Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лаудон Ернст Гідеон фон Лаудон нім Ernst Gideon Freiherr von Laudon La

Ернст Гідеон Лаудон

Ернст Гідеон Лаудон
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лаудон.

Ернст Гідеон фон Лаудон (нім. Ernst Gideon Freiherr von Laudon (Laudohn, Loudon); 2 (13) лютого 1717(17170213), , Латвія — 14 липня 1790, Ной-Тітшейн, Австрія) — австрійський генералісимус, один з найуспішніших супротивників прусського короля Фрідріха Великого, прославлений австрійський воєначальник часів Семилітньої війни.

Ернст Гідеон барон фон Лаудон
Ernst Gideon Freiherr von Laudon
image
Народження13 лютого 1717(1717-02-13)[1][2][3]
d, Цесісський повіт, Шведська Лівонія, Швеція
Смерть14 липня 1790(1790-07-14)[4][5][…](73 роки)
Новий Їчин[1][2]
Похованняd
КраїнаАвстрія
Званняфельдмаршал[d][3] і генералісимус
Війни / битвиВійна за польську спадщину 1733—1735, Російсько-турецька війна, Війна за австрійську спадщину, Семирічна війна, Війна за баварську спадщину і Австро-турецька війна
Титулбарон
Нагороди
image
image Ернст Гідеон Лаудон у Вікісховищі

Біографія

Походив із сім'ї балтійських німців із маєтку Тотцен, поблизу міста (схід Лівонського ордену). Разом з тим існувала легенда про шотландське коріння, що не є підтвердженим. Син підполковника Отто Герхарда фон Лаудона був підполковником, що перебував на шведській службі під час Північної війни. За закінченню останньої Лаудони перейшли до російського підданства.

У 1732 році Ернст Гідеон стає юнкером в російській армії. Під час Війни за польську спадщину 1734 року під орудою генерал-фельдмаршала Бургарда-Крістофа фон Мініха брав участь в облозі Данцига. 1735 року був у складі військ, що рушили проти французів до Рейну. За цим до 1739 року відзначився у боях проти Османської імперії.

1741 року подав у відставку, оскільки був невдоволений просування службовими щаблями. Спочатку намагався перейти на службу до прусського короля, але зрештою перебрався до Відня. Тут став капітаном фрайкору барона Франца фон дер Тренка. Брав участь у війні за австрійську спадщину, під час якої був поранений в Ельзасі та потрапив у полон. Повернувшись долучився до австрійської армії на чолі легкої кінноти, де 1745 року був учасником Другої Сілезької війни. Восени того ж року після битви біля Сооре подав у відставку.

Невдовзі був зроблений капітаном одного з прикордонних полків, провівши наступні 10 років у напіввійськовій й напівадміністративній роботі в Карловацькому окрузі Військової Країни. У Бунічі фундував церкву і посадив дубовий ліс, який до тепер називається його ім'ям. За цей час досяг звання підполковника.

На початку Семирічної війни отримує звання полковника. Вперше відзначився як командир загону під час нічного рейду на Остріц 1 січня 1757 року. Протягом цього року воював у Богемії та Саксонії під командуванням фельдмаршала Максиміліана Улісса фон Броуна, отримавши звання генерал-фельдвахтмейстера (на кшталт генерал-майора) кавалерії, а також лицарем військового ордену Марії Терезії. 30 червня 1758 року в битві біля Домштадтля переміг прусського генерала , змушивши цим ворога зняти ворога облогу Оломоуца. Потім Лаудон відзначився у битві біля Хохкірха, за що отримав астрійське шляхетство й графом Священної Римської імперії, великий хрест ордену Марії Терезії, маєток біля Кутної Гори.

1759 року очолював австрійські війська в Кунерсдорфській битві, де разом з росіянами на чолі із Петром САлтиковим, було завдано поразки прусському війську. На дяку призначено Лаудона фельдцойгмайстером (генералом артилерії) і головнокомандуючим у Богемії, Моравії та Сілезії. 1760 року в битві біля Ландесхуті переміг прусського генерала Генріха Августа дела Мотт-Фуке. Невдовзі захопив важливу фортецю Глац в Сілезії, змусивши капітулювати Бартоломео д'О. Втім вже 15 серпня в битві біля Лігніца Лаудон зазнав поразки від короля Фрідріха II.

1761 року намагався повністю блокувати прусський табір в Бунцельвіці в Сілезії, але не отримав допомоги від російської армії, що порушило усі плани австрійського командування. Проте 1 жовтня зумів захопити важливу фортецю Швайдніц. Після завершення війни на деякий час відійшов від справ. 1766 року було призначено генеральним інспектором піхоти. Невдовзі через суперечки гофкрігсраті пішов у відставку. Але 1769 року призначено головнокомандувачем у Богемії та Моравії. На посаді перебував до 1772 року. 1776 року продав свій маєток на Кутній Горі імператриці Марії Терезії.

Потім Лаудон оселився в Хадерсдорфі поблизу Відня, а в лютому 1778 року був зроблений фельдмаршалом. Того ж року брав участь у війні за баварську спадщину. 1780 року пішов у відставку. 1787 року призначено головнокомандувачем у війні проти Османської імперії. 1789 року зайняв Белград. За цим було призначення головнокомандувача збройними силами Австрії, посадою створеною спеціально для нього. Помер 1790 року в Ной-Тітшайні (Моравія).

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #118726676 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. http://thesaurus.cerl.org/record/cnp01085060
  6. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  7. Dr. Constant v. Wurzbach Loudon, Gedeon Ernst Freiherr von // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 16. — S. 66.
    d:Track:Q88892797d:Track:Q665807

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Laudon Ernst Gideon fon Laudon nim Ernst Gideon Freiherr von Laudon Laudohn Loudon 2 13 lyutogo 1717 17170213 Latviya 14 lipnya 1790 Noj Titshejn Avstriya avstrijskij generalisimus odin z najuspishnishih suprotivnikiv prusskogo korolya Fridriha Velikogo proslavlenij avstrijskij voyenachalnik chasiv Semilitnoyi vijni Ernst Gideon baron fon LaudonErnst Gideon Freiherr von LaudonNarodzhennya13 lyutogo 1717 1717 02 13 1 2 3 d Cesisskij povit Shvedska Livoniya ShveciyaSmert14 lipnya 1790 1790 07 14 4 5 73 roki Novij Yichin 1 2 PohovannyadKrayinaAvstriyaZvannyafeldmarshal d 3 i generalisimusVijni bitviVijna za polsku spadshinu 1733 1735 Rosijsko turecka vijna Vijna za avstrijsku spadshinu Semirichna vijna Vijna za bavarsku spadshinu i Avstro turecka vijnaTitulbaronNagorodi Ernst Gideon Laudon u VikishovishiBiografiyaPohodiv iz sim yi baltijskih nimciv iz mayetku Totcen poblizu mista shid Livonskogo ordenu Razom z tim isnuvala legenda pro shotlandske korinnya sho ne ye pidtverdzhenim Sin pidpolkovnika Otto Gerharda fon Laudona buv pidpolkovnikom sho perebuvav na shvedskij sluzhbi pid chas Pivnichnoyi vijni Za zakinchennyu ostannoyi Laudoni perejshli do rosijskogo piddanstva U 1732 roci Ernst Gideon staye yunkerom v rosijskij armiyi Pid chas Vijni za polsku spadshinu 1734 roku pid orudoyu general feldmarshala Burgarda Kristofa fon Miniha brav uchast v oblozi Danciga 1735 roku buv u skladi vijsk sho rushili proti francuziv do Rejnu Za cim do 1739 roku vidznachivsya u boyah proti Osmanskoyi imperiyi 1741 roku podav u vidstavku oskilki buv nevdovolenij prosuvannya sluzhbovimi shablyami Spochatku namagavsya perejti na sluzhbu do prusskogo korolya ale zreshtoyu perebravsya do Vidnya Tut stav kapitanom frajkoru barona Franca fon der Trenka Brav uchast u vijni za avstrijsku spadshinu pid chas yakoyi buv poranenij v Elzasi ta potrapiv u polon Povernuvshis doluchivsya do avstrijskoyi armiyi na choli legkoyi kinnoti de 1745 roku buv uchasnikom Drugoyi Silezkoyi vijni Voseni togo zh roku pislya bitvi bilya Soore podav u vidstavku Nevdovzi buv zroblenij kapitanom odnogo z prikordonnih polkiv provivshi nastupni 10 rokiv u napivvijskovij j napivadministrativnij roboti v Karlovackomu okruzi Vijskovoyi Krayini U Bunichi funduvav cerkvu i posadiv dubovij lis yakij do teper nazivayetsya jogo im yam Za cej chas dosyag zvannya pidpolkovnika Na pochatku Semirichnoyi vijni otrimuye zvannya polkovnika Vpershe vidznachivsya yak komandir zagonu pid chas nichnogo rejdu na Ostric 1 sichnya 1757 roku Protyagom cogo roku voyuvav u Bogemiyi ta Saksoniyi pid komanduvannyam feldmarshala Maksimiliana Ulissa fon Brouna otrimavshi zvannya general feldvahtmejstera na kshtalt general majora kavaleriyi a takozh licarem vijskovogo ordenu Mariyi Tereziyi 30 chervnya 1758 roku v bitvi bilya Domshtadtlya peremig prusskogo generala zmushivshi cim voroga znyati voroga oblogu Olomouca Potim Laudon vidznachivsya u bitvi bilya Hohkirha za sho otrimav astrijske shlyahetstvo j grafom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi velikij hrest ordenu Mariyi Tereziyi mayetok bilya Kutnoyi Gori 1759 roku ocholyuvav avstrijski vijska v Kunersdorfskij bitvi de razom z rosiyanami na choli iz Petrom SAltikovim bulo zavdano porazki prusskomu vijsku Na dyaku priznacheno Laudona feldcojgmajsterom generalom artileriyi i golovnokomanduyuchim u Bogemiyi Moraviyi ta Sileziyi 1760 roku v bitvi bilya Landeshuti peremig prusskogo generala Genriha Avgusta dela Mott Fuke Nevdovzi zahopiv vazhlivu fortecyu Glac v Sileziyi zmusivshi kapitulyuvati Bartolomeo d O Vtim vzhe 15 serpnya v bitvi bilya Lignica Laudon zaznav porazki vid korolya Fridriha II 1761 roku namagavsya povnistyu blokuvati prusskij tabir v Buncelvici v Sileziyi ale ne otrimav dopomogi vid rosijskoyi armiyi sho porushilo usi plani avstrijskogo komanduvannya Prote 1 zhovtnya zumiv zahopiti vazhlivu fortecyu Shvajdnic Pislya zavershennya vijni na deyakij chas vidijshov vid sprav 1766 roku bulo priznacheno generalnim inspektorom pihoti Nevdovzi cherez superechki gofkrigsrati pishov u vidstavku Ale 1769 roku priznacheno golovnokomanduvachem u Bogemiyi ta Moraviyi Na posadi perebuvav do 1772 roku 1776 roku prodav svij mayetok na Kutnij Gori imperatrici Mariyi Tereziyi Potim Laudon oselivsya v Hadersdorfi poblizu Vidnya a v lyutomu 1778 roku buv zroblenij feldmarshalom Togo zh roku brav uchast u vijni za bavarsku spadshinu 1780 roku pishov u vidstavku 1787 roku priznacheno golovnokomanduvachem u vijni proti Osmanskoyi imperiyi 1789 roku zajnyav Belgrad Za cim bulo priznachennya golovnokomanduvacha zbrojnimi silami Avstriyi posadoyu stvorenoyu specialno dlya nogo Pomer 1790 roku v Noj Titshajni Moraviya PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Deutsche Nationalbibliothek Record 118726676 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 http thesaurus cerl org record cnp01085060 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Dr Constant v Wurzbach Loudon Gedeon Ernst Freiherr von Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 16 S 66 d Track Q88892797d Track Q665807

Дата публікації:
Топ