У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гринько Олекса ндр Боніфатійович Гринько нар 26 вересня 1919 Грибова т

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гринько.

Олекса́ндр Боніфатійович Гринько́ (нар. 26 вересня 1919, Грибова. тепер Тернопільська область — пом. 9 вересня 2013, Львів) — український актор, співак (бас), діяч культури, публіцист. Народний артист України (1990). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (1999), орден князя Ярослава Мудрого 4-го ступеня (2009.

Олександр Гринько

Ім'я при народженні	Олександр Боніфатійович Гринько
Народився	26 вересня 1919(1919-09-26) с. Грибова, Лановецький район, Тернопільської обл.
Помер	9 вересня 2013(2013-09-09) (93 роки) Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Національність	українець
Громадянство	СРСР, Україна
Діяльність	актор, артист
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	1939—2010
Дружина	Оксана Дмитрівна Гринько
Діти	Роман,
IMDb	nm0342459

Нагороди та премії
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня





Олександр Гринько у Вікісховищі

Могила Олександра Гринька на 78 полі Личаківського цвинтаря у Львові

Життєпис

У 1938 закінчив гімназію у Тернополі. Від 1938 — студент юридичного факультету університету в м. Вільно (нині Вільнюс, Литва). На початку 2 Світової війни був заарештований польською поліцією, звільнений Червоною Армією. Депутат Народних зборів Західної України (26-28 жовтня 1939) від Лановецького виборчого округу (містечко, нині місто Ланівці, с. Грибова, с. Юськівці).

Від 1939 навчався на медичному факультеті Львівського університету, співав у хоровій капелі «Трембіта» під орудою Дмитра Котка, з 1940 працював у ансамблі пісні і танцю Російської армії імені О. В. Александрова в Москві.

24 червня 1941 Гринька заарештували органи НКВС; засуджено на 10 р. позбавлення волі (Саратовська область, Комі АРСР), потім 5 років заслання (Красноярський край). З 1949 працював у табірному театрі. Звільнений 1955, реабілітований 1965.

З 1956 року незмінний актор Львівського театру імені М.Заньковецької. 1963 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Знімався у кіно. Народний артист УРСР (1990).

Помер 9 вересня 2013 у Львові. Похований на 78 полі Личаківського цвинтаря.

Доробок

Ролі в театрі

Зіграв понад 150 ролей на сцені:

Командор («Камінний господар» Лесі Українки)
Мартіян («Адвокат Мартіян» Лесі Українки)
Карпо («Суєта» Івана Карпенка-Карого)
Гірей («Маруся Богуславка» М. Старицького)
Святослав ( І. Франка)
Залізняк («Гайдамаки» за Т. Шевченком)
Клавдій, Лір («Гамлет», «Король Лір» В. Шекспіра)
Білинський («Сестри Річинські» Ірини Вільде)
Ярослав («Фауст і смерть» О. Левади)
Кривоніс («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука)
Платон («Дикий ангел» О. Коломійця)
Стасов («Марія Заньковецька» І. Рябокляча)
Капелан («Дами і гусари» А. Фредра)
Кирило («Князь Данило Галицький» В. Босовича)
Никодим («Ісус, Син Бога Живого» В. Босовича)
Дорн («Чайка» А. Чехова)
Фірс («Вишневий сад» А. Чехова)
Бризгалов («Кафедра» В. Врублевської)
Тухачевський («Коли мертві оживають» І. Рачади)
Старий («Маргаритка» А. Салакру)

Фільмографія


Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1993	с			президент суду
1993	с	Злочин з багатьма невідомими		Прокурор Гіртлер
1992—1996	с	Час збирати каміння		суддя Бжезінський
1983	тф	Останній доказ королів		генерал Гардесті, очільник штабу військово-повітряних сил
1983	ф	Провал операції «Велика ведмедиця»		Левко Завада, редактор емігрантської газети в Мюнхені
1976	ф	Дума про Ковпака		Шерберг
1973	ф	До останньої хвилини	До последней минуты	священик
1971	ф	Осяяння		Дружинін
1971	ф	Камінний господар		Командор, головна роль

Літературна діяльність

Автор автобіографічної повісті (Львів, 1997), статей на театральні теми в періодиці. Мемуарно-публіцистичного видання «Повернувся я з Сибіру» (2010 р. «Джерело»)

Нагороди

1999 — Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
2009 — Орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня

Література

Митці України. К., 1992. — С.187;
Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С. 177—178;
Хто є хто в Україні. К., 2000. — СІЮ.
Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ., Б. Мельничук.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.