Барта Бартія історична земля Пруссії населена балтським племенем бартів Земля розташовувалась південніше від Вармії і На

Барта, Бартія — історична земля Пруссії, населена балтським племенем бартів. Земля розташовувалась південніше від Вармії і Натангії, кордон з якими проходив по ріках Лина і Шешупе з Надровією, східніше Погезанії. Головним містом був Растенбурґ (пол. Kętrzyn).

Історія

За прусською легендою назва землі походить від імені Барто, сьомого сина вождя ^[lt]. Він отримав землю над рікою Лина, землю брата Литпо та збудував укріплення Бартенштайн. Його численні сини збудували свої укріплення і були дуже войовничими і ворожими до Натангії, вважаючи, що Відевут ставив сина Натангоса вище їхнього батька.

Після захоплення Погезанії хрестоносці розпочали захоплення Бартії, воїни якої разом з вармами, натангами брали участь в облозі замку Бальга. Вони захопили Лекбард, де заклали 1240 перший замок Гайльсберґ (нім. Heilsberg, пол. Heilsberg), 1245 Геркунфт, заклавши Рьоссель (нім. Rößel, пол. Reszel). В час першого повстання пруссів Бартія була звільнена від хрестоносців, які атакували її у 1250/52 рр. силами маркграфа Бранденбургу Отто ІІІ, графа фон Шварцбурга, ^[de] Генріха ІІ фон Варена. Під час Другого повстання у Бартії відбулись тривалі облоги замків, а Рьоссель підпалили хрестоносці перед втечею.

Землі Бартії входили до ^[de].

Згідно Другого Торунського миру терени Бартії увійшли до Тевтонського Ордену, реорганізованої у герцогство Пруссія (1525). Головними містами Помезанії були Коршен (пол. Korsze), Растенбург (пол. Kętrzyn), Бартенштайн (пол. Bartoszyce), , Правдинськ.

Після першого поділу Речі Посполитої 1772 Бартія відійшла до провінції Східна Пруссія королівства Пруссія. Після Першої світової війни Східна Пруссія залишилась у складі Німеччини. Після Другої світової війни з ліквідацією Східної Пруссії Бартію розділили поміж Польщею та СРСР. Терени Бартії сьогодні входять до Вармінсько-Мазурського воєводства Польщі і Калінінградської області Росії.

Див. також

Примітки

Джерела

Włodzimiera Ziemlińska-Odojowa Barcja i Galindia w źródłach archeologicznych Muzeum im. Wojciecha Kętrzyńskiego w Kętrzynie, 1989 (пол.)

Посилання

Grodziska i szlaki Prusów [ 12 листопада 2014 у Wayback Machine.] (пол.)