Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (жовтень 2018) |
Бі́лий Ка́мінь — село в Україні, у Чечельницькій селищній громаді Гайсинського району Вінницької області, біля станції Яланець 2.
| село Білий Камінь | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Гайсинський район |
| Громада | Чечельницька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA05040270030044960 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1750 |
| Населення | 877 |
| Площа | 2,8 км² |
| Густота населення | 313,210 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 24814 |
| Телефонний код | +380 4351 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°16′02″ пн. ш. 29°22′30″ сх. д. / 48.26722° пн. ш. 29.37500° сх. д.Координати: 48°16′02″ пн. ш. 29°22′30″ сх. д. / 48.26722° пн. ш. 29.37500° сх. д. |
| Найближча залізнична станція | Яланець 2 |
| Відстань до залізничної станції | 1 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 24814 с. Білий Камінь, Чечельницький район, Вінницька область, вул. Першотравнева, 141 |
| Карта | |
  Білий Камінь | |
 Білий Камінь | |
| Мапа | |
| | |
Історія виникнення села
Село Білий Камінь виникло понад двісті років тому на місці мішаного лісу і невеличкої річки.
Через село проходив Кучманський шлях. Вся територія була вкрита густим лісом, у якому протікала річка Рогізка. Через річку було споруджено міст, що був єдиною переправою. На заході і на сході знаходилися дві гори з крутими схилами, з яких було видно дорогу. Тому козаки влаштовували тут свої укріплені дозори — «січі». Спочатку східну гору називали Рогізківською, а після побудови дозору обидві гори стали називати Січовими. Біля мосту був великий білий камінь, поруч якого знаходилася корчма.
За легендою, у власника корчми була дочка Мар'яна, яку вбили татари. Корчму, яку було зруйновано, пізніше відбудували. Подорожні часто зупинялися перепочити біля білого каменя. Поступово тут почали селитися люди, вирубуючи ліс, а одну з вулиць назвали Мар'янівкою.
У 1785 році поселенці збудували у центрі села церкву, до якої перетягнули білий камінь. Цей камінь зберігався аж до початку 20 століття.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними :
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 864 | 98.53% |
| російська | 10 | 1.14% |
| румунська | 1 | 0.11% |
| білоруська | 1 | 0.11% |
| інші/не вказали | 1 | 0.11% |
| Усього | 877 | 100% |
Транспорт
За 1 км від села розташована станція Яланець 2, де 2 рази на добу зупиняється вузькоколійний поїзд Гайворон-Рудниця.
Найдавніші поселенці
Найдавнішими поселенцями були Ситники та Ясінські. Село і навколишні землі належали до реформи 1861 року польському панові. Селяни були залежні від пана та економа.
Село після реформи
Село після реформи 1861 року стало значно більшим. Селянам дісталася незначна частка землі. У селі було 400 дворів і 900 десятин землі. 40 десятин належало сільському панові. Вся земля ділилася на так звані чотири руки, тобто селянин у чотирьох місцях мав землю і повинен був засівати лише відповідну культуру. Перша рука — нині Шпиль, друга рука — нині Мар'янівка, третя рука — нині Дубина, четверта рука — нині ліс с. Рогізка.
Селяни йшли на заробітки до панів в село Яланець та Чечельник.
Дореволюційний період
У селі в дореволюційний період була загальна неграмотність. У 1880 році лише 4 жінки вміли читати Псалтир та було 7-8 грамотних чоловіків. Крамниці у селі не було. Необхідні предмети широкого вжитку — хліб, сіль, оселедці, цукерки купували у єврея, що жив у селі, а промислові товари — у повітовому містечку Ольгополі.
Освіта
У 1885 році була утворена церковно-приходська школа, розташована в одній класній кімнаті. У школі нараховувалося 12 учнів, які були дітьми заможних селян. Навчання проводив дяк.
У 1900 році побудоване нове приміщення школи, у якому навчався 21 учень.
Після Жовтневої революції у школі було 3 класні кімнати, у яких навчалися 43 учні. У цей час у школі працює три учителя.
У 1934 році створено семирічну школу. У цьому ж році було ліквідовано неписьменність.
У 1936 році добудовано ще дві класні кімнати, вчителів було вже дев'ять. На той час у школі нараховувалося 235 учнів, які навчалися у дві зміни. У школі проводилися уроки трудового навчання.
У період тимчасової румунської окупації в школі було 4 класи. Керував навчанням румунський церковний служитель. У 1945—1946 рр. у школі навчалося 147 учнів.
Створення колгоспів
У лютому 1931 року був створений колгосп «Більшовик». Восени 1931 року в колгоспі побудовано приміщення для птахоферми, у якому в 1932 р. нараховувалося 300 курей. У цьому ж році побудовано конюшню на 60 голів.
У 1933 році створюється ще один колгосп — «Комунар». У цьому ж році створюється артіль інвалідів, що об'єднувала лише інвалідів села.
У 1935 р. члени артілі інвалідів, члени колгоспів «Комунар» і «Червоний Камінь» прийняли рішення — об'єднатися в один колгосп. Отже, з 1935 року в селі лише два колгоспи: «Більшовик» і «Комунар».
У 1950 році волею членів двох колгоспів був створений один колгосп «Більшовик». У 1963 році з ініціативи і вказівок Бершадського партійного комітету колгоспи «Більшовик» с. Білий Камінь та «Червоний прапор» с. Рогізки об'єднано та створено один колгосп «Вогні комунізму».
Культурна сфера
У 1957 році збудовано будинок культури.
У 1970 році засновано ансамбль «Женчик». Першим керівником ансамблю була Медвецька Фросина Андріївна. Звання народного «Женчик» отримав у 1980 році. Ансамбль неодноразово брав участь в обласних та республіканських конкурсах, у міжнародному святі фольклорного мистецтва у місті Києві. У репертуарі ансамблю нараховується більше 50 пісень. Основою репертуару є обрядові пісні.
Незалежна Україна
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Чечельницької селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Чечельницького району, село увійшло до складу Гайсинського району.
Відомі люди
- У селі народився Ясько Віталій Васильович — український художник.
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
- Бі́лий Ка́мінь // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.697
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2018 Bi lij Ka min selo v Ukrayini u Chechelnickij selishnij gromadi Gajsinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti bilya stanciyi Yalanec 2 selo Bilij KaminKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Gajsinskij rajonGromada Chechelnicka selishna gromadaKod KATOTTG UA05040270030044960Osnovni daniZasnovane 1750Naselennya 877Plosha 2 8 km Gustota naselennya 313 210 osib km Poshtovij indeks 24814Telefonnij kod 380 4351Geografichni daniGeografichni koordinati 48 16 02 pn sh 29 22 30 sh d 48 26722 pn sh 29 37500 sh d 48 26722 29 37500 Koordinati 48 16 02 pn sh 29 22 30 sh d 48 26722 pn sh 29 37500 sh d 48 26722 29 37500Najblizhcha zaliznichna stanciya Yalanec 2Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 1 kmMisceva vladaAdresa radi 24814 s Bilij Kamin Chechelnickij rajon Vinnicka oblast vul Pershotravneva 141KartaBilij KaminBilij KaminMapa Bilij Kamin u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bilij Kamin Istoriya viniknennya selaSelo Bilij Kamin viniklo ponad dvisti rokiv tomu na misci mishanogo lisu i nevelichkoyi richki Cherez selo prohodiv Kuchmanskij shlyah Vsya teritoriya bula vkrita gustim lisom u yakomu protikala richka Rogizka Cherez richku bulo sporudzheno mist sho buv yedinoyu perepravoyu Na zahodi i na shodi znahodilisya dvi gori z krutimi shilami z yakih bulo vidno dorogu Tomu kozaki vlashtovuvali tut svoyi ukripleni dozori sichi Spochatku shidnu goru nazivali Rogizkivskoyu a pislya pobudovi dozoru obidvi gori stali nazivati Sichovimi Bilya mostu buv velikij bilij kamin poruch yakogo znahodilasya korchma Za legendoyu u vlasnika korchmi bula dochka Mar yana yaku vbili tatari Korchmu yaku bulo zrujnovano piznishe vidbuduvali Podorozhni chasto zupinyalisya perepochiti bilya bilogo kamenya Postupovo tut pochali selitisya lyudi virubuyuchi lis a odnu z vulic nazvali Mar yanivkoyu U 1785 roci poselenci zbuduvali u centri sela cerkvu do yakoyi peretyagnuli bilij kamin Cej kamin zberigavsya azh do pochatku 20 stolittya NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 864 98 53 rosijska 10 1 14 rumunska 1 0 11 biloruska 1 0 11 inshi ne vkazali 1 0 11 Usogo 877 100 TransportZa 1 km vid sela roztashovana stanciya Yalanec 2 de 2 razi na dobu zupinyayetsya vuzkokolijnij poyizd Gajvoron Rudnicya Najdavnishi poselenciNajdavnishimi poselencyami buli Sitniki ta Yasinski Selo i navkolishni zemli nalezhali do reformi 1861 roku polskomu panovi Selyani buli zalezhni vid pana ta ekonoma Selo pislya reformiSelo pislya reformi 1861 roku stalo znachno bilshim Selyanam distalasya neznachna chastka zemli U seli bulo 400 dvoriv i 900 desyatin zemli 40 desyatin nalezhalo silskomu panovi Vsya zemlya dililasya na tak zvani chotiri ruki tobto selyanin u chotiroh miscyah mav zemlyu i povinen buv zasivati lishe vidpovidnu kulturu Persha ruka nini Shpil druga ruka nini Mar yanivka tretya ruka nini Dubina chetverta ruka nini lis s Rogizka Selyani jshli na zarobitki do paniv v selo Yalanec ta Chechelnik Dorevolyucijnij periodU seli v dorevolyucijnij period bula zagalna negramotnist U 1880 roci lishe 4 zhinki vmili chitati Psaltir ta bulo 7 8 gramotnih cholovikiv Kramnici u seli ne bulo Neobhidni predmeti shirokogo vzhitku hlib sil oseledci cukerki kupuvali u yevreya sho zhiv u seli a promislovi tovari u povitovomu mistechku Olgopoli OsvitaU 1885 roci bula utvorena cerkovno prihodska shkola roztashovana v odnij klasnij kimnati U shkoli narahovuvalosya 12 uchniv yaki buli ditmi zamozhnih selyan Navchannya provodiv dyak U 1900 roci pobudovane nove primishennya shkoli u yakomu navchavsya 21 uchen Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi u shkoli bulo 3 klasni kimnati u yakih navchalisya 43 uchni U cej chas u shkoli pracyuye tri uchitelya U 1934 roci stvoreno semirichnu shkolu U comu zh roci bulo likvidovano nepismennist U 1936 roci dobudovano she dvi klasni kimnati vchiteliv bulo vzhe dev yat Na toj chas u shkoli narahovuvalosya 235 uchniv yaki navchalisya u dvi zmini U shkoli provodilisya uroki trudovogo navchannya U period timchasovoyi rumunskoyi okupaciyi v shkoli bulo 4 klasi Keruvav navchannyam rumunskij cerkovnij sluzhitel U 1945 1946 rr u shkoli navchalosya 147 uchniv Stvorennya kolgospivU lyutomu 1931 roku buv stvorenij kolgosp Bilshovik Voseni 1931 roku v kolgospi pobudovano primishennya dlya ptahofermi u yakomu v 1932 r narahovuvalosya 300 kurej U comu zh roci pobudovano konyushnyu na 60 goliv U 1933 roci stvoryuyetsya she odin kolgosp Komunar U comu zh roci stvoryuyetsya artil invalidiv sho ob yednuvala lishe invalidiv sela U 1935 r chleni artili invalidiv chleni kolgospiv Komunar i Chervonij Kamin prijnyali rishennya ob yednatisya v odin kolgosp Otzhe z 1935 roku v seli lishe dva kolgospi Bilshovik i Komunar U 1950 roci voleyu chleniv dvoh kolgospiv buv stvorenij odin kolgosp Bilshovik U 1963 roci z iniciativi i vkazivok Bershadskogo partijnogo komitetu kolgospi Bilshovik s Bilij Kamin ta Chervonij prapor s Rogizki ob yednano ta stvoreno odin kolgosp Vogni komunizmu Kulturna sferaU 1957 roci zbudovano budinok kulturi U 1970 roci zasnovano ansambl Zhenchik Pershim kerivnikom ansamblyu bula Medvecka Frosina Andriyivna Zvannya narodnogo Zhenchik otrimav u 1980 roci Ansambl neodnorazovo brav uchast v oblasnih ta respublikanskih konkursah u mizhnarodnomu svyati folklornogo mistectva u misti Kiyevi U repertuari ansamblyu narahovuyetsya bilshe 50 pisen Osnovoyu repertuaru ye obryadovi pisni Nezalezhna Ukrayina 12 chervnya 2020 roku vidpovidno rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Chechelnickoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi i likvidaciyi Chechelnickogo rajonu selo uvijshlo do skladu Gajsinskogo rajonu Vidomi lyudiU seli narodivsya Yasko Vitalij Vasilovich ukrayinskij hudozhnik PrimitkiRidni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv LiteraturaBi lij Ka min Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 697