogon riznimi tipami gaubichnih i garmatnih 152 mm boyepripasiv znachnoyu miroyu unifikovanimi z ru ta ru gaubiceyu D 1 ta garmatoyu gaubiceyu D 20 Nomenklatura boyepripasiv mistila ulamkovo fugasni fugasni bronebijni kumulyativni osvitlyuvalni himichni ta inshi Garmata v pohidnomu polozhenni pricheplena do traktora ru Konstrukciya Stvol vipuskavsya u dvoh riznovidah skriplenij ta monoblok Skriplenij stvol skladavsya z vilnoyi trubi kozhuha j kazennika zadnogo j perednogo zachepiv U stvola monobloka zatvor nagvinchuvavsya pryamo na trubu Stvol mav dulove galmo Zatvor buv porshnevim yakij vidkrivavsya povorotom ruchki Zaryadzhannya rozdilno gilzove Buv nayavnij mehanizm primusovoyi ekstrakciyi strilyanoyi gilzi pri vidkrivanni pislya postrilu ta zapobizhnik yakij zamikav zatvor pislya zaryadzhannya azh do postrilu Yaksho z bud yakiyi prichin znadobilosya rozryaditi garmatu neobhidno bulo spochatku peremknuti zapobizhnik i dozvoliti vidkrivannya zatvora Dlya zapobigannya vipadannyu gilzi pri velikih kutah pidnesennya kazennik osnashenij mehanizmom utrimannya gilzi Garmata mala mehanizm vzayemnoyi zamknutosti yakij zapobigav vidkrivannyu zatvora yaksho stvol ne buv nadijno z yednanij iz protividkotnimi pristroyami Pricilni pristroyi buli predstavleni teleskopichnim pricilom dlya strilbi pryamim navedennyam i artilerijskoyu panoramoyu dlya strilbi iz zakritih pozicij Protividkotni pristroyi skladalis z gidravlichnogo galma vidkotu sho zapovnyuvalos 22 ma litrami veretennoyi olivi ta gidropnevmatichnim nakatnikom sho mistiv 22 litri steolu Tisk u nakatniku stanoviv 45 atmosfer Lafet z rozsuvnimi staninami mav urivnovazhuvalnij mehanizm i shitove prikrittya Kolesa metalevi Ch 16 z gumovimi shinami deyaki ranni garmati mali kolesa zi spicyami vid garmati zrazka 1910 34 rokiv resori plastinchasti Lafet ML 20 buv viznanij normalizovanim otrimav poznachennya 52 L 504A i buv vikoristanij dlya 122 mm garmati zrazka 1931 37 roku A 19 Vezennya garmati zazvichaj vidbuvalos na lafeti zi stvolom u vidtyagnutomu polozhenni ta peredkom zi shvidkistyu do 20 km god ale na neveliki vidstani sistema mogla perevozitisya z nevidtyagnutim stvolom zi shvidkistyu 4 5 km god Chas perehodu z pohidnogo stanu do bojovogo stanoviv 8 10 hvilin Dlya transportuvannya ML 20 vikoristovuvalisya vazhki gusenichni artilerijski tyagachi Voroshilovec ta Komintern yaki vigotovlyav Harkivskij parovozobudivnij zavod Garmatnij vizok peredbachavsya dlya znimannya stvola z lafeta odnak dopuskav i perevezennya stvola okremo vid lafeta Na 12 garmat nadavavsya odin vizok VirobnictvoVirobnictvo ML 20 vidbuvalos tilki na zavodi 172 v Motovilisi z 1937 po 1946 rik vsogo vigotovleno 6884 garmati Krim vipusku prichipnih garmat bulo vipusheno blizko 4000 garmatnih ustanovok ML 20S dlya montazhu na samohidno artilerijskih ustanovkah SAU SU 152 i ISU 152 vsogo bulo pobudovano 2825 SAU ISU 152 i 670 SAU SU 152 Virobnictvo ML 201937 1938 1939 1940 1941 1942 1943 1944 1945 1946 Vsogo Plan 150 600 740 900 1960 1160 285 325 15Fakt 148 500 567 901 1342 1716 1095 275 325 15 6884Virobnictvo ML 20 v 1941 roci 1 e pivrichchya 7 8 9 10 11 12 Vsogo 497 128 141 150 155 151 120 1342 Krim prichipnih garmat takozh vigotovlyali garmati ML 20S dlya samohidnih ustanovok SU 152 ta ISU 152 Vsogo yih bulo vigotovleno blizko 4000 670 dlya SU 152 ta 3242 dlya ISU 152 Bojove zastosuvannyaGaubichna strilba ML 20 vikoristovuvalasya dlya strilbi yak pryamim navedennyam tak i z zakritih pozicij po okopanij i vidkrito roztashovanij zhivij sili protivnika artileriyi fortifikaciyam ta zagorodzhennyam vazhlivim ob yektam u blizhnomu tilu Pri vstanovlenni pidrivnika na ulamkovu diyu ulamkovo fugasnij boyepripas OF 540 masoyu 43 56 kg zavdavav urazhennya ulamkami po frontu na 40 m i v glibinu do 8 m Vpershe ML 20 u nevelikih kilkostyah bula zastosovana pid chas boyiv na richci Halhin Gol bez zafiksovanih vtrat Piznishe garmati aktivno vikoristovuvalisya v radyansko finskij vijni de yih uspishno zastosovuvali dlya rujnuvannya ukriplen liniyi Mannergejma dlya rujnuvannya DOTa potribno bulo 3 4 vluchannya 152 mm snaryadiv ML 20 brala uchast v usih velikih operaciyah nimecko radyanskoyi vijni Stanom na 22 chervnya 1942 roku RSChA nalichuvala 2610 garmat cogo tipu ale znachnoyu miroyu korpusna artileriya lishalas u taborah i miscyah postijnoyi dislokaciyi zamist prikrittya vijsk Na pochatkovih etapah usya korpusna artileriya zaznala velicheznih vtrat do 60 z bagatoh prichin zokrema cherez poganu organizaciyu neukomplektovanist zasobami tyagi brak zasobiv komunikaciyi nedostatnyu pidgotovku osobovogo skladu ta slabke prikrittya zenitnimi garmatami Takozh cherez brak protitankovih zasobiv korpusni garmati buli zmusheni vesti vogon po tehnici z vidkritih pozicij pryamim navedennyam sho prizvodilo do vtrat Zreshtoyu vazhki vtrati j prizveli do rozformuvannya korpusnoyi artileriyi Vidznachali takozh nizkij riven komunikaciyi artileriyi z pihotoyu brak rozvidki ta aviacijnogo koriguvannya sho zmenshuvalo efektivnist zastosuvannya korpusnoyi artileriyi hocha perevagi ML 20 dozvolyali vesti efektivnu kontrbatarejnu borotbu v bitvi za Leningrad zagalom efektivna organizaciya artileriyi bula prisutnya v bitvi za Odesu Takozh vidoma uchast garmati u Kurskij bitvi de krim osnovnih zadach vona vikonuvala takozh nevlastivu dlya neyi rol protitankovoyi garmati viyavivshis odnim z nebagatoh zasobiv zdatnih efektivno borotisya z novimi vazhkobronovanimi nimeckimi tankami ta samohidnimi artilerijskimi ustanovkami Za 1941 rik bulo vtracheno 2058 garmat iz nayavnih 3123 Garmata bula zdatna zavdavati udariv po nimeckih batareyah z nedosyazhnih dlya nih vidstanej Napriklad analogichna nimecka gaubicya 15 cm sFH 18 mala dalnist do 13 3 km sho priblizno na 4 4 km menshe za dalnist ML 20 Ale sered nedolikiv buli nevisoka shvidkist buksiruvannya ta velika masa yaka vimagala potuzhnih tyagachiv Pislya zakinchennya vijni ML 20 dovgo perebuvala na ozbroyenni Radyanskoyi armiyi peredavalasya abo prodavalasya v inshi krayini dlya osnashennya yihnih zbrojnih sil u skladi yakih brala uchast u bagatoh regionalnih konfliktah zokrema v arabo izrayilskomu dzherelo ModifikaciyiML 20S U procesi serijnogo virobnictva konstrukciya ne zaznavala suttyevih zmin Stvol vipuskavsya u dvoh variantah skriplenij i monoblok u deyakih dzherelah zgaduyetsya i tretij variant z vilnoyu truboyu Ranni zrazki takozh mali kolesa zi spicyami vid ru ML 20S Dlya montazhu na SAU vipuskavsya variant ML 20S indeks GAU 52 PS 544S u yakogo dovzhina nariznoyi chastini stvola stanovila 3467 1 mm a dovzhina stvola z dulnim galmom stanovila 4925 mm 32 3 kalibri Versiya mala desho zmineni protividkotni pristroyi ta deyaki inshi zmini neobhidni dlya vstanovlennya na SAU Cyu garmatu vstanovlyuvali na SU 152 ta ISU 152 a takozh na doslidnu mashinu Ob yekt 704 Inshi modifikaciyi Polska Haubico armata wz 1937 85ML 20 z kartuzovim zaryadzhannyam 1937 roku AU virishilo zaradi ekonomiyi perevesti garmati serednogo kalibru na kartuzove zaryadzhannya U 1939 roci bulo stvoreno doslidnij zrazok ML 20 z takim zaryadzhannyam viprobuvannya yakogo projshli nevdalo Ekonomiya na metali dlya gilz perekreslyuvalas povilnishim tempom vognyu i rozzharennyam kamori zbroyi sho vidsutnye pri rozdilno gilzovomu zaryadzhanni ML 20M Modifikaciya dlya beregovoyi artileriyi Vijskovo morskogo flotu Vidriznyalasya zminami v broneshiti nayavnistyu specialnih prijmalnih priladiv sistem vertikalnogo ta gorizontalnogo navedennya tosho Doslidna seriya z troh garmat bula vigotovlena v 1940 roci prote viprobuvannya garmat projshli nevdalo i na ozbroyennya voni ne prijmalisya Vigotovleni garmati bulo vidpravleno na front de yih bulo vtracheno ML 20SM Modernizovana versiya dlya samohidnih artilerijskih ustanovok Za identichnoyi z ML 20S balistiki ci garmati ne mali dulnogo galma ML 20SM bula vstanovlena na doslidnu SAU ISU 152 zrazka 1945 roku Ob yekt 704 na bazi vazhkogo tanka IS 3 pobudovanu v yedinomu ekzemplyari BL 29 Stvorena v OKB 172 sharashka NKVS v 1946 roci yavlyala soboyu ML 20 z litim kazennikom i klinovim zatvorom ML 20 49 z kolisnim hodom lafeta ta peredka za zrazkom 130 mm garmati M 46 V 1950 stvorenij i viprobuvanij eksperimentalnij zrazok 152 mm Haubico armata wz 1937 85 Polska modifikaciya 1980 h rokiv z kolesami vid KrAZ 255B yakij buv osnovnim tyagachem garmati v polskij armiyi Takozh bulo vstanovleno novu svitlotehniku sumisnu z dorozhnim zakonodavstvom novi galma ta nizku dribnih pokrashen 152 H 37A Finska modifikaciya 1980 h rokiv iz novim obladnannyam dlya buksiruvannya onovlenimi katafotami ta pristroyem dlya vimiryuvannya dulnoyi shvidkosti 152 H 88 37A Finska modifikaciya pochatku 1990 h rokiv rozvitok 152 H 37A z novim stvolom dovzhinoyu 32 kalibri OperatoriPotochni Alzhir 20 stanom na 2018 rik Kuba deyaka kilkist u skladi suhoputnih vijsk ta beregovoyi oboroni stanom na 2018 rik Mongoliya deyaka kilkist stanom na 2018 Siriya deyaka kilkist stanom na 2018 rik Status nevidomij Bolgariya deyaka kilkist stanom na 2007 KNDR deyaka kilkist stanom na 2012 Liviya deyaka kilkist stanom na 2012 Polsha 135 odinic ML 20 stanom na 2007 rik Rosiya 100 odinic ML 20 na zberiganni stanom na 2024 Rumuniya 154 odinici ML 20 stanom na 2007 rik Ukrayina 7 odinic ML 20 stanom na 2007 rik Kolishni SRSR perejshli do derzhav sho utvorilisya pislya rozpadu Tretij Rejh kilka soten ML 20 bulo zahopleno vermahtom i vikoristovuvalosya pid chas nimecko radyanskoyi vijni pid poznachennyam 15 2 cm KH 433 1 r Finlyandiya 37 garmat bulo zahopleno v hodi radyansko finskoyi vijni 1941 1944 rokiv 27 bulo zakupleno v Nimechchini 1944 roku protyagom bojovih dij vtracheno shonajmenshe 10 odinic Mali poznachennya 152 H 37 152 H 37 abo 152 H 37 40 u riznij chas pislya vijni perebuvali v rezervi j vikoristovuvalis dlya trenuvannya Garmati projshli kilka modernizacij ta buli spisani 2007 roku yak zastarili SRSR Pochatkovo ML 20 razom zi sporidnenoyu 122 mm garmatoyu zrazka 1931 37 rokiv A 19 nalezhali do korpusnoyi artileriyi Stanom na 1939 rik korpusni artilerijski polki mali dva varianti shtativ 1 odin divizion ML 20 12 gaubic garmat 3 batareyi po 4 odinici ta dva divizioni 122 mm abo 107 mm garmat 2 dva divizioni ML 20 24 odinici ta odin divizion 203 mm gaubic Uprodovzh 1939 1940 artilerijski polki mali taki varianti shtativ 1 dva divizioni ML 20 24 odinici ta odin divizion 122 mm abo 107 mm garmat 2 dva divizioni ML 20 24 odinici ta dva divizioni 122 mm abo 107 mm garmat 3 tri divizioni ML 20 36 odinic Do pochatku nimecko radyanskoyi vijni RSChA nalichuvala 20 17 i 35 polkiv cih tipiv vidpovidno vsogo garmat na ozbroyenni bulo 2610 za inshimi danimi 3123 Nezabarom pislya pochatku Nimecko radyanskoyi vijni korpusnu artileriyu bulo skasovano razom zi strileckimi korpusami tomu stanom na 1942 rik gaubici garmati perebuvali tilki u skladi RGK Znovu vona bula vidrodzhena z 1943 roku V 1943 na ozbroyennya bula prijnyata 152 mm gaubicya D 1 yaka stala osnovoyu korpusnoyi artileriyi a bilsh potuzhnu i mensh mobilnu ML 20 ostatochno pereveli v artpolki vishih organizacijno shtatnih odinic zagalnovijskovih armij Zagalnovijskova armiya mala artilerijskij polk iz 18 odinicyami ML 20 Gvardijska armiya z pochatku 1945 mala u svoyemu skladi artilerijsku brigadu z 36 odinic ML 20 Krim strileckih ta mehanizovanih formuvan ML 20 perebuvala na ozbroyenni povnistyu artilerijskih brigad i polkiv rezervu Verhovnogo Golovnogo Komanduvannya RVGK Garmatnij polk RVGK mav 24 odinici ML 20 Z 1943 roku formuvalis artilerijski brigadi RVGK garmatna brigada mala 36 odinic ML 20 Garmatni brigadi RVGK mogli vhoditi do skladu velikih artilerijskih z yednan artilerijskih divizij prorivu i garmatnih artilerijskih divizij Div takozhPodibni garmati en 15 cm sFH 18 en pl en en Inshe 122 mm garmata zrazka 1931 37 rokiv A 19 152 mm garmata gaubicya D 20Primitkiros 152 mm gaubica pushka obrazca 1937 goda Vprodovzh 1935 1936 rokiv cya garmata vzagali nazivalas 152 mm gaubiceyu zrazka 1934 roku tomu cej kut buv duzhe malim yak dlya gaubici u comu konteksti dvi korpusni garmati riznih kalibriv na spilnomu lafeti Vtim na dumku Shirokorada cya klasifikaciya ne bula do kincya zrozumiloyu oskilki D 20 nazivali vzhe garmatoyu gaubiceyu popri te sho yedinoyu suttyevoyu vidminnistyu buv menshij na 20 gradusiv maksimalnij kut pidvishennya D 20 v perekladi z polskoyi 152 mm gaubicya garmata zrazka 1937 85Trofimenko P Ye Latin S P Matuzko B P Suprun O F 2017 Korpusna artileriya armij SRSR i Nimechchini na pochatku ta v hodi Drugoyi svitovoyi vijni Nauka i tehnika Povitryanih Sil Zbrojnih Sil Ukrayini Shirokorad 2000 s 653 655 Ivanov A 2003 s 24 25 Grif M L 2017 Mashina 544A Istoriya sozdaniya po dokumentam permskih arhivov Vestnik PNIPU doi 10 15593 perm kipf 2017 2 13 Shunkov Viktor 31 sichnya 2020 Krasnaya armiya ros Litres s 123 125 ISBN 978 5 04 230551 1 Shirokorad 2000 s 666 669 Shirokorad 2000 s 692 696 697 Bakurskij Viktor Fedoseev Semen Solomonov Boris 1 lipnya 2014 Oruzhie Pobedy ros Litres ISBN 978 5 04 067663 7 Shirokorad 2000 s 683 684 Shirokorad 2000 s 696 698 704 Shirokorad 2000 s 705 Shirokorad 2000 s 656 661 Shirokorad 2000 s 655 656 M Kolomiec Boi u reki Halhin Gol Frontovaya illyustraciya 2 2002 Svirin M Kolomiec M Kurskaya duga Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G 2005 Sovetskie tyazhyolye samohodnye artillerijskie ustanovki 1941 1945 gg rosijskoyu Moskva Eksprint Shirokorad 2000 s 1111 Dawid 9 veresnya 2023 Opisy Broni pl PL Arhiv originalu za 7 chervnya 2023 Procitovano 12 bereznya 2024 www jaegerplatoon net Arhiv originalu za 21 bereznya 2023 Procitovano 12 bereznya 2024 The Military Balance 2018 P 325 The Military Balance 2018 P 362 The Military Balance 2018 P 286 The Military Balance 2007 P 104 The Military Balance 2012 P 257 The Military Balance 2012 P 337 The Military Balance 2007 P 134 The Military Balance 2024 P 193 The Military Balance 2007 P 138 The Military Balance 2007 P 177 Ivanov 2003 s 25 26 Ivanov 2003 s 4 6 LiteraturaTrofimenko P Ye Latin S P Matuzko B P Suprun O F 2017 Korpusna artileriya armij SRSR i Nimechchini na pochatku ta v hodi Drugoyi svitovoyi vijni Nauka i tehnika Povitryanih Sil Zbrojnih Sil Ukrayini Shirokorad A B Enciklopediya otechestvennoj artillerii Mn ru 2000 1156 s ill s ISBN 985 433 703 0 Shunkov V N Oruzhie Krasnoj armii Mn ru 1999 544 s ISBN 985 433 469 4 Ivanov A Artilleriya SSSR vo Vtoroj mirovoj vojne SPb Neva 2003 64 s ISBN 5 7654 2731 6