Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жаклі́н Паска́ль (фр. Jacqueline Pascal; 4 жовтня 1625, Клермон-Ферран, Овернь, Королівство Франція — 4 жовтня 1661, Париж) — французька поетеса, релігійна діячка Франції XVII століття, сестра Блеза Паскаля, черниця цистерціанського монастиря Пор-Рояль.
| Жаклін Паскаль | |
|---|---|
| фр. Jacqueline Pascal | |
 | |
| Народилася | 4 жовтня 1625[1] Клермон-Ферран |
| Померла | 4 жовтня 1661[1](36 років) Париж, Королівство Франція |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | поетеса, черниця, письменниця, філософ |
| Галузь | поезія |
| Знання мов | французька[2] |
| Конфесія | католицька церква |
| Батько | Етьєн Паскаль |
| Брати, сестри | Блез Паскаль і d |
| |
Біографія
Дитячі роки. Париж (1625—1639)
Жаклін була наймолодшою дочкою у сім'ї Етьєна Паскаля і Антуанетти Бегон. За спогадами старшої сестри Жильберти, вона з дитинства вирізнялась розумом і лагідною вдачею. У віці шести років, почувши, як Жильберта читає вголос вірші, попросила викладати їй читання за допомогою поезії. Жаклін, яка до того не проявляла інтересу до навчання, легко запам'ятовувала віршовані твори і намагалася говорити в риму. Познайомившись з правилами віршування, у віці восьми років вона почала писати вірші, а в одинадцять уже написала п'ятиактну комедію. У тринадцять років написала сонет з приводу довгоочікуваної вагітності королеви Анни Австрійської (1638). Паризькі сусіди Паскалів, подружжя Моранжіс, познайомившись з твором юної поетеси, вирішили представити її королеві. Дівчинка справила враження на придворних і королеву своїми винахідливими відповідями на запитання, якими обсипали її, і декількома віршованими імпровізаціями. Жаклін була представлена також Людовику XIII і часто бувала при дворі і їй було дозволено обслуговувати королеву під час її обідів на самоті. У тому ж році виходить збірка віршів Жаклін («Вірші маленької Паскаль»)
У березні 1638 року після того, як канцлер за указом Рішельє скоротив на чверть ренти, рантьєри зібрались у паризькій магістратурі, щоб висловити своє незадоволення. Етьєн Паскаль бус серед рантьєрів і на нього впала підозра у підбурюванні. Паскалю-старшому разом з трьома іншими підозрюваними загрожувало ув'язнення в Бастилію. Вважаючи себе невинним, він тим не менше покинув будинок і знайшов притулок у своїх друзів спочатку в Парижі, потім — в Клермон-Феррані. Ні королева, ні король нічим не могли допомогти Паскалю, за якого просили друзі.
На початку 1639 року Рішельє, що сам писав час від часу драматичні твори, попросив свою племінницю, [fr], підібрати дітей для постановки любовної комедії мадемуазель де Скюдері. Герцогиня порадила Жильберто дозволити молодшій сестрі взяти участь у виставі. Вистава «Тиранічна любов», поставлена у палаці герцогині, мала гучний успіх. Після закінчення вистави Жаклін звернулася до Рішельє з мадригалом, що сама написала, і попросила кардинала дозволити батькові повернутися до Парижа. Опала Етьєна Паскаля закінчилася. Він отримав посаду інтенданта, — представника виконавчої влади, який обмежував владу місцевих губернаторів, суддів і фінансистів у Нормандії
Руан (1639-1646)
Наприкінці 1639 року Паскалі перебираються до Руана. За спогадами сестри, Жаклін мала успіх у місцевому вищому товаристві, але «вона балувалась, як дитина, та гралась з ляльками. Ми дорікали їй за це і не без зусиль заставляли облишити ці дитячості…». У грудні 1640 року П'єр Корнель, що познайомився з Паскалями через актора [fr], запропонував Жаклін взяти участь у поетичному святі на честь Пресвятої Богородиці. Цей конкурс влаштовувався щороку в Руані починаючи з XV століття. Жаклін за свої станси отримує головний приз — «Срібну вежу». У день нагородження її не було в Руані, і слова подяки за Жаклін висловив Корнель.
Шанувальники неодноразово робили пропозиції Жаклін, але, з різних причин, вони були відхилені. Дівчина не проявляла ні схильності, ні відрази до шлюбу і в усьому дослухалася батька, до якого була сильно прив'язана. Була вона далека і від побожності, вважаючи, за словами сестри, що «монастирський спосіб життя не здатний задовольнити розважливий розум». У січні 1646 року Етьєн Паскаль небезпечно вивихнув ногу. Його лікували два брати-хірурги, що поселилися на час хвороби Етьєна в будинку Паскалів. Брати познайомили Паскалів з новим релігійним напрямком у католицизмі — янсенізмом і творами Янсена, Сен-Сірана, Арно. Найбільше ідеями янсенізму перейнявся Блез. Під впливом брата, Жаклін вкотре відмовила черговому нареченому й вирішила піти в монастир.
Пор-Рояль (1647—1661)
У 1647 Блез для поправки здоров'я приїжджає до Парижа, його супроводжує молодша сестра. Вони відвідують проповіді [fr], духовного наставника мешканців Пор-Рояля і вивчають теологічні праці. Жаклін допомагає брату, у якого не цей час загострилися хвороби, стає його доглядальницею і секретарем. Блез підтримує рішення Жаклін стати черницею й бере на себе переговори з батьком. Рішення дочки застало Етьєна Паскаля зненацька, він противиться її бажанням і забороняє Блезу і Жаклін відвідувати Пор-Рояль. Жаклін залишається вірною своєму вибору. Потайки вона веде переписку з мешканцями Пор-Рояля, живе у повній самотності, обірвавши колишні знайомства. Наполегливість дочки переконує Етьєна, але, не в силах розлучитися з нею, він ставить умову: Жаклін піде в монастир тільки після його смерті. Дівчина веде суворе і відокремлене життя, займається благодійністю. Вона полишає заняття поезією. 24 вересня 1651 року Етьєн Паскаль помер. Після смерті батька вже Блез противиться постригу Жаклін, боячись залишитися на самоті. 4 січня 1652 року Жаклін таємно, щоб не засмучувати брата сценами прощання, йде в Пор-Рояль. «Не заважайте тим, хто робить добро, і якщо ви не маєте сили піти за мною, то, принаймні, не затримуйте мене, прошу вас, не руйнуйте того, що ви ж і побудували», — звернулася вона до Блеза вже з Пор-Рояля. Обряд постригу Жаклін відбувся 5 червня 1653 року вона отримала ім'я Сент-Євфимії й передала монастирю велику частину своєї спадщини.
Влітку 1654 Паскаль, відчувши розчарування в людях, з якими колись спілкувався, розриває всі світські стосунки, маючи намір змінити своє життя. У нього виникає почуття жалю, що кілька років тому не прислухався до заклику Янсена і не переміг у собі спрагу знання та честолюбство. Паскаль часто відвідує сестру в Пор-Роялі і під час довгих бесід розкриває своє душевне сум'яття, ділиться своїми сумнівами. Жаклін гаряче підтримувала його в рішенні відмовитися від світського життя і переймалася тим, що брат занадто незалежний, не терпить підпорядкування, не поспішає з вибором духівника
На початках в монастирі Жаклін виконувала просту фізичну роботу, згодом до її обов'язків увійшло виховання дітей в янсеністських школах. Вона із захопленням зайнялася педагогікою, склала спеціальний шкільний статут, знайомилася за підтримки брата з методом полегшеного навчання маленьких дітей читанню. З 1654 року в Пор-Роялі під її опікою виховувалися племінниці, дочки Жильберти, — Жаклін і Маргарита Пер'є . Позбавлення племінниці Маргарити від важкої недуги змусило Жаклін в останній раз звернутися до поезії: вона у всіх подробицях описала «чудо Святого Тернія» (фр. miracle de la Sainte-Épine).
Разом з ігуменею [fr] сестра Сент-Евфимія активно виступала проти підписання формуляра, що примушував черниць до засудження янсенізму. Із заміського Пор-Рояля до паризького вона писала: «Я знаю, що не діло черниць виступати на захист істини! Але якщо єпископи виявилися боязкими, немов жінки, то жінки повинні знайти в собі сміливість єпископів; і, якщо ми не можемо захистити істину, ми можемо померти за неї і скоріш вистраждати все, ніж покинути істину».
У червні 1661 року паризькі вікарії склали указ, який нічого не змінюючи в тексті формуляра, обходив мовчанням наявність п'яти засуджених папою положень у вченні Янсена (згодом його було відхилено королівською радою). З цією низкою застережень формуляр підписала і Жаклін Паскаль. Нервове потрясіння, перенесене нею у зв'язку з подіями, що розігралися навколо громади, значною мірою вплинуло на її здоров'я. Жаклін Паскаль померла 4 жовтня 1661 року у віці тридцяти шести років.
Примітки
- FemBio database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Тарасов, 1979.
- Тарасов, 1979, с. 218.
- Тарасов, 1979, с. 317.
- Тарасов, 1979, с. 318.
Джерела
- Mauriac F. Blaise Pascal et sa soeur Jacqueline. — P., 1934.
- Тарасов Б. Н. Блез Паскаль. — М. : Молодая гвардія, 1979. — 334 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhakli n Paska l fr Jacqueline Pascal 4 zhovtnya 1625 Klermon Ferran Overn Korolivstvo Franciya 4 zhovtnya 1661 Parizh francuzka poetesa religijna diyachka Franciyi XVII stolittya sestra Bleza Paskalya chernicya cistercianskogo monastirya Por Royal Zhaklin Paskalfr Jacqueline PascalNarodilasya4 zhovtnya 1625 1625 10 04 1 Klermon FerranPomerla4 zhovtnya 1661 1661 10 04 1 36 rokiv Parizh Korolivstvo FranciyaKrayina FranciyaDiyalnistpoetesa chernicya pismennicya filosofGaluzpoeziyaZnannya movfrancuzka 2 Konfesiyakatolicka cerkvaBatkoEtyen PaskalBrati sestriBlez Paskal i dRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Paskal BiografiyaDityachi roki Parizh 1625 1639 Zhaklin bula najmolodshoyu dochkoyu u sim yi Etyena Paskalya i Antuanetti Begon Za spogadami starshoyi sestri Zhilberti vona z ditinstva viriznyalas rozumom i lagidnoyu vdacheyu U vici shesti rokiv pochuvshi yak Zhilberta chitaye vgolos virshi poprosila vikladati yij chitannya za dopomogoyu poeziyi Zhaklin yaka do togo ne proyavlyala interesu do navchannya legko zapam yatovuvala virshovani tvori i namagalasya govoriti v rimu Poznajomivshis z pravilami virshuvannya u vici vosmi rokiv vona pochala pisati virshi a v odinadcyat uzhe napisala p yatiaktnu komediyu U trinadcyat rokiv napisala sonet z privodu dovgoochikuvanoyi vagitnosti korolevi Anni Avstrijskoyi 1638 Parizki susidi Paskaliv podruzhzhya Moranzhis poznajomivshis z tvorom yunoyi poetesi virishili predstaviti yiyi korolevi Divchinka spravila vrazhennya na pridvornih i korolevu svoyimi vinahidlivimi vidpovidyami na zapitannya yakimi obsipali yiyi i dekilkoma virshovanimi improvizaciyami Zhaklin bula predstavlena takozh Lyudoviku XIII i chasto buvala pri dvori i yij bulo dozvoleno obslugovuvati korolevu pid chas yiyi obidiv na samoti U tomu zh roci vihodit zbirka virshiv Zhaklin Virshi malenkoyi Paskal U berezni 1638 roku pislya togo yak kancler za ukazom Rishelye skorotiv na chvert renti rantyeri zibralis u parizkij magistraturi shob visloviti svoye nezadovolennya Etyen Paskal bus sered rantyeriv i na nogo vpala pidozra u pidburyuvanni Paskalyu starshomu razom z troma inshimi pidozryuvanimi zagrozhuvalo uv yaznennya v Bastiliyu Vvazhayuchi sebe nevinnim vin tim ne menshe pokinuv budinok i znajshov pritulok u svoyih druziv spochatku v Parizhi potim v Klermon Ferrani Ni koroleva ni korol nichim ne mogli dopomogti Paskalyu za yakogo prosili druzi Na pochatku 1639 roku Rishelye sho sam pisav chas vid chasu dramatichni tvori poprosiv svoyu pleminnicyu fr pidibrati ditej dlya postanovki lyubovnoyi komediyi mademuazel de Skyuderi Gercoginya poradila Zhilberto dozvoliti molodshij sestri vzyati uchast u vistavi Vistava Tiranichna lyubov postavlena u palaci gercogini mala guchnij uspih Pislya zakinchennya vistavi Zhaklin zvernulasya do Rishelye z madrigalom sho sama napisala i poprosila kardinala dozvoliti batkovi povernutisya do Parizha Opala Etyena Paskalya zakinchilasya Vin otrimav posadu intendanta predstavnika vikonavchoyi vladi yakij obmezhuvav vladu miscevih gubernatoriv suddiv i finansistiv u Normandiyi Ruan 1639 1646 Naprikinci 1639 roku Paskali perebirayutsya do Ruana Za spogadami sestri Zhaklin mala uspih u miscevomu vishomu tovaristvi ale vona baluvalas yak ditina ta gralas z lyalkami Mi dorikali yij za ce i ne bez zusil zastavlyali oblishiti ci dityachosti U grudni 1640 roku P yer Kornel sho poznajomivsya z Paskalyami cherez aktora fr zaproponuvav Zhaklin vzyati uchast u poetichnomu svyati na chest Presvyatoyi Bogorodici Cej konkurs vlashtovuvavsya shoroku v Ruani pochinayuchi z XV stolittya Zhaklin za svoyi stansi otrimuye golovnij priz Sribnu vezhu U den nagorodzhennya yiyi ne bulo v Ruani i slova podyaki za Zhaklin visloviv Kornel Shanuvalniki neodnorazovo robili propoziciyi Zhaklin ale z riznih prichin voni buli vidhileni Divchina ne proyavlyala ni shilnosti ni vidrazi do shlyubu i v usomu dosluhalasya batka do yakogo bula silno priv yazana Bula vona daleka i vid pobozhnosti vvazhayuchi za slovami sestri sho monastirskij sposib zhittya ne zdatnij zadovolniti rozvazhlivij rozum U sichni 1646 roku Etyen Paskal nebezpechno vivihnuv nogu Jogo likuvali dva brati hirurgi sho poselilisya na chas hvorobi Etyena v budinku Paskaliv Brati poznajomili Paskaliv z novim religijnim napryamkom u katolicizmi yansenizmom i tvorami Yansena Sen Sirana Arno Najbilshe ideyami yansenizmu perejnyavsya Blez Pid vplivom brata Zhaklin vkotre vidmovila chergovomu narechenomu j virishila piti v monastir Por Royal 1647 1661 U 1647 Blez dlya popravki zdorov ya priyizhdzhaye do Parizha jogo suprovodzhuye molodsha sestra Voni vidviduyut propovidi fr duhovnogo nastavnika meshkanciv Por Royalya i vivchayut teologichni praci Zhaklin dopomagaye bratu u yakogo ne cej chas zagostrilisya hvorobi staye jogo doglyadalniceyu i sekretarem Blez pidtrimuye rishennya Zhaklin stati cherniceyu j bere na sebe peregovori z batkom Rishennya dochki zastalo Etyena Paskalya znenacka vin protivitsya yiyi bazhannyam i zaboronyaye Blezu i Zhaklin vidviduvati Por Royal Zhaklin zalishayetsya virnoyu svoyemu viboru Potajki vona vede perepisku z meshkancyami Por Royalya zhive u povnij samotnosti obirvavshi kolishni znajomstva Napoleglivist dochki perekonuye Etyena ale ne v silah rozluchitisya z neyu vin stavit umovu Zhaklin pide v monastir tilki pislya jogo smerti Divchina vede suvore i vidokremlene zhittya zajmayetsya blagodijnistyu Vona polishaye zanyattya poeziyeyu 24 veresnya 1651 roku Etyen Paskal pomer Pislya smerti batka vzhe Blez protivitsya postrigu Zhaklin boyachis zalishitisya na samoti 4 sichnya 1652 roku Zhaklin tayemno shob ne zasmuchuvati brata scenami proshannya jde v Por Royal Ne zavazhajte tim hto robit dobro i yaksho vi ne mayete sili piti za mnoyu to prinajmni ne zatrimujte mene proshu vas ne rujnujte togo sho vi zh i pobuduvali zvernulasya vona do Bleza vzhe z Por Royalya Obryad postrigu Zhaklin vidbuvsya 5 chervnya 1653 roku vona otrimala im ya Sent Yevfimiyi j peredala monastiryu veliku chastinu svoyeyi spadshini Vlitku 1654 Paskal vidchuvshi rozcharuvannya v lyudyah z yakimi kolis spilkuvavsya rozrivaye vsi svitski stosunki mayuchi namir zminiti svoye zhittya U nogo vinikaye pochuttya zhalyu sho kilka rokiv tomu ne prisluhavsya do zakliku Yansena i ne peremig u sobi spragu znannya ta chestolyubstvo Paskal chasto vidviduye sestru v Por Royali i pid chas dovgih besid rozkrivaye svoye dushevne sum yattya dilitsya svoyimi sumnivami Zhaklin garyache pidtrimuvala jogo v rishenni vidmovitisya vid svitskogo zhittya i perejmalasya tim sho brat zanadto nezalezhnij ne terpit pidporyadkuvannya ne pospishaye z viborom duhivnika Na pochatkah v monastiri Zhaklin vikonuvala prostu fizichnu robotu zgodom do yiyi obov yazkiv uvijshlo vihovannya ditej v yansenistskih shkolah Vona iz zahoplennyam zajnyalasya pedagogikoyu sklala specialnij shkilnij statut znajomilasya za pidtrimki brata z metodom polegshenogo navchannya malenkih ditej chitannyu Z 1654 roku v Por Royali pid yiyi opikoyu vihovuvalisya pleminnici dochki Zhilberti Zhaklin i Margarita Per ye Pozbavlennya pleminnici Margariti vid vazhkoyi nedugi zmusilo Zhaklin v ostannij raz zvernutisya do poeziyi vona u vsih podrobicyah opisala chudo Svyatogo Terniya fr miracle de la Sainte Epine Razom z igumeneyu fr sestra Sent Evfimiya aktivno vistupala proti pidpisannya formulyara sho primushuvav chernic do zasudzhennya yansenizmu Iz zamiskogo Por Royalya do parizkogo vona pisala Ya znayu sho ne dilo chernic vistupati na zahist istini Ale yaksho yepiskopi viyavilisya boyazkimi nemov zhinki to zhinki povinni znajti v sobi smilivist yepiskopiv i yaksho mi ne mozhemo zahistiti istinu mi mozhemo pomerti za neyi i skorish vistrazhdati vse nizh pokinuti istinu U chervni 1661 roku parizki vikariyi sklali ukaz yakij nichogo ne zminyuyuchi v teksti formulyara obhodiv movchannyam nayavnist p yati zasudzhenih papoyu polozhen u vchenni Yansena zgodom jogo bulo vidhileno korolivskoyu radoyu Z ciyeyu nizkoyu zasterezhen formulyar pidpisala i Zhaklin Paskal Nervove potryasinnya perenesene neyu u zv yazku z podiyami sho rozigralisya navkolo gromadi znachnoyu miroyu vplinulo na yiyi zdorov ya Zhaklin Paskal pomerla 4 zhovtnya 1661 roku u vici tridcyati shesti rokiv PrimitkiFemBio database d Track Q61356138 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Tarasov 1979 Tarasov 1979 s 218 Tarasov 1979 s 317 Tarasov 1979 s 318 DzherelaMauriac F Blaise Pascal et sa soeur Jacqueline P 1934 Tarasov B N Blez Paskal M Molodaya gvardiya 1979 334 s