Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арман Коленкур фр Armand Augustin Louis de Caulaincourt 9 грудня 1773 19 лютого 1827 французький генерал політик диплома

Арман Огюстен Луї Коленкур

Арман Огюстен Луї Коленкур

Арман Коленкур (фр. Armand Augustin Louis de Caulaincourt; 9 грудня 1773 —†19 лютого 1827) — французький генерал, політик, дипломат часів Першої імперії, герцог Віченцький, автор мемуарів.

Арман Коленкур
фр. Armand Augustin Louis de Caulaincourt
image
ПсевдоОгюстен Луї
Народився9 грудня 1773(1773-12-09)
Коленкур
Помер19 лютого 1827(1827-02-19) (53 роки)
Париж
·рак шлунка
ПохованняПер-Лашез
Країнаimage Франція
Діяльністьполітик, військовий очільник, дипломат
Знання мовфранцузька[1]
УчасникРеволюційні війни і Наполеонівські війни
Титулмаркіз, герцог
Посадаd, d, пер Франції[d] і посол
Військове званнягенерал
Рід
БатькоГабріель-Луїс Коленкур
Дітиd і d
Нагороди
image
Великий Хрест ордена Почесного легіону
image
Герб

Життєпис

Народився у 1773 році у м. Коленкур у родині королівського офіцера маркіза Габріеля-Луїса Коленкура. У 1788 році почав військову кар'єру під орудою батька. У 1789 році став лейтенантом, у 1791 році —помічником—ад'ютантом свого батька, у 1792 році — капітаном. 1 червня 1792 року записується добровольцем до Національної гвардії. Спочатку був простим солдатом. У 1793 році стає сержантом, 1794 році його заарештували, але йому вдалося втекти. Після 9 термідора повертається до Франції. У 1795 році отримує звання капітана. Незабаром завдяки Луї-Лазарю Гошу стає ад'ютантом генерала Обер-Дюбайе у Шербурі. 1796 році супроводжує його до Венеції, а потім до Стамбула.

По поверненню у 1797 році до Франції зараховується до Рейнської армії. У 1799 році стає полковником. У битвах під Штоках та енхеймам очолює кавалерійський полк.

У 1801 році міністр закордонних справ Шарль-Моріс де Талейран-Перігор доручає Коленкуру дипломатичну місію у Санкт-Петербурзі. Проте він досяг особливого успіху у зближенні Росії та Фраенції. Тому через 6 місяців повернувся до дому. У 1802 році стає ал'ютантом Наполеона Бонапарта, 1803 року — бригадним генералом. водночас отримує посаду генерального інспектора консульських стаєнь.

У 1804 році виконував дипломатичну місію до курфюрства Баденського. Вона слугувала завісою для викрадення принца Енгієнського. після проголошення у 1804 році Франції імперією Коленкур отримує почесну посаду великого конюшего. У 1805 році отримує звання дивізійного генерала, після чого служить у штаб-квартирі Великої армії. У 1807 році стає послом Франції в Росії. У 1808 році Наполеон I надав йому титул герцога Віченцького. Проте не зміг налагодити тривалу співпрацю імператорів Олександра I й Наполеона I. Тому у 1811 році пішов у відставку, повернувшись до Франції.

Коленкур брав участь у кампанії 1812 року у почті Наполеона. Значної ролі у битвах цього періоду не відігравав на відміну від свого брата Огюста Коленкура. Після відступу французів з Росії Наполеон Бонапарт повертався до Франції під ім'ям Коленкура. У квітні 1813 року Коленкур стає сенатором. Підписав перемир'я з союзними військами у Плесвіці. Вів також перемовини у Празі щодо укладання остаточного миру, проте дії самого Наполеона I завадили спробам Коленкура досягти цього.

20 листопада 1813 року Бонапарт призначає Коленкура міністром закордонних справ. В подальшому був організатором миру в Шатійоні, завдяки чому Наполеон зркся трону, але отримав у володіння о. Ельба. за часів Бурбонів Арман Коленкур був позбавлений усіх посад, проте збіеріг свої маєтки. Під час Ста днів Коленкур підтримав Наполеона Бонапарта. Тому знову став міністром закордонних справ, а також став пером Франції. Намагався укласти мир з членами антифранцузької коаліції, але марно.

Після остаточного повалення Наполеона Бонапарта усамітнився у власному будинку у Парижі, де й помер 19 лютого 1827 року.

Родина

Дружина — Андрієна-Іре-Луїза де Карбоннел де Канізі (1785—1876)

Мемуари

  • Посольство до Санкт-Петербурга і російська кампанія
  • Агонія Фонтенбло

Джерела

  • A. Lievyns, Jean Maurice Verdot, Pierre Bégat, Fastes de la Légion d'honneur: biographie de tous les décorés accompagnée de l'histoire législative et réglementaire de l'ordre, vol. 3, Bureau de l'administration, 1844 [lire en ligne (page consultée le 16 nov. 2009)]

Література

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arman Kolenkur fr Armand Augustin Louis de Caulaincourt 9 grudnya 1773 19 lyutogo 1827 francuzkij general politik diplomat chasiv Pershoyi imperiyi gercog Vichenckij avtor memuariv Arman Kolenkurfr Armand Augustin Louis de CaulaincourtPsevdoOgyusten LuyiNarodivsya9 grudnya 1773 1773 12 09 KolenkurPomer19 lyutogo 1827 1827 02 19 53 roki Parizh rak shlunkaPohovannyaPer LashezKrayina FranciyaDiyalnistpolitik vijskovij ochilnik diplomatZnannya movfrancuzka 1 UchasnikRevolyucijni vijni i Napoleonivski vijniTitulmarkiz gercogPosadad d per Franciyi d i posolVijskove zvannyageneralRidBatkoGabriel Luyis KolenkurDitid i dNagorodiVelikij Hrest ordena Pochesnogo legionuGerbRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u 1773 roci u m Kolenkur u rodini korolivskogo oficera markiza Gabrielya Luyisa Kolenkura U 1788 roci pochav vijskovu kar yeru pid orudoyu batka U 1789 roci stav lejtenantom u 1791 roci pomichnikom ad yutantom svogo batka u 1792 roci kapitanom 1 chervnya 1792 roku zapisuyetsya dobrovolcem do Nacionalnoyi gvardiyi Spochatku buv prostim soldatom U 1793 roci staye serzhantom 1794 roci jogo zaareshtuvali ale jomu vdalosya vtekti Pislya 9 termidora povertayetsya do Franciyi U 1795 roci otrimuye zvannya kapitana Nezabarom zavdyaki Luyi Lazaryu Goshu staye ad yutantom generala Ober Dyubaje u Sherburi 1796 roci suprovodzhuye jogo do Veneciyi a potim do Stambula Po povernennyu u 1797 roci do Franciyi zarahovuyetsya do Rejnskoyi armiyi U 1799 roci staye polkovnikom U bitvah pid Shtokah ta enhejmam ocholyuye kavalerijskij polk U 1801 roci ministr zakordonnih sprav Sharl Moris de Talejran Perigor doruchaye Kolenkuru diplomatichnu misiyu u Sankt Peterburzi Prote vin dosyag osoblivogo uspihu u zblizhenni Rosiyi ta Fraenciyi Tomu cherez 6 misyaciv povernuvsya do domu U 1802 roci staye al yutantom Napoleona Bonaparta 1803 roku brigadnim generalom vodnochas otrimuye posadu generalnogo inspektora konsulskih stayen U 1804 roci vikonuvav diplomatichnu misiyu do kurfyurstva Badenskogo Vona sluguvala zavisoyu dlya vikradennya princa Engiyenskogo pislya progoloshennya u 1804 roci Franciyi imperiyeyu Kolenkur otrimuye pochesnu posadu velikogo konyushego U 1805 roci otrimuye zvannya divizijnogo generala pislya chogo sluzhit u shtab kvartiri Velikoyi armiyi U 1807 roci staye poslom Franciyi v Rosiyi U 1808 roci Napoleon I nadav jomu titul gercoga Vichenckogo Prote ne zmig nalagoditi trivalu spivpracyu imperatoriv Oleksandra I j Napoleona I Tomu u 1811 roci pishov u vidstavku povernuvshis do Franciyi Kolenkur brav uchast u kampaniyi 1812 roku u pochti Napoleona Znachnoyi roli u bitvah cogo periodu ne vidigravav na vidminu vid svogo brata Ogyusta Kolenkura Pislya vidstupu francuziv z Rosiyi Napoleon Bonapart povertavsya do Franciyi pid im yam Kolenkura U kvitni 1813 roku Kolenkur staye senatorom Pidpisav peremir ya z soyuznimi vijskami u Plesvici Viv takozh peremovini u Prazi shodo ukladannya ostatochnogo miru prote diyi samogo Napoleona I zavadili sprobam Kolenkura dosyagti cogo 20 listopada 1813 roku Bonapart priznachaye Kolenkura ministrom zakordonnih sprav V podalshomu buv organizatorom miru v Shatijoni zavdyaki chomu Napoleon zrksya tronu ale otrimav u volodinnya o Elba za chasiv Burboniv Arman Kolenkur buv pozbavlenij usih posad prote zbierig svoyi mayetki Pid chas Sta dniv Kolenkur pidtrimav Napoleona Bonaparta Tomu znovu stav ministrom zakordonnih sprav a takozh stav perom Franciyi Namagavsya uklasti mir z chlenami antifrancuzkoyi koaliciyi ale marno Pislya ostatochnogo povalennya Napoleona Bonaparta usamitnivsya u vlasnomu budinku u Parizhi de j pomer 19 lyutogo 1827 roku RodinaDruzhina Andriyena Ire Luyiza de Karbonnel de Kanizi 1785 1876 MemuariPosolstvo do Sankt Peterburga i rosijska kampaniya Agoniya FontenbloDzherelaA Lievyns Jean Maurice Verdot Pierre Begat Fastes de la Legion d honneur biographie de tous les decores accompagnee de l histoire legislative et reglementaire de l ordre vol 3 Bureau de l administration 1844 lire en ligne page consultee le 16 nov 2009 LiteraturaR L Krivonos Kolenkur Arman Ogyusten Luyi Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563

Дата публікації:
Топ