Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Петро Миколайович Лащенко 6 19 грудня 1910 19101219 21 квітня 1992 радянський військовий діяч 1 й заступник головнокоман

Лащенко Петро Миколайович

Лащенко Петро Миколайович

Петро Миколайович Лащенко (6 [19] грудня 1910(19101219) — 21 квітня 1992) — радянський військовий діяч, 1-й заступник головнокомандувача Сухопутними військами СРСР, генерал армії (1968). Герой Радянського Союзу (1943). Депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 7—9-го скликань. Член ЦК КПУ в 1966—1971 р. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1966—1971 р.

Петро Миколайович Лащенко
image
Народження6 (19) грудня 1910(1910-12-19)
Городнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смерть21 квітня 1992(1992-04-21) (81 рік)
Москва, Росія
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країнаimage СРСР
Приналежністьimage Радянська армія
ОсвітаВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби1930—1992
ПартіяКПРС
Званняimage Генерал армії
КомандуванняQ86723820?, Рязанське повітряно-десантне командне училище, Q7485714?, 38-а армія (СРСР) і Прикарпатський військовий округ
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Придушення угорської революції 1956 року
Нагороди
image
image image image image
image image image image
image image image image
image image image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лащенко.

Біографія

Народився 6 (19) грудня 1910(19101219) року у селянській родині в селі Тур'я (тепер Сновського району Чернігівської області України). Працював у сільському господарстві та в колгоспі.

З листопада 1930 року — у Червоній армії.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1933 році закінчив Владивостоцьку військову піхотну школу.

У листопаді 1933 — листопаді 1938 р. — командир стрілецького взводу, командир навчального взводу, командир роти, помічник начальника штабу 3-го стрілецького полку Московської Пролетарської стрілецької дивізії.

У 1940 році закінчив Військову академію РСЧА імені Фрунзе.

З лютого 1940 року — помічник начальника оперативного відділу штабу 35-го стрілецького корпусу 9-ї армії Одеського військового округу.

Учасник радянсько-німецької війни з червня 1941 року, воював на Південному фронті. З серпня 1941 року — начальник відділення оперативного відділу штабу 49-ї армії Західного фронту, що брала участь у битві під Москвою. З червня 1942 року — заступник начальника штабу 60-ї армії Воронезького і Центрального фронтів.

У серпні 1943 року був призначений командиром 322-ї стрілецької дивізії Воронезького, Центрального і 1-го Українського фронтів. За уміле командування дивізією і особистий героїзм при форсуванні рік Сейм, Десна, Дніпро, Прип'ять Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 року полковникові Лащенку Петру Миколайовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

З 25 травня по 3 червня 1944 року — тимчасово виконував обов'язки командира 15-го стрілецького корпусу. У бою 23 липня 1944 року в ході Львівсько-Сандомирської операції був важко поранений і майже півроку знаходився в госпіталях. На фронт більше не повернувся.

У січні 1945 — травні 1946 р. — начальник Орловського піхотного училища. У травні 1946 — грудні 1949 р. — начальник Рязанського піхотного училища.

У 1951 році закінчив Вищу військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР імені Ворошилова.

З січня 1952 року — начальник відділу оперативної підготовки — заступник начальника Оперативного управління штабу Групи радянських окупаційних військ у Німеччині. З вересня 1953 року командував 9-ю механізованою дивізією 3-ї гвардійської механізованої армії Групи радянських окупаційних військ у Німеччині.

У липні 1954 — вересні 1955 р. — командир 2-го стрілецького корпусу Прибалтійського військового округу.

У вересні 1955 — липні 1957 р. — командир Особливого корпусу радянських військ на території Угорської Народної Республіки. Брав активну участь у придушенні Угорської революції 1956 року.

У липні 1957 — травні 1959 р. — командувач 38-ю армією Прикарпатського військового округу.

У травні 1959 — вересні 1962 р. — 1-й заступник командувача військами — член Військової ради Київського військового округу.

У вересні 1962 — травні 1964 р. — 1-й заступник командувача військами — член Військової ради Прикарпатського військового округу.

У травні 1964 — серпні 1967 р. — командувач військами Червонопрапорного Прикарпатського військового округу.

У серпні 1967 — грудні 1968 р. — головний військовий радник СРСР у Об'єднаній Арабській Республіці. Займався відновленням боєздатності єгипетської армії.

У грудні 1968 — червні 1976 р. — 1-й заступник головнокомандувача Сухопутними військами СРСР.

У червні 1976 — 1992 р. — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Проживав у Москві. Похований на Новодівочому кладовищі.

Звання

Нагороди

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Petro Mikolajovich Lashenko 6 19 grudnya 1910 19101219 21 kvitnya 1992 radyanskij vijskovij diyach 1 j zastupnik golovnokomanduvacha Suhoputnimi vijskami SRSR general armiyi 1968 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Deputat Verhovnoyi Radi URSR 5 go sklikannya Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 7 9 go sklikan Chlen CK KPU v 1966 1971 r Chlen Centralnoyi Revizijnoyi Komisiyi KPRS u 1966 1971 r Petro Mikolajovich LashenkoNarodzhennya6 19 grudnya 1910 1910 12 19 Gorodnyanskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaSmert21 kvitnya 1992 1992 04 21 81 rik Moskva RosiyaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1930 1992PartiyaKPRSZvannya General armiyiKomanduvannyaQ86723820 Ryazanske povitryano desantne komandne uchilishe Q7485714 38 a armiya SRSR i Prikarpatskij vijskovij okrugVijni bitviNimecko radyanska vijna Pridushennya ugorskoyi revolyuciyi 1956 rokuNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lashenko BiografiyaNarodivsya 6 19 grudnya 1910 19101219 roku u selyanskij rodini v seli Tur ya teper Snovskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Ukrayini Pracyuvav u silskomu gospodarstvi ta v kolgospi Z listopada 1930 roku u Chervonij armiyi Chlen VKP b z 1931 roku U 1933 roci zakinchiv Vladivostocku vijskovu pihotnu shkolu U listopadi 1933 listopadi 1938 r komandir strileckogo vzvodu komandir navchalnogo vzvodu komandir roti pomichnik nachalnika shtabu 3 go strileckogo polku Moskovskoyi Proletarskoyi strileckoyi diviziyi U 1940 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu RSChA imeni Frunze Z lyutogo 1940 roku pomichnik nachalnika operativnogo viddilu shtabu 35 go strileckogo korpusu 9 yi armiyi Odeskogo vijskovogo okrugu Uchasnik radyansko nimeckoyi vijni z chervnya 1941 roku voyuvav na Pivdennomu fronti Z serpnya 1941 roku nachalnik viddilennya operativnogo viddilu shtabu 49 yi armiyi Zahidnogo frontu sho brala uchast u bitvi pid Moskvoyu Z chervnya 1942 roku zastupnik nachalnika shtabu 60 yi armiyi Voronezkogo i Centralnogo frontiv U serpni 1943 roku buv priznachenij komandirom 322 yi strileckoyi diviziyi Voronezkogo Centralnogo i 1 go Ukrayinskogo frontiv Za umile komanduvannya diviziyeyu i osobistij geroyizm pri forsuvanni rik Sejm Desna Dnipro Prip yat Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 16 zhovtnya 1943 roku polkovnikovi Lashenku Petru Mikolajovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Z 25 travnya po 3 chervnya 1944 roku timchasovo vikonuvav obov yazki komandira 15 go strileckogo korpusu U boyu 23 lipnya 1944 roku v hodi Lvivsko Sandomirskoyi operaciyi buv vazhko poranenij i majzhe pivroku znahodivsya v gospitalyah Na front bilshe ne povernuvsya U sichni 1945 travni 1946 r nachalnik Orlovskogo pihotnogo uchilisha U travni 1946 grudni 1949 r nachalnik Ryazanskogo pihotnogo uchilisha U 1951 roci zakinchiv Vishu vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil SRSR imeni Voroshilova Z sichnya 1952 roku nachalnik viddilu operativnoyi pidgotovki zastupnik nachalnika Operativnogo upravlinnya shtabu Grupi radyanskih okupacijnih vijsk u Nimechchini Z veresnya 1953 roku komanduvav 9 yu mehanizovanoyu diviziyeyu 3 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi armiyi Grupi radyanskih okupacijnih vijsk u Nimechchini U lipni 1954 veresni 1955 r komandir 2 go strileckogo korpusu Pribaltijskogo vijskovogo okrugu U veresni 1955 lipni 1957 r komandir Osoblivogo korpusu radyanskih vijsk na teritoriyi Ugorskoyi Narodnoyi Respubliki Brav aktivnu uchast u pridushenni Ugorskoyi revolyuciyi 1956 roku U lipni 1957 travni 1959 r komanduvach 38 yu armiyeyu Prikarpatskogo vijskovogo okrugu U travni 1959 veresni 1962 r 1 j zastupnik komanduvacha vijskami chlen Vijskovoyi radi Kiyivskogo vijskovogo okrugu U veresni 1962 travni 1964 r 1 j zastupnik komanduvacha vijskami chlen Vijskovoyi radi Prikarpatskogo vijskovogo okrugu U travni 1964 serpni 1967 r komanduvach vijskami Chervonoprapornogo Prikarpatskogo vijskovogo okrugu U serpni 1967 grudni 1968 r golovnij vijskovij radnik SRSR u Ob yednanij Arabskij Respublici Zajmavsya vidnovlennyam boyezdatnosti yegipetskoyi armiyi U grudni 1968 chervni 1976 r 1 j zastupnik golovnokomanduvacha Suhoputnimi vijskami SRSR U chervni 1976 1992 r vijskovij inspektor radnik Grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR Prozhivav u Moskvi Pohovanij na Novodivochomu kladovishi Zvannyageneral major 3 06 1944 general lejtenant 8 08 1955 general polkovnik 6 05 1961 general armiyi 19 02 1968 NagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu 16 10 1943 chotiri ordeni Lenina tri ordeni Chervonogo Prapora 16 12 1941 30 08 1944 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi orden Trudovogo Chervonogo Prapora orden Suvorova 2 go st 23 09 1943 orden Bogdana Hmelnickogo 2 go st 10 01 1944 dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni 1 go st 10 03 1943 11 03 1985 orden Chervonoyi Zirki orden Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR 2 go st orden Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR 3 go st ordeni medaliPosilannya 1 1 grudnya 2020 u Wayback Machine 2 4 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ