Туаєв Казбек Алієвич

Казбек Алієвич Туаєв (рос. Казбек Ильич (Алиевич) Туаев, азерб. Kazbek Əlirza oğlu Tuayev, нар. 9 травня 1940, Алят) — радянський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Казбек Туаєв
Особисті дані
Народження	9 травня 1940(1940-05-09) (84 роки)
	Алят, СРСР
Зріст	170 см
Вага	67 кг
Громадянство	СРСР  Азербайджан
Позиція	правий нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1959–1961 «Спартак-Нальчик» 54 (16) 1961–1970 «Нефтчі» 251 (56) 1970 «Спартак» (Орджонікідзе) 14 (3) 1971–1972 «Нефтчі» 26 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1967 СРСР 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1970 «Спартак» (Орджонікідзе) 1973–1977 «Спартак» (Орджонікідзе) 1978–1982 «Хазар-Ланкаран» 1983–1984 «Нефтчі» 1987–1990 «Клуб Африкен» 1991 «Нефтчі» 1992–1993 1993–1994 Азербайджан 1993–1995 «Туран» 1995–1997 Азербайджан 1996–1997 «Нефтчі» 2002 Азербайджан 2004–2006 «Нефтчі»
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Більшу частину кар'єри провів у «Нефтчі», а також зіграв кілька матчів за національну збірну СРСР. Майстер спорту СРСР (1963).

Клубна кар'єра

У дитинстві був досить різнобічним спортсменом. Мав 1-й розряд з гімнастики, плавання, легкої атлетики та штанзі. Тим не менш найбільше захоплювався футболом. Розпочав грати у футбол у «Локомотиві» (Баку) з 1954 року.

У дорослому футболі дебютував 1959 року виступами за команду «Спартак-Нальчик» з Першої ліги. У «Спартаку» змушений був грати через те, що тренер «Нафтовика» Олег Тімаков не хотів брати в команду молодих футболістів. Через рік перспективним футболістом цікавилися багато клубів класу «А», але через проблеми з армією повернувся в Баку, і став виступати за «Нефтчі». Відіграв за бакинську команду наступні дев'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі бакінського «Нефтчі», був основним гравцем атакувальної ланки команди.

В 1970 році після кількох матчів за «Нефтчі», змушений був піти у «Спартак» (Орджонікідзе) через конфлікт з тренером Ахмедом Аласкаровим. Проте вже на наступний рік повернувся в рідну команду, де ще два роки відіграв диспетчером, після чого завершив ігрову кар'єру.

Виступи за збірну

В жовтні 1967 року провів два товариські матчі у складі національної збірної СРСР проти Швейцарії (2:2) та Болгарії (2:1). Раніше, 20 червня того ж року, Туаєв зіграв за збірну у неофіційному матчі проти збірної Скандинавії.

Кар'єра тренера

З серпня 1970 року, коли виступав за «Спартак» (Орджонікідзе), паралельно працював і головним тренером команди. Після завершення ігрової кар'єри з липні 1973 року знову очолював орджонікідзенську команду.

В подальшому очолював команди «Хазар-Ланкаран» та «Нефтчі», після чого з липня 1984 року був директором РСДЮШОР «Нефтчі».

В серпні 1987 року відправився за кордон, очоливши туніський «Клуб Африкен», з яким працював три сезони і у 1988 році дійшов з командою до фіналу Кубка арабських чемпіонів, де поступився саудівському «Аль-Іттіфаку» в серії пенальті.

1990 року повернувся до Баку, де знову працював з «Нефтчі», а з 1992 року до першого чемпіонату Азербайджану очолив бакинський клуб «Таррагі», який з наступного сезону отримав назву .

У 1993—1995 роках очолював «Туран», з яким у 1994 році став чемпіоном Азербайджану, паралельно тренуючи збірну Азербайджану.

У подальшому Туаєв ще кілька разів очолював «Нефтчі» та збірну Азербайджану, вигравши із «нафтовиками» чемпіонат Азербайджану у 1996, 1997 і 2004 роках, а також національний кубок у 1996 і 2004 роках.

Особисте життя

Президент Союзу футбольних тренерів Азербайджану.

За національністю — осетин. Сини: Олександр (програміст, Канада) і Сергій (лікар-стоматолог, Росія).

Досягнення

Як гравець

• Віце-чемпіон Європи: 1964
• У списку 33 найкращих футболістів сезону: 1963, 1966, 1967.
• Майстер спорту СРСР: 1963

Як тренер

• Чемпіон Азербайджану: 1994, 1996, 1997, 2004
• Володар Кубка Азербайджану: 1995-96, 2003-04
• Нагороджений орденом Азербайджану «Слава»: 2000

Примітки

1. . Архів оригіналу за 21 вересня 2011. Процитовано 9 серпня 2016.
2. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 серпня 2016.

Джерела

• Олег Кусов Беседа с Казбеком Туаевым [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Сергей Щурко Казбек Туаев: «Мой навес — и Банишевский обводит вратаря» [ 2 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
• Юрий Голышак, Александр Кружков Казбек Туаев: «Газзаева обменяли на эшелон руды» [ 2 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

• Профиль Казбека Туаева на www.rusteam.permian.ru [ 29 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Туаєв Казбек Алієвич на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)